Рішення

від 28.10.2024 по справі 910/9399/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.10.2024Справа № 910/9399/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокат» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9399/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокат» (проспект Степана Бандери, буд. 6, офіс 808, м. Київ, 04073; ідентифікаційний код 39120932)

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (вул. Федорова Івана, буд. 32, літ. А, м. Київ, 03038; ідентифікаційний код 30859524)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Приватне підприємство «Туран 53» (вул. Павла Тичини (вул. Щорса), буд. 78, м. Павлоград, Дніпропетровська обл., 51400; ідентифікаційний код 36907206)

про стягнення 224 869, 68 грн

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Автокат» (далі за текстом - ТОВ «Автокат», Позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (далі за текстом - ПрАТ «СК «УСГ», Відповідач) про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 210 875, 82 грн за договором № 241-0101-22-00002 добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника (експедитора) від 21.09.2022, пені в розмірі 8 645, 91 грн, інфляційні втрати - 4 639, 27 грн, 3 % річних - 708, 68 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що Відповідачем не в повному обсязі виплачено суму страхового відшкодування за понесений Позивачем збиток під час перевезення вантажу, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 позов ТОВ «Автокат» задоволено частково, стягнуто з ПрАТ «СК «УСГ» на користь ТОВ «Автокат» суму страхового відшкодування - 210 875, 82 грн, пеню - 6 141, 90 грн, інфляційні втрати - 4 639, 27 грн, 3 % річних - 708, 68 грн та судовий збір - 3 335, 49 грн. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

16.10.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про ухвалення додаткового рішення, яким Позивач просить суд відшкодувати та стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 55 000 грн.

18.10.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до суми 3 500 грн.

З огляду на те, що у рішенні від 14.10.2024 по даній справі розподіл витрат Позивача на професійну правничу допомогу судом не здійснювався в силу зазначення стороною про необхідність подання додаткових доказів понесення останніх у відповідності до вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК України), а враховуючи надходження заяви Позивача з додатковими доказами, суд вважає за необхідне їх розглянути та здійснити розподіл таких витрат.

Так, у позовній заяві, а саме в попередньому орієнтовному розрахунку суми судових витрат Позивачем зазначено орієнтовні витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 55 000 грн із необхідністю їх додаткового уточнення після ухвалення рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано:

- Договір № 01-18/03-АО про надання правової допомогу від 18.03.2024;

- Ордер серії АІ № 1665633 від 25.07.2024;

- звіт про надання правової допомоги від 14.10.2024;

- акт надання послуг № 37 від 14.10.2024 на суму 50 000 грн;

- платіжні інструкції від 25.03.2024 на суму 5 000 грн та від 25.07.2024 на суму 50 000 грн.

Пунктами 4.1 та 4.2 договору № 01-18/03-АО про надання правової допомогу від 18.03.2024 загальна вартість послуг / винагорода виконавця за надання правової (юридичної ) допомоги клієнту становить сукупність платежів, які зроблені клієнтом на підставі цього договору та додаткових угод до нього або відповідно до фактично наданого обсягу правової допомоги згідно з Актами наданих послуг.

Порядок обчислення вартості послуги (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру вартості послуг, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в Додаткових угодах до цього Договору, а за фактично надані послуги згідно з Актами наданих послуг, одразу після їх підписання.

Судом встановлено, що додаткові угоди до вказаного договору з метою врегулювання питання порядку обчислення вартості послуг сторонами не укладалися, а пунктом 1.4 договору № 01-18/03-АО про надання правової допомогу від 18.03.2024 сторонами погоджено, що клієнт на підставі такого договору здійснює оплату виконавцю в розмірі 55 000 грн.

Звіт про надання правової допомоги від 25.07.2024 містить підписи (електронно цифрові) сторін та закріплює перелік наданих адвокатом послуг, а саме:

- ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції - 2 год;

- складання претензії від 25.03.2024 до ПрАТ «СК «УСГ» та формування пакету документів для відправки - 4 год;

- складання заяви - пропозиції щодо проведення експертизи від 17.06.2024 - 1 год;

- підготовка та направлення адвокатського запиту 01-19/08 від 19.08.2024 - 1 год;

- складання позовної заяви про стягнення страхового відшкодування від 25.07.2024 та формування пакету документів - 8 год;

- клопотання про витребування доказів - 0,5 год;

- клопотання про проведення експертизи - 05 год;

- підготовка та направлення заяви про долучення доказів - 1 год;

- підготовка та направлення відповіді на відзив - 3 год;

- заява про вступ у справу у якості представника - 0,5 год;

- складання заяви про ухвалення додаткового рішення та видачу наказів - 1 год.

При цьому суд зазначає, що Акт надання послуг на суму 5 000 грн відсутній, однак пунктом 12.1 договору про надання правової допомоги закріплено, що клієнт сплачує Виконавцю 5 000 грн за складання, оформлення для відправки та поштову відправку претензії про сплату страхового відшкодування до Відповідача.

