Постанова

від 24.04.2025 по справі 908/476/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2025 року м.Дніпро Справа № 908/476/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Верхогляд Т.А., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Карпенко А.С.

Представники сторін:

від відповідача: Щербак Роман Іванович (поза межами приміщення суду) - від Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» - адвокат, ордер серія АІ №1374561 від 01.02.2018р.

інші представники сторін у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" про ухвалення додаткового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.06.2024 (суддя Проскуряков К.В., повний текст рішення складено 01.07.2024) у справі №908/476/24

за позовом: Першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області (адреса для листування: вул. Космічна, буд. 118-А, м. Запоріжжя, 69050; код ЄДРПОУ 02909973; електронна пошта: vzop@zap.gp.gov.ua) в інтересах держави в особі:

Позивача: Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (пр. Берестейський, буд. 14, м. Київ, 01135; код ЄДРПОУ 37472062; електронна пошта: press@mtu.gov.ua)

До відповідача: Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (вул. Електриків, буд. 8, м. Київ, 04071; код ЄДРПОУ 00017733)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство "Адміністрація річкових портів" (вул. Електриків, буд. 14, м. Київ, 04071; код ЄДРПОУ 33404067; електронна пошта: office_kyiv@arport.com.ua)

про витребування майна

ВСТАНОВИВ:

26.02.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі позивача: Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" про витребування майна.

Рішенням Господарського суду Господарського суду Запорізької області від 21.06.2024, у даній справі, позов задоволено повістю.

Витребувано з володіння Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" на користь держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України складові об`єкта нерухомого майна - пристань, а саме: відвідний канал № 9 та хвилезахисну дамбу № 6 площею 215 кв. м, за адресою вул. Червонофлотська, буд. 73 у м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області (номер запису про право власності: 4415337, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 277044023209).

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 21.06.2024 у справі №908/476/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2024 апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.06.2024 у справі № 908/476/24 залишено без задоволення.

14.10.2024 до суду апеляційної інстанції надійшла заява Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просив розглянути дану заяву без участі державного підприємства «Адміністрація річкових портів» та його представника, на підставі наданих доказів. Визнати причини пропуску строків подання доказів поважними та поновити цей строк. Долучити до матеріалів справи № 908/476/24 докази несення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а саме: акт прийому - передачі наданих послуг від 10.10.2024 №1010/01 та рахунок від 10.10.2024 № 00210. Ухвалити додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду у справі № 908/476/24, якою стягнути з приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, Подільський район, вул. Електриків, 8; ідентифікаційний код: 00017733) на користь державного підприємства «Адміністрація річкових портів» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Електриків, 14, ідентифікаційний код: 33404067) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2 000,00 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024 прийнято до розгляду заяву Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" про ухвалення додаткового рішення у справі №908/476/24. Розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 11.03.2025 об 12:00 год.

29.10.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» про зменшення розміру витрат на професійну правничу (правову) допомогу, за змістом якого останній не погоджується з сумою витрат на правничу допомогу, в якій заявник, визнаючи заявлений розмір витрат 2 000,00 грн, з урахуванням процесуального статусу ДП «Адміністрація річкових портів» не співмірним складності справи, і документально не підтвердженими.

Відповідно до акту Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2025 у зв`язку з встановленою відсутністю зв`язка з центральним сервером ВКЗ судове засідання, призначене на 11.03.2025, не відбулось.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду розгляд заяви Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" про ухвалення додаткового рішення у справі №908/476/24 призначено в судове засідання на 24.04.2025 о 09:30 год.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання 24.04.2025 не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи ту обставину, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи наявні докази належного їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, зважаючи на необхідність дотримання процесуальних строків, визначених ГПК України, сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та її висловлення у поданих процесуальних документах, констатуючи достатність матеріалів для вирішення процесуального питання щодо ухвалення додаткового рішення, колегія суддів вважає можливим задовольнити клопотання позивача та здійснити розгляд відповідної заяви за наявними матеріалами, без участі представника останнього.

