Ухвала

від 25.10.2024 по справі 910/12728/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/12728/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 (колегія суддів: Іоннікова І. А., Михальська Ю. Б., Тищенко А. І.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмарк Україна"</a>, про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмарк Україна"</a>, про визнання недійсним договору про надання послуг № 08-01/13 від 08.01.2013.

13.12.2023 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024, повний текст якої складений 16.09.2024, про відмову у задоволенні позову.

07.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати постанову суду апеляційної інстанції, та змінити її мотивувальну частину, вказавши, що підставами відмови в задоволенні позову є неукладеність договору про надання послуг № 08-01/13 від 08.01.2013.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Щодо судового збору

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 названого Закону ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Позовну заяву у цій справі подано у 2023 році, в якому згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684 грн.

Оскільки предметом позову у цій справі є одна немайнова вимога, враховуючи, що касаційна скарга подана в електронній формі - через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору визначається згідно з частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження його ставки та становить 4 294, 40 грн (2 684 грн х 200 % х 0,8).

Проте до касаційної скарги скаржник не додав доказів сплати судового збору в установлених порядку та розмірі, або доказів на підтвердження підстав звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону. У додатках до касаційної скарги скаржник також не зазначив про долучення до неї доказів сплати судового збору, що передбачено пунктом 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Щодо підстав касаційного оскарження

У пункті 5 частини другої статті 290 ГПК України встановлений обов`язок скаржника зазначати у касаційній скарзі підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України однією з підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. При цьому потрібно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом саме у подібних правовідносинах та застосований судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору.

Підставами касаційного оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" визначає, зокрема, пункти 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України та цитує їх у своїй касаційній скарзі. Однак, пославшись на вказані норми процесуального законодавства, скаржник не обґрунтував ці підстави касаційного оскарження. Верховний Суд зазначає, що саме лише цитування наведених норм без відповідних обґрунтувань не може вважатися належним виконанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

З огляду на зазначене, скаржнику слід належним чином обґрунтувати підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Щодо надсилання іншим учасникам справи копій касаційної скарги

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб)

Статтею 291 ГПК України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Надсилання касаційної скарги листом з описом вкладення є способом забезпечення права учасника справи знати про оскарження судового рішення іншим учасником.

Неповідомлення учасників судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені частиною третьою статті 2 ГПК України.

Проте скаржник не дотримався вимог статті 291 ГПК України, оскільки не додав доказів направлення касаційної скарги і доданих до неї документів відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Алмарк Україна"</a>.

Отже, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням скаржнику строку для усунення зазначених вище недоліків шляхом:

1) подання доказів сплати судового збору у розмірі 4 294, 40 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими реквізитами у призначенні платежу для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується. Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.

2) обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України;

3) подання доказів надсилання копій касаційної скарги і доданих до неї документів відповідачу.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПГ Інвест" залишити без руху.

2. Установити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд" та іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України.

4. Роз`яснити скаржнику, що в разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов