Рішення

від 21.10.2024 по справі 924/629/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" жовтня 2024 р. Справа № 924/629/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., при секретарі судового засідання Комарніцькій Н.П., розглянувши матеріали справи

за позовом ТОВ Компанія АОС, м.Київ

до ТОВ УНІВЕРСАЛБУД, м.Нетішин

про витребування майна з чужого незаконного володіння

за зустрічним позовом ТОВ УНІВЕРСАЛБУД, м.Нетішин

до ТОВ Компанія АОС, м.Київ

про визнання недійсними укладені між ТОВ "Ласка Лізинг" та ТОВ "Компанія АОС" Договір відступлення права вимоги №04/02-2023р. від 28 лютого 2023 року та Договір купівлі-продажу на умовах товарного кредиту від 28.02.2023 року, які є двома складовими частинами одного правочину, спрямованого на відступлення права вимоги до ТОВ "Універсалбуд" за Договором фінансового лізингу №1538/08/2008 від 04 серпня 2008 року

Представники сторін:

Від позивача (за первісним позовом): не з`явився;

Від відповідача (за первісним позовом): Бурець А.Я. - на підставі ордеру серії ВК №1137271 від 23.07.2024р. (в режимі відеоконференції);

Від позивача (за зустрічним позовом): Бурець А.Я. - на підставі ордеру серії ВК №1137271 від 23.07.2024р. (в режимі відеоконференції);

Від відповідача (за зустрічним позовом): не з`явився.

З оголошенням перерви в судовому засіданні 30.09.2024р., 14.10.2024р., в судовому засіданні 21.10.2024р. відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ТОВ Компанія АОС, м.Київ до ТОВ УНІВЕРСАЛБУД, м.Нетішин про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою суду від 09.07.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

На адресу суду 23.07.2024р. від представника відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та 25.07.2024р. від представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та долучення до матеріалів справи оригіналів документів, а саме: договору фінансового лізингу №1538/08/2008 від 04.08.2008р., додаткової угоди №1538/08/2008 - ДС/1 від 04.08.2008р. до договору фінансового лізингу №1538/08/2008 від 04.08.2008р., акту приймання-передачі майна від 21.08.2008р. до договору фінансового лізингу №1538/08/2008 від 04.08.2008р., вимоги від 30.01.2023р. про погашення суми заборгованості по простроченим лізинговим платежам в розмірі 160 127,68 гривень або повернення майна по договору фінансового лізингу №1538/08/2008 від 04.08.2008р., доказів направлення вимоги від 30.01.2023р. про погашення суми заборгованості по простроченим лізинговим платежам в розмірі 160 127,08 гривень або повернення майна по договору фінансового лізингу №1538/08/2008 від 04.08.2008р., повідомлення від 16.02.2023р. про розірвання договору фінансовою лізингу №1538/08/2008 від 04.08.2008р. в односторонньому порядку, доказів направлення повідомлення від 16.02.2023р. про розірваний договору фінансового лізингу №1538/08/2008 від 04.08.2008р. в односторонньому порядку, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія АОС від 07.05.2024р. про повернення майна по договору фінансовою лізингу №1538/08/2008 від 04.08.2008р. та доказів направлення вимоги від 07.05.2024р. про повернення майна по договору фінансового лізингу №1538/08/2008 від 04.08.2008р.

Також на адресу суду 29.07.2024р. від представника відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом надійшла зустрічна позовна заява з позовною вимогою про визнання недійсними укладені між ТОВ "Ласка Лізинг" та ТОВ "Компанія АОС" Договір відступлення права вимоги №04/02-2023р. від 28 лютого 2023 року та Договір купівлі-продажу на умовах товарного кредиту від 28.02.2023 року, які є двома складовими частинами одного правочину, спрямованого на відступлення права вимоги до ТОВ "Універсалбуд" за Договором фінансового лізингу №1538/08/2008 від 04 серпня 2008 року та відзив на позов (в порядку статті 165 ГПК України), в якому просив у задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі п.5 ст. 233 ГПК України від 29.07.2024р. оголошено перерву.

