Постанова

від 15.10.2024 по справі 916/1017/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/1017/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 (колегія суддів: Богацька Н. С. - головуючий, Філінюк І. Г., Савицький Я. Ф.) і ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.05.2024 (суддя Бездоля Д. О.) у справі

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона

до Виконавчого комітету Новокаховської міської ради

про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У березні 2023 року Квартирно-експлуатаційний відділ міста Херсона (далі - КЕВ м. Херсона) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Виконавчого комітету Новокаховської міської ради, в якому просив розірвати укладений між позивачем та відповідачем договір оренди нерухомого майна від 01.09.2021 № 464/825, що належить до власності територіальної громади міста Нової Каховки.

1.2. Позовні вимоги КЕВ м. Херсона обґрунтовані неможливістю використовувати орендоване нерухоме майно за договором від 01.09.2021 № 464/825, оскільки таке майно з лютого 2022 року знаходиться на тимчасово окупованій території.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2024, яка залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 916/1017/24, позов КЕВ м. Херсона до Виконавчого комітету Новокаховської міської ради про розірвання договору оренди нерухомого майна залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

2.2. Залишаючи позов КЕВ м. Херсона без розгляду, господарські суди попередніх інстанцій із посиланням на приписи частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України виходили з того, що позивач не забезпечив явку свого представника у судові засідання в цій справі № 916/1017/24 (із двох призначених судових засідань представник позивача не з`явився в жодне). Водночас господарські суди встановили, що позивач не подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника та не подав жодних доказів на підтвердження поважності причин неявки свого представника. При цьому господарські суди констатували, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи № 916/1017/24. Водночас господарські суди в судових рішеннях роз`яснили позивачу, що відповідно до частини 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

2.3. Крім того, апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу господарського суду першої інстанції про залишення позову КЕВ м. Херсона без розгляду, наголосив на недоведеності позивачем того, що запровадження воєнного стану в Україні пов`язане причинно-наслідковим зв`язком із неможливістю виконання КЕВ м. Херсона процесуальних дій.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2024 та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 916/1017/24, до Верховного Суду звернувся КЕВ м. Херсона з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення, а справу № 916/1017/24 передати до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, КЕВ м. Херсона зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, а саме приписів статті 197 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Скаржник зазначає, що у зв`язку із активними бойовими діями в місті Херсоні, відсутністю інтернету та електропостачання представник КЕВ м. Херсона не мав можливості своєчасно повідомити суду про причини неявки в судове засідання.

3.4. Крім того, на думку скаржника, в цьому випадку відсутні об`єктивні підстави для залишення позову без розгляду, а повернення позовної заяви КЕВ м. Херсона є порушенням прав позивача та вимог, установлених пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо права на справедливий розгляд справи, рівність учасників справи в питаннях здійснення процесуальних прав та обов`язків.

3.5. Водночас скаржник наголошує на тому, що господарський суд першої інстанції з порушенням приписів статті 197 Господарського процесуального кодексу України не розглянув клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, і це порушення, за доводами КЕВ м. Херсона, призвело до обмеження позивача в доступі до правосуддя.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою КЕВ м. Херсона на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.05.2024 у справі № 916/1017/24 і вирішено здійснити розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

4.2. 25.09.2024 Верховний Суд склав акт № 381 про те, що ухвала Верховного Суду від 23.09.2024 у справі № 916/1017/24 не відправлена Виконавчому комітету Новокаховської міської ради у зв`язку з тимчасово відсутнім обміном із відділенням зв`язку № 74900 в умовах воєнного стану.

Водночас інформацію про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою КЕВ м. Херсона на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.05.2024 у справі № 916/1017/24 та здійснення розгляду справи у відкритому судовому засіданні було розміщено на офіційному веб-сайті Верховного Суду.

4.3. 11.10.2024 Верховний Суд зареєстрував заяву КЕВ м. Херсона, сформовану 11.10.2024 в системі "Електронний суд". У цій заяві КЕВ м. Херсона просить здійснювати розгляд справи без участі його представника.

4.4. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

4.5. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

4.6. Предметом позову в цій справі є вимоги КЕВ м. Херсона до Виконавчого комітету Новокаховської міської ради про розірвання укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди нерухомого майна від 01.09.2021 № 464/825, що належить до власності територіальної громади міста Нової Каховки.

