Рішення

від 14.10.2024 по справі 927/373/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

14 жовтня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/373/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви за первісним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Медобори» (код 39430679) 48230, с. Зелене Чортківського району Тернопільскої області, вул. Центральна, 1до Приватного сільськогосподарського підприємства «Лан» (код 32191588) 17240, с. Болотниця Прилуцького району Чернігівської області, вул. Миру, 20-бпро витребування майназа зустрічним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Лан» (код 32191588) 17240, с. Болотниця Прилуцького району Чернігівської області, вул. Миру, 20-бдо Товариства з додатковою відповідальністю «Медобори» (код 39430679) 48230, с. Зелене Чортківського району Тернопільскої області, вул. Центральна, 1про стягнення 2 252 750 грн 02 коп.за участі представників сторін:

від ТзДВ «Медобори»: Янчишин В.Й. адвокат (ордер серії ВО № 1079602 від 17.06.2024)

від ПСП «ЛАН»: Лисенко В.С. адвокат (ордер серії АІ № 1623186 від 30.05.2024)

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2024 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю Медобори до Приватного сільськогосподарського підприємства Лан про витребування майна, якою позивач просить витребувати в натурі у відповідача 366 522 кг пшениці загальною вартістю 1 831 914,60 грн, яка помилково завантажена 25 листопада 2022 року позивачем відповідачеві та має наступну характеристику: пшениця не на насіння для споживчої переробки урожаю 2022 року, перевірена на відповідність вимог ДСТУ 3768:2019, вологість 14%, протеїн ФОС 12,1%, натура ФОС 750, смітна домішка 2%, зернова домішка 2%, пшениця без ГМО. Пшениця була перевірена та/або пройшла експертизу із застосуванням необхідних офіційних процедур, а тому вважалась вільною від шкідливих організмів та відповідала діючим фітосанітарним вимогам.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що, на його думку, відповідне майно є безпідставно набутим відповідачем, оскільки жодних договірних відносин між сторонами не існує. Нормативно правовим обґрунтуванням даного позову позивачем визначено ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.04.2024 постановлено:

позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю Медобори про витребування майна залишити без руху;

зобов`язати Товариство з додатковою відповідальністю Медобори протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до господарського суду разом із заявою про усунення недоліків:

- позовну заяву, оформлену з додержанням вимог, передбачених ст. 162 Господарського процесуального кодексу України;

- докази направлення відповідачу копії заяви про усунення недоліків та копій належно оформленої позовної заяви та доданих до неї документів;

роз`яснити Товариству з додатковою відповідальністю Медобори, що в разі неусунення всіх недоліків заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала суду від 23.04.2024 направлена позивачу до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний суд та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду, доставлена до електронного кабінету 23.04.2024 13:01.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 23.04.2024 є такою, що отримана позивачем 23.04.2024.

02.05.2024, у встановлений судом процесуальний строк, з метою усунення виявлених недоліків, позивачем через систему Електронний суд до Господарського суду Чернігівської області подані запитувані докази.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.05.2024 постановлено:

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;

здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження;

призначити розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 30 травня 2024 року;

встановити процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

викликати для участі в судовому засіданні представника Приватного сільськогосподарського підприємства Лан в якості відповідача. Повідомити відповідача, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду справи.

Ухвала суду від 07.05.2024 направлена відповідачу до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний суд та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду, доставлена до електронного кабінету 07.05.2024 13:05.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 07.05.2024 є такою, що отримана відповідачем 07.05.2024.

30.05.2024 через систему Електронний суд до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 30.05.2024 відповідача про поновлення процесуального строку, якою заявник просив поновити процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву та зустрічного позову.

30.05.2024 від ПСП «Лан» надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач заперечує проти заявлених ТДВ «Медобори» позовних вимог.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 30.05.2024 підготовчому засіданні відповідач не скористався.

За заявою позивача, задоволеною ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.05.2024, призначене на 30.05.2024 підготовче засідання проведено в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.05.2024 постановлено призначити підготовче засідання на 18 червня 2024 року; проведення судового засідання здійснити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку EаsyCon (https://easycon.com.ua/) відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

Позивач належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення призначеного на 18.06.2024 підготовчого засідання, однак процесуальним правом на участь у ньому не скористався.

30.05.2024 через систему Електронний суд до Господарського суду Чернігівської області надійшов зустрічний позов Приватного сільськогосподарського підприємства Лан до Товариства з додатковою відповідальністю Медобори про стягнення 1 952 054,02 грн понесених підприємством вимушених витрат та 300 000,00 грн моральної шкоди, завданої репутації останнього умисними діями товариства.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог підприємство посилається на понесення ним витрат внаслідок умисних дій товариства, які полягають в протиправній, одноособовій зміні вантажу, здійснення його завантаження до транспортних засобів без згоди перевізника за відсутності згоди на зміну вантажу і маршруту від замовника та відмові у забезпеченні необхідними документами на змінений вантаж для перевезення його за відповідним маршрутом. Стягнення моральної шкоди позивач обумовлює приниженням його ділової репутації та підривом довіри до його діяльності внаслідок відповідних дій відповідача.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.06.2024 постановлено:

заяву від 30.05.2024 Приватного сільськогосподарського підприємства Лан про поновлення процесуального строку задовольнити;

поновити Приватному сільськогосподарському підприємству Лан процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву;

зобов`язати відповідача протягом двох днів з дня отримання даної ухвали направити (вручити) позивачу копію відзиву на позовну заяву та копії доданих до нього документів, а докази такого направлення (вручення) подати до суду;

встановити процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву; для подання відповідачем заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив;

поновити Приватному сільськогосподарському підприємству Лан процесуальний строк на подання зустрічного позову.

Іншою ухвалою суду від 03.06.2024 постановлено:

зустрічну позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства Лан про стягнення 2 252 750 грн 02 коп. залишити без руху;

зобов`язати Приватне сільськогосподарське підприємство Лан протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху подати до господарського суду разом із заявою про усунення недоліків докази направлення Товариству з додатковою відповідальністю Медобори копій зустрічного позову і доданих до нього документів;

роз`яснити Приватному сільськогосподарському підприємству Лан, що в разі неусунення всіх недоліків заяви у строк, встановлений судом, зустрічна позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із зустрічною позовною заявою.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.06.2024 постановлено:

прийняти зустрічний позов Приватного сільськогосподарського підприємства Лан до Товариства з додатковою відповідальністю Медобори про стягнення 2 252 750 грн 02 коп. до спільного розгляду з первісним позовом;

зустрічну позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства Лан об`єднати в одне провадження з первісним позовом;

справу розглядати у підготовчому судовому засіданні, призначеному на 18 червня 2024 року;

встановити процесуальний строк для подання відповідачем (Товариством з додатковою відповідальністю Медобори) відзиву на зустрічну позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2024 постановлено призначити підготовче засідання на 04 липня 2024 року; проведення судового засідання здійснити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку EаsyCon (https://easycon.com.ua/) відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

03.07.2024, з пропуском встановленого судом процесуального строку, через систему Електронний суд ТзДВ Медобори до Господарського суду Чернігівської області поданий відзив на зустрічну позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що товариство не погоджується з доводами ПСП Лан та просить відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог.

В підготовчому засіданні 04.07.2024 повноважним представником ТзДВ Медобори заявлено усне клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву на зустрічну позовну заяву, розглянувши яке суд постановив протокольну ухвалу про його задоволення.

В підготовчому засіданні 04.07.2024 суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів, відкладення підготовчого засідання на 25.07.2024; одночасно встановлені процесуальні строки для подання ПСП Лан відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву до 10.07.2024 включно, для подання ТзДВ Медобори заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; проведення судового засідання здійснити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку EаsyCon (https://easycon.com.ua/) відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

15.07.2024, з пропуском встановленого судом процесуального строку, через систему Електронний суд ПСП Лан до Господарського суду Чернігівської області подана відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, зі змісту якої вбачається, що підприємство не погоджується з доводами товариства.

Дана заява по суті справи містить клопотання ПСП Лан про поновлення процесуального строку на її подання. Розглянувши дане клопотання, суд постановив протокольну ухвалу про його задоволення.

22.07.2024, у встановлений судом процесуальний строк, через систему Електронний суд ТзДВ Медобори до Господарського суду Чернігівської області подані заперечення.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2024 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 07 серпня 2024 року.

Надалі в судових засіданнях неодноразово оголошувались перерви, востаннє 17.09.2024 до 03.10.2024 до 14:30.

До початку судового засідання 03.10.2024 через систему Електронний суд до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 03.10.2024 ТзДВ Медобори про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

В судовому засіданні 03.10.2024 о 10:26 в мережі Інтернет (Telegram-канал "Суспільне Чернігів") з`явилось повідомлення про оголошення повітряної тривоги в Чернігівській області, яка тривала до 14:59.

Згідно наказу голови Господарського суду Чернігівської області від 12.07.2022 № 24-од, з метою забезпечення вимог цивільного захисту населення під час повітряної тривоги, зобов`язано суддів та працівників суду під час оголошення повітряної тривоги здійснювати евакуацію із залишенням приміщення суду до безпечного місця розташування; встановлено, що в разі оголошення повітряної тривоги під час проведення судового засідання, таке засідання має негайно припинятися; крім того, організовано службу судових розпорядників щодо додаткового оповіщення голосом всіх працівників суду та відвідувачів стосовно повітряної тривоги та місця можливої евакуації.

Враховуючи даний факт та вищезгаданий наказ голови суду, призначене на 03.10.2024 на 14:30 судове засідання по даній справі не проводилось; даний факт підтверджується також Актом від 03.10.2024 № 136-24 щодо оголошення повітряної тривоги.

Ухвалою від 03.10.2024 суд повідомив сторін про призначення судового засідання на 14 жовтня 2024 року о 14:30.

У судовому засіданні 14.10.2024 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 173 175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання, та їх істотні умови встановлені в ст. 179, 180 Господарського кодексу України відповідно до положень яких майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

12.10.2022 між Товариством з додатковою відповідальністю «Медобори» (продавець) та PROMFIN HOLDING OU (Естонія) (покупець) укладено договір № 12/10.22, відповідно до умов якого (п.1.1) продавець продає, а покупець купує товари у відповідності з Додатками (Специфікаціями) до договору, в кількості, якості, асортименті, по цінам і відповідності технічним умовам, вказаним в додатках (специфікаціях) до цього договору, що є невід`ємними частинами цього договору.

У п.6.1 Договору сторони визначили, що умови поставки товару по даному договору FCA місці завантаження зерновий склад: Україна, 48230, Тернопільська область, Гусятинський район, село Зелене відповідно до умов цього договору.

Поставка здійснюється згідно правил Incoterms-2010 (п.6.2 договору).

Згідно п.6.3 договору продавець з кожною партією товару направляє документи, вказані в додатку (специфікаціях) до даного договору.

Відповідно до п.6.4 договору право власності на товар, ризики випадкової загибелі або пошкодження товару переходять від продавця до покупця з моменту поставки товару відповідно до умов, зазначених в п.6.1 цього договору.

12.10.2022 Товариство з додатковою відповідальністю «Медобори» та PROMFIN HOLDING OU підписали Специфікації № 1,2,3,4 до договору № 12/10.22 від 12.10.2022 в кожній з яких погодили поставку зерна пшениці урожаю 2022 насипом у кількості 3000 тон, за ціною 130 Євро, загальною вартістю 390 000,00 Євро.

У вказаних специфікаціях сторони погодили наступні умови: Передача товару у власність покупця здійснюється в момент поставки. Разом з товаром покупець отримує наступні документи: митна декларація, EURO 1, фіто-санітарний сертифікат, ветеринарне свідоцтво, якісне посвідчення, CMR, інвойс. Імпортер: AGROPROMFIN GRAIN SRL, Romania.

Також у Специфікаціях 2, 3, 4 сторони погодили, що п. 6.1, глава 6 цієї угоди буде змінена наступним чином: умови доставки товару узгоджуються як FCA місці завантаження - зерновий склад: Україна, 48230, Тернопільська область, Гусятинський район, село Зелене.

23.11.2022 PROMFIN HOLDING OU (Замовник перевезення) направило Приватному сільськогосподарському підприємству «ЛАН» (Перевізнику) Договір-заявку № 901070 (том 1, а.с. 184 на звороті) з пропозицією здійснити перевезення сільськогосподарської продукції «corn, grain, sun flower in bulk» (кукурудза, пшениця, соняшник насипом) загальною вагою 541.2 т (+/-10%). Замовник визначив місце завантаження за адресою: село Зелене, Гусятинський район, Тернопільська область, пункт розвантаження за адресою: Каля Міхай Вітезул, 121Д, Карей 445100, через Сату Маре, Румунія.

Приватне сільськогосподарське підприємство «ЛАН» прийняло дану заявку на перевезення, однак в підписаному лише з боку ПСП «ЛАН» примірнику договору заявки від 23.11.2022 (том 1, а.с. 185) вказано, що найменування вантажу, що перевозиться «corn in bulk» (кукурудза насипом). При цьому, загальна вага предмету перевезення залишилася незмінною 541,2 т.