Інша частина коштів в розмірі 50 000 грн сплачується клієнтом у разі відмови у виплаті страхового відшкодування або у разі ненадання відповіді на таку претензію (пункт 12.2 договору про надання правової допомоги)/

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до положень частини 1 статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із визначеними частиною 4 вказаної статті критеріями.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем надано заперечення на заявлену Позивачем до відшкодування суму витрат на професійну правничу допомогу, з яких вбачається наступне:

- адвокатом Позивача зазначено забагато часу у кількості 2-ох год. на формування правової позиції оскільки у позовній заяві міститься посилання лише на норми ЦК України та ГПК України, а відтак такий час не відповідає дійсним обставинам справи і не є реально затраченим адвокатом;

- підготовка та складання позовної заяви із затратою 8 - ми год. часу адвоката не відповідає дійсності та зазначено з метою завищення гонорару, оскільки до складання позову адвокатом вже сформовано правову позицію з урахування наданих послуг з написання претензії та заяви - пропозиції, за складання яких адвокату сплачено окремо;

- справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак адвокатом Позивача не надавалися послуги з представництва інтересів шляхом участі у судових засіданнях, про що ним зазначалося попередньо у позові;

- затрата 3 - ох годин часу на складання відповіді на відзив Відповідач вважає неспівмірним із реально затраченим часом;

- складання заяви - пропозиції щодо проведення експертизи від 17.06.2024 (1 год.), клопотання про проведення експертизи (0,5 год), клопотання про витребування (0,5 год), підготовка заяви про долучення доказів (1 год), складання заяви про ухвалення додаткового рішення, заяви про вступ представника не було необхідним, що відповідно спростовує обов`язок Відповідача їх відшкодувати.

З огляду на зазначене, Відповідач вказує, що заявлені до відшкодування витрати Позивача на професійну правничу допомогу не відповідають принципу розумності та співрозмірності оскільки дана справа не є складною, а кількість витраченого адвокатом часу є надуманим задля збільшення гонорару.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд вказує, що з аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та/або погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 вказано Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Суд зазначає, що Позивачем та адвокатом погоджено гонорар за оплату послуг адвоката у фіксованому розмірі, однак адвокатом також зазначено кількість затраченого часу в залежності від виду наданої адвокатської послуги.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, що склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Проаналізувавши зміст укладено між Позивачем та адвокатом договору № 01-18/03-АО про надання правової допомоги від 18.03.2024, суд дійшов висновку, що останній укладено сторонами задля врегулювання питання щодо стягнення з страхової компанії суми страхового відшкодування, що зокрема і було предметом розгляду даної справи.

Так, погоджені та фіксовані таким договором витрати в розмірі 55 000 грн фактично розділені на два етапи: на досудове врегулювання спору (5 000 грн) та судове врегулювання спору (50 000 грн).

Відтак, на переконання суду, надані адвокатом послуги з метою досудового врегулювання спору (ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції - 2 год; складання претензії від 25.03.2024 до ПрАТ «СК «УСГ» та формування пакету документів для відправки - 4 год; складання заяви - пропозиції щодо проведення експертизи від 17.06.2024 - 1 год; підготовка та направлення адвокатського запиту 01-19/08 від 19.08.2024 - 1 год) не є обов`язковими та на переконання суду не стосуються судової справи оскільки не були необхідними, а тому не повинні відшкодовуватися за рахунок Відповідача.

При цьому, суд зазначає, що акт надання послуг на суму 5 000 грн відсутній.

Що стосується іншої частини витрат (50 000 грн), які безпосередньо пов`язані із судовим розглядом справи, суд вказує, що оскільки адвокатом зазначено кількість затраченого часу судом вбачається заможливе вирахувати вартість 1 години часу.

Так, суд зазначає, що фактично 1 година робочого часу адвоката в межах судового супроводження даної справи коштує 3 448, 30 грн (50 000 грн / 14, 5 год).

Оскільки ухвалою суду від 09.09.2024 у задоволенні клопотань Позивача про призначення експертизи, про витребування доказів та про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено з підстав необґрунтованості та безпідставності подання суд не вбачає підстав для відшкодування вартості складання та подання таких процесуальних документів на сторону Відповідача, в тому числі з метою уникнення можливості зловживання правами та штучного збільшення розміру витрат з огляду на кількість поданих заяв чи клопотань.

Так, витрати адвоката в цій частині вартістю 3 448, 30 грн (за 2* 0,5 год) не підлягають відшкодуванню Відповідачем.

В іншій частині витрати Позивача на професійну правничу допомогу в сумі 46 551, 70 грн є обґрунтованими, співмірними зі складністю справи та розміром заявлених вимог, пов`язані з розглядом справи та на переконання суду є розумними, виходячи з обставин справи, а відтак підлягають відшкодуванню Відповідачем із врахуванням часткового задоволення позову, що становить 46 033, 33 грн.

При цьому судом враховано дії Відповідача в частині врегулювання спору у позасудовому порядку, що фактично і спричинило звернення до суду з позовом, а аргументи останнього в частині зменшення витрат Позивача до розміру 3 500 грн є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактично вчиненим адвокатом Позивача дій.

Крім того, суд зазначає, що висновками Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 21.10.2022 у справі № 910/13595/20 закріплено, що складання заяв та клопотань стосовно судових витрат є наданням правової допомоги у розумінні господарського процесуального законодавства та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а відтак витрати в цій частині повинні включатися до розподілу.

Суд погоджується з Відповідачем, що заява про видачу наказу Позивачем не подавалась, однак суд не вбачає можливості виділити вартість такої послуги окремо та відняти її від загальної суми відшкодування, однак враховуючи зміст заяви про ухвалення додаткового рішення, складання останньої із затратою 1 години роботи адвоката є допустимим та таким, що не порушує права Відповідача, оскільки таку послугу фактично та реально надано.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що заявлена Позивачем до відшкодування сума витрат на професійну допомогу є обґрунтованою в частині суми 46 033, 33 грн у зв`язку з чим подана заява підлягає частковому задоволенню.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221 та 244 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокат» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9399/24 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (вул. Федорова Івана, буд. 32, літ. А, м. Київ, 03038; ідентифікаційний код 30859524) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокат» (проспект Степана Бандери, буд. 6, офіс 808, м. Київ, 04073; ідентифікаційний код 39120932) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі - 46 033 (сорок шість тисяч тридцять три) грн 33 коп.

3. В задоволенні іншої частини витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

4. Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписано: 28.10.2024

Суддя Антон ПУКАС