Постанова

від 22.10.2024 по справі 910/17927/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2024 р. Справа№ 910/17927/20 (910/12658/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Отрюха Б.В.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

представника позивача адвоката Лозовської З.В. (в режимі відеоконференції),

представника третьої особи - адвоката Шендрика К.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівєргейт"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 22.05.2024 (повний текст складено 11.06.2024, суддя Івченко А.М.)

у справі № 910/17927/20 (910/12658/23)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівєргейт"

до 1. Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Харчові продукти "Мультимікс",

2. Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Десаж Україна"

про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг та зобов`язання вчинити дії,

в межах справи №910/17927/20

про банкрутство Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Харчові продукти "Мультимікс" (код 20340940),

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівєргейт" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Харчові продукти "Мультимікс" (далі - відповідач) та Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (далі - УКНОІВІ) про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 227856 від 26.06.2017 щодо товарів та послуг 29, 32, 33 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП), зобов`язання внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно дострокового припинення дії свідоцтва № 227856, здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/17927/20 (910/12658/23) у задоволенні позовної заяви відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2024, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, достроково припинити дію свідоцтва № 227856 від 26.06.2017 на знак для товарів і послуг "ENJOY" повністю.

Зобов`язати Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" внести відповідні відомості до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг про дострокове повне припинення дії свідоцтва України № 227856 від 26.06.2017 на знак для товарів та послуг "ENJOY" щодо усіх товарів 29, 32, 33 класів МКТП, для яких зареєстрований даний знак для товарів і послуг, про що здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Стягнути з відповідача-1 на користь позивача витрати, пов`язані зі сплатою судового збору та витрати, пов`язані з розглядом справи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, не забезпечив участі представника позивача в судовому засіданні 22.05.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, не розглянув відповідне клопотання представника, чим порушив ст. 197 ГПК України та принцип рівності сторін.

Також, за висновком позивача, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права - п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", ст. 198 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію), не обґрунтував на підставі якої норми законодавства зупиняється перебіг строку, визначений названими нормами у зв`язку з введенням воєнного стану.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 відкрито апеляційне провадження у справі, призначено розгляд справи на 16.07.2024.

05.07.2024 Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" подала відзив на апеляційну скаргу, у якому просила проводити розгляд справи без участі представника.

08.07.2024 ліквідатор Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Харчові продукти "Мультимікс" арбітражний керуючий Мензаренко Ю.М. подав відзив на апеляційну скаргу та клопотання про розгляд справи без його участі в судовому засіданні.

08.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Десаж Україна" подало відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 відкладено розгляд справи на 17.09.2024.

В судовому засіданні 17.09.2024 оголошено перерву до 22.10.2024.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об`єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, належать комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є власником торговельної марки за Свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг № 227856 від 26.06.2017 (заявка m201506217 від 29.04.2015) (далі - Торговельна марка, спірна торговельна марка), зареєстрована для товарів 29, 32, 33 класів МКТП.

Водночас, позивач має намір зареєструвати та використовувати на території України позначення "і.n.j.o.y" (заявка m202116455 від 08.07.2021) в якості торговельної марки для товарів 33 класу МКТП, а саме: алкогольні напої на основі цукрової тростини; алкогольні напої, крім пива; алкогольні напої, що містять фрукти; анісова настоянка (лікер); анісовий лікер; аперитиви; арак; бренді; вина; віскі; горілка; горілка вишнева; грушевий сидр; джин; дижестиви (лікери та алкогольні напої); коктейлі; кюрасо; лікери; медовуха (напій медовий); м`ятні лікери; напої алкогольні змішані, крім напоїв на основі пива; настоянки гіркі; пікети (вино з виноградних вичавків); рисовий спирт; ром; саке; сидр; спиртні напої; спиртні напої, одержані шляхом перегонки; спиртні напої, одержані шляхом перегонки, на основі зерна; спиртові екстракти; спиртові есенції; фруктові екстракти спиртові, що є спорідненими з тими, для яких зареєстрована спірна торговельна марка.

Позивач отримав від УКРНОІВІ Повідомлення від 27.04.2023 № 78559/ЗМ/23 про можливу відмову в реєстрації торговельної марки "і.n.j.o.y" відносно усього переліку товарів та послуг, яка була подана товариством. Підставою можливої відмови в реєстрації торгової марки УКРНОІВІ зазначило що, заявлене комбіноване позначення для товарів 33 класу, зазначених у наведеному в матеріалах заявки переліку, є схожим настільки, що його можна сплутати зі словесною торговельною маркою "ЕNJOY" раніше зареєстрованою в Україні на ім`я Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Харчові продукти "Мультимікс" (свідоцтво № 227856 від 26.06.2017, заявка №m201506217 від 29.04.2015) щодо таких самих та споріднених товарів.

Позивач провів дослідження ринку та встановив, що відповідач протягом останніх років не використовує торгову марку, відповідна продукція маркована спірним знаком на ринок не постачалась.

Оскільки позивач не може реалізувати своє право на одержання правової охорони в Україні торговельної марки за заявкою m202116455 від 08.07.2021, то користуючись своїм правом, яке передбачене п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", звернувся з даним позовом про дострокове припинення дії свідоцтва України № 227856 від 26.06.2017 щодо всього переліку товарів 29, 32, 33 класів МКТП.

Відповідач заперечує позовні вимоги, оскільки торговельна марка є діючою та є активом, що включена до ліквідаційної маси боржника Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Харчові продукти "Мультимікс", а дострокове припинення свідоцтва впливатиме на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" визначає, що знаком є позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" об`єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Як передбачено ч. 1 ст. 495 ЦК України та ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку, зокрема, є виключне право дозволяти використання торговельної марки та виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання.

Використанням знака, відповідно до п. 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", використанням торговельної марки визнається:

нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано;

застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Торговельна марка визнається використаною, якщо її застосовано у формі зареєстрованої торговельної марки, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності торговельної марки.

Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:

позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;

позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання це позначення і торговельну марку можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;

позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою; позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою (п. 5 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг").

Відповідно до п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", якщо торговельна марка не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг безперервно протягом п`яти років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або якщо використання торговельної марки призупинено з іншої дати після цієї публікації на безперервний строк у п`ять років, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

У такому разі дія свідоцтва в Україні може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами є обставини, що перешкоджають використанню торговельної марки незалежно від волі власника свідоцтва, зокрема обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством.

Тобто, згідно з пунктом 4 статті 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" підставами для відмови в достроковому припиненні дії свідоцтва (повністю або щодо частини зазначених у ньому товарів чи послуг) є: фактична наявність на ринку України спірних товарів і послуг; невикористання зареєстрованої торговельної марки менше визначеного законом п`ятирічного строку; наявність поважних причин такого невикористання.

Якщо знак для товарів і послуг без поважних причин безперервно не використовується щодо частини або всіх товарів та/або послуг, внесених до реєстру, протягом п`яти років від дати публікації про видачу свідоцтва або від іншої дати, то це є достатньою підставою для дострокового припинення за рішенням суду дії свідоцтва на такий знак повністю або частково щодо відповідних товарів та/або послуг. Не підлягає достроковому припиненню дія свідоцтва у випадку коли використання знака розпочалося або відновилося до подання позову.

Разом з тим, відповідно до ст. 198 Угоди про асоціацію, Сторони передбачають, що реєстрація торговельної марки підлягає анулюванню, якщо протягом безперервного п`ятирічного періоду вона не була введена у використання на відповідній території для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована, і відсутні належні причини для невикористання; проте жодна особа не може заявити, що права власника на торговельну марку мають бути анульовані, якщо протягом проміжку часу між закінченням п`ятирічного періоду і поданням заяви про анулювання розпочалося або було поновлено реальне використання торговельної марки; початок використання або його поновлення протягом трьохмісячного періоду, що передує заяві про анулювання, яке розпочалося відразу після закінчення безперервного п`ятирічного періоду невикористання, не беруться до уваги, якщо підготовка до початку або поновлення використання здійснюється лише у зв`язку з тим, що власник усвідомлює можливість подання заяви про анулювання.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підтвердження факту використання знака власник свідоцтва має подати суду докази вчинення принаймні деяких дій з числа зазначених у пункті четвертому статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".

Такими доказами можуть бути, зокрема, примірники товарів, на яких нанесено відповідний знак для товарів і послуг, письмові чи електронні документи із зображенням знака (каталоги, прайс-листи з пропозиціями щодо надання послуг чи поставки товарів тощо).

Поширення на території України товарів із зображенням знака може бути підтверджено касовими чеками, квитанціями, накладними, іншими документами, що містять інформацію про найменування товару й місце його придбання, а в разі коли власником знака є нерезидент, підтвердженням ввезення товарів в Україну можуть бути митні декларації та інші митні документи.

При цьому докази, які можуть підтвердити використання знака для товарів і послуг, повинні бути обмежені п`ятирічним строком до дати звернення позивача до суду.

Одночасно, саме лише укладення договорів (у тому числі ліцензійних) щодо розпорядження майновими правами на знак для товарів і послуг не може вважатися використанням даного знака.

Доказами використання певного позначення у відповідності з укладеним договором можуть виступати, зокрема, договори купівлі-продажу чи поставки товару, на якому розміщено знак, договори про розміщення рекламної продукції про такі товари на відповідних рекламних носіях тощо. Використання позначення може підтверджуватися й фактичними даними про використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва (доказами такого використання позначення мають бути такі ж документи, як і у випадку, якби власник знака використовував його у власній діяльності).

Як вбачається з опису до свідоцтва, Торговельна марка зареєстрована для послуг 29, 32, 33 класів МКТП, а саме

Кл. 29: Алое вера харчове; альгінати на кулінарні потреби; анчоуси; бекон; білки (альбуміни) на кулінарні потреби; бульйони (м`ясні відвари); бульйонні концентрати; водорості червоні смажені; деруни; дичина забита; екстракти харчові з морських водоростей; журавлинний (клюквовий) соус; засолена риба; ікра; ікра риб`яча оброблена; клей риб`ячий харчовий; клеми (молюски) неживі; ковбасні вироби; креветки неживі; креветки пилчасті неживі; кров`яна ковбаса (кров`янка); крокети; лангусти неживі; лецитин на кулінарні потреби; мідії неживі; молюски неживі; морські голотурії неживі; муси рибні; м`ясні екстракти; м`ясні консерви; м`ясо; м`ясо законсервоване; омари неживі; оселедці неживі; паштети печінкові; пектин на кулінарні потреби; печінка; пилок на харчові продукти; птиця свійська (забита); раки неживі; ракоподібні неживі; риба законсервована; риба нежива; риба сімейства лососевих нежива; рибне борошно харчове; рибне філе; рибні консерви; рибні харчові продукти; сардини неживі; свинина; складники для готування бульйонів; солоне м`ясо; солонощі; сосиски; сосиски у тісті; тваринний кістковий мозок харчовий; тельбухи; тунець неживий; устриці неживі;

Кл. 32: Екстракти хмелю для виготовляння пива; імбирне пиво; коктейлі на основі пива; пивне сусло; пиво; солодове пиво; солодове сусло; сусла;

Кл. 33: Алкогольні напої, крім пива; алкогольні напої, що містять фрукти; алкогольні напої, що сприяють травленню; аперитиви; арак (рисовий алкогольний напій); байцзю (китайський алкогольний напій); бренді; вина; віскі; ганусова (анісова) горілка (настоянка); ганусовий (анісовий) лікер; горілка; горілка вишнева; грушевий сидр; джин (ялівцева горілка); коктейлі; кюрасо (лікер); лікери; медівка (гідромель); м`ятні настоянки; напої алкогольні змішані, крім напоїв на основі пива; настоянки гіркі; ніра (алкогольний напій на основі цукрової тростини); перегінні алкогольні напої; пікети (вино з виноградних вичавків); рисовий спирт; ром; саке (рисова горілка); сидри; спиртні напої; спиртові екстракти; спиртові есенції; фруктові екстракти спиртові.

Матеріалами справи не містять докази, які б підтверджували використання відповідачем спірної торговельної марки для товарів 29, 32, 33 класів МКТП щодо яких вона зареєстрована, протягом п`ятирічного строку від дати його видачі, який сплив 26.06.2022.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача у апеляційній скарзі, що строки, встановлені пунктом 4 статті 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" та статтею 198 Угоди про асоціацію, не зупиняються у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану.

Втім, обставини невикористання торговельної марки протягом дії воєнного стану можуть бути предметом оцінки суду при встановленні поважності причин такого невикористання.

Слід зазначити, що відповідач не повідомив суд про причини невикористання Торговельної марки, які б були пов`язані із військовими діями на території України або із правовим режимом воєнного стану.

Отже, посилання суду на те, що закінчення п`ятирічного строку припав на термін дії воєнного стану, є помилковими.

Разом з тим, відповідач, заперечуючи позовні вимоги, посилався також на обставини перебування товариства в судових процедурах банкрутства.

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Десаж Україна" було відкрито провадження у справі № 910/17927/20 про банкрутство Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Харчові продукти "Мультимікс", введено процедуру розпорядження майном боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, вжито заходи забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації боржника, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

Постановою Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 Приватне підприємство "Науково-виробниче підприємство "Харчові продукти "Мультимікс" визнано банкрутом, введено ліквідаційну процедуру.

Таким чином, з 21.04.2021 відповідач перебував у судових процедурах банкрутства, а з 17.08.2022 припинив свою підприємницьку діяльність у зв`язку з банкрутством.

На переконання колегії суддів, перебування відповідача у судових процедурах банкрутства є саме тими поважними причинами неможливості використання Торговельної марки. При цьому, Торговельна марка є майном підприємства-банкрута, має бути включена до складу ліквідаційної маси та продана ліквідатором з метою погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство. Відтак, дострокове припинення реєстрації Торговельної марки призведе до порушення прав та охоронюваних законом інтересів як боржника (відповідача у даній справі), який заінтересований у збереженні свого майна, так і кредиторів, чий інтерес полягає у погашенні кредиторських вимог у якнайбільшому розмірі за рахунок майна боржника, яким є також Торговельна марка.

Слід відхилити доводи апеляційної скарги про те, що вартість Торговельної марки, за якою її включено до ліквідаційної маси банкрута (4535 грн), є незначною порівняно із загальною сумою вимог кредиторів (бл. 75 млн грн) та не впливатиме на задоволення вимог кредиторів, оскільки майно банкрута підлягає продажу на аукціоні, тобто за конкурсом, і станом на час розгляду даної справи дійсна ринкова вартість Торговельної марки є невідомою, позаяк процедура продажу майна боржника у справі № 910/17927/20 не завершена.

Одночасно, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення прав та інтересів позивача при зверненні із даним позовом є недоведеними та передчасними, оскільки попередній висновок УКРНОІВІ від 27.04.2023 не є рішенням про відмову у реєстрації торговельної марки, а заявник не позбавлений права надати НОІВ мотивовану відповідь на користь реєстрації торговельної марки.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції вимог ст. 197 ГПК України та принципу рівності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 ГПК України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи (ч. 2 ст. 197 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції 20.05.2024, в той час як судове засідання ухвалою суду від 24.04.2024 було призначено на 22.05.2024. Таким чином, позивач пропустив п`ятиденний строк на звернення із заявою про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, а відтак така заява підлягає залишенню без розгляду. Тобто, в даному випадку, відсутні порушення норм процесуального права.

Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, належить відхилити з огляду на те, що вони спростовуються вищенаведеними висновками.

Статтею 269 ГПК України встановлено, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у даній справі про відмову в позові відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника в межах сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівєргейт" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/17927/20 (910/12658/23) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 28.10.2024.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді Б.В. Отрюх

О.М. Остапенко