Рішення

від 25.10.2024 по справі 420/10291/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 420/10291/24

Номер провадження № 2-а/521/158/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2024 року

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Бобуйок І.А,

за участю секретаря судового засідання Скрипченко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС АГРО ПІВДЕНЬ» (адреса розташування: 26333, Кіровоградська обл., Голованівський р-н, с. Могильне, пров. Садовий, 2) до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса розташування: м. Одеса, вул.. пл.-ща Бориса Дерев`янка, 1, каб. 203), Державна служба України з безпеки на транспорті (адреса розташування: 03150, м. Київ, вул.. Фізкультури, 9), треті особи: фізична особа підприємець ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), товариство з обмеженою відповідальністю «Новолог» (адреса розташування: 65026, м. Одеса, пл.. Митна, буд. 1) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № ПС 002174 від 22 січня 2024 року, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС АГРО ПІВДЕНЬ» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державна служба України з безпеки на транспорті, треті особи: фізична особа підприємець ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Новолог» про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № ПС 002174 від 22 січня 2024 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 року відкрито провадження у справі та призначено спрощене провадження у справі без повідомлення учасників справи.

15.04.2024 року від відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

23.04.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.

25.04.2024 року від відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

29.04.2024 року від позивача знову надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача просив задовольнити позовні вимоги

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 року провадження по справі закрито, як помилково відкрите, та вищевказану справу передано за підсудністю до Малиновського районного суду м. Одеси.

11.10.2024 року вищевказана адміністративна справа надійшла до Малиновського районного суду м. Одеси.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 15.10.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

23.10.2024 року від відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов вдруге відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

23.10.2024 року від позивача втретє надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.

Учасники в судове засідання не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно. Представники сторін подали до суду заяви, у яких просили розглядати справу без їх особистої участі на підставі наявних у справі матеріалів.

Суд, вивчивши та дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи зібрані і надані докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 62Конституції України визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 132-2 КУпАП визначено відповідальність вантажовідправника за внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри.

Відповідно до статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

На основі аналізу ст. 287, 288 КУпАП, можна стверджувати про те, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, потерпілим, та у випадках, передбачених чинним законодавством прокурором.

Відповідно до ч.1-2 ст. 48 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до ч. 2ст. 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Належний позивач, в розумінні процесуального закону, це особа, якій належить право вимоги.

Положеннями 8 частини 1 статті 4, частини 1 статті 5 КАС України визначено, що предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси осіб, тобто суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Тобто, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд установлює, чи щодо особа дійсно має місце факт порушення права, свободи чи інтересу, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Зі змісту наведених правових норм випливає, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має такі ознаки: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі позивачу (на це вказує слово "її"); суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.

Законний інтерес може бути захищено судом, якщо позивач вважає, що його законний інтерес, за захистом якого він звернувся до суду: порушено (щодо протиправних діянь, які мали місце і припинилися) або порушується (щодо протиправних діянь, які тривають); або в) створюються перешкоди для його реалізації (щодо протиправних діянь, які тривають і є перешкодами для реалізації права в теперішньому або в майбутньому часі) або г) мають місце інші ущемлення законних інтересів.

Суд зазначає, що позивач повинен довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб`єкта владних повноважень.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суду постанові від 20.02.2019 року справі № 522/3665/17.

Суд зазначає, що ТОВ "ТАС АГРО ПІВДЕНЬ" є неналежним позивачем у цій справі, адже не є суб`єктом оскарження оспорюваної постанови в розумінні ст. 287 КУпАП, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Суд зазначає, що предметом спору у даній справі є законність прийнятої Державною службою України з безпеки на транспорті постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 132-2 КУпАП (внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри), та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Статтею 132-2 КУПАП визначено відповідальність вантажовідправника за внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри.

Таким чином, суд зазначає, що саме ОСОБА_3 є належним суб`єктом відповідальності у справі № 420/10291/24.

