Ухвала

від 17.10.2024 по справі 568/1852/23

РАДИВИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 568/1852/23

Провадження № 2-о/568/28/24

17 жовтня 2024 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Троцюк В.О.

секретаря судового засідання Гуменюк Г.В.

за участі заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Радивилів цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Козинська сільська рада Дубенського району Рівненської області, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту перебування на утриманні, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт перебування на утриманні свого брата ОСОБА_2 .

Заява мотивована тим, що заявник ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2 , який з 08 червня 2023 року вважається зниклим безвісти під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини в районі н.п. Північне Донецької області. До зникнення брата, заявник перебував на утриманні останнього, вони проживали в одному будинку, вели спільне господарство, допомога брата була єдиним і основним джерелом існування заявника.

Також, заявник вказує, що після зникнення брата він звернувся до військової частини, де проходив службу його брат, із заявою про перерахування йому виплат, належних брату. Однак отримав відмову, із вказівкою про те, що ним не долучено рішення суду про встановлення факту перебування на утриманні брата. Встановлення факту перебування на утриманні брата необхідне заявнику для реалізації права на отримання матеріальних виплат та гарантій.

У зв`язку із наведеним, заявник змушений звернутися до суду із вказаною заявою, оскільки інших способів встановлення цих фактів не існує.

Дослідивши матеріали заяви, у процесі вирішення питання про відкриття провадження у справі суддя приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.

Заяву про встановлення факту ОСОБА_1 подав до суду за правилами окремого провадження.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим конкретною статтею про зміст заяви.

Згідно з ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.

Судом встановлено, що в обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 вказує перебував на повному утриманні свого брата - військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 , який з 08 червня 2023 року вважається зниклим безвісти під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини в районі н.п. Північне Донецької області.

Отримання допомоги від брата було його єдиним джерелом доходу, однак, встановити даний факт можна лише в судовому порядку, іншим шляхом підтвердити вказаний факт не виявляється можливим. Встановлення факту перебування на утриманні брата має для нього юридичне значення, оскільки дозволить йому реалізувати своє право, в тому числі, але не виключно, для отримання матеріальної допомоги та гарантій від держави.

Заінтересованими особами заявник вказав Козинську сільську раду Дубенського району Рівненської області, Міністерство оборони України, військову частину НОМЕР_1 .

Міністерство оборони України не визнає вимоги, викладені у заяві про встановлення факту та заперечує право ОСОБА_1 на отримання грошового забезпечення, як особі, що перебувала на утриманні військовослужбовця.

Таким чином, факт, про встановлення якого просить заявник, не підлягає з`ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви, встановлено, що існує спір про право щодо перебування ОСОБА_1 на утриманні свого брата ОСОБА_2 та отримання заявником грошового забезпечення, як члена сім`ї військовослужбовця, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ч. 6 ст. 294 ЦПК).

Керуючись ст. 260, 261, 293, 294, 315, 353-354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Козинська сільська рада Дубенського району Рівненської області, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту перебування на утриманні - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що він має право звернутися до суду в порядку позовного провадження.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення до Рівненського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 22.10.2024 року.

Суддя В.О. Троцюк