Ухвала

від 28.10.2024 по справі 916/2186/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2186/24Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

розглянувши зареєстровану 24.10.2024 р. за вх. № 2-1657/24

заяву Приватного підприємства "Астра"

про відвід судді Пінтеліної Т.Г. від розгляду справи № 916/2186/24

за позовом Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації

до відповідача: Приватного підприємства "Астра",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Білгород-Дністровської районної державної адміністрації та Національного природного парку "Тузловські лимани",

про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання повернути земельну ділянку 9893980,61 грн,

встановив:

Керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "Астра".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 20.05.2024 р. позовній заяві Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/2186/24 та визначено суддю Пінтеліну Т.Г. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.05.2024 р. (суддею Пінтеліною Т.Г.) прийнято позовну заяву Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2186/24, ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог предмет спору на стороні позивача - Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію та Національний природний парк "Тузловські лимани".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.08.2024 р., з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, вирішено проводити розгляд справи у розумні строки.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2024 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи № 916/2186/24 по суті на 22.10.2024 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.10.2024 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 19.11.2024 р.

24.10.2024 р. представник Приватного підприємства "Астра", використовуючи підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про відвід судді Пінтеліної Т.Г. від розгляду справи № 916/2186/24.

Обґрунтовуючи наявність фактичних обставин, які, на переконання заявника, викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді, посилається на те, що в процесі призначеного на 22.10.2024 р. судового засідання, після надання представниками учасників справи пояснень, суддею висловлено упереджену думку у справі, зокрема на адресу представника відповідача.

Відтак, заявник наголошує, що висловлювання судді дають підставу для висновку, що остання є упередженою та не об`єктивною, оскільки в процесі розгляду справи суддя, без видалення до нарадчої кімнати, не має висловлювати свої міркування та розуміння доводів однієї із сторін під час судового засідання.

Додатково зазначає, що підстави для відводу судді виникли після проведеного 22.10.2024 р. судового засідання, відповідну ж заяву подано у встановлений частиною 3 статті 38 ГПК України строк (не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про підставу).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 р. суддею Пінтеліною Т.Г. заяву представника відповідача про відвід судді від розгляду справи № 916/2186/24 передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 ГПК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 25.10.2024 р., призначеного розпорядженням керівника апарату суду від 25.10.2024 р. № 271, визначено суддю Гута С.Ф. для розгляду заяви Приватного підприємства "Астра" про відвід судді Пінтеліної Т.Г. від розгляду справи № 916/2186/24.

Розглянувши заяву (зареєстрована 24.10.2024 р. за вх. № 2-1657/24) Приватного підприємства "Астра" про відвід судді Пінтеліної Т.Г. від розгляду справи № 916/2186/24, господарський суд зазначає наступне.

Приписи статті 39 ГПК України передбачають, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

У відповідності до частини 3 статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Приписи статті 35 ГПК України встановлюють, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (частина 1). Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (частина 2). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина 3). Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4).

З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі Газета Україна-Центр проти України).

Наразі суд зауважує, що право на подачу заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді, і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Підстави для відводу судді можуть мати об`єктивний чи суб`єктивний характер.

Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість судді має місце, якщо від результату вирішення спору у нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов`язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими.

Якщо заяву про відвід з цих підстав подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Крім того, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Неупереджений та об`єктивний розгляд справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя суддею. Проте учасники справи наділені правом спростування цієї "процесуальної теореми" шляхом заявлення відводу судді, тим самим, забезпечуючи його незалежність в кожному окремому провадженні.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом".

Європейський суд з прав людини в пункті 66 рішення у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що "безсторонність, в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі". Аналогічна правова позиція закріплена також в пунктах 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 р. (заява № 33949/02), пункті 28 рішення ЄСПЛ у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010 р. (заява № 16695/04).

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 р. № 2006/23, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції.

У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах П`єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства). Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презумується.

Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 р. у справі № 800/592/17 та від 01.10.2018 р. у справі № 9901/673/18.

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Європейський суд з прав людини за результатами розгляду справ "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України" зазначив, що при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

Разом з тим, відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

Положенням статті 126 Конституції України дано офіційне тлумачення у Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. № 19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу).

Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону. Органи та посадові особи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об`єднання, а також юридичні особи зобов`язані поважати незалежність суддів і не посягати на неї. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду забороняється і тягне передбачену законом відповідальність. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Отже, підставою для задоволення заяви про відвід судді є наявність встановлених законом підстав або інших вмотивованих обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а також дотримання строків, протягом яких такий відвід може бути подано.

Як вбачається із змісту та суті заяви про відвід судді Пінтеліної Т.Г., остання вмотивована наявністю у заявника сумнівів у неупередженості та відсутності об`єктивності судді, викликаних висловленням суддею думки в процесі розгляду справи (судового засідання 22.10.2024 р.) щодо доводів однієї із сторін, тобто зводиться до оціночного судження висловленої публічно думки судді щодо того чи іншого юридичного питання у справі.

Поряд із цим законодавцем, встановлюючи порядок здійснення судочинства у господарських судах, передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 35 ГПК України).

Частиною 7 статті 39 ГПК України визначено, що вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі…

Зі змісту частини 8 статті 39 ГПК України вбачається, що суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Отже, вирішення питання щодо відводу у судовому засіданні з повідомленням учасників справи є правом суду.

Частиною 11 статті 39 ГПК України встановлено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, розглянувши наведені у заяві Приватного підприємства "Астра" підстави відводу судді Пінтеліної Т.Г. від розгляду справи № 916/2186/24, приймаючи до увагу практику Європейського суду з прав людини, з огляду на те, що заявлені підстави відводу судді не є такими, що викликають сумнів у її об`єктивності, неупередженості та зацікавленості у результаті розгляду справи, зводяться до незгоди із висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання у справі, відтак суд доходить до висновку, що заява є необґрунтованою, та такою, що не підлягає до задоволенню.

Керуючись ст.ст.35,38,39,234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву (зареєстрована 24.10.2024 р. за вх. № 2-1657/24) Приватного підприємства "Астра" про відвід судді Пінтеліної Т.Г. від розгляду справи № 916/2186/24 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та оскарженню не підлягає.

Суддя С.Ф. Гут