На адресу суду 31.07.2024р. від представника відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом надійшла заява з доказом надсилання позивачу зустрічної позовної заяви та відзиву на позов.

Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі п.5 ст. 233 ГПК України від 01.08.2024р. прийнято зустрічну позовну заяву в порядку ст. 180 ГПК України та об`єднано в одне провадження з первісним позовом та відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні.

На адресу суду 19.08.2024р. від представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив (письмові заперечення) щодо поданого відповідачем відзиву на позовну заяву, в якій зазначив, що заперечення відповідача проти позову є намаганням привласнити та не повертати майно, яке йому не належить, а також продовжувати безкоштовно користуватись ним без достатніх на те підстав; та відзив на зустрічний позов, в якому просив відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Також на адресу суду 19.08.2024р. від представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом надійшла заява про про вжиття заходів забезпечення позову вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки: КАМАЗ, модель: 55111 КТА-25, № шасі НОМЕР_1 , ДНЗ: НОМЕР_2 , 2008 року випуску, оранжевого кольору та зобов`язання ТОВ УНІВЕРСАЛБУД, м.Нетішин передати транспортний засіб марки: КАМАЗ, модель: 55111 КТА-25, № шасі НОМЕР_1 , ДНЗ: НОМЕР_2 , 2008 року випуску, оранжевого кольору на відповідальне зберігання Хмельницькій філії Державного підприємства "СЕТАМ", ЄДРПОУ: 40069178, 29013, м. Хмельницький, вул. Подільська, 61, офіс №5.

Ухвалою суду від 20.08.2024р. відмовлено в задоволенні заяви ТОВ Компанія АОС, м.Київ від 19.08.2024р. про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду від 22.08.2024р. відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні суду.

На адресу суду 09.09.2024р. від представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом надійшло клопотання про закриття підготовчого засідання.

Також на адресу суду 10.09.2024р. від представника відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом надійшла заява про застосування строків позовної давності.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що права ТОВ Ласка Лізинг були порушені у 2010 році, про що було відомо первісному кредитору ТОВ Ласка Лізинг та позивачу за первісним позовом, а позовна заява подана лише 28 червня 2024 року, тому строк позовної давності сплинув, в зв`язку з чим позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія АОС (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю УНІВЕРСАЛБУД (м. Нетішин) про витребування майна з чужого незаконного володіння не може бути задоволено.

Також на адресу суду 10.09.2024р. від представника відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом надійшли заперечення (на відповідь на відзив), в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю; та відповідь на відзив на зустрічний позов та від представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом надійшли додаткові пояснення у справі.

Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі п.5 ст. 233 ГПК України від 10.09.2024р. оголошено перерву в судовому засіданні.

На адресу суду 17.09.2024р. від представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом надійшли заперечення (додаткові пояснення) на заперечення на відповідь на відзив, в яких просив задовольнити первісний позов та відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі п.5 ст. 233 ГПК України від 19.09.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

На адресу суду 30.09.2024р. від представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом надійшло клопотання про розгляд справи без його участі за наявними у справі документами.

Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі п.5 ст. 233 ГПК України від 30.09.2024р. оголошено перерву в судовому засіданні.

Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі п.5 ст. 233 ГПК України від 14.10.2024р. оголошено перерву в судовому засіданні.

Представник позивача за первісним позовом, представник відповідача за зустрічним позовом в судове засідання не з`явився.

Присутній в засіданні суду представник відповідача за первісним позовом, представник позивача за зустрічним позовом (в режимі відеоконференції) заперечував проти задоволення позовних вимог первісного позову та наполягав на задоволенні зустрічного позову.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

04 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Ласка Лізинг та Товариством з обмеженою відповідальністю УНІВЕРСАЛБУД було укладено договір фінансового лізингу №1538/08/2008 від 04.08.2008р. Відповідно до вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю УНІВЕРСАЛБУД отримало у тимчасове користування майно, а саме: транспортний засіб марки: КАМАЗ, модель: 55111 КТА-25, № шасі: НОМЕР_1 , ДНЗ: НОМЕР_2 , 2008 року випуску, оранжевого кольору (далі предмет лізингу).

