Ухвала

від 26.11.2024 по справі 203/5321/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/5321/24

1-кс/0203/3919/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участі прокурора - ОСОБА_3

адвоката - ОСОБА_4

підозрюваного - ОСОБА_5

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Дніпріклопотання Третьогослідчого відділу(здислокацією ум.Дніпрі)ТУ ДБР,розташованого ум.Полтаві, ОСОБА_6 ,погоджене прокурором,про продовженнястроку запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.405КК України,заявлене врамках кримінальногопровадження №12024041430000524,-

ВСТАНОВИВ:

Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024041430000524, відомості за яким внесено до ЄРДР 29.09.2024 року за ч.4 ст.405 КК України.

29.09.2024 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст.208 КПК України та в цей же день повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.405 КК України, за фактом заподіяння тілесних ушкоджень начальникові, в зв`язку із виконанням ним обов`язків з військової служби, із застосуванням зброї, вчинене в умовах воєнного стану.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 01.10.2024 року до підозрюваного було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти, на строк до 27.11.2024 року включно, без визначення застави.

Постановою прокурора від 26.11.2024 року строк досудового розслідування у кримінальному провадження було продовжено до трьох місяців до 29.12.2024 року включно.

В поданому клопотанні слідчий просив продовжити підозрюваному строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 29.12.2024 року включно.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.

Підозрюваний та його захисник проти клопотання не заперечували. Проте, просили визначити підозрюваному заставу в мінімальному розмірі, передбаченому КПК України, посилаючись на дані про особу підозрюваного, його сімейний стан, обставини вчиненого кримінального правопорушення, визнання підозрюваним своєї вини та наміру продовжити службу в ЗСУ.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів останніх є запобіжні заходи.

Мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також обставини, що враховуються при його обранні, визначені ст.ст.177,178 КПК України.

Частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу.

Частиною 3ст.197КПК Українивстановлено,що строктримання підвартою можебути продовженийслідчим суддеюв межахстроку досудовогорозслідування впорядку,передбаченому цимКодексом.Сукупний строктримання підвартою підозрюваного,обвинуваченого підчас досудовогорозслідування неповинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Перевіривши доводи клопотання та дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що останні в достатній мірі свідчать про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.405 КК України та про обгрунтовану причетність до його вчинення ОСОБА_5 , оцінка чому надавалась слідчим суддею і при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу.

Також слідчий суддя враховує, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обгрунтованої ймовірності здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі Харченко проти України від 10.02.2011 року). У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п.36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України»). При цьому, докази того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з часом змінились, обвинуваченим та його захисником не надані.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» №12369/86 від 26.06.1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Із вказаного рішення Європейського суду вбачається, що попереднє ув`язнення може бути застосоване до особи, яка обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи із самої тяжкості обвинувачення. При цьому суд враховує відсутність можливості без продовження строку тримання під вартою, встановити обставини, що мають значення в кримінальному провадженні, та що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорій тяжких та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 5-ми до 10-ти років.

Таким чином, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та усвідомлення останнім можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі; обізнаність про обставини кримінального правопорушення та особу свідка і потерпілого, дають достатні підстави вважати про наявність ризиків можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідка та потерпілого у кримінальному провадженні з метою зміни ними змісту або обсягу своїх свідчень, які вони будуть надавати під час досудового розслідування та в суді.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілого, слідчий суддя також враховує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях осіб, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України. Тому, ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від останніх та дослідження їх судом.

Слідчий суддя також враховує, що за обставинами інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_5 підозрюється у нанесенні тілесних ушкоджень своєму начальникові в умовах воєнного стану, тим самим подавши особистий приклад поведінки у період воєнного стану, який підриває авторитет держави, ЗСУ, боєздатність підрозділу, деморалізує інших військовослужбовців та спонукає їх до порушення військової дисципліни, нехтування конституційним обов`язок по захисту вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

Вказана обставини в своїй сукупності свідчать про те, що передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України ризики, які враховувались слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, на теперішній час не зменшились та не втратили своєї актуальності.

В зв`язку з вищенаведеним, продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на даному етапі досудового розслідування забезпечить запобіганню зазначеним вище ризикам та належному виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

При цьому, слідчий суддя також враховує, що відповідно до приписів ч.8 ст.176 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, ст.405 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначенийпунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Враховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини що стосується порушення, ст.5, п.1 ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод (право на справедливий суд) у зв`язку з надмірно тривалим триманням обвинувачених під вартою та тривалим кримінальним провадженням, слідчий суддя враховує, що на теперішній час у кримінальному провадженні проведено комплекс слідчих та процесуальних дій, спрямованих на встановлення обставин, які підлягають доказуванню в рамках даного кримінального провадження, згідно вимог ст.91КПК України. Слідчі дій проводяться та процесуальні рішення приймаються без зайвих зволікань та своєчасно.

Продовження строку досудового розслідування було ініційовано вперше та зумовлено, окрім іншого, необхідністю проведення та отримання висновків призначених у кримінальному провадженні судових експертиз.

Таким чином, на теперішній час існують об`єктивні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, в зв`язку із цим, для досягнення завдань кримінального провадження продовження строку тримання підозрюваного під вартою є доцільним.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку про обгрунтованість та необхідність задоволення клопотання слідчого, продовживши строк застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави у відповідності до ч.4 ст.183 КПК України, в межах строку досудового розслідування, тобто до 29.12.2024 року включно.

Керуючись ст.ст.131,176-178,182,183,193,194,199 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк до 29 грудня 2024 року включно, без визначення розміру застав.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1