Постанова

від 03.10.2024 по справі 911/842/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2024 р. м.Київ Справа№ 911/842/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Яковлєва М.Л.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання Зінченко А.С.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 03.10.2024:

від позивача: Невструєв Л.Б.( в режимі відеоконференції);

від відповідача: Гаврись Я.Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

на рішення Господарського суду Київської області

від 28.05.2024

у справі №911/842/24 (суддя Антонова В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр газ ресурс"

до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

про стягнення 12 676 081, 21 грн,

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр газ ресурс"

про стягнення 13 151, 12 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог за первісним позовом

Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" (надалі - відповідач) про стягнення 7 875 719, 62 грн, з яких: 6 663 912, 00 грн основний борг, 883 152, 63 грн інфляційні втрати та 328 654, 99 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії № 20/21-362-РДД від 13.12.2021, в частині своєчасного та повного повернення грошових коштів сплачених за невідпущену електричну енергію.

Короткий зміст заперечень проти первісного позову

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" заперечувало щодо задоволення позову, висловлювало прохання відмовити в задоволені первісного позову та зазначав, про відсутність підстав для стягнення штрафних санкцій, оскільки діє заборона введена Постановою НКРЕКП №332 від 25.02.2022 на нарахування штрафних санкцій, передбачених договорами укладеними між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану.

Крім того вказуав на те, що укладений між сторонами договір містить елементи кредиту, а тому має застосовуватись положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України і Публічне акціонерне товариство "ЦЕНТРЕНЕРГО" звільняється від відповідальності за ст.625 Цивільного кодексу України. Крім цього, звертає увагу, що сторонами укладено договір про реструктуризацію заборгованості, яким фактично змінено строк плати, а тому прострочення починається саме з 01.08.2023, надає контррозрахунок, відповідно до якого 3% річних складає 121 702, 97 грн та інфляційні втрати - 206 946, 37 грн.

При цьому, Публічне акціонерне товариство "ЦЕНТРЕНЕРГО" звернулось з клопотанням про зменшення 3% річних та інфляційних втрат до 99%, в обґрунтування якого посилався на те, що є ключовим стратегічно важливим підприємством для суспільства, що забезпечує потреби в енергетиці, працює виключно для задоволення потреб держави, є збитковим підприємством, здійснює господарську діяльність в надзвичайно складних фінансово-економічних умовах спричинених військовими діями та нестабільною ситуацією на ринках електричної енергії, а стягнення значних сум позбавить можливості спрямовувати кошти на відновлення критичної інфраструктури і виплати заробітної плати працівникам.

Короткий зміст позовних вимог за зустрічним позовом

Публічне акціонерне товариство "ЦЕНТРЕНЕРГО" звернулось із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" про стягнення 13 151, 12 грн, з яких: 11 272, 39 грн пеня та 1 878, 73 грн 3 % річних.

Зустрічні позовні вимоги, з посиланням на ст.173, 193, 216, 230 Господарського кодексу України, ст.549, 610, 625, 655 Цивільного кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" своїх грошових зобов`язань за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії №20/21-362-РДД від 13.12.2021, в частині своєчасної оплати електричної енергії.

Короткий зміст заперечень проти зустрічного позову

Відповідач за зустрічним позовом заперечував щодо задоволення позову, просив відмовити в його задоволені та зазначав, щодо відсутності підстав для стягнення штрафних санкцій, оскільки діє заборона введена Постановою НКРЕКП №332 від 25.02.2022 на нарахування штрафних санкцій, передбачених договорами укладеними між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стан та вказує, що постанова НКРЕКП №413 від 26.04.2022, якою доповнено постанову №332 підпунктом 16 пункту 1, набрала чинності з дня її прийняття, проте, згідно статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, отже, норми вказаної постанови, з урахуванням формулювання пункту про розповсюдження його дії на увесь період воєнного стану, поширюють свою дію на спірні правовідносини сторін. Також, звертав увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної в постановах від 19.09.2022 у справі №912/1941/21, від 25.01.2022 у справі №911/782/21, в яких зазначено, зокрема, що положення постанови НКРЕКП є спеціальними щодо правового регулювання спірних правовідносин та підлягають обов`язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії відповідно до статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.05.2024 у справі №911/842/24 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр газ ресурс" до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення 7 875 719, 62 грн задоволено частково, а саме:

- присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр газ ресурс" 6 663 912 грн 00 коп. - основного боргу, 209 081 грн 27 коп. -інфляційних втрат, 122 239 грн 47 коп - 3 % річних, та 28 грн 10 коп. витрат на професійну правничу допомогу, в іншій частині первісного позову відмовлено;

- зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "Центренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр газ ресурс" про стягнення 13 151, 12 грн задоволено, а саме:

- присуджено до стягнення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр газ ресурс" на користь Публічного акціонерного Товариства з обмеженою відповідальністю "Центренерго" 1 878 грн 73 коп - 3% річних, 11 272 грн 39 коп. - пені.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову мотивовано тим, що:

- матеріалами справи підтверджується факт наявності у Публічного акціонерного товариства "Центренерго" суми основної заборгованості за договором у розмірі 6 633 912, 00 грн. Доказів її погашення, відповідачем за первісним позовом не надано та вказана заборгованість не спростована, а тому суд приходить до висновку про обгрунтованість первісних позовних вимог у цій частині;

- перевіривши розрахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр газ ресурс" щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат дійшов висновку про часткове задоволення вимог з урахуванням вірного періоду.

Рішення суду першої інстанції в частині зустрічного позову мотивовано доведеністю позовних вимог щодо стягнення 11 272, 39 грн пені та 1 878, 73 грн 3 % річних нарахованих за 16.12.2021, в зв`язку з несвоєчасною оплатою Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" електричної енергії.

Крім того, господарським місцевим судом було вирішено питання розподілу судових витрат, врахувавши рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у даній справі, обсяг і обґрунтованість позовних вимог та поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру, враховуючи ціну позову, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" про стягнення витрат на правову допомогу, а саме в сумі 40 000, 00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення узагальнення її доводів в частині первісного позову

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 28.05.2024 у справі №911/842/24 в частині часткового задоволення первісного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, відмовити повністю Товариству з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" у задоволенні позовних вимог. Також, скаржник просив у разі, якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку про обгрунтованість позовних вимог - зменшити розмір судових витрат до 1000,00 грн. В частині задоволення позовних вимог за зустрічним позовом - просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги скаржник посилався на те, що висновок суду першої інстанції, щодо підписання Публічним акціонерним товариством "Центренерго" договору про реструктуризацію та часткову оплату, як визнання ним основного боргу за первісним позовом - є помилковим, та не відповідає фактичним обставинам справи. Укладаючи договір про реструктуризацію витрат, сторони, фактично, відповідно до вимог статті 604 ЦК України, вчинили новацію зобов`язання - заміну первинного зобов`язання новим зобов`язанням між тими самими сторонами.

Крім того, пунктом 2.6. Договору про реструктуризацію передбачено, що позивач відмовляється від нарахування та стягнення з боржника будь-яких штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків за користування чужими грошовими коштами на суму заборгованості та за договорами, вказаними у п. 2.1. Договору, за умови належного виконання Публічним акціонерним товариством «Центренерго» умов цього Договору.

Таким чином, загальна сума 3% річних, що може бути стягнута, складає 121 702,97 грн та не відповідає задоволеним судом першої інстанції позовним вимогам (122 239,47 грн).

З урахуванням введення воєнного стану на території України, позичальник звільняється від відповідальності, а також сплати на користь кредитодавця неустойки за таке прострочення і відповідно до чого штрафні санкції підлягають списанню.

Укладений договір купівлі-продажу електричної енергії, містить елементи кредиту, оскільки за умовами даного договору здійснювалась попередня оплата за електричну енергію.

Щодо зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат, відповідач не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні заявленого клопотання про зменшення, посилаючись на те, що відповідач за первісним позовом наразі здійснює свою господарську діяльність в надзвичайно складних фінансово-економічних умовах, спричинених військовими діями.

Між тим, місцевим господарським судом присуджено до стягнення 35 528,10 судових витрат на професійну правничу допомогу, із чим відповідач не погоджується вважає дане рішення не обгрунтованим у зв`язку з обставинами справи та з урахуванням обсягів доказів та пояснень.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2024, справу №911/842/24 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 28.05.2024, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 28.05.2024; відкрито апеляційне провадження у справі №911/842/24 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 28.05.2024 ; судове засідання призначено на 03.10.2024 о 12:00 в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка,1 літера А в залі судових засідань № 16. Зупинено дію оскаржуваного рішення.