4.7. Підставою позовних вимог, за доводами КЕВ м. Херсона, є неможливість використовувати орендоване нерухоме майно за договором від 01.09.2021 № 464/825, оскільки таке майно з лютого 2022 року знаходиться на тимчасово окупованій території.

4.8. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що КЕВ м. Херсона звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Виконавчого комітету Новокаховської міської ради, в якому просив суд розірвати укладений між позивачем та відповідачем договір оренди нерухомого майна від 01.09.2021 № 464/825, що належить до власності територіальної громади міста Нової Каховки.

4.9. Господарський суд Одеської області ухвалою від 26.03.2024 прийняв позовну заяву КЕВ м. Херсона до розгляду; відкрив провадження у справі № 916/1017/24; вирішив розглядати позовну заяву за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; призначив підготовче засідання на 18.04.2024; викликав представників учасників справи у судове засідання.

4.10. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що ухвала Господарського суду Одеської області від 26.03.2024 у справі № 916/1017/24 26.03.2024 була доставлена позивачу в його електронний кабінет, про що свідчить довідка про доставку електронного документа.

4.11. Представник позивача в судове засідання 18.04.2024 не з`явився, про причини неявки не повідомив, не подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

4.12. Господарські суди зазначили, що з метою з`ясування явки представника позивача в підготовче засідання секретар судового засідання за дорученням судді зателефонував представнику позивача. Представник позивача повідомив секретаря судового засідання про те, що він випадково не направив до суду клопотання про участь представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції, та просив здійснити розгляд справи без його участі (наведені обставини підтверджуються телефонограмою Господарського суду Одеської області).

4.13. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 18.04.2024 Господарський суд Одеської області, враховуючи отримані від позивача пояснення, відсутність у матеріалах справи відомостей щодо поважності причин неявки сторін у підготовче засідання, дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання у справі № 916/1017/24 на 20.05.2024, про що постановив протокольну ухвалу. Крім того, згідно з ухвалою від 18.04.2024 Господарський суд Одеської області викликав учасників справи в підготовче засідання у справі № 916/1017/24, яке призначено на 20.05.2024.

4.14. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що ухвала Господарського суду Одеської області від 18.04.2024 у справі № 916/1017/24 19.04.2024 о 18 год 55 хв була доставлена позивачу в його електронний кабінет, про що свідчить довідка про доставку електронного документа.

4.15. Проте 20.05.2024 представник позивача у судове засідання знову не з`явився, не повідомив суд про причини неявки та не подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

4.16. Господарський суд першої інстанції, установивши, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи № 916/1017/24, проте двічі не з`явися у судові засідання та не подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника, дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову КЕВ м. Херсона до Виконавчого комітету Новокаховської міської ради про розірвання договору оренди нерухомого майна без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

4.17. Апеляційний господарський суд, переглянувши в апеляційному порядку ухвалу господарського суду першої інстанції про залишення позову КЕВ м. Херсона без розгляду, погодився з висновками місцевого господарського суду.

4.18. КЕВ м. Херсона не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернувся з касаційною скаргою на судові рішення у цій справі.

4.19. КЕВ м. Херсона зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, а саме приписів статті 197 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник також зазначає, що у зв`язку із активними бойовими діями в місті Херсоні, відсутністю інтернету та електропостачання представник КЕВ м. Херсона не мав можливості своєчасно повідомити суду про причини неявки в судове засідання.

4.20. Крім того, на думку скаржника, в цьому випадку відсутні об`єктивні підстави для залишення позову без розгляду, а повернення позовної заяви КЕВ м. Херсона є порушенням прав позивача та вимог, установлених пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо права на справедливий розгляд справи, рівність учасників справи в питаннях здійснення процесуальних прав та обов`язків.

4.21. Верховний Суд, перевіривши та надавши оцінку доводам скаржника, зазначає, що предметом касаційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду, яка залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, про залишення без розгляду позову КЕВ м. Херсона на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

4.22. Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

4.23. Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

4.24. Відповідно до частин 1, 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

4.25. Відповідно до частин 1- 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

4.26. Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

4.27. За змістом пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

4.28. Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.

