Постанова

від 07.10.2024 по справі 908/476/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2024 року м.Дніпро Справа № 908/476/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Верхогляд Т.А., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Карпенко А.С.

Представники сторін:

від скаржника: Щербак Роман Іванович (поза межами приміщення суду) - від ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" - адвокат, ордер серія АІ №1374561 від 01.08.2018

прокурор: Дидюк Наталія Олександрівна (в залі суду) - від Василівської окружної прокуратури Запорізької області - прокурор відділу № 069922 від 01.03.2023

від позивача: Федорова Олександра Володимирівна (поза межами приміщення суду) - від Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України - самопредставництво витяг з ЄДР

від відповідача:

від третьої особи: Сербулов Олександр Володимирович (поза межами приміщення суду) - від ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "АДМІНІСТРАЦІЯ РІЧКОВИХ ПОРТІВ" - витяг з ЄДР від 03.11.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державне підприємство "Адміністрація річкових портів" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 10.07.2024 у справі №908/476/24 (суддя Проскуряков К.В., повний текст складено 22.07.2024)

За позовом: Першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області (адреса для листування: вул. Космічна, буд. 118-А, м. Запоріжжя, 69050; код ЄДРПОУ 02909973; електронна пошта: vzop@zap.gp.gov.ua) в інтересах держави в особі:

Позивача: Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (пр. Берестейський, буд. 14, м. Київ, 01135; код ЄДРПОУ 37472062; електронна пошта: press@mtu.gov.ua)

До відповідача: Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (вул. Електриків, буд. 8, м. Київ, 04071; код ЄДРПОУ 00017733)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство "Адміністрація річкових портів" (вул. Електриків, буд. 14, м. Київ, 04071; код ЄДРПОУ 33404067; електронна пошта: office_kyiv@arport.com.ua)

про витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та додаткового рішення суду першої інстанції:

26.02.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі позивача: Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" про витребування майна.

Рішенням Господарського суду Господарського суду Запорізької області від 21.06.2024, у даній справі, позов задоволено повістю.

Витребувано з володіння Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (адреса реєстрації: вул. Електриків, буд. 8, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ: 00017733) на користь держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (адреса реєстрації: проспект Берестейський, 14 м. Київ, 01135 код ЄДРПОУ: 37472062) складові об`єкта нерухомого майна - пристань, а саме: відвідний канал № 9 та хвилезахисну дамбу № 6 площею 215 кв. м, за адресою вул. Червонофлотська, буд. 73 у м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області (номер запису про право власності: 4415337, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 277044023209).

26.06.2024 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Запорізької області від третьої особі Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/476/26 про стягнення з приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" на користь Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 14 000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.07.2024 відмовлено у задоволенні заяви третьої особі Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" про ухвалення додаткового рішення про стягнення з приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" на користь Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 14 000,00 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що третьою особою, в порушення вимог ч. 1 ст. 124 ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що планувало понести ДП «Адміністрація річкових портів», подано до суду не з першою заявою по суті справи 20.03.2024р., що є підставою для відмови їй у відшкодуванні відповідних судових витрат (ч. 2 ст. 124 ГПК України).

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, Державне підприємство "Адміністрація річкових портів" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 10.07.2024 у справі №908/476/24 та ухвалити нове рішення, яким стягнути з приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" на користь Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 14 000,00 грн.

Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 10.07.2024 у справі №908/476/24.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції реалізував право на відмову у відшкодуванні витрат на правову допомогу не за наслідками доведення Відповідачем обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило Відповідачу належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат, тобто, без урахування висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладених у додатковій постанові від 19.06.2024 у справі №910/14962/21.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

19.09.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу ДП "Адміністрація річкових портів", яким зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні додаткового рішення по справі № 908/476/24 дійшов законних та обґрунтованих висновків про те, що: «(...) третьою особою, в порушення вимог ч. 1 ст. 124 ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що планувало понести ДП «Адміністрація річкових портів», подано до суду не з першою заявою по суті справи 20.03.2024р., що є підставою для відмови їй у відшкодуванні відповідних судових витрат (ч. 2 ст. 124 ГПК України).».

Враховуючи зазначене, на думку відповідача, правові підстави для задоволення апеляційної скарги Третьої особи та скасування додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2024 року по справі № 908/476/24, відсутні.