24.04.2025 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини додаткової постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 244 ГПК суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами першою - третьою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до тексту апеляційної скарги ДП «Адміністрація річкових портів»: «… ДП «Адміністрація річкових портів» планує понести витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції в розмірі 4 000,00 грн що складається із судового представництва із розрахунку двох судових засідань (згідно п. 6.3.4. Договору з адвокатом, копія якого наявна в матеріалах цієї справи…».

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів констатує, що відповідачем дотримано вимоги частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України в частині надання разом з першою заявою по суті спору попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

14.10.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява ДП «Адміністрація річкових портів», про ухвалення додаткової постанови, яку було сформовано в системі «Електронний суд» 12.10.2024.

До заяви, згідно додатків, додано:

«…1. Скан Акт_рахунок.pdf.

2. Скарн_order_1343827_Дніпрорудне_908_476_24.pdf.

3. Квитанція про надсилання стороні Міністерство розвитку громад та територій України 37472062.pdf.

4. Квитанція про надсилання стороні Запорізька обласна прокуратура 02909973.pdf.

5.Квитанція про надсилання стороні Приватне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот» 00017733.pdf.

6. Квитанція про надсилання стороні Державне підприємство «Адміністрація річкових портів» 33404067.pdf. …».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що відповідачем дотримано вимоги частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо строків подання доказів несення ним витрат на професійну правничу допомогу.

06.01.2019 року між Державним підприємством «Адміністрація річкових портів» та адвокатом, Сербуловим Олександром Володимировичем, було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги.

Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору адвокат приймає на себе доручення клієнта надати професійну правничу допомогу (юридичні послуги), на умовах, передбачених даним договором.

Згідно пункту 6.2. гонорар складається з суми вартості послуг, що складається із фіксованого розміру та погодинної оплати.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що складова гонорару у вигляді погодинної оплати та п. 6.5. цього договору, не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт і є обов`язковим до сплати клієнтом.

Пунктами 6.3.1., 6.3.2. договору сторони узгодили, що гонорар за одну годину витрачену адвокатом на надання професійної правничої допомоги (виконання цього договору) становить 3 000,00 грн. Сторони домовились, що одна година, витрачена адвокатом на переїзд до місць, визначених в п.п. 2.1.2, 2.1.3 цбого договору, з метою виконання цього договору, зараховується до часу надання адвокатом професійної правничої допомоги та розраховується виходячи з 50% розміру, визначеного в п. 6.3.1.1. цього договору.

Складова гонорару у вигляді фіксованої оплати становить:

- за участь адвоката у судових засіданнях у суді першої та апеляційної інстанції - 5 000,00 грн із розрахунку одного судового засідання. Кожне наступне судове засідання, в межах розгляду однієї спрви у відповідній інстанції - 3 000,00 грн (п.п. 6.5., 6.5.1. договору).

Згідно пункту 6.6. договору сторони домовились, що в залежності від досягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт, клієнтом додатково сплачується гонорар в розмірі встановленому додатковою угодою.

Згідно умов п.п. 6.3.4. договору, у редакції додаткової угоди від 21.03.2024 (том 4, а.с. 12) розмір гонорару адвоката за участь в судовому засіданні у справі Господарського суду Запорізької області №908/476/24 в режимі відеоконференції в суді першої та, або апеляційної інстанції складає 2 000,00 грн за кожне судове засідання.

Факт наданих послуг підтверджується актом №1010/01 прийому-передачі наданих послуг (окремого обсягу) із детальним переліком наданої правничої допомоги, підписаний представниками сторін. Клієнт протягом 2 робочих днів із дня одержання акту прийому-передачі наданих послуг, зобов`язаний повернути адвокату підписаний акт прийому-передачі наданих послуг або мотивовану відмову у підписанні (п. 6.8. договору).

Підставою для сплати гонорару є акт прийому-передачі наданих послуг (п. 6.9. договору).

Відповідно до пункту 8.1. договір набирає чинності з моменту підписання сторонами до його розірвання або виконання.

Між Позивачем та адвокатом, Сербуловим Олександром Володимировичем, було підписано акт прийому-передачі наданих послуг (окремого обсягу), згідно якого адвокатом було надано послуги: участь в судовому засіданні Центрального апеляційного господарського суду у справі №908/476/24 (п. 6.3.4. Договору).

Адвокатом виставлено клієнту рахунок-фактуру №00210 від 10.10.2024 за надані послуги на загальну суму 2 000,00 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується несення ДП «Адміністрація річкових портів» витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 2 000,00 грн, які підлягають розподілу.

Пунктами 3.45- 3.47 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 викладено такі правові висновки:

"Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок зі вчинення комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта. Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні".

Із доданого до Заяви акту вбачається, що адвокатом надано послугу, що виражалась в участі в судовому засіданні Центрального апеляційного господарського суду у справі №908/476/24 (п. 6.3.4 Договору в редакції Додаткової угоди)» та, у відповідному випадку, зазначено дату надання вказаної послуги, що співпадає саме з датою судового засідання у цій справі.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 та частина восьма статті 129 ГПК України).

Вищевказану правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61- 21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61- 22131св19).

Враховуючи вищенаведені приписи та практику Верховного суду, вказані докази є належними та допустимими доказами підтвердження обсягу наданих послуг їх вартості, витрат понесених стороною та вирішення судом питання розподілу між сторонами, у зв`язку з чим колегія суддів відхиляє доводи апелянта в частині: «…Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. …

… В свою чергу, як вбачається з заяви Третьої особи про ухвалення додаткової постанови у справі № 908/476/24, на підтвердження заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції надано: акт прийому-передачі наданих послуг від 10.10.2024 №1010/01 та рахунок від 10.10.2024 № 00210. Документ, який би підтверджував суму оплати адвокату гонорару за представництво в суді апеляційної інстанції, Третьою особою не надано. …» як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно зі статтею 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати у двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2-4 ст. 126 ГПК передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Окрім того, заперечуючи проти задоволення заяви третьої особи щодо витрат, понесених на професійну правничу допомогу, відповідачем вказано, зокрема: «… В постанові Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 904/8308/17 зазначено, що підставою для відмови у розподілі витрат на професійну правничу допомогу в заявленій сумі може бути ненадання переліку послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом. В акті прийому-передачі наданих послуг (окремого обсягу) від 10.10.2024 № 1010/01, який надається Третьою особою для підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції по справі № 908/476/24, не вказано детальний опис робіт (наданих послуг). В наданому акті прийому-передачі наданих послуг (окремого обсягу) міститься загальне зазначення послуги. Вказане надає підстави стверджувати, що наданий Третьою особою акт прийому-передачі наданих послуг (окремого обсягу) від 10.10.2024 № 1010/01 суперечать як ч. 3 ст. 126 ГПК України, так і п. 6.8 Договору про надання правової (правничої) допомоги від 06.01.2019 щодо необхідності зазначення в актах детального опису (переліку) наданої правничої допомоги.

Враховуючи зазначене та правові позиції Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, у Відповідача наявні підстави стверджувати, що витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції по справі № 908/476/24 в частині детального опису (переліку) наданої правничої допомоги належними доказами не підтверджені, а отже, і правові підстави для їх стягнення відсутні. …».

Щодо наведених доводів колегія суддів зазначає наступне:

Стосовно змісту детального опису робіт, Велика Палати Верховного Суду у пунктах 139-147 постанови від 22.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначила наступне:

«Так, частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.»