У постанові КАС ВС від 01.06.2022 у справі № 280/4481/19 вказано, що в адміністративному процесі позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Неналежним позивачем є особа, якій не належить право на звернення до суду з адміністративним позовом. Заміна неналежної сторони в адміністративному процесі являє собою механізм приведення у відповідність суб`єктного складу учасників публічно-правового спору. Якщо ж неналежний позивач не згоден на його заміну належним позивачем, а судом виявлено, що право вимоги за поданим адміністративним позовом належить не йому, а іншій особі, то це виключає можливість задоволення позову особи, у якої відсутнє порушене право.

15.12.2023 року посадовими особами Укртрансбезпеки здійснювалась рейдова перевірка (перевірка на дорозі) відповідно до направлення від 07.12.2023 року № 50/В.

15.12.2023 року о 12 год. 25 хв. на ділянці автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса бул зупинено вантажний автомобіль у складі спеціального вантажного сідлового тягач «MAN» та напівпричепа марки «KASSBOHRER», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 .

Під час проведеної перевірки здійснено габаритно-ваговий контроль зазначених транспортних засобів та встановлено перевищення визначених законодавством габаритно-вагових норм, а саме: загальна маса транспортного засобу склала 50,3 тон при допустимих 40 тон (25,7% перевищення), навантаження на одиночну вісь склало 12,55 тон при нормативно допустимих 11,5 тон (9,1% перевищення).

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Крім того, відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: б) фактичної маси: вантажні автомобілі: двовісний автомобіль - 18/14; трьохвісний автомобіль - 25 (26)*/21; чотирьохвісний автомобіль - 32/24; чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами - 38/24; Комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36/24; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40/24; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40/24; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 42/24; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44/24; автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом 40/24.

Рух транспортнихзасобів таїх составіву разі,коли хочаб одинз їхгабаритних та/абовагових параметрівперевищує нормативи,визначені цимпунктом,здійснюється відповіднодо Правилпроїзду великогабаритнихта великоваговихтранспортних засобівавтомобільними дорогами,вулицями тазалізничними переїздами,затверджених постановоюКабінету МіністрівУкраїни від18січня 2001р.№ 30Про проїздвеликогабаритних тавеликовагових транспортнихзасобів автомобільнимидорогами,вулицями тазалізничними переїздами(Офіційнийвісник України,2001р.,№ 3,ст.75).

Статтею 132-2 КУПАП визначено відповідальність вантажовідправника за внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри.

Отже, судом встановлено, що зазначене порушення містило ознаки такого, за яке передбачена відповідальність відповідно до ст. 132-2 КУПАП.

Відповідно достатті 132-2КУПАП:Внесення (зазначення)вантажовідправником відомостейпро масуабо габаритивантажу дотоварно-транспортноїнакладної абоіншого визначеногозаконодавством документана вантаж,що невідповідають фактичнимданим,які перевищуютьнормативно встановленізаконодавством ваговіабо габаритніпараметри від5відсотків до10відсотків включно,крім вантажовідправника,який одночасноє перевізникомцього вантажу,а таксамо внесення(зазначення)вантажовідправником відомостейпро масуабо габаритивантажу дотоварно-транспортноїнакладної абоіншого визначеногозаконодавством документана вантаж,що перевищуютьнормативно встановленізаконодавством ваговіабо габаритніпараметри від5відсотків до10відсотків включно,за відсутностіоформленого дозволуна проїздавтомобільними дорогамитранспортних засобів,вагові абогабаритні параметрияких перевищуютьнормативні,- тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбаченічастиною першоюцієї статті,у разіякщо фактичнідані вантажуабо внесені(зазначені)відомості перевищуютьнормативно встановленізаконодавством ваговіабо габаритніпараметри понад10відсотків,але небільше 20відсотків включно,- тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбаченічастиною першоюцієї статті,у разіякщо фактичнідані вантажуабо внесені(зазначені)відомості перевищуютьнормативно встановленізаконодавством ваговіабо габаритніпараметри понад20відсотків,але небільше 30відсотків включно,- тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбаченічастиною першоюцієї статті,у разіякщо фактичнідані вантажуабо внесені(зазначені)відомості перевищуютьнормативно встановленізаконодавством ваговіабо габаритніпараметри понад30відсотків,- тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За диспозицією вказаної норми на вантажовідправника вантажу покладається відповідальність за внесення (зазначення) ним відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним.