Відповідач зауважив наявність підстав стверджувати, що подані Третьою особою докази на підтвердження обсягу наданих послуг і здійснених оплат за надання правової допомоги у суді першої інстанції по справі № 908/476/24, належними та допустимими доказами не підтверджені. Окрім того, враховуючи суму витрат на правову допомогу, заявлену Третьою особою, зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) та статусом ДП АРП по справі, розмір витрат на професійну правничу (правову) допомогу адвоката по справі № 908/476/24 є неспівмірним зі складністю даної справи.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.08.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Дармін М.О. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державне підприємство "Адміністрація річкових портів" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 10.07.2024 у справі №908/476/24. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 07.10.2024 об 11:30 годин.

07.10.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.06.2024р. У справі № 908/476/24 позов задоволено, витребувано з володіння Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» на користь держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України складові об`єкта нерухомого майна - пристань, а саме: відвідний канал № 9 та хвилезахисну дамбу № 6 площею 215 кв. М, за адресою вул. Червонофлотська, буд. 73 у м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, а також стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Василівської окружної прокуратури кошти, витрачені на сплату судового збору у 2024р. При здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 3117 (три тисячі сто сімнадцять) грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 28.02.2024 в тому числі залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство "Адміністрація річкових портів", запропоновано третій особі не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідно до ст.ст. 165, 168 ГПК України надіслати на адреси учасників справи та суду відповідно копії відзиву на позовну заяву та додані до нього документи, письмові заперечення, докази направлення (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист) надати суду у визначений строк.

20.03.2024р. до суду надійшли пояснення третьої особи щодо позову за підписом ОСОБА_1 , якими вона підтримала позовні вимоги та зазначено, що ухвалу суду від 28.02.2024 про відкриття провадження у справі № 908/476/24 Третя особа отримала до електронного кабінету в ЄСІТС 05.03.2024, що підтверджується карткою руху судового документу.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:

Частина друга та третя статті 126 ГПК України передбачає, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 13 ст. 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Згідно з частиною 5 статті 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу, зокрема:

1. Учасники справи мають право:

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

2. Учасники справи зобов`язані:

4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

3. У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

З наведеного можна дійти висновку, що третя особа як і інші сторони у справі має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, разом з першою заявою по суті спору.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Разом з тим, попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина 2 статті 161 ГПК України).

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 28.02.2024 в тому числі залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство "Адміністрація річкових портів", запропоновано третій особі не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідно до ст.ст. 165, 168 ГПК України надіслати на адреси учасників справи та суду відповідно копії відзиву на позовну заяву та додані до нього документи, письмові заперечення, докази направлення (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист) надати суду у визначений строк.

20.03.2024 до суду надійшли пояснення третьої особи щодо позову за підписом ОСОБА_1 , якими вона підтримала позовні вимоги та зазначено, що ухвалу суду від 28.02.2024 про відкриття провадження у справі № 908/476/24 Третя особа отримала до електронного кабінету в ЄСІТС 05.03.2024, що підтверджується карткою руху судового документу. Враховуючи наведене, останнім днем для подання пояснень третьої особи - 20.03.2024.

Тобто, вказані пояснення третьої особи від 20.03.2024 є її першою заявою по суті справи, в якій мав міститися попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справ. Проте, як вбачається зі змісту вказаних пояснень, вони не містять такого попереднього розрахунку.

В поясненнях від 16.04.2024 щодо відзиву на позов за підписом ОСОБА_1 вказано, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що планує понести ДП «Адміністрація річкових портів» у зв`язку із розглядом цієї справи в суді першої інстанції, складає 25 000, 00 грн. (складається із судового представництва, складання та подання процесуальних документів та надання інших видів правничої допомоги), докази чого буде надано разом із докладним розрахунком, в порядку ст.129 ГПК України.

Поряд з цим, відповідачем не доведено, що подання третьою особою попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат не разом із поясненнями щодо позову, а разом із поясненнями на відзив, позбавило відповідача можливості підготуватися до спростування витрат, які він вважає необґрунтованими, та довести неспівмірність таких витрат.

Крім цього, колегія суддів зауважує, що застосування вищезазначених положень статті 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин даної справи, а також інших чинників. Зі змісту частини другої статті 124 ГПК України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №922/676/21, від 08.04.2021 у справі №905/716/20, від 31.03.2021 у справі №916/2087/18, від 10.12.2020 у справі №922/3812/19.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України (кореспондується із ч. 4 ст. 236 ГПК України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, незазначення у першій заяві по суті спору попереднього (орієнтованого) розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, доводи скаржника стосовно того, що: «… Судом першої інстанції не враховано, що усталена практика Верховного Суду щодо застосування положень ст. 124 ГПК України полягає в тому, що сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у додатковій постанові від 19.06.2024 у справі №910/14962/21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119928939) зазначив наступне:

« 3.15. Суд звертає увагу на те, що застосування відповідних положень статті 124 Господарського процесуального кодексу України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників. Зі змісту частини другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов 'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв 'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.

З огляду на викладене, відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов 'язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Такі висновки щодо застосування частини другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №922/1897/18, від 24.12.2019 у справі №909/359/19, від 13.02.2020 у справі №911/2686/18, від 19.02.2020 у справі №910/16223/18, від 21.05.2020 у справі №922/2167/19, від 10.12.2020 у справі №922/3812/19, від 31.03.2021 №916/2087/18, від 22.06.2023 у справі №912/164/20, від 29.08.2023 у справі №911/174/22, від 13.06.2023 у справі №923/515/21, від 28.11.2023 у справі №947/21726/20, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №295/3068/20. Судова практика є сталою та послідовною.»

Як убачається із наявних у справі доказів, повноваження адвокату на представництво інтересів Третьої особи у цій справі було надано 21.03.2024 (додаткова угода наявна в матеріалах справи), тобто після подання пояснень Третьої особи щодо позову від 20.03.2024.

Натомість, у складі пояснень третьої особи щодо відзиву від 16.04.2024 було подано попередній розрахунок (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ухвали від 28.02.2024 про відкриття провадження у цій справі, державне підприємство "Адміністрація річкових портів" залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Слід звернути увагу на ту обставину, що пояснення Третьої особи щодо позову стосувались саме позову, тобто позиції Третьої особи саме вимог Позивача, який не є іншою стороною по відношенню до Третьої особи.

В свою чергу, пояснення Третьої особи від 16.04.2024 щодо відзиву, в яких наведено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу стосувався саме позиції Третьої особи щодо заперечень Відповідача, який є іншою особою по відношенню до Третьої особи.

21.06.2024 до закінчення судових дебатів представником Третьої особи було заявлено про несення витрат на професійну правничу допомогу.

26.06.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС Третьою особою подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/476/26 разом із доказами, копії якої надіслано іншим учасникам справи, в тому числі і Відповідачу.

01.07.2024 Відповідач скористався своїм правом заперечити заяву Третьої особи та подав клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу адвоката.

Вищенаведене дає підстави дійти висновку, що принцип змагальності не порушено, а Відповідачу забезпечено можливість належним чином висловити свої міркування щодо обґрунтованості заявлених до відшкодування витрат та їх співмірності, чим останній скористався подавши вищевказане клопотання.

У клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу (правову) допомогу від 01.07.2024 Відповідач не посилається на те, що неподання попереднього розрахунку призвело до порушення принципу змагальності, неможливості належним чином висловити свої міркування щодо обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Вищенаведене доводить, що суд першої інстанції реалізував право на відмову у відшкодуванні витрат на правову допомогу не за наслідками доведення Відповідачем обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило Відповідачу належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат, тобто, без урахування висновків Верховного Суду. …» знайшли своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів визнає таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права висновок суду першої інстанції щодо відмови третій особі у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу з підстав неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

27.06.2024 господарським судом Запорізької області зареєстровано заяву про ухвалення додаткового рішення, згідно якої ДП «Адміністрація річкових портів» просило суд стягнути з відповідача 14 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які понесені третьою особою у зв`язку із розглядом справи №908/476/24.

До заяви, згідно додактів, додано:

1. Довіреність на ОСОБА_2 .pdf. 2. Виписка з ЄДР.pdf.

3. СКАН_order_1343827_Дніпрорудне_908_476_24.PDF.

4. Договір ЗАГАЛЬНИЙ 06.01.2019.pdf.

5. ПІ 8273.pdf.

6. ПІ 8318.pdf.

7. ПІ 8447.pdf.

8. ПІ 8539.pdf.

9. ПІ 8540.pdf.

10. ПІ 8544.pdf.

11. ПІ 8545.pdf.

12. СКАН_АКТ РАХ АРП _908_476_24_по_27032024.pdf.

13. СКАН_АКТ РАХ АРП_908_476_24_по_05062024.PDF.

14. СКАН_АКТ РАХ АРП_908_476_24_по_17042024.pdf.

15. СКАН_АКТ РАХ АРП_908_476_24_по_17062024.PDF.

16. СКАН_АКТ РАХ АРП_908_476_24_по_20062024.PDF.

17. СКАН_АКТ РАХ АРП_908_476_24_по_21062024.PDF.