19.09.2024 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр газ ресурс» надійшла заява, в якій заявник просив дозволити участь представника у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр газ ресурс» надійшла заява, в якій заявник просив дозволити участь представника у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів- задоволено.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 03.10.2024 з`явилась: представник Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом), представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр газ ресурс» -(позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом), який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Представник Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в судовому засіданні 03.10.2024 просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 28.05.2024 у справі №911/842/24 в частині часткового задоволення первісного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, відмовити повністю Товариству з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" у задоволенні позовних вимог. Також, скаржник просив у разі, якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку про обгрунтованість позовних вимог - зменшити розмір судових витрат до 1000,00 грн. В частині задоволення позовних вимог за зустрічним позовом - просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр газ ресурс» в судовому засіданні 03.10.2024 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення в оскаржуваній частині - без змін, з огляду на відповідність ухваленого рішення нормам матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 13.12.2021 між Публічним акціонерним товариством "Центренерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" укладено договір купівлі-продажу електричної енергії № 20/21-362-РДД, пунктом 1.1. якого передбачено, що предметом договору є електрична енергія в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому договорі.

Відповідно до п.2.1. договору, продавець зобов`язується відпустити електричну енергію в об`єднану енергосистему України, а покупець зобов`язується відібрати електричну енергію з об`єднаної енергосистеми України згідно графіку відпуску/відбору електричної енергії, визначеного у додатку №1, згідно п.п.23. п.3. Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затвердженого постановою КМУ від 05.06.2019 № 499.

Продавець має право в односторонньому порядку на зменшення обсягу відпуску/відбору електричної енергії покупцю у разі якщо собівартість виробництва електричної енергії у продавця є більшою ніж ціна (вартість) електричної енергії визначеної в цьому договорі, з технічних причин, з інших причин чи обставин. За таких обставин обсяг(и) електричної енергії, який підлягає зменшенню та період(и) зменшення відпуску/відбору, визначається(ються) продавцем. Про зменшення відпуску/відбору електричної енергії в певних обсягах та за певний період(и) продавець має право повідомити покупця не пізніше ніж за тридцять днів до дати такого зменшення відпуску/відбору електричної енергії.

У разі прийняття регулятором змін (доповнень) в Правила ринку в частині змін, які стосуються чи впливають на діяльність продавця на ринках електричної енергії, продавець має право в односторонньому порядку, письмово попередивши покупця не менше ніж за 3 доби до дати початку відпуску/відбору електричної енергії, зменшити обсяг відпуску/відбору електричної енергії до обсягів визначених продавцем від загального обсягу відпуску/відбору електроенергії визначеного у додатку 1.

У разі отримання продавцем коштів за електричну енергію відпуск/відбір якої зменшив продавець, останній зобов`язується повернути кошти в межах вартості зменшеного обсягу відпуску/відбору електричної енергії протягом п`ятнадцяти банківських днів з дати отримання від покупця вимоги в письмовій формі про повернення коштів у сумі вартості електричної енергії зменшеної для відпуску/відбору.

Згідно із п.3.1. договору, ціна на електричну енергію, яка підлягає продажу, та загальна вартість договору визначаються у додатку №1 за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва. Ціна на електричну енергію, яка підлягає продажу, згідно п.14.1.4. ст.14, п.213.1.1. ст.213 та п.215.1. ст.215 Податкового кодексу України включає в себе акцизний податок у розмірі, що визначений п.215.3.9. ст. 215 Податкового Кодексу України.

Пунктом 3.2. договору сторони погодили, що оплата за електричну енергію проводиться покупцем грошовими коштами в національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, зазначений у розділі 10 цього договору шляхом перерахування грошових коштів в розмірі вартості 100% всього обсягу електричної енергії передбаченої цим договором (за вирахуванням суми гарантійного внеску) протягом 2-х (двох) банківських днів з дати укладення цього договору. Відпуск електричної енергії здійснюється продавцем покупцю, а покупець має право відбору електричної енергії, за умови оплати її протягом двох робочих днів з дати укладення цього договору.

Відповідно до п.3.3. договору, період відпуску/відбору електричної енергії становить: з 01.03.2022 до 30.04.2022 включно.

У разі надходження від організатора аукціону - Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» на розрахунковий рахунок продавця суми гарантійного внеску, внесеної покупцем для участі в аукціоні, вказана сума гарантійного внеску після його фактичного надходження на розрахунковий рахунок продавця зараховується продавцем як оплата (часткова оплата) електричної енергії за останній місяць (період) відпуску/відбору згідно цього договору. Покупець не пізніше 1 (одного) банківського дня після надходження на розрахунковий рахунок продавця суми гарантійного внеску, додатково перераховує продавцю суму у розмірі 20% від сплаченого гарантійного внеску (п3.4. договору).

У пункті 4.2. договору сторони погодили, що сторона, яка порушила строк (термін) виконання грошового зобов`язання передбаченого цим договором, зобов`язується сплатити на користь іншої сторони пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на час прострочки від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представника сторін та скріплення відбитками печаток сторін (за наявності) і діє до моменту повного, та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором або укладення сторонами додаткової угоди про припинення (розірвання) цього договору.

Додатком №1 до договору сторони погодили графік відпуску/відбору електричної енергії на період з 01.03.2022 по 30.04.2022, а само 14 630 МВт.г., загальною вартістю 36 902 712, 00 грн.

13.12.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" сплачено гарантійний внесок у розмірі 11 704 000, 00 грн та листом за вих.№4231 від 14.12.2021 Публічне акціонерне товариство "ЦЕНТРЕНЕРГО" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" про його отримання.

У подальшому, Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" сплачено Публічному акціонерному товариству "ЦЕНТРЕНЕРГО" в загальній сумі 30 223 130, 34 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №6646, 6647, 6648, 6649, 6650 від 15.12.2021 на загальну суму 2 340 800, 00 грн, №127 від 16.12.2021 на суму 22 857 912, 00 грн, №6975 від 05.01.2022 на суму 5 024 418, 34 грн.

Отже, загалом Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" сплачено Публічному акціонерному товариству "ЦЕНТРЕНЕРГО" 41 927 130, 34 грн (11 704 000, 00 грн + 30 223 130, 34 грн).

Листом за вих.№24/239 від 25.01.2022 Публічне акціонерне Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЕНЕРГО" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" про зменшення відпуску/відбору електричної енергії в обсязі 2 400 МВт.год за період з 01.03.2022 по 10.03.2022.

Публічне акціонерне товариство "ЦЕНТРЕНЕРГО" листом за вих.№24/408 від 07.02.2022 повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" про зменшення відпуску/відбору електричної енергії в обсязі 2 400 МВт.год за період з 11.03.2022. по 20.03.2022.

Також, листом за вих.№24/597 від 17.02.2022 Публічне акціонерне товариство "ЦЕНТРЕНЕРГО" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" про зменшення відпуску/відбору електричної енергії в обсязі 2 630 МВт.год за період з 21.03.2022 по 31.03.2022.

До матеріалів позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" долучено претензію за вих.№114 від 13.07.2022 з вимогою до Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" сплатити заборгованість за договорами №20/21-362-РДД від 13.12.2021, №20/21-215-РДД від 31.08.2021 та № 20/21-266-РДД від 11.10.2021 в загальному розмірі 12 382 017, 60 грн.

В якості доказів направлення вказаної претензії на адресу Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" долучено список №Alex2 б/д згрупованих відправлень, який не містить відмітки відділення поштового зв`язку, крім того, в матеріалах справи відсутній опис вкладення поштового відправлення, з переліком відправлених документів та з номером цього поштового відправлення, а тому суд позбавлений можливості встановити чи в даному списку відправлялось поштове відправлення з вказаною вище претензією, також в матеріалах справи відсутній чек про оплату послуг поштового зв`язку.

27.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (далі кредитор) та Публічним акціонерним товариством "ЦЕНТРЕНЕРГО" (далі боржник) укладено договір про реструктуризацію заборгованості №19/10 (далі договір про реструктуризацію), відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, кредитор та боржник домовились про реструктуризацію заборгованості (далі основний борг), що виникла у боржника перед кредитором станом на 15.06.2023 за двосторонніми договорами купівлі-продажу електричної енергії від 31.08.2021 №20/21-215-РДД, від 27.10.2021 №20/21-315-РДД, від 13.12.2021 №20/21-362-РДД.

Згідно із п.2.1. договору, загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації відповідно до п.1.1. цього договору, станом на 15.06.2023 складає 11 559 567, 07 грн, у т.ч. за договором від 31.08.2021 №20/21-215-РДД - 3 603 600, 00 грн, за договором від 27.10.2021 №20/21-315-РДД - 1 322 055, 07 грн, за договором від 13.12.2021 №20/21- 362-РДД - 6 633 912, 00 грн.

Пунктом 2.2. договору сторони погодили, що боржник зобов`язується сплатити в повному обсязі суму основного боргу, вказану у п.2.1. цього договору, шляхом щомісячного перерахування кредитору грошових коштів рівними частинами згідно з додатком №1 до даного договору - графіком погашення заборгованості (далі - графік), який є невід`ємною частиною цього договору. Оплата за відповідний місяць згідно з графіком повинна надходити від боржника на рахунок кредитора в сумі, визначеній цим графіком, не пізніше останнього числа місяця, в якому повинна бути здійснена оплата.

Зобов`язання боржника зі сплати чергового платежу вважаються виконаними за умови надходження на рахунок кредитора грошових коштів у термін та сумі, що встановлені графіком (п.2.3. договору).

Згідно із п.2.4. договору, за відсутності заборгованості (прострочення оплати) з платежів поточного місяця та попередніх місяців згідно з графіком, боржник має право дострокового погашення заборгованості, строк погашення якої не настав.

Пунктом 2.6. договору сторони погодили, що кредитор відмовляється від нарахування та стягнення з боржника будь-яких штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків за користування чужими грошовими коштами на суму заборгованості та за договорами, вказаними в п.2.1. договору, за умови належного виконання боржником умов цього договору.

Відповідно до п.9.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (в разі наявності) і діє протягом 4 (чотирьох) місяців.

Також сторонами погоджено наступний графік погашення заборгованості (додаток №1 до договору про реструктуризацію):

1.3 900 000, 00 грн термін погашення: червень 2023 року;

2.3 900 000, 00 грн термін погашення: липень 2023 року;

3.3 759 567, 07 грн термін погашення: серпень 2023 року.

У подальшому, Публічним акціонерним товариством "ЦЕНТРЕНЕРГО" сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" 3 900 000, 00 грн, що підтверджується платіжним доручення №1815 від 29.06.2023, в призначені платежу якого вказано: «погашення боргу за договором №19/10 від 27.06.2023, заборгованість за договором №20/21-215-РДД та за договором №20/21-315-РДД».

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, з урахуванням меж апеляційного оскарження, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу електричної енергії, який підпадає під правове регулювання глави 54 Цивільного кодексу України.

Як визначено ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як визначено ч.1 ст.66 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції, чинній на момент укладення сторонами договору), купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

Згідно із п.2 ч.2 ст.66 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції, чинній на момент укладення сторонами договору), учасники ринку мають право вільно обирати контрагентів за двосторонніми договорами, укладати ці договори у довільній формі та на умовах, що визначаються за домовленістю сторін з урахуванням таких обмежень: учасники ринку мають право продавати імпортовану електричну енергію за двосторонніми договорами, крім обсягів, які відповідно до норм цього Закону підлягають обов`язковому продажу на ринку "на добу наперед";

ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" у даній справі є учасниками ринку електричної енергії, оскільки, як визначено п.96 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії", до учасників ринку електричної енергії належать, зокрема, електропостачальник (ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС") та виробник (ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО"), які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2. договору сторони погодили, що оплата за електричну енергію проводиться покупцем грошовими коштами в національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, зазначений у розділі 10 цього договору шляхом перерахування грошових коштів в розмірі вартості 100% всього обсягу електричної енергії передбаченої цим договором (за вирахуванням суми гарантійного внеску) протягом 2-х (двох) банківських днів з дати укладення цього договору.

Додатком №1 до договору сторони погодили графік відпуску/відбору електричної енергії на період з 01.03.2022 по 30.04.2022, а само 14 630 МВт.г., загальною вартістю 36 902 712, 00 грн.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що оскільки, договір купівлі-продажу електричної енергії №20/21-362-РДД укладено 13.12.2021, то строк оплати настав 15.12.2021.

У свою чергу, ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" сплачено ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" в загальному 41 927 130, 34 грн, а саме 13.12.2021 гарантійний внесок у розмірі 11 704 000, 00 грн та 30 223 130, 34 грн, (платіжні дорученням: №6646, 6647, 6648, 6649, 6650 від 15.12.2021 на загальну суму 2 340 800, 00 грн, №127 від 16.12.2021 на суму 22 857 912, 00 грн, №6975 від 05.01.2022 на суму 5 024 418, 34 грн.

За первісним позовом ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" заявлено, зокрема, вимогу про стягнення з ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" 6 663 912, 00 грн попередньої оплати.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" неодноразово повідомляло ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" про зменшення відпуску/відбору електричної енергії.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2.1. договору, в разі отримання продавцем коштів за електричну енергію відпуск/відбір якої зменшив продавець, останній зобов`язується повернути кошти в межах вартості зменшеного обсягу відпуску/відбору електричної енергії протягом п`ятнадцяти банківських днів з дати отримання від покупця вимоги в письмовій формі про повернення коштів в сумі вартості електричної енергії зменшеної для відпуску/відбору.

Так, ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" до матеріалів позовної заяви долучено претензію за вих.№114 від 13.07.2022 з вимогою до ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" сплатити заборгованість, проте в якості доказів направлення вказаної претензії на адресу ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" долучено список №Alex2 б/д згрупованих відправлень.

Відповідно ч.3. п.2. Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071) (далі - Правила), згруповані поштові відправлення, поштові перекази - реєстровані поштові відправлення, поштові перекази в кількості більше одного, що одночасно подаються для пересилання одним відправником.

Поштові перекази юридичних осіб приймаються для пересилання після надходження коштів, призначених для переказу, та плати за їх пересилання на окремі поточні рахунки оператора поштового зв`язку, а також списку згрупованих поштових переказів в електронній формі за формою, визначеною оператором поштового зв`язку, якщо інше не передбачено договором (п.52. Правил)

Про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправнику може видаватися один розрахунковий документ на один список з одним примірником списку (п.54. Правил).

На внутрішніх згрупованих рекомендованих поштових відправленнях також можуть наноситися відмітки, які свідчать про те, що оплату проведено в повному обсязі ("Плату стягнуто"). Такі відмітки наносяться на зазначені поштові відправлення поряд із штриховим кодовим ідентифікатором за умови нанесення дати приймання (п.63. Правил).

Згідно із п.17. Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що долучений до матеріалів справи список №Alex2 б/д згрупованих відправлень, не містить відмітки відділення поштового зв`язку, крім того, в матеріалах справи відсутній опис вкладення поштового відправлення, з переліком відправлених документів та з номером цього поштового відправлення, а тому суд позбавлений можливості встановити чи в даному списку відправлялось поштове відправлення з вказаною вище претензією, також в матеріалах справи відсутній чек про оплату послуг поштового зв`язку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції встановив, що матеріали справи не містять та суду, в порядку передбаченому ст. ст. 76-79 ГПК України, не надано доказів направлення ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" претензії за вих.№114 від 13.07.2022 на адресу ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО", також матеріали справи не містять доказів отримання вказаної претензії останнім.

Проте 27.06.2023 між ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" (далі - кредитор) та ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" укладено договір про реструктуризацію заборгованості №19/10.

Згідно із п.2.1. договору про реструктуризацію загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації відповідно до п.1.1. цього договору, станом на 15.06.2023 складає 11 559 567, 07 грн, у т.ч. за договором від 31.08.2021 №20/21-215-РДД - 3 603 600, 00 грн, за договором від 27.10.2021 №20/21-315-РДД - 1 322 055, 07 грн, за договором від 13.12.2021 №20/21- 362-РДД (спірний договір) - 6 633 912, 00 грн.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, сторонами погоджено графік погашення заборгованості (додаток №1 до договору про реструктуризацію):

1. 3 900 000, 00 грн - термін погашення: червень 2023 року;

2. 3 900 000, 00 грн - термін погашення: липень 2023 року;

3. 3 759 567, 07 грн - термін погашення: серпень 2023 року.

У подальшому ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" сплачено ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" 3 900 000, 00 грн, що підтверджується платіжним доручення №1815 від 29.06.2023.

У призначені платежу вказано: "погашення боргу за договором №19/10 від 27.06.2023, заборгованість за договором №20/21-215-РДД та за договором №20/21-315-РДД".

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, сторонами в додатку №1 до договору про реструктуризацію погоджено графік погашення заборгованості за спірним договором у розмірі 6 633 912, 00 грн, отже, сторонами договором про реструктуризацію змінено строки оплати визначені в договорі від 13.12.2021 №20/21- 362-РДД.

Крім цього, закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків. В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність в нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09 листопада 2018 року в справі № 911/3685/17.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що підписання ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" договору про реструктуризацію та здійснення часткової оплати, є діями, які свідчать про визнання та незаперечення основного боргу за первісним позовом.

Договором про реструктуризацію не встановлено який платіж здійснюється, за яким договором, проте встановлено, що перший платіж в розмірі 3 900 000, 00 грн повинен бути здійснений до 30.06.2023.

Матеріалами справи підтверджується, що ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" сплачено ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" 3 900 000, 00 грн, що підтверджується платіжним доручення №1815 від 29.06.2023. У призначені платежу вказано: "погашення боргу за договором №19/10 від 27.06.2023, заборгованість за договором №20/21-215-РДД та за договором №20/21-315-РДД".

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, на виконання договору про реструктуризацію ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО", здійснивши перший платіж у розмірі 3 900 000, 00 грн, погасило заборгованість у розмірі 3 603 600, 00 грн за договором №20/21-215-РДД повністю та частково наперед за договором №20/21-315-РДД у розмірі 296 400, 00 грн (3 900 00, 00 грн - 3 603 600, 00 грн).

