Рішення

від 25.10.2024 по справі 569/17583/22

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/17583/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Ковальова І.М.

при секретарі Білецькій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременецької міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради, третя особа ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та понесених судових витрат,-

в с т а н о в и в:

В Рівненський міський суд з позовом до Кременецької міської ради, третя особа ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та понесених судових витрат звернувся ОСОБА_1 .

Ухвалою Рівненського міського суду від 12 грудня 2022 року прийнято позовну заяву позивача до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні Рівненського міського суду (м.Рівне, вул.Шкільна,1) на 26 січня 2023 року на 12 год. 00 хв.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 21 лютого 2023 року зупинено провадження по цивільній справі 569/17583/22 за позовом ОСОБА_1 до Кременецької міської ради, третя особа ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та понесених судових витрат до набрання законної сили рішенням у цивільній справі №569/12405/22 за позовом ОСОБА_1 до Кременецької міської ради, ОСОБА_2 про поновлення на роботі.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 13 грудня 2023 року поновлено провадження у даній цивільній справі та призначено судове засідання.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 25 березня 2024 року залучено до участі в якості співвідповідача Комунальне некомерційне підприємство «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги позивача повністю підтримав та просить суд їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та наданих письмових доказів по справі.

В судовому засіданні представник відповідача Кременецької міської ради заявлені позовні вимоги позивача не визнала та просить суд відмовити у їх задоволенні посилаючись на ті обставини, що оскільки позивач працював та був поновлений на посаді у Комунальному некомерційному підприємстві «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради тому саме даний відповідач і має сплачувати йому середній заробіток за час вимушеного прогулу. Що стосується позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди то вважає їх безпідставними, оскільки позивачем та його представником не було наведено яким саме чином позивачу було заподіяно моральну шкоду.

В судове засідання представник відповідача Комунального некомерційного підприємства «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради не з`явилась, однак подала до суду клопотання про розгляд справи за відсутньої сторони. Крім цього, представник відповідача подала до суду письмовий відзив на позовну заяву у якому, безпосередньо зазначила, що позивач, будучи поновленим на посаду рішенням суду, має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Що стосується позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, просила суд при її визначенні врахувати вимоги розумності та справедливості.

В судове засідання третя особа ОСОБА_2 повторно не з`явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду сторони не подавав.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»від 23 лютого 2006 рокупередбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України» § 23).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Судом встановлено, що 12 серпня 2022 року міським головою Кременецької міської ради прийнято розпорядження №192-ос, у відповідності до якого передбачено зокрема звільнити позивача з посади директора КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України з першого робочого дня після закінчення тимчасової непрацездатності. При цьому, здійснюється посилання, як на підставу прийняття вказаного розпорядження на рішення Кременецької міської ради №3920 від 11.08.22 «Про дострокове розірвання контракту з директором комунального некомерційного підприємства «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради.

30 серпня 2022 року позивача було звільнено з посади директора КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 03 травня 2023 року (справа №569/12405/22) позов ОСОБА_1 до Кременецької міської ради, ОСОБА_2 про поновлення на роботі задоволено.

Визнано протиправними та скасувати рішення сесії Кременецької міської ради від 11 серпня 2022 року №3920 «Про дострокове розірвання контракту з директором Комунального некомерційного підприємства «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради», від 30 серпня 2022 року №3987 «Про внесення змін в рішення сесії Кременецької міської ради від 11 серпня 2022 року №3920 «Про дострокове розірвання контракту з директором Комунального некомерційного підприємства «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради», розпорядження Кременецького міського голови від 27 червня 2022 року №123-ОД «Про проведення службового розслідування», від 01 липня 2022 року №129-ОД «Про продовження проведення службового розслідування», від 12 серпня 2022 року №192-О «Про звільнення директора Комунального некомерційного підприємства «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради Павла Кісіля» та від 30 серпня 2022 року №207-О «Про внесення змін у розпорядження Кременецького міського голови від 12 серпня 2022 року №192-О від 12 серпня 2022 року «Про звільнення директора Комунального некомерційного підприємства «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради Павла Кісіля». Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Комунального некомерційного підприємства «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради. Стягнуто з Кременецької міської ради на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 1 984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 копійок.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року апеляційні скарги Кременецької міської ради Тернопільської області та ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 травня 2023 рокубез змін.

Постановою Верховного Суду від 24 квітня 2024 року касаційну скаргу Кременецької міської ради Тернопільської областізалишено без задоволення. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 03 травня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року залишено без змін.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100.

Як зазначено в Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Виплати нараховуються шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на кількість робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених законодавством, - на кількість календарних днів за цей період.

Рішенням Рівненського міського суду від 07 лютого 2024 року по справі №569/24297/23 за позовом ОСОБА_1 до Кременецької міської ради, третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 стягнуто з Кременецької міської ради на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час невиконання рішення Рівненського міського суду від 03.05.23 у справі №569/12405/22 в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради за період з 03.05.23 по 19.12.23 включно в сумі 554716,30 гривень. При цьому, суд погодився з наданим позивачем розрахунком вказаної суми втраченого позивачем заробітку, яка була розрахована виходячи із середньоденного заробітку ОСОБА_1 в розмірі 2411,81 гривень, що випливає з довідки КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради №1486 від 21.12.23.

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте вони можуть бути у загальному порядку спростовані особою. яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Вказані обставини є преюдиційними для розгляду даної справи згідно з вимогами ст. 82 ЦПК України та не підлягають повторному дослідженню.

Враховуючи ту обставину, що за період вимушеного прогулу позивача внаслідок його звільнення (за період з 31.08.22 по 03.05.23) було 176 робочих днів, то середній заробіток ОСОБА_1 за вказаний період часу, що підлягає до стягнення з КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради, становить 424 478,56 гривень (176*2411,83).

Вказаний розрахунок представником відповідача не спростований, власного розрахунку представником відповідача суду подано не було, тому наданий представником позивача розрахунок приймається судом.

За таких обставин, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 31 серпня 2022 року по 03 травня 2023року становить 424478,56 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Положеннямистатті 237-1 Кодексу Законів про працю Українипередбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Так, встановлено факт порушення трудових прав позивача незаконним звільненням, що на думку суду спричинило моральні переживання позивача через неправомірність дій роботодавця.

Згідно ст.ст.23,1167 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Вирішуючи вимогу про стягнення моральної шкоди, суд виходить з того, що захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси.

Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин, тому обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності та при визначенні її розміру враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи, що відповідачем було порушено трудові права позивача у зв`язку із його незаконним звільненням, через що, був порушений його звичайний ритм життя та певні душевні хвилювання, в тому числі пов`язані із необхідністю звертатися до судового захисту своїх порушених прав та необхідністю доведення перед судом правомірності своїх вимог. Позивач був вимушений пояснювати друзям, знайомим незаконність дій відповідача, надуманість підстав його звільнення. Внаслідок незаконного звільнення позивача в нього істотно погіршився стан здоров`я (підвищився тис, мали місце тахікардії), був пригнічений настрій, моральний стан. А тому суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає моральна шкода у розмірі 10 000 грн., з урахуванням характеру та обсягу моральних страждань, яких зазнав позивач, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, отже позовні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Із врахуванням викладеного, проаналізувавши усі докази наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при подачі позову позивач звільнений від сплати судового збору, рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу прийнято на користь позивача, тому судовий збір слід стягнути з відповідача Кременецької міської ради до державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кременецької міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради, третя особа ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та понесених судових витрат задоволити частково.

Стягнути з Кременецької міської ради (Тернопільська область, м.Кременець, вул.Шевченка, 67, код ЄДРПОУ 04058338) на користь ОСОБА_1 (зареєстрованого АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) середьномісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31 серпня 2022 року по 03 травня 2023 року становить 424478,56 грн., відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Стягнути зКременецької міськоїради,місцезнаходження:Тернопільська область,м.Кременець,вул.Шевченка,67,код ЄДРПОУ04058338судовий збір в розмірі4244,79грн.та зарахуватидо спеціальногофонду Державного бюджету України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач-1: Кременецька міська рада, місцезнаходження: Тернопільська область, м.Кременець, вул.Шевченка, 67, код ЄДРПОУ 04058338

Відповідач-2: Комунальне некомерційне підприємство «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради, місцезнаходження: м.Кременець, вул.Горбача, 1, код ЄДРПОУ 43188153

Третя особа: ОСОБА_2 , Тернопільська область, м.Кременець, адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2

Суддя Рівненського

міського суду І.М.Ковальов