Будь яких доказів на підтвердження своїх доводів про те, що зміна предмету перевезення була узгоджена з PROMFIN HOLDING OU, ПСП «ЛАН» суду не надало.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Як свідчать матеріали справи, 25 листопада 2022 року автотранспорт Приватного сільськогосподарського підприємства «ЛАН», зокрема автомобілі з причепами з реєстраційними номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , СВ0275ХF, НОМЕР_10 , СВ0263ХF, НОМЕР_11 , СВ0256ХF, НОМЕР_12 , СВ0255ХF, НОМЕР_13 , СВ0254ХF, НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , СВ1024XО, були завантажені Товариством з додатковою відповідальністю «Медобори» зерном пшениці.

Транспортні засоби, які були завантажені пшеницею, належать ПСП «ЛАН», що підтверджуються свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу, копії яких додані до позовної заяви (а.с. 45-83, т. 1). Їх реєстраційні номери відповідають реєстраційним номерам автотранспорту, вказаному у Договорі-заявці на перевезення № 901070 від 23.11.2022.

Пшениця, яка була завантажена на автотранпорт ПСП «ЛАН», була перевірена та відповідала діючим фітосанітарним вимогам, що підтверджується відповідними сертифікатами якості зерна ТДВ «Медобори» від 25.11.2022 (15 шт) та фітосанітарними сертифікатами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 28.11.2022 (15 шт), копії яких додані до матеріалів справи.

Зокрема, у Сертифікатах якості зерна № 31-45 зазначено реквізити контракту № 12/10.22 від 12.10.2022, продавець Товариство з додатковою відповідальністю «Медобори», покупець PROMFIN HOLDING OU.

В матеріалах справи наявні копії:

- товарно транспортних накладних від 25.11.2022 № 432, 433, 435, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446. У вказаних товарно-транспортних накладних зазначена наступна інформація: автомобільний перевізник ПСП «Лан», замовник ПСП «Лан», вантажовідправник ТДВ «Медобори», вантажоодержувач Закарпатська область, Мукачевський р-н, с.Старобигово, вул.Елеваторна,9, пункт навантаження с.Паївка, Тернопільська обл., пункт розвантаження - Закарпатська область, с.Старобигово, вул.Елеваторна,9.

- товарно транспортних накладних від 25.11.2022, № 432, 433, 434, 435, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 445, 446. У вказаних товарно-транспортних накладних зазначена наступна інформація: автомобільний перевізник ПСП «Лан», замовник - AGROPROMFIN GRAIN SRL, вантажовідправник - ТДВ «Медобори», вантажоодержувач - AGROPROMFIN GRAIN SRL, пункт навантаження с. Паївка, Тернопільська обл, пункт розвантаження Satu Mare Romania.

- міжнародних товарно транспортних накладних (CМR) 034230, 034229, 034227, 034226, 034223, 034221, 034220, 034211, 034212, 034214, 034217, 034210, 034216 від 25.11.2022, які містять наступну інформацію: найменування вантажу українська пшениця м`яка непосівна лише для споживчої переробки врожаю 2022 року, відправник - ТДВ «Медобори», одержувач - AGROPROMFIN GRAIN SRL, місце завантаження - с.Зелене, Гусятинський р-н, Тернопільська обл, місце розвантаження Satu Mare Romania.

- митних декларацій від 28.11.2022 № 22UA403030026354U4, № 22UA403030026292U7, № 22UA403030026307U9, № 22UA403030026303U2, № 22UA403030026355U3, № 22UA403030026352U6, № 22UA403030026353U5, № 22UA403030026319U1, № 22UA403030026315U5, № 22UA403030026308U8, № 22UA403030026296U3, № 22UA403030026285U0, № 22UA403030026286U9, № 22UA403030026283U1, які містять наступну інформацію: відправник ТДВ «Медобори», одержувач AGROPROMFIN GRAIN SRL, Satu Mare Romania, принципал ПСП «Лан».

16 грудня 2022 року ПСП «ЛАН» звернулося до ТДВ «Медобори» з листом в якому вказувало, що 25 листопада 2022 року його вантажні автомобілі на підприємстві Позивача помилково завантажені «іншим» - товаром, який не було погоджено з вантажоодержувачем. Тому з метою недопущення транспортування невідповідної продукції, з`ясування економічної доцільності та недопущення фінансових втрат сторін, Відповідач прийняв рішення призупинити подальший рух до встановлення обставин.

24 грудня 2022 року ПСП «ЛАН» складено акт приймання на зберігання товару після притримання в якому зафіксовано, що Комісія у складі агронома ПСП «Лан» Лукаша Валентина Володимировича, завідуючого складом ОСОБА_1 , бухгалтера ПСП «Лан» Шаповал Юлії Валентинівни склали акт про те, що ними прийнято пшеницю в кількості 366 520 кілограм на зберігання (притримання товару), що була помилково завантажена не узгодженим вантажем в ТДВ «Медобори», код ЄДРПОУ 39430679, с.Паївка, Тернопільська область.

31 січня 2024 року ТДВ «Медобри» звернулося до ПСП «ЛАН» з претензією в якій просило, посилаючись на вимоги ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, у місячний термін повернути пшеницю, яка була завантажена 25 листопада 2022 року на вантажні автомобілі, які належать Приватному сільськогосподарському підприємству «ЛАН». У разі неможливості повернення в натурі вказаної пшениці повідомити про це, для узгодження вартості відшкодування вартості пшениці.

21 лютого 2024 року ТДВ «Медобори» отримало лист від ПСП «ЛАН» в якому зазначалося, що останній просить надати йому завірені належним чином документи з підписами сторін на підставі яких 25 листопада 2022 року ТДВ «Медобори» надало для перевезення ПСП «Лан» пшеницю.

Вважаючи, що ПСП «Лан» безпідставно зберегло в себе пшеницю у кількості 366 520 кілограм ТДВ «Медобори» звернулося до суду з відповідним позовом про її витребування у ПСП «Лан» на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Частинами 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

За приписами частин 2 та 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Близьку за змістом позицію викладено у постановах Верховного Суду 14.01.2021 у справі № 922/2216/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Положення глави 83 ЦК України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 ЦК України.

Як було вказано вище, між ТДВ «Медобори» (продавцем) та PROMFIN HOLDING OU (покупцем) був укладений договір № 12/10.22 від 12.10.2022 умовами якого була передбачена поставка пшениці.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові.

У відповідності з ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

У договорі № 12/10.22 від 12.10.2022 міститься положення про те, що поставка товару здійснюється згідно правил Інкотермс - 2010.

Інкотермс, офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, полегшують ведення міжнародної торгівлі. Посилання на Інкотермс в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень.

FCA - термін "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення. Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі.

Згідно з умовами FCA відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно. При цьому всі експортні формальності і мита повинен здійснити і оплатити продавець, а витрати на доставку та митне оформлення для імпорту залишається на покупцеві. Ризики за товар переходять від продавця до покупця після розміщення вантажу в транспорті, що належить перевізнику, або після передачі товару на місце завантаження на транспорт перевізника.

Суд наголошує на тому, що згідно умов Договору № 12/10.22 від 12.10.2022 право власності на товар перейшло до покупця PROMFIN HOLDING OU з моменту поставки (передачі) товару, а факт передачі товару сторонами не оспорюється. Тобто, фактично при завантаженні автотранспорту перевізника ПСП «Лан» відбувся перехід права власності від ТДВ «Медобори» до PROMFIN HOLDING OU.

При цьому, договором - заявкою від 23.11.2022 на перевезення, який був направлений PROMFIN HOLDING OU до ПСП «Лан», підтверджується, що покупець (PROMFIN HOLDING OU) призначив перевізником саме ПСП «ЛАН» і просив останнього здійснити перевезення, в т.ч. і пшениці.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів розірвання договору № 12/10.22 від 12.10.2022 або визнання його недійсним матеріали справи не містять.

Виходячи із змісту ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

На позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що оскільки на момент вирішення даного спору ТДВ «Медобори» не є власником товару, який являється предметом договору № 12/10.22 від 12.10.2022, то у позивача за первісним позовом відсутнє право вимагати від відповідача витребування цього товару, тобто у ТДВ «Медобори» відсутнє право, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Таким чином, вимоги Товариства з додатковою відповідальністю Медобори до Приватного сільськогосподарського підприємства Лан про витребування в натурі майна: 366 522 кг пшениці загальною вартістю 1 831 914,60 грн, є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1, 2 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій як: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

За змістом ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Визначення поняття збитків наведено також у ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 ГК України).

Згідно з частиною 3 статті 225 Господарського кодексу України при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Статтею 226 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Сторона господарського зобов`язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов`язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов`язаної сторони від подальшого виконання зобов`язання.

Тобто, виходячи з системного аналізу правових норм, збитки як категорія цивільно-правової відповідальності являють собою ті негативні наслідки, що виникають у кредитора як невідворотний результат порушення боржником свого зобов`язання.

Отже збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка (дії чи бездіяльності); наявність збитків (документально доведеного їх розміру); наявність причинного зв`язку між збитками і їх розміром, що виникли у кредитора, та порушенням зобов`язання, де збитки є наслідком, а невиконання зобов`язання причиною; вина боржника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого у результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №910/6657/16, від 07.02.2018 у справі №917/1651/16, від 17.12.2019 у справі №915/1456/15.

Відповідно до частини 2 статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

ПСП «Лан» подало зустрічний позов до ТДВ «Медобори» про стягнення 2252750,02 грн збитків, понесених внаслідок умисних дій товариства, які полягають в протиправній, одноособовій зміні вантажу, здійснення його завантаження до транспортних засобів без згоди перевізника за відсутності згоди на зміну вантажу і маршруту від замовника та відмові у забезпеченні необхідними документами на змінений вантаж для перевезення його за відповідним маршрутом.

ПСП «ЛАН» визначає перелік витрат, які ним були зроблені у зв`язку з недобросовісними діями ТДВ «Медобори»:

- витрати, пов`язані з переміщенням транспортних засобів до складу ТДВ «Медобори» за адресою вказаною Замовником у Договорі-заявці. Розрахунок транспортних витрат здійснюється з урахуванням наступних показників: власної маси автомобіля; власної маси причепа (напівпричепа); коефіцієнта внутрішньо-гаражних витрат палива; коефіцієнта збільшення витрат палива в зимовий період; коефіцієнта дорожньо-експлуатаційних та природно-кліматичних умов; лінійної норми витрат палива, згідно технічної характеристики; коефіцієнта додаткової надбавки за виконання транспортної роботи; витрат на мастильні матеріали; витрат на запасні частини і ремонт автомобіля; витрат на придбання і ремонту автомобільних шин; оплата праці; інше. При визначенні собівартості переміщення транспортних засобів, враховується наступне: витрати на оплату праці та оподаткування витрати на придбання палива; витрати на придбання мастильних та інших матеріалів; витрати на технічне обслуговування і поточний ремонт автомобілів, витрати на придбання автомобільних шин, витрати на амортизацію рухомого складу, інші пов`язані витрати. При здійснення розрахунку собівартості перевезення вантажу, додатково береться вага за кілометр (т/км), оскільки під час руху завантаженого транспортного засобу всі вищезазначені показники збільшуються пропорційно до ваги що перевозиться. Місце базування рухомого складу знаходиться за адресою перевізника: село Болотниця, Прилуцький район, Чернігівська область. Пункт завантаження, визначений Замовником перевезення, є склад за адресою: село Зелене, Гусятинський район, Тернопільської області. Відстань місця базування транспортних засобів до пункту завантаження становить близько 640-650 км. Витрата часу на переміщення автомобілів становить близько 11 годин. Середня вартість дизельного пального в листопаді-грудні 2022 років становила 55 грн/л. Витрати пального одного пустого автомобіля (л/100км) становлять від 24л/100км до 30л/100км враховуючи, що залежить від кліматичних, географічних умови, сезонності, якості дорожнього покриття та ін. Виробник вантажного автомобіля DAF вказує, що середні витрати палива на сто кілометрів є близькими до 24д/100км. Проте, такі показники витрат відповідають при експлуатації автомобіля зі сталою швидкістю 80-90 км/год, по дорозі з якісним покриття без причепу. Враховуючи вищенаведене, собівартість переміщення одного транспортного засобу до пункту завантаження становить - 11 424,00 грн. Отже, витрати на переміщення п`ятнадцяти транспортних засобів складає - 171 360,00 грн = 11 424,00 грн (собівартість подачі одного автомобіля) X 15 (кількість транспортних засобів);

- вартість перебування 15-ти завантажених транспортних засобів на платній, охоронюваній стоянці протягом періоду з 26.11.2022 по 24.12.2022 (27 днів), за що сплачено суму в розмірі 42 000,00 грн на підставі товарного чеку суб`єкта підприємницької діяльності, фізичної особи «Палагнюк Василь Миронович» (код НОМЕР_25 );

- витрати по перевезенню 366 520 кг пшениці до складу зберігання, яке Перевізник був вимушений здійснити, оскільки Відправник відмовився його отримувати назад. Розрахунок витрат на одну одиницю транспорту для перевезенням 24т вантажу на відстань 640км, проведений за допомогою «онлайн калькулятора визначення вартості перевезень» на підставі даних про населені пункти (с.Зелене - с.Болотниця), даних про відстань (640км) та ваги вантажу (24т). Відповідно до результату отриманого розрахунку, оптимальної вартості перевезення 24т вантажу на одну одиницю рухомого складу становить - 31 550,00 грн Загальна сума рекомендованої вартості перевезення усього вантажу при використанні 15-ти автомобілів складає - 473 250,00 грн = 31 550,00 грн х 15 т.з. При визначенні реальних витрат на перевезення вантажу для зберігання, застосовано формулу розрахунку вартості - тонна/км без додавання економічно вигідної ринкової вартості та додаткових витрат, що становить 16 859,38 грн. Отже, витрати понесені перевізником при перевезенні вантажу на зберігання складає - 252 890,82 грн ( 16 859,38 гри (собівартість перевезення вантажу) х 15 г.з.);

