Ухвала

від 21.10.2024 по справі 203/5321/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1861/24 Справа № 203/5321/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Судді доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу захисника ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2024 року у кримінальному провадженні №12024041430000524 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Василівка Сокирянського району Чернівецької області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України,-

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_6

захисника ОСОБА_8

прокурора ОСОБА_9

В С Т А Н О В И Л А:

За ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня року застосовано підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 27 листопада 2024 року, без визначення розміру застави.

Слідчий суддя прийняв до уваги, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, а також дійшов висновку доведеність та існування ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та потерпілого, з метою надання тих чи інших показань на його користь. Також, слідчим суддею враховано, що положенням приписів ч. 8 ст. 176 КПК України, а саме, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочинів передбачених ст. 405 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Враховано дані про особу підозрюваного, обставини вчиненні інкримінованого злочину, а саме нанесення тілесних ушкоджень своєму начальникові в умовах воєнного стану, що в свою чергу підриває авторитет держави та деморалізує поведінку інших військовослужбовців.

В апеляції:

- захисник просить скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу, якою визначити заставу у розмірі, передбаченому ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме до 40 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В обґрунтування своїх вимог посилається на недоведеність заявлених ризиків, та безпідставне не визначення альтернативного запобіжного заходу.

Зазначає, що ризик переховування є повністю нівельованим, оскільки підозрюваний має намір продовжувати військову службу, та будь-яких спроб щодо ухилення не здійснював.

Зауважує, що стороною обвинувачення не надано належних доказів того, що підозрюваний під час досудового розслідування здійснював будь-які спроби незаконного впливу на свідків чи підозрюваних, тому вважає дані доводи лише формальним припущенням.

Вважає, що винятковий запобіжний захід застосовано, лише виключно з урахуванням тяжкості інкримінованого злочину, що на думку захисника не узгоджується з правовими позиціями викладеними у наведених рішенням ЄСПЛ.

Зазначає, що слідчим суддею не враховано дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки.

Заслухавши підозрюваного та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали та обговоривши доводи скарг, колегія суддів виходить з наступного.

За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно матеріалів справи слідує, що 29 вересня 2024 року до ЄРДР за № 12024041430000524 внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України.

29 вересня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, а саме у заподіянні тілесних ушкоджень начальникові у зв`язку з виконанням ним обов`язків з військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану.

Розглядаючи питанняобґрунтованості підозрияк підставудля застосуваннязапобіжного заходу,зважається навідсутність законодавчоговизначення поняття«обґрунтованість підозри»та усталенупрактику Європейськогосуду зправ людинищодо поняття«обґрунтованості підозри»та критеріївїї визначення.Зокрема,як зазначеноу рішенніЄСПЛ «Нечипорук,Йонкало протиУкраїни» від21.04.2011р.,наявність обґрунтованоїпідозри передбачаєнаявність фактівабо відомостей,на підставіяких об`єктивнийспостерігач зробивби висновок,що данаособа моглаб скоїтизлочин.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, що підтверджується, зокрема: протоколами допиту потерпілого ОСОБА_10 від 29.09.2024 року, про те, що ОСОБА_6 на території в/ч здійснив на нього напад, який виразився у нанесенні численної кількості ударів руками і ногами по голові та тулубу; протоколу допиту свідка ОСОБА_11 , який вказав на обставини та факт нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 ; копією витягів з наказів №248 від 22.08.2024 року та №380 від 31.07.2024 року, які вказують на причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, окрім того і сам підозрюваний не заперечує своєї причетності до вчинення ним інкримінованого йому злочину.

Розглядаючи питання наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме особа підозрюваного ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років, обставини і наслідки вчиненого нимзлочину, а тому останній, з метою уникнення можливого призначеного покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

Як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, враховується введення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Враховується, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024041430000524 перебуває на початковому етапі, та органу слідства необхідно провести ще низку слідчих розшукових дій, а тому беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_6 офіційно зареєстрований та проживає у Чернівецькій області, що значно територіально віддалена від органу досудового розслідування, забезпечення його обов`язкової участі у тих чи інших слідчих діях та нагляд за дотримання покладених на нього обов`язків у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу на даній стадії буде обтяжливим Звертається увага, що ризик впливу на свідків та потерпілого існує також не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.

Так, підозрюваний перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків та потерпілого, оскільки останньому відомі їх анкетні дані та місце несення служби. А тому враховуючи, що останні надають викривальні показання стосовно нього, з урахування характеру вчиненого злочину вказаний ризик є ґрунтовним.

При цьому, під час розгляду клопотання, також були враховані положення ч. 4 ст. 183 КПК України, відповідно до яких, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, в тому числістаттею 405 КК України.

Таким чином, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, врахувавши особу підозрюваного, зокрема, вчинення кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, а також з урахування того, що ОСОБА_6 вчинив злочин застосовуючи насильство до потерпілого, слідчий суддя, в межах своїх дискреційних повноважень, не вважав за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу, що в повній мірі узгоджується із вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України.

Крім того, приймається до уваги характер та обставини вчиненого злочину, а саме з застосуванням насильства до потерпілого, який є військовослужбовцем і начальником ОСОБА_6 , що в свою чергу підриває авторитет держави ЗСУ та боєздатність підрозділу, через тимчасовому непрацездатність начальницького складу.

За наведених обставин, не визначення підозрюваному ОСОБА_6 застави на даному етапі кримінального провадження, відповідає завданням даного кримінального провадження.

Що стосується доводів захисника стосовно того, підозрюваний ОСОБА_6 раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, то вони не можуть бути достатнім важелем для зменшення встановлених ст. 177 КПК України ризиків, крім того, ці обставини існували і на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, проте жодним чином не виступили стримуючим фактором в поведінці підозрюваного.

З огляду на викладене, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою та такою, що не підлягає скасуванню, а тому, апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2024 року у кримінальному провадженні №12024041430000524 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ст. 405 КК України, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4