При цьому, слід зазначити, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.11.2021 у справі №910/4317/21 наведене наступне: «Частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України хоча і містить положення про те, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, проте ця норма не передбачає (не конкретизує), що такий детальний опис робіт (наданих послуг) має бути оформлений окремим документом.

Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин другої та третьої статті 126 та частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких сторони мають подати суду докази в підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру.

Наведене підтверджується численною усталеною практикою Верховного Суду, згідно з якою детальний опис робіт (наданих послуг) як окремий документ до суду не подавався, а Верховний Суд брав до уваги те, що такий детальний опис робіт (наданих послуг) міститься в інших наданих стороною доказах та визнавав достатніми надані стороною докази в їх сукупності (серед яких був відсутній детальний опис робіт (наданих послуг) як окремий документ) на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу (постанови та додаткові постанови Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 910/18954/17, від 16 червня 2021 року у справі 3 904/1672/19, від 18 червня 2020 року у справі № 873/91/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 911/1006/19, від 07 липня 2020 року у справі № 914/1002/19, від 07 грудня 2020 року у справі № 910/11361/19 та інші).

На підставі викладеного, колегія суддів відхиляє вищевказані доводи відповідача як такі, що не спростовують ту обставину, що третьою особою подано достатньо доказів на підтвердження заявлених вимог щодо стягнення витрат на правничу (правову) допомогу.

Щодо доводів відповідача в частині того, що: «… За наявною у Відповідача інформацією, Сербулов О.В., являється особою, яка входить до штату працівників ДП «Адміністрація річкових портів» та займає посаду начальника юридичної служби ДП «Адміністрація річкових портів». З урахуванням займаної Сербуловим О.В. посади та з урахуванням ціни позову і категорії справи № 908/476/24, у Відповідача наявні підстави стверджувати, що представництво Третьої особи по справі № 908/476/24 мало здійснюватись у порядку самопредставництва і виконання начальником юридичної служби Третьої особи Сербуловим О.В. своїх посадових обов`язків.

Враховуючи зазначене, у АСК «Укррічфлот» наявні підстави стверджувати, що укладений Третьою особою договір про надання правової (правничої) допомоги та здійснення представництва по справі № 908/476/24 адвокатом, являється безпідставним та таким, що суперечить нормам законодавства та фактичним обставинам справи, а заявлена Третьою особою сума витрат на правову допомогу являється спробою покласти на Відповідача додаткові та необґрунтовані витрати. …» колегія суддів зазначає наступне:

Адвокат може представляти юридичну особу, з якою він перебуває у трудових відносинах, за умови укладення з такою юридичною особою договору про правову допомогу з дотриманням усіх вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", в тому числі й щодо конфлікту інтересів. Укладення юридичною особою договору про правову допомогу зі своїм штатним працівником, який одночасно є адвокатом, не суперечить чинному законодавству України і є можливим виключно з дотриманням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 910/10507/21 та від 09.07.2020 у справі № 826/15943/17.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

З урахуванням викладеного, оскільки порядок сплати гонорару адвокату визначається умовами договору про надання правової (правничої) допомоги та Додатковою угодою до цього договору, укладення яких з особою, що перебуває в трудових відносинах з відповідною юридичної особою, не суперечить чинному законодавству України, то доводи відповідача в цій частині відхиляються колегію суддів.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, наявним у судовій справі документам, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, з огляду на наявні у матеріалах справи докази, обставини, викладені у клопотанні третьої особи про ухвалення додаткової постанови у справі, наданих заявником документів в їх сукупності, а також загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості та добросовісності, принципу співмірності судових витрат, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" та стягнення з Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» витрат на правничу допомогу у сумі 2 000,00 грн.

Керуючись ст.ст.129, 244, 281 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" про ухвалення додаткового рішення у справі №908/476/24 - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, Подільський район, вул. Електриків, 8; ідентифікаційний код: 00017733) на користь Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Електриків, 14, ідентифікаційний код: 33404067) 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складено 14.05.2025.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.В. Чус