4.29. Колегія суддів, здійснивши системний юридичний аналіз наведених приписів процесуального законодавства, зазначає, що одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

4.30. За змістом частини 3 статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь у судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

4.31. Аналіз зазначеної норми процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

4.32. Частиною 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

4.33. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

4.34. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначив, що за змістом частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про те, що правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Подібні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 922/1988/23, від 14.02.2024 у справі № 910/16715/21, від 16.05.2024 у справі № 927/1495/23, від 26.03.2024 у справі № 903/614/23.

4.35. Крім того, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 сформував висновок про те, що приписи, закріплені в частині 4 статті 202 та у пункті 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними. Відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду. Подібні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 922/1988/23, від 14.02.2024 у справі № 910/16715/21, від 29.08.2023 у справі № 904/9282/21.

4.36. Оскільки господарські суди встановили, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи № 916/1017/24, проте двічі не з`явися в судові засідання та не подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника, то дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для залишення позову КЕВ м. Херсона до Виконавчого комітету Новокаховської міської ради про розірвання договору оренди нерухомого майна без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

4.37. Верховний Суд зазначає, що доводи, наведені в касаційній скарзі КЕВ м. Херсона, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для залишення позову КЕВ м. Херсона без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу.

4.38. При цьому колегія суддів враховує, що від дати відкриття провадження в цій справі (26.03.2024) та до дати залишення позову КЕВ м. Херсона без розгляду (20.05.2024) був достатній проміжок часу, щоб позивач міг скористатися наданими йому процесуальними правами та подати до господарського суду першої інстанції клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

4.39. Водночас апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу господарського суду першої інстанції про залишення позову КЕВ м. Херсона без розгляду, наголосив на недоведеності позивачем того, що запровадження воєнного стану в Україні пов`язане причинно-наслідковим зв`язком із неможливістю виконання КЕВ м. Херсона процесуальних дій. При цьому скаржник у касаційній скарзі не оспорює факт належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи № 916/1017/24.

4.40. Колегія суддів зазначає, що право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та постановах Верховного Суду від 12.03.2024 у справі № 910/15366/23, від 23.08.2023 у справі № 916/3572/21.

4.41. З огляду на викладене Верховний Суд не може взяти до уваги доводи скаржника про порушення господарськими судами його прав та приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки реалізація позивачем процесуальних прав залежала виключно від суб`єктивного волевиявлення позивача.

4.42. Водночас господарські суди в оскаржуваних судових рішеннях роз`яснили позивачу, що відповідно до частини 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

4.43. За наведених обставин господарські суди попередніх інстанцій вчинили процесуальні дії, які відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України та виконали імперативний обов`язок, визначений приписами господарського процесуального законодавства.

4.44. Крім того, колегія суддів не може взяти до уваги доводи скаржника про те, що господарський суд першої інстанції з порушенням приписів статті 197 Господарського процесуального кодексу України не розглянув клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а тому обмежив позивача в доступі до правосуддя, оскільки наведене клопотання сформоване 27.05.2024 в системі "Електронний суд" та 27.05.2024 зареєстроване Господарським судом Одеської області, тобто після постановлення ухвали (20.05.2024) господарського суду першої інстанції про залишення позову КЕВ м. Херсона без розгляду. Верховний Суд визнає необґрунтованими доводи скаржника про те, що позивач 27.04.2024 сформував через систему "Електронний суд" та подав до господарського суду першої інстанції клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи № 916/1017/24.

4.45. Інші доводи скаржника не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій та не можуть слугувати підставою для скасування законних та обґрунтованих судових рішень.

4.46. За результатами перегляду постанови апеляційного господарського суду та ухвали місцевого господарського суду в касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації господарськими судами спірних правовідносини із правильним застосуванням норм процесуального права.

4.47. При цьому Верховний Суд не встановив порушення господарськими судами попередніх інстанцій приписів статей 197, 226 Господарського процесуального кодексу України, на які посилається скаржник у касаційній скарзі. Тому в цьому випадку відсутні правові підстави для скасування чи зміни судових рішень, що оскаржуються.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.3. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

6. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.05.2024 у справі № 916/1017/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак