Постанова

від 02.10.2024 по справі 355/413/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 355/413/24

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/13420/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.

при секретарі Кононовій Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 28 травня 2024 року (суддя Чальцева Т.В.) про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, Друга київська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним,

встановив:

у березні 2024 року позивачка звернулась до суду з позовом про визнання недійсним заповіту, складеного 25 травня 2022 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та посвідченого виконавчим комітетом Баришівської селищної ради.

Мотивуючи позовні вимоги, позивачка зазначала, що вона є єдиною спадкоємицею після смерті бабусі - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , адже остання за свого життя 18 листопада 2017 року склала заповіт на її ім`я, посвідчений у Другій київській державній нотаріальній конторі. Однак, 25 травня 2022 року ОСОБА_3 склала інший заповіт, посвідчений старостою Лук`янівського старостинського округу Броварського району Київської області Бондарем В.І. , зареєстрований в реєстрі за № 9/1, 9/2, яким її бабуся заповіла усе своє майно ОСОБА_2 . При цьому вказаний заповіт містить застереження, що його складено за місцем тимчасового проживання заповідачки за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка посилалась на те, що цей заповіт було посвідчено з численними порушеннями та не уповноваженою на це особою.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 28 травня 2024 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 11 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

У поданій апеляційній скарзі позивачка просить ухвалу суду скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з`ясування судом фактичних обставин справи та порушення норм процесуального права.

Позивачка зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що у провадженні судді Баришівського районного суду Київської області Чехова С.І. перебуває аналогічна цивільна справа № 355/7/23, подана тим самим позивачем, до тих самих відповідачів, з тим самим предметом та з однакових підстав.

Позивачка стверджує, що підстави позову у даній справі та у справі № 355/7/23 не є тотожними, оскільки позовні вимоги у даній справі обґрунтовані тим, що оспорюваний заповіт був посвідчений не уповноваженою на це особою, тоді як позовні вимоги у справі № 355/7/23 обґрунтовуються тим, що заповідачка не могла вчинити (підписати) оспорюваний заповіт самостійно, без сторонньої допомоги, оскільки перебувала у стані, в якому не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Позивачка вважає, що суд першої інстанції безпідставно постановив ухвалу про залишення її позовної заяви у даній цивільній справі без розгляду, оскільки вказані позовні заяви не є тотожними в розумінні ЦПК України, оскільки мають різні підстави, що виключає можливість застосування положень п. 11 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Позивачка, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду апеляційної скарги за адресою, зазначеною нею у апеляційній скарзі, у судове засідання не з`явилася (с.с.116), представник позивачки - адвокат Крупський В.В. та завідувач Другої київської державної нотаріальної контори Погоріла Л.С. направили до Київського апеляційного суду заяви про розгляд апеляційної скарги у їх відсутність (с.с.114, 118).

Відповідач ОСОБА_2 , будучи повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, шляхом направлення судової повістки-повідомлення за адресою його реєстрації (с.с.110) та третя особа - виконавчий комітет Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, будучи повідомленим, шляхом направлення судової повістки-повідомлення до електронного кабінету у системі «Електронний суд» (с.с.112), у судове засідання не з`явилися, клопотання про відкладення судового засідання не подали.

Враховуючи викладене, відповідно до положень ст. 372 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у відсутність учасників справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що у провадженні судді Баришівського районного суду Київської області Чехова С.І. перебуває аналогічна справа, подана тим самим позивачем, до тих самих відповідачів, з тим самим предметом та з однакових підстав.

Колегія суддів вважає, що вказаний висновок суду не відповідає обставинам справи та не ґрунтується на нормах процесуального права.

Відповідно до статті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України врегульовує захист цивільних прав та інтересів судом та передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.

Вичерпний перелік підстав залишення заяви без розгляду наведений у ст.257 ЦПК України.

Згідно п. 11 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.

Аналогічний за змістом висновок зазначений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц.

Як зазначала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року, справа № 908/299/18, підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зі змісту позовної заяви у даній цивільній справі вбачається, що позивачка, оспорюючи заповіт, складений 25 травня 2022 року ОСОБА_3 , посилається на те, що він був посвідчений не уповноваженою на те особою - старостою Лук`янівського старостинського округу Броварського району Київської області - Бондарем В.І. (с.с.3-13).

Також, з матеріалів справи вбачається, що у провадженні Баришівського районного суду Київської області перебуває ще одна цивільна справа № 355/7/23 за позовом ОСОБА_1 , у якому вона просить визнати недійсним заповіт, складений 25 травня 2022 року ОСОБА_3 (с.с.60).

Разом з тим, зі змісту позовної заяви у цивільній справі № 355/7/23 вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 під час складання спірного заповіту не могла самостійно, без сторонньої допомоги, його підписати, оскільки перебувала у стані, в якому не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (с.с.61-65).

Суд першої інстанції, не проаналізувавши зміст позовних заяв у даній цивільній справі та у цивільній справі № 355/7/23, зробив помилковий висновок про їх тотожність, та безпідставно залишив позовну заяву без розгляду на підставі п. 11 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали про залишення без розгляду позовної заяви у справі, тому ухвала суду підлягає скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 28 травня 2024 року скасувати, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, Друга київська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним направити до Баришівського районного суду Київської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 жовтня 2024 року.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді Г.М. Кирилюк

Т.І. Ящук