18. СКАН_АКТ РАХ АРП_908_476_24_по_22052024.pdf.

19. СКАН_АРП_ДУ 908_476_24.PDF. 20. Квитанція про надсилання стороні МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД, ТЕРИТОРІЙ ТА ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ 37472062.pdf.

21. Квитанція про надсилання стороні ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСНА ПРОКУРАТУРА 02909973.pdf.

22. Квитанція про надсилання стороні ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СУДНОПЛАВНА КОМПАНІЯ "УКРРІЧФЛОТ" 00017733.pdf.

23. Квитанція про надсилання стороні ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "АДМІНІСТРАЦІЯ РІЧКОВИХ ПОРТІВ" 33404067.pdf.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що позивачем дотримано вимоги частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо строків подання доказів несення ним витрат на професійну правничу допомогу.

06.01.2019 року між Державним підприємством «Адміністрація річкових портів» та адвокатом, ОСОБА_2, було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги.

Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору адвокат приймає на себе доручення клієнта надати професійну правничу допомогу (юридичні послуги), на умовах, передбачених даним договором.

Згідно пункту 6.2. гонорар складається з суми вартості послуг, що складається із фіксованого розміру та погодиннної оплати.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що складова гонорару у вигляді погодинної оплати та п. 6.5. цбого договору, не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт і є обов`язковим до сплати клієнтом.

Пунктами 6.3.1., 6.3.2. договору сторони узгодили, що гонорар за одну годину витрачену адвокатом на надання професійної правничої допомоги (виконання цього договору) становить 3 000,00 грн. Сторони домовились, що одна година, витрачена адвокатом на переїзд до місць, визначених в п.п. 2.1.2, 2.1.3 цбого договору, з метою виконання цього договору, зараховується до часу надання адвокатом професійної правничої допомоги та розраховується виходячи з 50% розміру, визначеного в п. 6.3.1.1. цього договору.

Складова гонорару у вигляді фіксованої оплати становить:

- за участь адвоката у судових засіданнях у суді першої та апеляційної інстанції - 5 000,00 грн із розрахунку одного судового засідання. Кожне наступне судове засідання, в межах розгляду однієї спрви у відповідній інстанції - 3 000,00 грн (п.п. 6.5., 6.5.1. договору).

Згідно пункту 6.6. договору сторони домовились, що в залежності від досягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт, клієнтом додатково сплачується гонорар в розмірі встановленому додатковою угодою.

Факт наданих послуг підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг із детальним переліком наданої правничої допомоги, підписаний представниками сторін. Клієнт протягом 2 робочих днів із дня одержання акту прийому-передачі наданих послуг, зобов`язаний повернути адвокату підписаний акт прийому-передачі наданих послуг або мотивовану відмову у підписанні (п. 6.8. договору).

Підставою для сплати гонорару є акт прийому-передачі наданих послуг (п. 6.9. договору).

Відповідно до пункту 8.1. договір набирає чинності з моменту підписання сторонами до його розірвання або виконання.

21.03.2024 між сторонами укладено додаткову угоду до договору про надання правової (правничої) допомоги від 06.01.2019, якою сторони домовились доповнити договір пунктом 1.35 наступного змісту:

« 1.35. Адвокат приймає на себе доручення клієнта надати професійну правничу допомогу (юридичні послуги), представництво у справі №908/476/24 Господарського суду Запорізької області №908/476/24 в режимі відеоконференції в суді першої та, або апеляційної інстанції складає 2 000,00 грн за кожне судове засідання».

Між Позивачем та адвокатом, ОСОБА_2, було підписано акти прийому-передачі наданих послуг (окремого обсягу), згідно яких адвокатом було надано послуги:

- 20.06.2024 - участь в судовому засіданні Господарського суду Запорізької області у справі №908/476/24 - 2 000,00 грн (акт №2506/07 від 25.06.2024);

- 17.04.2024 - участь в судовому засіданні Господарського суду Запорізької області у справі №908/476/24 - 2 000,00 грн (акт №1804/04 від 18.04.2024);

- 17.06.2024 - участь в судовому засіданні Господарського суду Запорізької області у справі №908/476/24 - 2 000,00 грн (акт №2506/03 від 25.06.2024);

- 21.06.2024 - участь в судовому засіданні Господарського суду Запорізької області у справі №908/476/24 - 2 000,00 грн (акт №2506/08 від 25.06.2024);

- 05.06.2024 - участь в судовому засіданні Господарського суду Запорізької області у справі №908/476/24 - 2 000,00 грн (акт №2506/02 від 25.06.2024);

- 22.05.2024 - участь в судовому засіданні Господарського суду Запорізької області у справі №908/476/24 - 2 000,00 грн (акт №2505/04 від 22.06.2024);

- 27.03.2024 - участь в судовому засіданні Господарського суду Запорізької області у справі №908/476/24 - 2 000,00 грн (акт №0304/03 від 03.04.2024).

Адвокатом виставлено клієнту наступні рахунки за надані послуги на загальну суму 14 000,00 грн:

- рахунок-фактура №00144 від 03.04.2024 на суму 2 000,00 грн;

- рахунок-фактура №00188 від 25.06.2024 на суму 2 000,00 грн;

- рахунок-фактура №00152 від 18.04.2024 на суму 2 000,00 грн;

- рахунок-фактура №00189 від 25.06.2024 на суму 2 000,00 грн;

- рахунок-фактура №00184 від 25.06.2024 на суму 2 000,00 грн;

- рахунок-фактура №00183 від 25.06.2024 на суму 2 000,00 грн;

- рахунок-фактура №00177 від 22.05.2024 на суму 2 000,00 грн.

Відповідно до платіжних інструкцій третьою особою на рахунок адвоката перераховано в загальному розмірі 14 000,00 грн, що підтверджується:

- платіжною інструкцією №8273 від 05.04.2024 на суму 2000,00 грн;

- платіжною інструкцією №8447 від 27.05.2024 на суму 2 000,00 грн;

- платіжною інструкцією №8318 від 18.04.2024 на суму 2 000,00 грн;

- платіжною інструкцією №8540 від 26.06.2024 на суму 2 000,00 грн;

- платіжною інструкцією №8545 від 26.06.2024 на суму 2 000,00 грн;

- платіжною інструкцією №8539 від 26.06.2024 на суму 2 000,00 грн;

- платіжною інструкцією №8544 від 26.06.2024 на суму 2 000,00 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується понесення ДП «Адміністрація річкових портів» витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 14 000,00 грн.

Заперечуючи проти задоволення заяви третьої особи щодо витрат, понесених на професійну правничу допомогу, відповідачем вказано, зокрема «… З урахуванням вказаних норм законодавства, правових висновків Верховного Суду та доказів наданих Третьою особою, у Відповідача наявні підстави стверджувати, що вказані документи не можуть слугувати документами, що підтверджують склад та розмір витрат Третьої особи на правничу допомогу по справі № 908/476/24, з огляду на наступне: 1. Рахунок-фактура № 00144 від 03.04.2024 скріплений печаткою, проте не містить підпису особи, яка його виписала (склала). Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, зокрема як, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Наявність підпису як обов`язкового реквізиту для визнання документа первинним підкреслюють податкові органи у Листі № 6964, а також Міністерство фінансів в листі № 31. Враховуючи, що рахунок-фактура № 00144 від 03.04.2024 не містить такого обов`язкового реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, то відповідно вказаний рахунокфактура не є первинним документом і не може слугувати доказом, що підтверджує суму витрат Третьої особи на правничу допомогу, яка в ньому вказана.

2. Платіжні інструкції, які надаються на підтвердження оплати Третьою особою правничої допомоги по справі № 908/476/24, містять посилання на рахунки, які не мають жодного відношення до рахунків-фактур, що надаються на підтвердження суми гонорару у справі № 908/476/24 за актами прийому-передачі наданих послуг…

… За наслідком співставлення реквізитів наданих рахунків-фактур з реквізитами рахунків, вказаних у наданих платіжних інструкціях, у Відповідача наявні та достатні підстави стверджувати, що платіжні інструкції містять посилання на рахунки, які не мають жодного відношення до рахунків-фактур, що надаються на підтвердження виставленої (нарахованої) до оплати суми гонорару у справі № 908/476/24. Окрім того, у наданих платіжних інструкціях відсутні інші дані (реквізити), зокрема посилання на акти прийому-передачі наданих послуг, що також надає підстави стверджувати про недоведеність та відсутність належного підтвердження того, що оплата гонорару, відповідно до наданих платіжних інструкцій, була здійснена саме за участь в судових засіданнях по справі № 908/476/24…».

З приводу вищевказаних заперечень колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п. 2.3 Положення, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, відсутність підпису та, або печатки за наявності посади, прізвища та ініціалів особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, є достатнім для ідентифікації особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктами 3.45- 3.47 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 викладено такі правові висновки:

"Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок зі вчинення комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта. Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні".

Із доданих до Заяви актів вбачається, що адвокатом надано наступні послуги:

«Участь в судовому засіданні Господарського суду Запорізької області у справі №908/476/24 (п. 6.3.4 Договору)» та, у відповідному випадку, зазначено дату надання вказаної послуги, що співпадає саме з датами судових засідань у цій справі.

В кожному із виставлених адвокатом рахунків - фактур зазначено: «Гонорар у справі №908/476/24…» і зазначено конкретний акт прийому-передачі (дата, номер).

Кожна з платіжних інструкцій містить посилання на Договір та на рахунок-фактуру (дату, номер). Розмір оплати відповідає зазначеній у відповідному акті та рахунку-фактурі.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 та частина восьма статті 129 ГПК України).

Вищевказану правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61- 21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61- 22131св19).

З урахуванням приписів чинного законодавства України, акти прийому-передачі наданих послуг, складені адвокатом і клієнтом, копії яких додані до Заяви, є первинними бухгалтерськими документами, містять інформацію про Договір, номер справи, дату судового засідання (дату надання послуги) та вартість послуг, яка відповідає розміру гонорару за Договором.

Враховуючи вищенаведені приписи та практику Верховного суду, вказані докази (в тому числі наявності доказів оплати послуг адвоката), є належними та допустимими доказами підтвердження обсягу наданих послуг їх вартості, витрат понесених стороною та вирішення судом питання розподілу між сторонами.

Згідно зі статтею 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати у двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2-4 ст. 126 ГПК передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, наявним у судовій справі документам, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, з огляду на наявні у матеріалах справи докази, обставини, викладені у заяві третьої особи про ухвалення додаткового рішення у справі, наданих заявником документів в їх сукупності, а також загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості та добросовісності, принципу співмірності судових витрат, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" та стягнення з Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» витрат на правничу допомогу у сумі 14 000,00 грн.

Щодо доводів відповідача в частині того, що «… За наявною у Відповідача інформацією, ОСОБА_2 являється особою, яка входить до штату працівників ДП «Адміністрація річкових портів» та займає посаду начальника юридичної служби ДП «Адміністрація річкових портів». З урахуванням займаної ОСОБА_2 посади та з урахуванням ціни позову і категорії справи № 908/476/24, у Відповідача наявні підстави стверджувати, що представництво Третьої особи по справі № 908/476/24 мало здійснюватись у порядку самопредставництва і виконання начальником юридичної служби Третьої особи ОСОБА_2 своїх посадових обов`язків.

З урахуванням зазначеного Відповідач у клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу (правову) допомогу відзначав, що укладений Третьою особою договір про надання правової (правничої) допомоги та здійснення представництва по справі № 908/476/24 адвокатом, являється безпідставним та таким, що суперечить нормам законодавства та фактичним обставинам справи, а заявлена Третьою особою сума витрат на правову допомогу являється спробою покласти на Відповідача додаткові та необґрунтовані витрати…» колегія суддів зазначає наступне:

Адвокат може представляти юридичну особу, з якою він перебуває у трудових відносинах, за умови укладення з такою юридичною особою договору про правову допомогу з дотриманням усіх вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", в тому числі й щодо конфлікту інтересів. Укладення юридичною особою договору про правову допомогу зі своїм штатним працівником, який одночасно є адвокатом, не суперечить чинному законодавству України і є можливим виключно з дотриманням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Така правова позиці викладена в постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 910/10507/21 та від 09.07.2020 у справі № 826/15943/17.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

З урахуванням викладеного, оскільки порядок сплати гонорару адвокату визначається умовами договору про надання правової (правничої) допомоги та Додатковою угодою до цього договору, укладення яких з особою, що перебуває в трудових відносинах з відповідною юридичної особою, не суперечить чинному законодавству України, то доводи відповідача в цій частині відхиляються колегію суддів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин у процесуальному сенсах.

Відповідно до пунтку 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, стаття 275. Повноваження суду апеляційної інстанції суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, відповідно до пунтку 3 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

З урахуванням вищевикладенного, додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 10.07.2024 у справі №908/476/24 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" на нього, відповідно, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 10.07.2024 у справі №908/476/24 - задовольнити.

Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 10.07.2024 у справі №908/476/24 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Заяву Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" від 26.06.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/476/26 задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, Подільський район, вул. Електриків, 8; ідентифікаційний код: 00017733) на користь Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Електриків, 14, ідентифікаційний код: 33404067) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 14 000,00 грн.

Доручити Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.10.2024.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.В. Чус