Ухвала

від 25.10.2024 по справі 953/2614/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/2614/24

н/п 1-кс/953/7752/24

УХВАЛА

"25" жовтня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання представника власника майна: начальника Будівельно-ремонтного центру Східного регіону ВП «Будівництво і ремонт» ПАТ «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000000420 від 28.03.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 272 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.04.2024 (справа № 953/2614/24, н/п 1-кс/953/2443/24), -

в с т а н о в и в :

17.10.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання, в якому заявник просить скасувати арешт на автомобіль марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 315CDI, д.н. НОМЕР_1 , win: НОМЕР_2 , та тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_3 , які є власністю ПрАТ «НЕК УКРЕНЕРГО», накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03.04.2024.

На обґрунтування клопотання представник заявника зазначає, що з вказаним майном не проводяться будь-які слідчі дії, та вказане майно необхідно для забезпечення об`єкту критичної інфраструктури.

Представник власника майна в судове засідання не з`явився, повідомлявся у встановленому законом порядку, надав заяву про проведення судового засідання за його відсутності, клопотання підтримав в повному обсязі, та просив його задовольнити.

Прокурор Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 та старша слідча СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 в судове засідання не з`явились, надали заяви про розгляд клопотання за їх відсутності, та проти задоволення клопотання не заперечували.

Слідчий суддя, вивчивши надані документи та матеріали, приходить до наступного.

Слідчим суддею достовірно встановлено, що ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000000420 від 28.03.2024, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03квітня 2024року по справі № 953/2614/24, н/п 1-кс/953/2443/24 було накладено, арешт, зокрема на автомобіль марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 315CDI, д.н. НОМЕР_1 , win: НОМЕР_2 , тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_3 , обвуглені кросівки у кількості 2 шт., обвуглені рукавички 2 шт., розплавлений фрагмент спецодягу, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження вказаним майном, до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно заяви прокурора та слідчої досудове розслідування по кримінальному провадженню триває, однак відповідно до наданого слідчому судді листа директора Харківського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_6 від 28.08.2024 для вирішення експертного завдання експертизи у кримінальному провадженні від 28.03.2024 №№ 12024220000000420 необхідність натурного огляду автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER 315CDI, д.н. НОМЕР_1 , win: НОМЕР_2 , та тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_3 відсутня.

При цьому, інших даних, що вказане в даному клопотанні майно, має значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, що на теперішній час вказане майно потрібне для виконання будь-яких слідчих (розшукових) процесуальних дій, в межах відкритого кримінального провадження, слідчому судді не надано. На вказане майно було накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів. Доказів зі сторони органу досудового розслідування, що існує потреба у збереженні переліченого майна на даний час слідчому судді не надано, а навпаки слідчий та прокурор не заперечують проти вказаного клопотання.

Статтею 2 КПК України закріплено, що завдання кримінального провадження є захист особи, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного і неупередженої о розслідування з тим, щоб жоден невинуватий не був обвинувачений чи засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу .

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А №296-А, п.42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява №48191/99, пп.49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп.69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п.50, Series A №98).

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч.2 ст.1 КПК України).

Питання арешту майна, а саме його накладення, скасування є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження (п.7 ч.2ст.131 КПК України).

При цьому, застосування заходів забезпечення кримінального провадження є неможливим, якщо потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що на даний час органом досудового розслідування не доведено, що вказане майно, що перелічене в клопотанні має значення для кримінального провадження, та воно потрібно для проведення слідчих дій. Також слідчий суддя враховує, що в Україні на разі введено воєнний стан, та в м. Харкові здійснюється постійний обстріл цивільної інфраструктури.

Однак, за наслідками отримання прокурором в подальшому відомостей про протиправну діяльність та вручення повідомлення про підозру у вказаному кримінальному правопорушенні, прокурор не позбавлений можливості повторно звернутись з клопотанням про арешт майна.

Враховуючи викладене, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя вважає доведеним заявником, що на теперішній час, в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, що, відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України є підставою для задоволення клопотання заявника, та скасування арешту з переліченого в клопотанні майна відповідно до ухвали слідчого судді від 03.04.2024.

Скасування арешту з майна, за вказаних вище обставин, на теперішній час не створює будь-яких перешкод для подальшого розслідування кримінального провадження № 12024220000000420 від 28.03.2024, та скасування арешту з такого майна не може призвести до знищення речових доказів, що в свою чергу не зашкодить подальшому проведенню досудового розслідування та судового розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання представника власника майна: начальника Будівельно-ремонтного центру Східного регіону ВП «Будівництво і ремонт» ПАТ «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000000420 від 28.03.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 272 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.04.2024 (справа № 953/2614/24, н/п 1-кс/953/2443/24) задовольнити.

Скасувати арешт з наступного майна: автомобіль марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 315CDI, д.н. НОМЕР_1 , win: НОМЕР_2 , тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_3 , вилучене 28.03.2024 під час проведення огляду місця події, що накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.04.2024 (справа № 953/2614/24, н/п 1-кс/953/2443/24).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1