Згідно з положеннями ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт», вантажовідправник фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.

Статтею 51-1 Закону України «Про автомобільний транспорт», передбачено, що вантажовідправник маєправо на:передачу вантажуперевізнику дляперевезення; відшкодування збитків, що виникли внаслідок втрати чи пошкодження вантажу.

Вантажовідправник зобов`язаний: вносити до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж відомості про масу або габарити вантажу, а також повне найменування вантажоодержувача та автомобільного перевізника (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті або відмітку у відповідному полі в ГО-картці), прізвище, ім`я, по батькові, номер посвідчення водія, а також інші відомості, визначені законодавством; надавати перевізнику необхідні документи на вантаж, що містять достовірну інформацію; здійснювати в установленому порядку страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків підчас перевезення вантажів; відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення вантажів.

Згідно з п. 1 розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (далі - Правила), замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів.

Пунктами 10.1., 10.2., 10.3. розділу 10 Правил встановлено, що перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовий договір (додаток 2). Заявка подається у вигляді та в строки, передбачені Договором. За погодженням сторін заявка може бути подана на один день, тиждень, декаду або місяць. Разові договори повинні бути укладені в письмовій формі. Відповідно до п. 11.1. розділу 11 Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Обов`язковіреквізити, які зазначаються при оформленні товарно-транспортної накладної, визначено у ч. 3 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», в якій перелічуються наступні реквізити: дата імісце складання; вантажовідправник(повненайменування (прізвище,ім`я,по батькові),код платникаподатків згідноз Єдинимдержавним реєстромпідприємств таорганізацій Україниабо податковийномер,реєстраційний номероблікової карткиплатника податківчи серіята номерпаспорта (дляфізичних осіб,які черезсвої релігійніпереконання відмовляютьсявід прийняттяреєстраційного номераоблікової карткиплатника податківта повідомилипро цевідповідний контролюючийорган імають відміткув паспорті); автомобільнийперевізник (повненайменування (прізвище,ім`я,по батькові),код платникаподатків згідноз Єдинимдержавним реєстромпідприємств таорганізацій Україниабо податковийномер,реєстраційний номероблікової карткиплатника податківабо серіюта номерпаспорта (дляфізичних осіб,які черезсвої релігійніпереконання відмовляютьсявід прийняттяреєстраційного номераоблікової карткиплатника податківта повідомилипро цевідповідний контролюючийорган імають відміткуу паспорті),прізвище,ім`я,по батьковіводія таномер йогопосвідчення; вантажоодержувач(повненайменування (прізвище,ім`я,по батькові),код платникаподатків згідноз Єдинимдержавним реєстромпідприємств таорганізацій Україниабо податковийномер,реєстраційний номероблікової карткиплатника податківчи серіята номерпаспорта (дляфізичних осіб,які черезсвої релігійніпереконання відмовляютьсявід прийняттяреєстраційного номераоблікової карткиплатника податківта повідомилипро цевідповідний контролюючийорган імають відміткув паспорті); транспортнийзасіб (марка,модель,тип,реєстраційний номеравтомобіля,причепа/напівпричепа),його параметриіз зазначеннямдовжини,ширини,висоти,загальної ваги,у томучислі звантажем,та масибрутто; пункти завантаження і розвантаження.

Згідно з п. 11.3. розділу 11 Правил товарно- транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

Так, судом встановлено, що згідно відомостей товарно-транспортної накладної від 14.12.2023 серії 12ААИ № 036904, яка була надана посадовим особам відповідача під час проведення перевірки, вантажовідправником визначено ТОВ ТАС АГРО ПІВДЕНЬ" (код ЄДРПОУ 30418454). Керівником зазначеної юридичної особи, на момент винесення оскаржуваної постанови, згідно відомостей з ЄДР, був ОСОБА_3 .

Зі змісту товарно-транспортної накладної від 14.12.2023 серії 12ААИ № 036904 суд вбачає, що вона містить відтиск печатки ТОВ ТАС АГРО ПІВДЕНЬ" (код ЄДРПОУ 30418454), а також містить підпис відповідальної особи вантажовідправника.

Наказом Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Змін до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» №413 від 03.06.2019 року, який набрав чинності 12.07.2019 року, у новій редакції викладено главу 11 Правил, пунктом 11.3. якої встановлено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно- транспортної накладної підписом.

Отже,суд зазначає,що підпис вантажовідправниканаділяє ТТНюридичною силоюта засвідчує додержання вимог щодо письмової форми її оформлення.

Твердження Позивача щодо внесення недостовірних відомостей до наданої водієм транспортного засобу товарно-транспортної накладної від 14.12.2023 серії 12ААИ 036904 не доведені жодними належними та допустимими доказами, крім того, наданій товарно-транспортній накладній крім підпису уповноваженої особи ТОВ "ТАС АГРО ПІВДЕНЬ", наявна також і печатка зазначеної юридичної особи з відповідним кодом ЄДРПОУ, який відповідає коду ТОВ "ТАС АГРО ПІВДЕНЬ".

Верховний Суд, у постанові від 23.07.2019 у справі № 918/780/18 зазначив, що зі встановлених судами обставин справи вбачається, що підписання правочину директором позивача підтверджується наявністю на спірному договорі відтисків печаток позивача як юридичної особи. Печатка відноситься доданих, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин.

Поряд з цим у наведеній постанові Верховний Суд зауважив, що позаяк позивач не довів фактів протиправної використання своєї печатки чи обставин її втрати, так само й не надав доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, то суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати, що печатка товариства використовувалася проти волі позивача.

Також, важливими є висновки Верховного Суду, що викладені в постанові від 24.02.2021 у справі № 926/2308/19, ухваленій за результатами розгляду касаційної скарги на рішення судів попередніх інстанцій, якими позивачу - юридичній особі - відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним договору - Верховний Суд зосередив увагу на тому, що печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин, тому, встановивши наявність відбитку печатки позивача на цих документах, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивач має нести відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні її відбитків на договорах, актах, розрахункових документах. Доказів її загублення, викрадення або в інший спосіб вибуття з володіння позивача або використання її іншою особою не надано.

Так,суд зазначає,що згідновідомостей товарно-транспортноїнакладної від14.12.2023року серії12ААИ№ 036904,яка буланадана посадовимособам відповідачапід часпроведення перевірки,маса бруттосклала 40,10тон,проте зарезультатом зважуваннявстановлено,що загальнамаса транспортногозасобу склала50,30тон. Вантажовідправником у вказаній ТТН визначено ТОВ "ТАС АГРО ПІВДЕНЬ".

Отже, судом встановлено, що відомості про масу вантажу в ТТН не відповідали фактичним даним та перевищували нормативно встановлені законодавством вагові параметри на 25,7 %.

Стосовно форми оскаржуваної постанови, суд роз`яснює наступне.

Особливості оформленняматеріалів проадміністративне правопорушення,передбачене статтею132-2КУпАП визначеніІнструкцією зоформлення уповноваженимипосадовими особамиДержавної службиУкраїни збезпеки натранспорті матеріалівпро адміністративніправопорушення усфері безпекина автомобільномутранспорті,зафіксовані нев автоматичномурежимі,затвердженою наказомМіністерства інфраструктуриУкраїни від27вересня 2021року №512,який зареєстрованийв Міністерствіюстиції України01жовтня 2021року за№ 1286/36908(зізмінами)(далі- Інструкція).

Так, Інструкція встановлює порядок оформлення матеріалів та розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про автомобільний транспорт, зафіксовані не в автоматичному режимі, уповноваженими на те посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті та її територіальних органів.

Позивач наводить вимоги, передбачені статтею 283 КУпАП до постанов по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів.

Однак, з аналізу норм КУпАП та Інструкції, зафіксоване порушення є правопорушенням, пов`язаним з порушенням законодавства про автомобільний транспорт, а не порушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів.

Форма постанови затверджена Додатком 2 до Інструкції. Аналізуючи вказану форму постанови, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова відповідає встановленим до такого роду документа вимогам.

Фабула постанови відповідає правопорушенню, передбаченому статтею 132-2 КУпАП (Порушення вантажовідправником вимог оформлення та внесення відомостей до товарно-транспортної накладної або інших визначених законодавством документів на вантаж).

Також, суд зазначає, що відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 року у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 травня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 5 липня 2022 року у справі № 522/3740/20, від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20, від 3 жовтня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 1 листопада 2022 року у справі № 640/6452/19 та від 18 січня 2023 року у справі № 500/26/22.

Суд зазначає, що визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, яке спрямоване на захист суспільних інтересів, внаслідок застосування судами надмірного формалізму може призвести до таких наслідків, як, зокрема нанесення суттєвої шкоди суспільним інтересам або уникнення правопорушником обов`язку виконувати або дотримуватися законодавства.

При цьому, на відміну від надмірного формалізму, застосування судами підходу до вирішення спору, що ґрунтується на засадах, визначених статтею 2 КАС України, передбачає: 1) винесення судового рішення у межах суддівського розсуду (дискреції суду), керуючись верховенством права (справедливістю); забезпечення мотивованості судового рішення шляхом оцінки: причин, які призвели до процедурних порушень; наслідків, до яких призвели ці процедурні порушення; можливості безпосередньо у судовому процесі усунути (нейтралізувати) ці процедурні порушення; добросовісності/недобросовісності суб`єкта, який допустив процедурні порушення; 3) застосування трискладового тесту вирішення публічно правового спору (передбачає, що суд, приймаючи рішення у межах суддівського розсуду (дискреції суду), перевіряє його на відповідність (несуперечність) принципам національної безпеки, суспільного інтересу, ефективності захисту порушеного права особи).

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від не істотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 року справа № 813/1790/18.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 статті 245 КАС України визначено, що при вирішенні справи по суті суд може відмовити в його задоволенні повністю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Так як відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Враховуючи все вищевикладене та керуючись статтями 19, 63 Конституції України, статтями 122, 222, 251, 252, 258, 268, 278, 279 КУпАП, ст.ст. 42, 49, 55, 57, 60, 72, 73, 77, 78, 79, 165, 42, 165 КАС України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС Агро Південь» (адреса розташування: 26333, Кіровоградська обл., Голованівський р-н, с. Могильне, пров. Садовий, 2) до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса розташування: м. Одеса, вул.. пл.-ща Бориса Дерев`янка, 1, каб. 203), Державна служба України з безпеки на транспорті (адреса розташування: 03150, м. Київ, вул.. Фізкультури, 9), треті особи: фізична особа підприємець ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), товариство з обмеженою відповідальністю «Новолог» (адреса розташування: 65026, м. Одеса, пл.. Митна, буд. 1) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № ПС 002174 від 22 січня 2024 року залишити без задоволення.

Постанову від 22 січня 2024 року № ПС 002174 про визнання керівника юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС АГРО ПІВДЕНЬ» - ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та про накладення штрафу у розмірі тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок - залишити без змін.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: І.А.Бобуйок