- послуги по зважуванню пшениці та лабораторні аналізи для визначення якісних показників кожного автомобіля, які є вимушеними додатковими витратами, - 5 895,00 грн;

- витрати по вимушеному зберіганню 366 520 кг пшениці, яка була передана нa підставі Акту 24.12.2022. Ціна зберігання включає в себе послуги з приймання вантажу, його відвантаження, тип зерна, вага, спосіб зберігання, що корегується відповідно до курсу Євро. Загальнодоступним способом визначення ринкової вартості зберігання зерна, є відповідний «онлайн калькулятор» розміщений на сайті TOB «ДГ-БАГ-Україна» (http://graincalc.ag-bag.ua). ПСП «ЛАН» при наданні послуг збереження зерна, здійснює розрахунок їх вартості враховуючи ринкові ціни та їх коливання. За результатом проведеного розрахунку вартості, станом на 29.05.2024 ціна зберігання 366 520 кг пшениці становить 386 158,20 грн;

- втрачена вигода - сума вказана в Договорі-заявці від 23.11.2022 № 901070 як вартість послуг перевезення та становить 25 000,00 Євро, що на час подання зустрічного позову становить 1 093 750,00 грн;

- 300000 грн матеріальна компенсація моральної шкоди, яка спричинена приниженням ділової репутації ПСП «Лан».

Відповідно до частин 3 - 4 статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Обов`язок доказування і подання доказів установлено статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Суд зазначає, що не вбачає наявності протиправної поведінки ТДВ «Медобори» в процесі взаємовідносин між сторонами та виконання покладених на нього зобов`язань згідно з договором №12/10.22 від 12.10.2022.

Так, за умовами вказаного договору продавець ТДВ «Медобори» продає товар у відповідності з додатками (Специфікаціями) до договору та з кожною партією товару направляє документи, вказані в Специфікаціях, зокрема, митну декларацію, фіто-санітарний сертифікат, ветеринарне свідоцтво, якісне посвідчення, CMR.

Товариством з додатковою відповідальністю «Медобори», як продавцем, в рамках виконання договору № 12/10.22 від 12.10.2022, було завантажено товаром, визначеним у Специфікаціях (пшеницею), автотранспорт ПСП «Лан», як перевізника, який діяв згідно Договору-заявки укладеним з покупцем PROMFIN HOLDING OU.

Згідно статті 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Статтею 308 Господарського кодексу України визначено, що вантаж до перевезення приймається перевізниками залежно від виду транспорту та вантажу в місцях загального або незагального користування. Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов`язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством. У разі якщо для здійснення перевезення вантажу законодавством або договором передбачено спеціальні документи (посвідчення), які підтверджують якість та інші властивості вантажу, що перевозиться, вантажовідправник зобов`язаний передати такі документи перевізникові разом з вантажем. Про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином.

Згідно Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року), яка застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін, Договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

За змістом статті 8 вказаної Конвенції приймаючи вантаж, перевізник перевіряє: а) вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць; б) зовнішній стан вантажу і його упаковки. Якщо перевізник не має достатньої можливості перевірити вірність записів, зазначених у підпункті a) пункту 1 цієї статті, він повинен зробити обґрунтовані застереження у вантажній накладній. Він повинен також мотивувати всі зроблені ним застереження щодо зовнішнього стану вантажу і його упаковки.

Згідно статті 9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Якщо вантажна накладна не містить спеціальних застережень перевізника, то, якщо не доведено протилежне, припускається, що вантаж і його упаковка були зовні в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що кількість вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містилися у вантажній накладній.

Пунктом 7 ст. 12 Конвенції визначено, що перевізник, який не виконав інструкції, що були йому надані відповідно до положень цієї статті, або який виконав такі інструкції, не вимагаючи надання йому першого примірника вантажної накладної, несе відповідальність перед особою, яка має право пред`явити претензію, за будь-які заподіяні таким чином шкоду або збитки.

Як вбачається з матеріалів справи, після завантаження на автотранспорт ПСП «ЛАН» товару, який є предметом договору № 12/10.22 від 12.10.2022 між Товариством з додатковою відповідальністю «Медобори» та PROMFIN HOLDING OU (Естонія), цей автотранспорт покинув місце завантаження товару, однак не прибув до місця його митного оформлення.

Фактично товар був прийнятий ПСП «ЛАН» до перевезення без будь яких заперечень щодо невідповідності предмета перевезення умовам договору або відсутності необхідних документів.

При цьому, суд повторно зазначає, що не може взяти до уваги заперечення ПСП «ЛАН» про завантаження на його автотранспорт товару, який не був передбачений договором-заявкою № 901070 від 23.11.2022, адже будь яких доказів на підтвердження своїх доводів про те, що зміна предмету перевезення була узгоджена з PROMFIN HOLDING OU, ПСП «ЛАН» суду не надало.

Посилання позивача за зустрічним позовом на рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 17.01.2024 по справі № 747/374/23 за позовом ОСОБА_2 до Тернопільської митниці Держмитслужби в якому, на думку ПСП «ЛАН», встановлені преюдиційні обставини щодо протиправної поведінки ТДВ «Медобори», суд також відхиляє, оскільки преюдиційне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 по справі № 910/12525/20).

Крім того, ч. 5 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

За умовами договору № 12/10.22 від 12.10.2022 продавець з кожною партією товару направляє документи, вказані в додатку (специфікаціях) до даного договору, зокрема, митну декларацію, EURO 1, фіто-санітарний сертифікат, ветеринарне свідоцтво, якісне посвідчення, CRM, інвойс.

В матеріалах справи наявні Сертифікати ТДВ «Медобори» якості зерна на пшеницю для споживчої переробки урожаю 2022 року від 25.11.2022, фітосанітарні сертифікати на пшеницю від 28.11.2022, CMR від 25.11.2022 та Митні декларації, оформлені на відвантажену партію товару для транспортування покупцю PROMFIN HOLDING OU.

Як свідчать матеріали, справи митні декларації, складені з приводу поставки товару (пшениці), відправником якого є ТДВ «Медобори», були оформлені агентом з митного оформлення ТОВ «Імпорт-Тайм» Драган І.А. Для оформлення митних декларацій агенту були передані інвойс, сертифікати якості, CMR. Оформлені митні декларації були передані до відділу митного оформлення № 2 митного поста «Тернопіль».

Таким чином, судом не було встановлено протиправної поведінки ТДВ «Медобори», як обов`язкової підстави для притягнення до цивільно правової відповідальності.

Крім того, позивачем за зустрічним позовом не подано доказів, що ним було понесено реальні збитки у заявленому розмірі. Розрахунок витрат по перевезенню пшениці, витрат по зберіганню пшениці, витрат пов`язаних з переміщенням транспорту, зроблений ПСП «Лан» гіпотетично, із застосування онлайн-калькуляторів, з врахуванням середніх показників подібних витрат. Жодних доказів понесених реальних витрат саме ПСП «Лан» до матеріалів справи не додано. Як не подано доказів того, що підприємство зазнало збитків у зв`язку з втратою ділової репутації, як то розірвання контрактів, відмова контрагентів від виконання зобов`язань чи таке інше.

Суд також критично ставиться до поданого ПСП «Лан» товарного чеку суб`єкта підприємницької діяльності, фізичної особи «Палагнюк Василь Миронович» на суму 42000грн, в якості доказу на підтвердження вартості перебування 15-ти завантажених транспортних засобів на платній, охоронюваній стоянці протягом періоду з 26.11.2022 по 24.12.2022 (27 днів), оскільки зі змісту вказаного Товарного чеку неможливо зробити висновок, на надання якої послуги чи придбання якого товару він виданий.

Таким чином, судом встановлено відсутність протиправної поведінки ТДВ «Медобори» та завданих реальних збитків позивачу, як елементів складу цивільного правопорушення, а у разі відсутності хоча б одного з цих елементів, цивільно-правова відповідальність не настає.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства «Лан» до Товариства з додатковою відповідальністю «Медобори» про стягнення 2 252 750,02 грн збитків задоволенню не підлягають.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно приписів ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за первісними позовними вимогами покладаються на Товариство з додатковою відповідальністю «Медобори», витрати по сплаті судового збору за зустрічними позовними вимогами покладаються на Приватне сільськогосподарське підприємство «Лан».

Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Медобори» до Приватного сільськогосподарського підприємства «Лан» про витребування майна залишити без задоволення.

Позов Приватного сільськогосподарського підприємства «Лан» до Товариства з додатковою відповідальністю «Медобори» про стягнення 2 252 750 грн 02 коп. залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 24.10.2024.

Суддя А.С.Сидоренко