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю Ласка Лізинг передало предмет лізингу відповідачу, про що було укладено акт приймання-передачі майна від 21.08.2008 року.

Відповідно до п. 7.8. договору відповідач зобов`язувався здійснювати лізингові платежі в строки зазначені в графіку внесення платежів, який є додатком № 1 до договору.

Пунктом 5.2. договору фінансового лізингу №1538/08/2008 від 04.08.2008 року визначено, що строк фінансового лізингу складається з періодів, які вказані у Графі 1 додатку №1 до договору, тобто строк фінансового лізингу закінчився 04.08.2010 року.

Однак, після закінчення строку фінансового лізингу ТОВ УНІВЕРСАЛБУД майно (предмет лізингу) не повернуло та заборгованість не погасило.

Товариство з обмеженою відповідальністю Ласка Лізинг направило Товариству з обмеженою відповідальністю УНІВЕРСАЛБУД вимогу від 30.01.2023р. про погашення суми заборгованості по простроченим лізинговим платежам в розмірі 160 127,68 гривень або повернення майна по договору фінансового лізингу №1538/08/2008 від 04.08.2008р. На зазначену вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю УНІВЕРСАЛБУД майно не повернуло та заборгованість не сплатило.

Відповідно до п. 13.5. договору: лізингодавець має право розірвати договір в односторонньому порядку, якщо у строк встановлений лізингодавцем, не усунуті причини для вилучення майна або лізингоотримувач не передав майно лізингодавцю.

17.02.2023 року керуючись п. 13.5. договору Товариством з обмеженою відповідальністю Ласка Лізинг було надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю УНІВЕРСАЛБУД повідомлення від 16.02.2023 року про розірвання договору фінансового лізингу №1538/08/2008 від 04.08.2008 року в односторонньому порядку.

28.02.2023р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Ласка Лізинг (далі первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія АОС (далі новий кредитор) було укладено договір купівлі-продажу на умовах товарного кредиту.

Згідно з 1.1. договору купівлі-продажу на умовах товарного кредиту від 28.02.2023р.: за цим договором продавець зобов`язується передати покуплю у власність транспортний засіб марки: КАМАЗ, модель: 55111 КТА-25, № шасі: НОМЕР_1 , ДНЗ: НОМЕР_2 , 2008 року випуску, оранжевого кольору, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити його на умовах визначених цим договором.

Пункт 1.2. договору купівлі-продажу на умовах товарного кредиту від 28.02.2023р. передбачає, що передача товару здійснюється після його вилучення у неналежного користувача (володільця) Товариства з обмеженою відповідальністю Універсалбуд, код ЄДРПОУ: 32987115. При цьому покупець має право вчиняти будь-які передбачені законодавством дії спрямовані на вилучення зазначеного майна у неналежного користувача (володільця) самостійно.

Відповідно до п. 1.3. договору купівлі-продажу на умовах товарного кредиту від 28.02.2023р. покупець (позивач) набуває право власності на товар (майно) з моменту укладення цього договору.

Також 28.02.2023р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Ласка Лізинг (далі первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія АОС (далі новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги №04/02-2023, відповідно до п. 1.1. якого: первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги виконання зобов`язань, зазначених у п.1.2. цього договору, які виникли за договором фінансового лізингу №1538/08/2008 від 04.08.2024р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Ласка Лізинг та Товариством з обмеженою відповідальністю УНІВЕРСАЛБУД.

Пунктом 1.2. договору відступлення права вимоги №04/02-2023 від 28.02.2023р. встановлено, що: за цим договором новий кредитор отримує право вимоги виконання всіх зобов`язань боржника перед первісним кредитором, які виникли у зв`язку із неналежним виконанням боржником договору фінансового, лізингу №1538/08/2008 від 04.08.2008р..

Відповідно до пункту 3.1. договору відступлення права вимоги №04/02-2023 від 28.02.2023р. встановлено, що: цей договір для первісного кредитора та нового кредитора вступає в силу після його підписання сторонами, а для боржника з дати надіслання письмового повідомлення від первісного кредитора про відступлення права вимоги. Відступлення вимоги за даним договором вважається здійсненим з дати підписання первісним кредитором та новим кредитором цього договору..

Повідомлення про відступлення права вимоги від 07.06.2023р. по договору відступлення права вимоги №04/02-2023 від 28.02.2023 року (з додаванням копії зазначеного договору відступлення права вимоги) було надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю УНІВЕРСАЛБУД 07.06.2023 року.

Таким чином, право вимоги виконання зобов`язань, що виникли за договором фінансового лізингу №1538/08/2008 від 04.08.2008р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Ласка Лізинг та Товариством з обмеженою відповідальністю УНІВЕРСАЛБУД перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія АОС.

Враховуючи викладене, позивачем (за первісним позовом) подано позов про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю УНІВЕРСАЛБУД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія АОС транспортний засіб марки: КАМАЗ, модель: 55111 КТА-25, номер шасі: НОМЕР_1 , номерний знак: НОМЕР_2 , 2008 року випуску.

Відповідачем за первісним позовом надано зустрічну позовну заяву про визнання недійсними укладені між ТОВ "Ласка Лізинг" та ТОВ "Компанія АОС" договір відступлення права вимоги №04/02-2023р. від 28 лютого 2023 року та Договір купівлі-продажу на умовах товарного кредиту від 28.02.2023 року, які є двома складовими частинами одного правочину, спрямованого на відступлення права вимоги до ТОВ "Універсалбуд" за договором фінансового лізингу №1538/08/2008 від 04 серпня 2008 року.

Відповідач за первісним позовом звертає увагу, що в договорі відступлення права вимоги №04/02-2023 від 28 лютого 2023 року та договорі купівлі-продажу на умовах товарного кредиту від 28.02.2023 року, підписантом з обох сторін є одна і та ж особа - Зубченко Андрій Анатолійович.

З витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.07.2024 року та 26.07.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 є одночасно директором ТОВ Ласка Лізинг та ТОВ Компанія АОС та є одночасно одноосібним власником (учасником) як ТОВ Ласка Лізинг, так і ТОВ Компанія АОС.

Тому відповідачем за первісним позовом зазначив, що при укладенні договору відступлення права вимоги №04/02-2023 від 28 лютого 2023 року та договору купівлі-продажу на умовах товарного кредиту від 28.02.2023 року ТОВ Ласка Лізинг не була ніким представлена, а отже, ніяк не проявила свого волевиявлення, яке спрямоване на настання певних правових наслідків.

Тому відповідач за первісним позовом вбачає з наведених вище обставин та з урахуванням норм статей 203 та 215 Цивільного кодексу України підстави для визнання договору відступлення права вимоги № 04/02-2023 від 28 лютого 2023 року та договору купівлі-продажу на умовах товарного кредиту від 28.02.2023 року недійсними.

Також відповідач за первісним позовом зазначає, що 27 січня 2014 року ТОВ Універсалбуд отримало повідомлення про відступлення права вимоги (заміни сторони у зобов`язанні) від 09 грудня 2013 року (відправлене цінним листом 0303906735299 засобами Укрпошти 16 січня 2014 року). Означеним повідомленням ТОВ Ласка Лізинг ставило до відома ТОВ Універсалбуд про те, що ТОВ Ласка Лізинг (кредитор) на підставі договору відступлення права вимоги (заміни сторони у зобов`язанні) відступило Товариству з обмеженою відповідальністю МЕГА ТОРГ ЛТД (новий кредитор), код ЄДРПОУ 38952030, всі права та обов`язки, які належать кредитору по відношенню до боржника, а саме: право вимоги від боржника належного виконання зобов`язань, в тому числі: сплат лізингових платежів, пені, штрафів, викупної вартості, інших платежів, які підлягають сплаті на підставі та у відповідності з умовами договору фінансового лізингу №1538/08/2008 від 04 серпня 2008 року, укладеного між ТОВ Універсалбуд та ТОВ Ласка Лізинг. Копія Договору відступлення права вимоги (заміни сторони у зобов`язанні) від 05 грудня 2013 року №270/11-2013 був долучений ТОВ Ласка Лізинг до Повідомлення про відступлення права вимоги (заміни сторони у зобов`язанні) від 09 грудня 2013 року.

Зауважує, що відповідно до пункту 1.2, 3.1 договору відступлення права вимоги (заміни сторони у зобов`язанні) від 05 грудня 2013 року №270/11-2013:

1.2. За цим договором набувач отримує всі права та обов`язки, які належать кредитору по відношенню до боржника, а саме: право вимоги від боржника належного виконання зобов`язань, в тому числі: сплат лізингових платежів, пені, штрафів, викупної вартості, інших платежів, які підлягають сплаті на підставі умов договору лізингу і законодавства України.

3.1. Цей договір вступає в силу з дати його укладення і діє до повного його виконання сторонами. Відступлення права вимоги вважається здійсненим з дати укладення цього договору.

Відповідно до пункту 1.5 договору відступлення права вимоги (заміни сторони у зобов`язанні) від 05 грудня 2013 року №270/11-2013: за цим договором набувач отримує всі майнові права (в тому числі право власності) на предмет(и) лізингу, передані за договором лізингу, а також: права вимоги виконання зобов`язань, що виникли на підставі договору (ів) поруки, укладених (якщо такі були укладені) на забезпечення зобов`язань за договором лізингу.

Таким чином відповідач за первісним позовом вважає, що оскільки ТОВ Ласка Лізинг вже відступило своє право вимоги за договором фінансового лізингу №1538/08/2008 від 04 серпня 2008 року для ТОВ МЕГА ТОРГ ЛТД, то воно позбавлене можливості повторно відступати те, що йому більше не належить. Адже з моменту передачі право вимоги за договором фінансового лізингу №1538/08/2008 від 04 серпня 2008 року для ТОВ МЕГА ТОРГ ЛТД ТОВ Ласка Лізинг втратила свої права кредитора по означеному договору.

Також відповідач за первісним позовом зазначає, що у пункті 1.3 договору купівлі-продажу на умовах товарного кредиту від 28.02.2023 року зазначено: покупець набуває право власності на товар (майно) з моменту укладення цього договору.

В той самий час Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05 квітня 2023 року у справі №911/1278/20 висловила позицію, згідно якої:

Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору про відчуження такого майна. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності на транспортний засіб у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання такого транспортного засобу,

Якщо договором визначено здійснення державної реєстрації однією з умов для переходу права власності, то її недодержання не підтверджує перехід права власності до набувача рухомого майна.

Відповідач за первісним позовом вказує, що відповідно до пункту 1.3 договору купівлі-продажу на умовах товарного кредиту від 28.02.2023 року вчинення якихось дій для переходу права власності на транспортний засіб сторонами передбачено не було. Навпаки, сторони визначили моментом переходу права власності на транспортний засіб укладення договору купівлі-продажу на умовах товарного кредиту від 28.02.2023 року, що не відповідає наведеній вище позиції Великої Палати Верховного Суду.

Отже, на думку відповідача за первісним позовом, з укладенням договору купівлі-продажу на умовах товарного кредиту від 28.02.2023 року ТОВ Компанія АОС не набула права власності на транспортний засіб марки: КАМАЗ, модель: 55111 КТА-25, № шасі: НОМЕР_3 , ДНЗ: НОМЕР_2 , 2008 року випуску, оранжевого кольору.

Таким чином, відповідач за первісним позовом вважає, що ТОВ Компанія АОС не вправі витребовувати у ТОВ Універсалбуд на свою користь транспортний засіб марки: КАМАЗ, модель: 55111 КТА-25, номер шасі: НОМЕР_4 . номерний знак: НОМЕР_2 , 2008 року випуску, оранжевого кольору.

Відповідач за первісним позовом вважає, що за зобов`язаннями ТОВ Універсалбуд по договору фінансового лізингу №1538/08/2008 від 04 серпня 2008 року сплив строк позовної давності, а тому такі зобов`язання не є захищеними в судовому (примусовому) порядку.

Відповідно до позиції Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №757/44680/15-ц натуральним є зобов`язання, строк позовної давності за яким вже збіг і яке не є захищеним в судовому (примусовому) порядку. Адже строк позовної давності розпочинає свій відлік з 2010 року (24-й та 25-й платежі Графіку внесення платежів за договором фінансового лізингу №1538/08/2008 від 04 серпня 2008 року), як визнає сам позивач у своїй позовній заяві.

Тобто ТОВ Ласка Лізинг за договорами відступлення права вимоги № 04/02-2023 від 28 лютого 2023 року та купівлі-продажу на умовах товарного кредиту від 28.02.2023 року відступила для ТОВ Компанія АОС натуральні зобов`язання, тобто ті, строк позовної давності за якими вже сплив.

Таким чином, відповідач за первісним позовом вважає, що позовна вимога ТОВ Компанія АОС про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю УНІВЕРСАЛБУД на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія АОС транспортний засіб марки: КАМАЗ, модель: 55111 КТА-25, номер шасі: НОМЕР_4 . номерний знак: НОМЕР_2 , 2008 року випуску, оранжевого кольору, є такою, щодо якої може бути застосований строк позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як убачається з матеріалів справи, 04 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Ласка Лізинг та Товариством з обмеженою відповідальністю УНІВЕРСАЛБУД було укладено договір фінансового лізингу №1538/08/2008 від 04.08.2008р. Відповідно до вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю УНІВЕРСАЛБУД отримало у тимчасове користування майно, а саме: транспортний засіб марки: КАМАЗ, модель: 55111 КТА-25, № шасі: НОМЕР_1 , ДНЗ: НОМЕР_2 , 2008 року випуску, оранжевого кольору (далі предмет лізингу).

Згідно зі ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

За визначеннями, які наведені у ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", договір фінансового лізингу це договір, за яким надаються послуги з фінансового лізингу; фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до вимог глави 19 Цивільного кодексу України можливість захисту в судовому порядку цивільного права обмежена позовною давністю, адже згідно з частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вже зазначалось судом, відповідач за первісним позовом заявив про застосування строків позовної давності.

Судом встановлено, що з урахуванням положень 5.2. договору фінансового лізингу №1538/08/2008 від 04.08.2008 року строк фінансового лізингу закінчився 04.08.2010 року.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Згідно з частинами першою, третьою статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

До дій, що свідчать про визнання особою свого боргу, у розумінні частини першої статті 264 Цивільного кодексу України, належить, зокрема, підписання в межах позовної давності уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір.

Таким чином, позивач звернувся з позовом до суду з пропуском загального строку позовної давності.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", рішення від 20.09.2011 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"), що застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Верховний Суд неодноразово наголошував (зокрема у постанові від 09.04.2020 у справі №10/Б-743), що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини 5 статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Поважними причинами пропуску позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим. Якщо суд дійде висновку про те, що позовна давність пропущена з поважної причини, то у своєму рішенні наводить відповідні мотиви на підтвердження цих висновків (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №752/4422/17).

При цьому саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин (правові позиції викладені у постановах Великої палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №7106/1272/14-ц, від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 та від 19.11.2019 у справі №911/3680/17).

Стверджування позивача за первісним позовом, що відповідач не повернув майно не приймаються судом до уваги, оскільки жодним чином не є підставою для поновлення (переривання чи продовження) строків позовної давності.

Позивач за первісним позовом заяви про визнання поважними причин пропуску строків позовної давності до суду не подав, тому суд позбавлений можливості здійснити оцінку цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову у даній справі.

Згідно частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене, заявлені вимоги позивача про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю УНІВЕРСАЛБУД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія АОС транспортний засіб марки: КАМАЗ, модель: 55111 КТА-25, номер шасі: НОМЕР_1 , номерний знак: НОМЕР_2 , 2008 року випуску судом не задовольняються у зв`язку зі спливом строку позовної давності для звернення з цією вимогою до суду.

Беручи до уваги вищенаведене, у задоволенні первісного позову слід відмовити.

З приводу зустрічного позову судом відзначається таке.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так й іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша законна реалізація заінтересованою особою її прав. Самі по собі дії осіб щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.

Відповідно до постанови ВП ВС від 22.09.2022р. у справі № 125/2157/19 за відсутності визначення поняття «заінтересована особа» такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Самі по собі дії осіб, зокрема щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.

Згідно з визначенням ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У свою чергу, як передбачено ч. 1 ст. 627 ЦКУ. сторони с вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Щодо твердження відповідача про підписання договору відступлення права вимоги №04/02-2023 від 28 лютого 2023 року та договору купівлі-продажу на умовах товарного кредиту від 28.02.2023 року однією особою суд зазначає наступне.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №387/554/18 зазначив, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини 3 статті 238 Цивільного кодексу України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва. а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Стосовно цього Верховний Суд у постанові Верховного Суду від 1 лютого 2023 року у справі №569/19674/19 (провадження № 61-9698св22) роз`яснив, що з метою забезпечення інтересів цієї особи представнику заборонено вчиняти представницький правочин у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

При цьому словосполучення у своїх інтересах потрібно розуміти таким чином, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або іншим шляхом на шкоду інтересам довірителя, в тому числі на користь інших осіб, включаючи і тих, представником яких він одночасно є.

Отже, якщо представник вчинив правочин не в інтересах довірителя, а у своїх власних, то це є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Щодо раніше укладеного договору відступлення права вимоги №270- 11/2013 від 05 грудня 2013 року суд зазначає, що договір відступлення права вимогибув розірваний його сторонами 28 березня 2014р. відповідно до додаткової угоди за взаємною згодою сторін.

У відповідності до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав, а передача права вимоги, яке не виникло, прямо суперечить положенням ст. 514 ЦК України. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.07.2017р. у справі № 752/8842/14-ц, від 05.04.2018р. у справі № 910/22785/16 та від 16.10.2018р. у справі № 914/2567/17.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Беручи до уваги вищенаведене, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю з огляду на його безпідставність.

Судом відзначається, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як передбачено ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Також судом при вирішенні спору взято до уваги, що у справі Трофимчук проти України Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа Руїс Торіха проти Іспанії).

За таких обставин, беручи до уваги наведене вище, суд відзначає, що підстави для задоволення і первісного, і зустрічного позову відсутні, тому в їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом у зв`язку з відмовою у вказаному позові, за зустрічним на позивача за зустрічним позовом у зв`язку з відмовою в означеному позові.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 180, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія АОС, м.Київ про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю УНІВЕРСАЛБУД" (30100, м. Нетішин, Хмельницька область, вул. Будівельників, буд. 12, кв. 19, код ЄДРПОУ: 32987115) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія АОС (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 23, кв. 17, код ЄДРПОУ: 36176406) транспортний засіб марки: КАМАЗ, модель: 55111 КТА-25, номер шасі: НОМЕР_1 , номерний знак: НОМЕР_2 , 2008 року випуску відмовити.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю УНІВЕРСАЛБУД, м.Нетішин до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія АОС, м.Київ про визнання недійсними укладені між ТОВ "Ласка Лізинг" та ТОВ "Компанія АОС" Договір відступлення права вимоги №04/02-2023р. від 28 лютого 2023 року та Договір купівлі-продажу на умовах товарного кредиту від 28.02.2023 року, які є двома складовими частинами одного правочину, спрямованого на відступлення права вимоги до ТОВ "Універсалбуд" за Договором фінансового лізингу №1538/08/2008 від 04 серпня 2008 року відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 25.10.2024р.

СуддяО.Д. Вибодовський

Віддрук. 1 прим. - до справи

Представникам сторін - надіслати в кабінет ЕС