Оскільки, договором про реструктуризацію не встановлено, який платіж здійснюється в якості погашення боргу за яким з трьох договорів, ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" самостійно визначено в призначені платежу за якими договорами здійснюється погашення заборгованості.

Наступний платіж у розмірі 3 900 000, 00 грн мав бути здійснений до 31.07.2023 та непогашеною заборгованість залишалась частково в розмірі 1 025 655, 07 грн за договором №20/21-215-РДД і в розмірі 6 633 912, 00 грн за договором від 13.12.2021 №20/21- 362-РДД (спірний договір).

Третій платіж у розмірі 3 759 567, 07 грн мав бути здійснений до 31.08.2023.

Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що строк оплати заборгованості за договором від 13.12.2021 №20/21- 362-РДД (спірний договір) у розмірі 6 633 912, 00 грн частково настав 31.07.2023 в розмірі 2 874 344, 93 грн (3 900 000, 00 грн (платіж, який мав бути здійснений в липні) - 1 025 655, 07 грн (залишок за договором №20/21-215-РДД)) та в розмірі 3 759 567, 07 грн настав 31.08.2023.

Проте, доказів оплати ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" заборгованості в розмірі 6 633 912, 00 грн матеріали справи не містять та останнім, у порядку передбаченому ст. ст. 76-79 ГПК України, не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується факт наявності в ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" суми основної заборгованості за договором у розмірі 6 633 912, 00 грн. Доказів її погашення, ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" не надано та вказана заборгованість не спростована, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість первісних позовних вимог у цій частині.

Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Також, ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" заявлено до стягнення з ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" 3% річних за загальний період з 05.08.2022 по 29.03.2024 в сумі 328 654, 99 грн та 883 152, 63 грн інфляційних втрат за загальний період з 05.08.2022 по 29.03.2024.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 №910/13071/19 та в постанові від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21.

Перевіривши наданий ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" розрахунок 3% річних в розмірі 328 654, 99 грн за загальний період з 05.08.2022 по 29.03.2024, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що він виконаний невірно, оскільки сторонами укладеним договором про реструктуризацію заборгованості змінено строки оплати заборгованості за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії №20/21- 362-РДД від 13.12.2021, а тому ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" невірно визначено періоди нарахування 3% річних.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, строк оплати заборгованості за договором у розмірі 6 633 912, 00 грн частково настав 31.07.2023 в розмірі 2 874 344, 93 грн та в розмірі 3 759 567, 07 грн настав 31.08.2023.

Враховуючи викладене вище, здійснивши розрахунок 3% річних за загальний період з 01.08.2023 по 29.03.2024, обмежуючись сумами та періодами визначеними ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС", а саме наступним чином:

Сума боргу (грн)Період нарахування 3% річних3% річних (грн)2 874 345, 0001.08.2023 - 31.08.20237 323, 376 633 912, 0001.09.2023 - 29.03.2024114 915, 80Всього122 239, 47Отже, розмір 3% річних за загальний період з 01.08.2023 по 29.03.2024 складає 122 239, 47 грн, а тому позовні вимоги первісної позовної заяви в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню, у вказаному розмірі.

Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Також перевіривши наданий ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" розрахунок інфляційних втрат за загальний період з 05.08.2022 по 29.03.2024 в розмірі 883 152, 63 грн, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що він виконаний невірно, оскільки, останнім невірно визначено період нарахування інфляційних втрат, так як зазначено судом вище строк оплати настав 31.07.2023 та 31.08.2023, а тому здійснивши перерахунок інфляційних втрат за загальний період з серпня 2023 року по березень 2024 року, обмежуючись сумами та періодами визначеними ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС", а саме наступним чином:

Сума боргу (грн)Період нарахування інфляційних втрат3% річних (грн)2 874 345, 00серпень 2023 року- 40 240, 836 633 912, 00вересень 2023 року - березень 2024 року249 322, 10Всього209 081, 27Отже, розмір інфляційних втрат за загальний період з серпня 2023 року по березень 2024 року складає 209 081, 27 грн, а тому позовні вимоги ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" за первісним позовом у цій частині підлягають частковому задоволенню, у вказаному розмірі. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Крім цього, доводи ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" на те, що укладений договір містить елементи кредиту, оскільки ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" здійснювалась попередня оплата, а тому до даних правовідносин має застосовуватись положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України і ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" звільняється від відповідальності за ст.625 Цивільного Кодексу України, - є необгрунтованими та відхиляються судом апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України передбачено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так, сторонами укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є товар - електрична енергія, а не грошові кошти. Внаслідок укладення договору купівлі-продажу в ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" виникає зустрічний обов`язок з поставки товару - електричної енергії у визначений договором строк, тобто, у ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" не виникає право правомірного користування отриманими грошовими коштами без зустрічної поставки товару.

У постанові від 07.04.2020 р. у справі № 910/4590/19 Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України, зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст.625 цього Кодексу за весь час прострочення. Зазначена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі № 310/11534/13-ц, від 04.06.2019 р. у справі № 916/190/18.

Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Крім того, ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" заявлено про зменшення розміру інфляційних втрат та 3% річних в порядку ст.551 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України.

Відповідно до положення статті 233 Господарського кодексу України, що кореспондується з положеннями ч.3 ст.551 Цивільного Кодексу України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Натомість ч.1 ст.230 ГКУ, визначено, що штрафними є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, з чого вбачається, що відсотки річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями в розумінні ст.233 Господарського кодексу України та 551 Цивільного кодексу України.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" про зменшення розміру відсотків річних на 99 %, а також за аналогічних підстав, відсутні і підстави для зменшення 3% річних та інфляційних втрат на стадії апеляційного розгляду справи. Також, в апеляційній скарзі заявлено і про зменшення пені, проте, оскільки позивачем за первісним позовом було здійснено уточнення позовних вимог (в частині виключення вимог про стягнення пені), а тому підстави для такого зменшення, відповідно, - відсутні на стадії апеляційного розгляду справи.

Також, рішенням суду першої інстанції в частині зустрічного позову задоволено позовні вимоги за зустрічним позовом щодо стягнення 11 272, 39 грн пені та 1 878, 73 грн 3 % річних нарахованих за 16.12.2021, в зв`язку з несвоєчасною оплатою Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" електричної енергії, і рішення суду першої інстанції в цйі частині учасниками спору не оскаржується, і відповідно, не переглядається судом апеляційної інстанції в межах даного провадження.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" просило суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" 80 000, 00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" на підтвердження понесення витрат на правову допомогу долучено до матеріалів справи: копію договору про надання правничої допомоги №13/5 від 20.05.2019, додаткову угоду №08/24 від 11.03.2024 до договору про надання правничої допомоги №13/5 від 20.05.2019, детальний опис наданої професійної правничої допомоги, акт про прийняття-передачі наданих послуг №1/08/24, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4409/10 від 23.12.2010 та копію довіреності №13-1О1 від 02.01.2024.

Частини 1 та 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України ).

Відповідно до приписів ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Публічним акціонерним товариством "ЦЕНТРЕНЕРГО надано заперечення щодо стягнення витрат на правову допомогу, з посиланням на те, що такі витрати є не співмірними із складністю справи та наданими послугами і адвокатом не доведено факту виконання робіт, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги саме в розмірі 80 000, 00 грн.

Крім того, в апеляційній скарзі, скаржник просив зменшити розмір судових витрат до 1000,00 грн.

Як вже наголошувалось вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що подані позивачем документи на підтвердження факту понесення ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування їх в зазначеному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд першої інстанції обгрунтовано надав оцінку доводам відповідача про неспівмірність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та дослідивши обсяг виконаних робіт представником Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" по наданню правової допомоги в даній справі, прийшов до обгрунтованого висновку, що витрати на правову допомогу в сумі 80 000, 00 грн є надто завищеними та неспівмірними із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зважаючи на складність справи.

Судом першої інстанції враховано, що спочатку Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" заявлялось до стягнення з Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" 12 676 081, 21 грн та в подальшому зменшено позовні вимоги до 7 875 719, 62 грн, тоді як акт прийому-передачі наданих послуг на суму 80 000, 00 грн складено до подання заяви про зменшення позовних вимог.

Враховуючи викладене вище, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у даній справі, обсяг і обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру, враховуючи ціну позову, суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" про стягнення витрат на правову допомогу саме в сумі 40 000, 00 грн., і в апеляційній скарзі скаржником також не доведено обставин необхідності та правомірності їх зменшення до 1000,00 грн.

Отже, вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, доводи скаржника є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, з урахуванням меж апеляційного оскарження, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, з урахуванням меж апеляційного оскарження, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Київської області від 28.05.2024 у справі № 911/842/24, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги, з урахуванням меж апеляційного оскарження.

Також, оскільки за наслідками апеляційного розгляду справи, оскаржуване рішення залишено в силі, а тому його дія підлягає поновленню.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129,240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 28.05.2024 у справі № 911/842/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 28.05.2024 у справі № 911/842/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи № 911/842/24 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 21.10.2024.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді М.Л. Яковлєв

С.А. Гончаров