Постанова

від 23.10.2024 по справі 904/516/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2024 року м.Дніпро Справа № 904/516/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники учасників провадження:

від позивача: Кім Г.В. (в залі суду);

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Виконавчого комітету Новомосковської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2024 (суддя Татарчук В.О., повний текст складено та підписано 24.06.2024) та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2024 (суддя Татарчук В.О., повний текст складено та підписано 24.06.2024) у справі № 904/516/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсіті" (Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ)

до відповідача-1: Новомосковської міської ради (Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ)

відповідача-2: Виконавчого комітету Новомосковської міської ради (Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ)

про стягнення збитків

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Комсіті" з позовною заявою до Новомосковської міської ради про стягнення збитків в розмірі 8086455,16грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач неналежно виконує умови договору спільної діяльності (змішана форма) №1 від 18.05.2023 та рішень виконавчого комітету Новомосковської міської ради, зокрема рішення №644/0/6-23, в частині належного відшкодування суми втрат, понесених позивачем через встановлення тарифів для населення м. Новомосковськ на рівні нижчому економічно-обґрунтованих.

01.04.2024 позивач подав до канцелярії суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, до якої надано копії розрахунків за січень 2024 від 09.02.2024 №64 та за лютий 2024 від 07.03.2024 №118. Відповідно до змісту заяви про збільшення розміру позовних вимог позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комсіті" просить стягнути з відповідача - Новомосковської міської ради 13424015,00 грн збитків за договором, 201360,23грн судового збору, 181729,00 грн витрат на правову допомогу.

02.05.2024 позивач подав до канцелярії суду заяву про зміну предмету позову, в якій просить стягнути з Новомосковської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсіті" суму завданих збитків за договором в розмірі 13424015,00грн, суму судових витрат, що складається з 201360,23грн - судового збору та 181729,00грн - витрат на правову допомогу, шляхом стягнення грошових коштів з рахунку розпорядника бюджетних коштів - Виконавчого комітету Новомосковської міської ради.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2024 у справі № 904/516/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсіті" до Новомосковської міської ради та Виконавчого комітету Новомосковської міської ради (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та зміни предмету позову) про стягнення збитків в розмірі 13424015,00грн задоволено повністю.

Стягнуто з Новомосковської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсіті" 13424015,00грн - суму витрат за договором, 201360,23грн - витрат по сплаті судового збору шляхом стягнення грошових коштів з рахунку розпорядника бюджетних коштів Виконавчого комітету Новомосковської міської ради.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Виконавчий комітет Новомосковської міської ради, в якій просить скасувати рішення суду від 13.06.2024 у справі № 904/516/24 та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В апеляційній скарзі йдеться про те, що:

-позивачем не надано до суду доказів, які підтверджують розрахунок витрат позивача за заявлений період, у зв`язку з чим, вимоги позивача вважає необґрунтованими;

-у додатку 1 до програми «Відшкодування (компенсації) втрат, понесених через встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для населення на рівні нижчому економічно обґрунтованого на 2024 рік» затверджено Договір про відшкодування (компенсація) різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на 2024 рік. ТОВ «КОМІСТІ» не зверталося до виконавчого комітету Новомосковської міської ради та не вживало жодних заходів, щодо укладання Договору про відшкодування (компенсація) різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення;

-договір про спільну діяльність № 1 від 18 травня 2023, укладений між Територіальною громадою м. Новомосковська в особі Новомосковської міської ради (ІК в ЄДРПОУ: 34359199), в свою чергу виконавчий комітет Новомосковської міської ради (ІК в ЄДРПОУ: 04052206) є окремою юридичною особою та не є стороною Договору № 1 від 18 травня 2023 року, а також не є Відповідачем у даному судовому процесі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 02.07.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/516/24 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

05.07.2024 матеріали справи №904/516/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.07.2024 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

18.07.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 12.07.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Новомосковської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2024 у справі № 904/516/24; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 23.10.2024; приєднано апеляційну скаргу Виконавчого комітету Новомосковської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2024 у справі № 904/516/24 до скарги цієї ж особи на додаткове рішення суду від 24.06.2024 для розгляду в одному апеляційному провадженні.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2024 у справі № 904/516/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсіті" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто з Новомосковської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсіті" 20000,00грн витрат на професійну правничу допомогу шляхом стягнення грошових коштів з рахунку розпорядника бюджетних коштів Виконавчого комітету Новомосковської міської ради .

В іншій частині відмовлено.

Не погодившись із зазначеним додатковим рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Виконавчий комітет Новомосковської міської ради, в якій просить скасувати додаткове рішення суду від 24.06.2024 у справі № 904/516/24 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.07.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Новомосковської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2024 у справі №904/516/24; розгляд справи призначений у судовому засіданні на 23.10.2024.

У відзиві на апеляційні скарги позивач проти їх задоволення заперечує, рішення і додаткове рішення вважає законними і обґрунтованими, зазначає, що на час затвердження Програми 16.01.2024 вже поніс збитки за жовтень, листопад, грудень 2023 року, а вимоги, що надсилались відповідачу залишені без реагування; при цьому, прийняття відповідачем Програми, яка не містить умов, положень, термінів виплати компенсації позивачу не може гарантувати виконання зобов`язань щодо відшкодування втрат відповідачем у подальшому за відсутності конкретного механізму здійснення відшкодування та не спростовує правомірності вимог стягнення вже завданих позивачу збитків (втрат); крім того, матеріалами справи підтверджено і факт надання позивачем послуг, і їх обсяг. Щодо незгоди із додатковим рішенням, то доводів щодо розміру витрат та допущених судом до стягнення, апелянтом не вказано.

22.10.2024 від відповідачів надійшли заяви про розгляд справи без участі представника.

В судовому засіданні 23.10.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечень проти них, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Рішенням Виконавчого комітету Новомосковської міської ради №342/0/6-23 від 13.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальності "Комсіті" було визначено виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на території міста Новомосковськ з 02.10.2023.

Відповідно до рішень Новомосковської міської ради №907 від 07.03.2023 та №984 від 12.05.2023 між Новомосковською міською радою (далі державний партнер, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальності "Комсіті" (далі приватний партнер, позивач) 18.05.2023 укладено договір спільної діяльності (змішана форма) №1 (далі договір).

Пунктом 1.1 договору визначено, що сторони в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується діяти спільно з метою управління, експлуатації та часткової реконструкції системи централізованого водопостачання та водовідведення в м. Новомосковськ та надання якісних послуг населенню, юридичним особам, державним установам та комунальним закладам м. Новомосковська з централізованого водопостачання та водовідведення (далі послуги).

Договором встановлюються спільні дії сторін для досягнення мети договору. Договір встановлює загальні умови та обов`язки сторін щодо здійснення спільної діяльності. Все комунальне майно, що буде використовуватись в рамках здійснення ДПП, в тому числі майно, що буде поліпшено за рахунок інвестицій приватного партнера, залишається у комунальній власності (п. 2.2 договору).

За умовами п. 3.2 договору державний партнер зобов`язаний передати у строк передбачений п. 5.2 даного договору на період дії цього договору приватному партнеру майнове право користування об`єктом ДПП для здійснення спільної діяльності, згідно з рішенням Новомосковської міської ради про визначення переможця конкурсу, при цьому майно та устаткування, право на користування якими передаються до спільної діяльності, повинно бути у стані, який дозволяє нормальну експлуатацію за призначенням. Склад та перелік майна, права користування яким передаються приватному партнеру, визначаються у додатку №2 до договору.

Передання приватному партнеру майнових прав користування виробничими об`єктами, що входять до складу об`єкту ДПП здійснюється до 02.10.2023 та оформлюється актом приймання-передачі, що є невід`ємною частиною цього договору додаток №3 (п. 5.2 договору).

Згідно з п. 7.1 договору приватним партнером надаються платні послуги населенню, юридичним особам, державним установам та комунальним закладам м. Новомосковськ з централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п. 9.1 договору, окрім іншого визначено, що державний партнер надає приватному партнеру гарантії повного відшкодування збитків, завданих внаслідок дії, бездіяльності або неналежного виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами своїх обов`язків, передбачених законодавством України, а також у разі якщо ціни (тарифи) на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються у процесі здійснення державно-приватного партнерства, встановлені в розмірі, нижчому від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання), приватний партнер має право на відшкодування своїх витрат у порядку, встановленому законодавством.

Збитки однієї сторони, що виникли внаслідок порушення іншою стороною своїх зобов`язань та наданих гарантій за цим договором, відшкодовуються винною стороною у повному обсязі (п. 10.2 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання. Строк дії договору становить 10 років (п. 12.1, 12.2 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками без заперечень та зауважень до нього.

До договору сторонами підписано додаток 1, 2, 3 (а.с. 33-64 том 1).

24.10.2023 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, відповідно до умов якої, сторони дійшли згоди доповнити договір умовами, які передбачають гарантії та обов`язки державного партнера компенсувати приватному партнеру витрат пов`язані із реконструкцією, капітальним ремонтом, поточним ремонтом, технічним переоснащенням та витрат пов`язаних з виконанням робочого проекту ремонту систем централізованого водопостачання та водовідведення об`єкту ДПП, які будуть здійснені відповідно до умов договору (а.с. 65-69 том 1).

Рішенням Виконавчого комітету Новомосковської міської ради №625/0/6/-23 від 10.10.2023 (а.с. 73, 74 том 1) встановлено економічно-обґрунтовані тарифи на послуги з централізованого водопостачання на території м. Новомосковськ, а саме:

- тариф на послуги з централізованого водопостачання на території м. Новомосковськ для населення, бюджетних установ, інших споживачів 32,592грн/куб.м. з ПДВ; суб`єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання 18,30грн/куб.м. з ПДВ;

- тариф на послуги з централізованого водовідведення на території м. Новомосковськ для населення, бюджетних установ, інших споживачів 39,828грн/куб.м. з ПДВ; суб`єктів господарювання у сфері централізованого водовідведення 19,62грн/куб.м. з ПДВ.

Пунктом 3 зазначеного рішення визначено, що протягом дії воєнного стану в Україні тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, виконавцями яких є ТОВ "Комсіті", застосовувати до категорії споживачів населення по м. Новомосковськ на рівні тарифів, що застосовувались станом на 24.02.2022 по КП Новомосковськ водоканал для категорії споживачів населення.

Рішенням виконавчого комітету Новомосковської міської ради №644/0/6-23 від 10.10.2023 (а.с. 75 том 1), а саме пунктом 1 передбачено, що на період дії обмежувальних заходів, встановлених Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, з метою забезпечення мінімізації витрат населення територіальної громади м. Новомосковськ по сплаті послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, залишаються тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, які були раніше встановлені для виконавця послуг на території м. Новомосковськ, згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2851 від 22.12.2021, а саме:

- тариф на послуги централізованого водопостачання 21,612грн/куб.м. з ПДВ;

- тариф на послуги з централізованого водовідведення 23,232грн/куб.м. з ПДВ.

Пунктом 2 зазначеного рішення зазначено, що згідно п. 9.1 (б) Договору спільної діяльності (змішана форма) №1 від 18.05.2023, укладеного Територіальною громадою міста Новомосковська та ТОВ "Комсіті", при наявності бюджетних призначень, відшкодовувати за рахунок бюджетних коштів виконавцю послуг з водопостачання та водовідведення, ТОВ "Комсіті", суму втрат, понесених виконавцем послуг через встановлення тарифів для населення міста Новомосковськ на рівні нижчому економічно-обґрунтованого.

Пунктом 3 зазначеного рішення на ТОВ "Комсіті" покладено обов`язок до 10 числа місяця, наступного за звітним періодом, надавати до Новомосковської міської ради розрахунок втрат, понесених підприємством через встановлення виконавчим комітетом Новомосковської міської ради, тарифів для населення міста Новомосковськ на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на рівні нижчому економічно-обґрунтованого. Координацію робіт з виконання п. 3 даного рішення, покладено на директора ТОВ "Комсіті" (п. 4 зазначеного рішення).

Позивач зазначає, що на виконання п. 3 рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради №625/0/6/-23 від 10.10.2023 надавав розрахунки втрат, понесених підприємством за період з жовтня 2023 року по лютий 2024 року, на підтвердження чого надав відповідні листи №91 від 10.11.2023, №101 від 05.12.2023, №4 від 09.01.2024, №64 від 09.02.2024 та №118 від 07.03.2024 (а.с. 76-78, 190, 191 том 1).

Як зазначає позивач, відповідно до наданих розрахунків (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) за період з 01.10.2023 по 29.02.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Комсіті" понесені витрати у загальній сумі 13424015,00грн, які складаються із сум різниці вартості послуг за економічно-обґрунтованим тарифом, затвердженим рішенням Виконавчого комітету Новомосковської міської ради №625/0/6/-23 від 10.10.2023, та розміром тарифу, затвердженого для виконавця послуг ТОВ "Комсіті" згідно з рішенням виконавчого комітету Новомосковської міської ради №644/0/6-23 від 10.10.2023 на рівні, нижче економічно-обґрунтованого.

29.12.2023 позивач звернувся із зверненням №166 до Новомосковського міського голови Рєзніка CO. (а.с. 80 том 1), яким просив надати відомості щодо підстав невиконання обов`язку з відшкодування понесених втрат.

12.01.2024 позивач звернувся до Новомосковської міської ради із вимогою про відшкодування понесених витрат (а.с. 81 том 1), зазначивши про те, що втрати ТОВ "Комсіті", понесені через встановлення тарифів для населення міста Новомосковськ на рівні нижчому економічно-обґрунтованого, за жовтень-грудень 2023 року становлять 8086455,16грн.

Відповіді на вимогу позивачем отримано не було.

Позивач зазначає, що Новомосковська міська рада не виконала умови договору про спільну діяльність (змішана форма) №1 від 18.05.2023 та рішень виконавчого комітету Новомосковської міської ради, зокрема рішення №644/0/6-23, в частині належного відшкодування суми втрат у розмірі 13424015,00грн, понесених позивачем через встановлення тарифів для населення м. Новомосковськ на рівні нижчому економічно-обґрунтованих.

Зазначене і є причиною виникнення спору.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив законності, обґрунтованості та доведеності вимог позивача.

Суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджується розмір витрат понесених позивачем через встановлення тарифів на рівні нижчому економічно обґрунтованого, а саме у розмірі заявленого до стягнення (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) 13424015,00грн.

Виносячи додаткове рішення, господарський суд виходив із загальних засад цивільного законодавства, серед яких справедливість, добросовісність та розумність, а також відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками господарського суду та зазначає наступне.

Згідно положень Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628).

За ст.ст. 6, 627, 628 ЦК України свобода договору проявляється, у тому числі, у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору, які і становлять його зміст (за винятком умов, які конкретно передбачені законом щодо того чи іншого виду договорів).

При цьому, правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст договору. Тому, при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

Статтею 1130 ЦК України визначено поняття договору про спільну діяльність. Так, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Відповідно до ч. 2 ст. 1131 ЦК України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. Аналогічні норми містяться в статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, договором спільної діяльності від 18 травня 2023 р. встановлюються спільні дії сторін для досягнення мети договору. Договір встановлює загальні умови та обов`язки сторін щодо здійснення спільної діяльності. Все комунальне майно, що буде використовуватись в рамках здійснення ДПП, в тому числі майно, що буде поліпшено за рахунок інвестицій Приватною партнера залишається у комунальній власності (п.2.2.).

Згідно умов вказаного Договору, державним партнером надано приватному партнеру гарантії, серед яких - гарантія повного відшкодування збитків» завданих внаслідок: дій, бездіяльності чи неналежного виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами своїх обов`язків, передбачених законодавством України (п. 9.1. (б) Договору).

У разі, якщо ціни (тарифи) на Послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються у процесі здійснення Державно-приватного партнерства, встановлені в розмірі, нижчому від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання), Приватний партер має право на відшкодування своїх втрат у порядку, встановленому законодавством.

Рішенням Виконавчого комітету Новомосковської міської ради №625/0/6/-23 від 10.10.2023 визначено економічно-обґрунтовані тарифи на послуги з централізованого водопостачання на території м. Новомосковськ, а саме:

- тариф на послуги з централізованого водопостачання на території м. Новомосковськ для населення, бюджетних установ, інших споживачів 32,592грн/куб.м. з ПДВ; суб`єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання 18,30грн/куб.м. з ПДВ;

- тариф на послуги з централізованого водовідведення на території м. Новомосковськ для населення, бюджетних установ, інших споживачів 39,828грн/куб.м. з ПДВ; суб`єктів господарювання у сфері централізованого водовідведення 19,62грн/куб.м. з ПДВ.

Пунктом 3 зазначеного рішення визначено, що протягом дії воєнного стану в Україні тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, виконавцями яких є ТОВ "Комсіті", застосовувати до категорії споживачів населення по м. Новомосковськ на рівні тарифів, що застосовувались станом на 24.02.2022 по КП Новомосковськ водоканал для категорії споживачів населення.

Рішенням виконавчого комітету Новомосковської міської ради №644/0/6-23 від 10.10.2023, а саме пунктом 1 передбачено, що на період дії обмежувальних заходів, встановлених Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, з метою забезпечення мінімізації витрат населення територіальної громади м. Новомосковськ по сплаті послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, залишаються тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, які були раніше встановлені для виконавця послуг на території м. Новомосковськ, згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2851 від 22.12.2021, а саме:

- тариф на послуги централізованого водопостачання 21,612грн/куб.м. з ПДВ;

- тариф на послуги з централізованого водовідведення 23,232грн/куб.м. з ПДВ.

Таким чином, встановлені даним рішенням тарифи є нижчими, ніж економічно обґрунтовані.

Пунктом 2 рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради №644/0/6-23 від 10.10.2023 зазначено, що згідно п. 9.1 (б) договору спільної діяльності (змішана форма) №1 від 18.05.2023, укладеного Територіальною громадою міста Новомосковська та ТОВ "Комсіті", при наявності бюджетних призначень, відшкодовувати за рахунок бюджетних коштів виконавцю послуг з водопостачання та водовідведення, ТОВ "Комсіті", суму втрат, понесених виконавцем послуг через встановлення тарифів для населення міста Новомосковськ на рівні нижчому економічно-обґрунтованого.

Пунктом 3 зазначеного рішення на ТОВ "Комсіті" покладено обов`язок до 10 числа місяця, наступного за звітним періодом, надавати до Новомосковської міської ради розрахунок втрат, понесених підприємством через встановлення виконавчим комітетом Новомосковської міської ради, тарифів для населення міста Новомосковськ на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на рівні нижчому економічно-обґрунтованого. Координацію робіт з виконання п. 3 даного рішення, покладено на директора ТОВ "Комсіті" (п. 4 зазначеного рішення).

Вищезазначений обов`язок ТОВ «КОМСІТІ» виконувався в повному обсязі, до Новомоськовської міської ради подано вимоги відшкодувати втрати ТОВ «КОМСІТІ», понесені через встановлення тарифів для населення міста Новомосковськ на рівні нижчому економічно обґрунтованого, з розрахунками втрат, понесених підприємством, а саме:

1)за жовтень 2023 р. - відповідачу подано розрахунок від 10.11.2023 вих. № 91 (отриманий 10.11.2023), за яким розмір втрат складає 2 585 576 гри 39 коп. (два мільйона п`ятсот вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот сімдесят шість гривень тридцять дев`ять копійок);

2)за листопад 2023 р. - відповідачу подано розрахунок від 05.12.2023 вих. № 101 (отриманий за вхідним №4665/0/1-23 від 05.12.2023), за яким розмір втрат складає 2 782 784 гри 94 коп. (два мільйона сімсот вісімдесят дві тисячі сімсот вісімдесят чотири гривні дев`яносто чотири копійки;

3)за грудень 2023 р. - відповідачу подано розрахунок від 09.01.2024 вих. № 4 (отриманий за вхідним №138/0/1-24 від 10.01.2024), за яким розмір втрат складає 2 718 093 грн 83 коп. (два мільйона сімсот вісімнадцять тисяч дев`яносто три гривні вісімдесят три копійки).

29.12.2023 позивач з метою врегулювання спору щодо відшкодування понесених втрат звернувся із зверненням до Новомосковського міського голови Рєзніка С.О. (отримано за вхідним №4972/0/1/-23 від 29.12.2023), яким просив надати відомості щодо підстав невиконання обов`язку з відшкодування понесених втрат, проте відповіді станом на день складання даного позову не отримано.

12.01.2024 позивач повторно звернувся до Новомосковської міської ради із вимогою про відшкодування понесених витрат (отримано за вхідним №200/0/1-24 від 12.01.2024) зазначивши про те, що втрати ТОВ «КОМСІТІ», понесені через встановлення тарифів для населення міста Новомосковськ на рівні нижчому економічно обґрунтованого, за жовтень-грудень 2023 року становлять 8 086 455 грн. 16 коп. Проте, відповіді на вказану вимогу від 12.01.2024 досі не надходило, зобов`язання залишається невиконаним.

Згідно з п.10.2 Договору збитки однієї сторони, що виникли внаслідок порушення іншою стороною своїх зобов`язань та наданих гарантій за цим договором, відшкодовуються винною стороною у повному обсязі.

Пунктом 14.1 Договору визначено, що спори між сторонами вирішуються шляхом переговорів. У разі неможливості вирішити спір шляхом переговорів, спір вирішується в судовому порядку відповідно до встановленої законодавством підсудності такого спору.

Відповідачем всупереч умов Договору та рішень виконавчого комітету Новомосковської міської ради, зокрема Рішення № 644/0/6-23, не здійснено належного відшкодування суми втрат, понесених позивачем через встановлення тарифів для населення м. Новомосковськ на рівні нижчому економічно обґрунтованих, у зв`язку з чим, господарським судом правомірно задоволено позов.

Щодо доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з міської цільової програми «Відшкодування (компенсація) різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на 2024 рік» вона була затверджена з метою відшкодування (компенсації) різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення через встановлення тарифів для населення на рівні нижчому економічно обґрунтованого для того, щоб виконавцем комунальної послуги, тобто ТОВ «КОМСІТІ», було забезпечено своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг та для уникнення дефіциту коштів для забезпечення належного надання вказаних послуг. Однак, на час затвердження Програми 16.01.2024, ТОВ «КОМСІТІ» вже понесло збитки за жовтень, листопад та грудень 2023 року, позивачем неодноразово надсилались вимоги щодо відшкодування втрат ТОВ «КОМСІТІ», які понесені через встановлення тарифів для населення міста Новомосковськ на рівні нижчому економічно-обґрунтованого, з розрахунками втрат, понесеними підприємством, проте відповіді на вказані вимоги відповідачем надано не було, жодних програм, договорів про відшкодування різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та пропозицій вирішення спору шляхом переговорів зі сторони Новомосковської міської ради та Виконавчого комітету також не було здійснено, розпорядником бюджетних коштів, а саме виконавчим комітетом Новомосковської міської ради, не здійснено жодний заходів на досягнення мети бюджетної програми, визначеної в розділі 2 Програми, відшкодування (компенсації) різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для населення рівня нижчому економічно-обґрунтованого.

ТОВ «КОМСІТІ» до 1 лютого 2024 року було подано до Держводагенства звіт про використання води за визначеною формою.

Дані щодо об`ємів води (водопостачання та водовідведення), спожитої населенням м. Новомосковськ зазначено в Звіті про реалізацію питної води і пропуску стоків, який щомісячно складається ТОВ «КОМСІТІ» за рахунок наданих споживачами показників спожитої води за місяць. Розрахунок суми втрат проводиться щомісячно згідно даних вказаного звіту. Даний звіт містить інформацію щодо обсягів реалізації питної та стічної води споживачам підприємства в натуральних та вартісних показниках. Обсяги реалізації питної та стичної води в натуральних показниках розраховуються згідно показників приладів обліку, які передаються споживачами в особовому кабінеті, за телефонним дзвінком, знімаються контролерами підприємства при особовій перевірці.

До розрахунку приймаються лише дані по споживачам міста Новомосковськ, а саме категорії «населення», тобто до яких застосовувалися тарифи діючі на 24.02.2022.

З огляду на те, що Новомосковською міською радою були отримані вимоги ТОВ «КОМСІТІ» із зазначенням інформації щодо розрахунку втрат із зазначенням об`єму води (водопостачання та водовідведення) спожитого населенням м. Новомосковська у листах за жовтень 2023 року, листопад 2023 року, грудень 2023 року, січень 2024 року та лютий 2024 року, Новомосковською міською радою не було поставлено під сумнів вказані об`єми спожитої води, запитів на підтвердження даних щодо об`єму води спожитого населенням м.Новомосковська, до ТОВ «КОМСІТІ» не надходило.

При цьому, обов`язок ТОВ «КОМСІТІ», покладений на нього п.3 Рішення № 644/0/6-23 щодо надання до 10 числа місяця, наступного за звітним періодом, до Новомосковської ради розрахунку втрат, понесених підприємством через встановлення виконавчим комітетом Новомосковської міської ради тарифів для населення міста Новомосковськ на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на рівні нижчому економічно обґрунтованого, виконано в повному обсязі. Однак, відповідачем встановленого обов`язку згідно пункту 2 Рішення № 644/0/6-23 та п. 9.1. (б) Договору спільної діяльності (змішана форма) №1 від 18.05.2023, суму втрат, понесених виконавцем послуг через встановлення тарифів для населення міста Новомосковськ на рівні нижчому економічно обґрунтованого не було відшкодовано.

Щодо наданих внутрішніх документів ТОВ «КОМСІТІ», то колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми.

Надані позивачем докази у своїй сукупності підтверджують як факт надання послуг позивачем, так і обсяг наданих послуг. Не погоджуючись із розрахунком витрат, відповідач не наводить власного альтернативного розрахунку, хоча і має обов`язок у разі, якщо заперечує проти вказаних позивачем обставин, спростовувати такі обставини шляхом надання належних і допустимих доказів.

Щодо додаткового рішення.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За змістом статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18).

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики, адвокату необхідно дотримуватись принципу розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як передбачено п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу, що ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог частини четвертої статті 126 ГПК України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами (аналогічний висновок наведено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 922/2749/19, від 18.11.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21)).

Поряд із загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним у частині четвертій статті 129 ГПК України, у частині п`ятій цієї норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Такий правовий висновок є усталеним та викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.11.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21).

До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, судові витрати за надання професійної правничої допомоги судом не розподілялися з огляду на заяву представника позивача про надання доказів понесення таких витрат у порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

17.06.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Новомосковської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсіті" витрати на правову допомогу у розмірі 288480,00грн, шляхом стягнення грошових коштів з рахунку розпорядника бюджетних коштів Виконавчого комітету Новомосковської міської ради.

Згідно поданих доказів підтверджено, що 22.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комсіті" (далі клієнт, відповідач за первісним позовом) та Адвокатським об`єднанням "Лев" (далі об`єднання) укладено договір про надання правничої допомоги №2/01-24 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору клієнт доручає, а об`єднання, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правничої допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта в обсязі і на умовах, встановлених цим договором, щодо стягнення з територіальної громади м. Новомосковськ в особі Новомосковської міської ради на користь клієнта суму завданих збитків (втрат) по договору спільної діяльності (змішана форма) №1 від 18.05.2023.

Пунктом 2.4 договору визначено, що для надання правничої (правової) допомоги клієнту, об`єднання призначає адвоката зі складу об`єднання. Призначення адвоката здійснюється шляхом видання об`єднанням відповідного ордеру.

Згідно з п. 4.1 договору розмір гонорару за надання правничої (правової) допомоги, передбаченої цим договором, встановлюється за згодою сторін у розмірі 181729,00 гривень та оплачується частинами, а саме:

- 20000,00грн сплачуються клієнтом авансовим платежем протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання рахунку за цим договором;

- 161 729,00грн, що відповідає 2% від суми завданих втрат клієнту за невиконання умов договору спільної діяльності (змішана форма) №1 від 18.05.2023, клієнт сплачує протягом 30 днів з моменту ухвалення у справі рішення суду першої інстанції, або протягом 10 днів у випадку мирного вирішення справи сторонами.

Цей договір укладений строком на 1 рік та набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Цей договір може бути розірваний згідно вимог чинного законодавства України. У разі, якщо після спливу строку даного договору сторони продовжують його виконання, договір вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, на яких його було укладено (п. 1.3 договору).

22.01.2024 між сторонами договору підписано акт прийому-передачі документації, відповідно до умов якого клієнт надав, а об`єднання прийняло документацію, необхідну для виконання робіт по договору (а.с. 87 том 1).

25.01.2024 за актом повернення документації об`єднання повернуло після аналізу отриману документацію (а.с. 88 том 1).

02.02.2024 об`єднанням надано клієнту рахунок №01/01, який останнім оплачений за платіжною інструкцією №8129 у сумі 20000,00грн (а.с. 89, 90 том 1).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комсіті" заявляє до стягнення з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у загальній сумі 288 480,00грн.

Заявлену суму обґрунтовує тим, що відповідно до умов договору про надання правничої (правової) допомоги № 2/01-24 від 22.01.2024, позивач сплачує 2% від суми завданих втрат за невиконання умов договору спільної діяльності (змішана форма) №1 від 18.05.2023 протягом 30 днів з моменту ухвалення у справі рішення суду першої інстанції.

Також зазначає, що адвокатським об`єднанням було затрачено 20 годин робочого часу:

- проведено перевірку та аналіз документів, які надано клієнтом 4 години;

- сформульовано стратегію захисту прав Клієнта у справі та обговорено її з клієнтом 2 години;

- здійснено пошук та аналіз судової практики з подібних питань - 4 години;

- підготовлено та передано на підпис керівника позивача позовну заяву з додатками до суду 5 годин;

- здійснено приймання документації від клієнта за актом приймання-передачі документації 1 година;

- виготовлено копії необхідних клієнту документів та здійснено повернення документації за актом передачі 2 години;

- підготовлено аргументи та правові позиції для участі в суді 2 години.

Окрім переліку вже виконаних послуг під час розгляду справи в суді адвокатським об`єднанням було виконано (надано) наступні послуги:

- підготовлено заяву про усунення недоліків позовної заяви;

- проаналізовано відзив відповідача та підготовлено відповідь на відзив з додатками (аналіз відзиву відповідача, пошук релевантної судової практики, підготовка процесуального документа);

- підготовлено та подано заяви про зміну предмету позову, про збільшення позовних вимог, заперечення про зупинення провадження, клопотання про долучення доказів, клопотання про залучення співвідповідача;

- здійснено аналіз наданого Новомосковською міською радою висновку експерта №76-24 за результатами проведення експертного економічного дослідження від 08.05.2024 та подано додаткові пояснення у справі;

- підготовлено аргументи та правові позиції до підготовчих засідань та судових засідань по суті справи;

- прийнято участь в судових засіданнях: 14.03.2024, 02.04.2024, 18.04.2024, 16.05.2024, 13.06.2024.

На підтвердження понесення витрат на оплату послуг адвоката ТОВ "Комсіті" посилається на п. 4.1 договору і зазначає, що розмір гонорару складає 288480,00грн, яка складається із 20000,00грн сплаченої передоплати та 2% від суми завданих втрат, що складає 268480,00грн.

Однак, відповідно до умов п. 4.1 договору розмір гонорару встановлений сторонами у твердому розмірі 181 729,00грн. Будь-яких додаткових угод про збільшення розміру гонорару позивачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, вартість наданих послуг з правничої допомоги становить 181 729,00грн, які і приймаються судом до розгляду.

Відповідачами було подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, але не надано належних та допустимих доказів, які б доводили не співмірність витрат.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та документи, на підставі яких позивач просив стягнути вказані витрати, господарський суд, у тому числі, врахувавши доводи відповідача, прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг у розмірі 181 729,00 грн. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, зазначає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове стягнення витрат на правничу допомогу, зменшивши їх до 20000,00 грн.

При цьому апеляційний суд враховує, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу, тощо. Сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідним доказам, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо, не свідчить про незаконність оскаржуваного рішення.

Господарський суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, надав оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу таких витрат, врахував доводи відповідача та керуючись зокрема, такими критеріями як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов правомірного висновку про часткове задоволення заяви позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, колегія зазначає, що відсутні підстави для скасування додаткового рішення Господарського суду Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2024 у справі №904/516/24.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним додаткового рішення.

В силу приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення та додаткового рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Новомосковської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2024 у справі №904/516/24 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2024 у справі №904/516/24 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Новомосковської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2024 у справі №904/516/24 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2024 у справі №904/516/24 залишити без змін.

Судові витрати Виконавчого комітету Новомосковської міської ради за подання апеляційної скарги на рішення і додаткове рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддями Івановим О.Г., Парусніковим Ю.Б. 25.10.2024, суддею Верхогляд Т.А. 28.10.2024.

Головуючий суддяО.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков