ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
28 жовтня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/308/24
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
за участі секретаря судового засідання: Бега В.М.
розглянув справу
за позовом - Фізичної особи - підприємця Миронюка Володимира Олександровича ( АДРЕСА_1 )
до відповідача - Приватного підприємства "ПРОСПЕРО УНУМ" (46007, Тернопільська область, м. Тернопіль, просп. Злуки, буд. 25, кв. 185)
про стягнення 67331,68 грн.
За участю від:
позивача - не з`явився
відповідача - не з`явився
Зміст позовних вимог, позиція позивача.
Фізична особа - підприємець Миронюк Володимир Олександрович звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "ПРОСПЕРО УНУМ" про стягнення 67331,68 грн заборгованості, з яких: 66240 грн - основного боргу; 560,77 грн - 3% річних; 530,91 грн - інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві б/н від 10.05.2024 (вх. №342 від 15.05.2024) посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного у спрощений спосіб договору підряду, в частині оплати за виконані роботи.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 ГПК України, у встановлений строк в ухвалі від 20.05.2024 (про відкриття провадження у справі) строк не надав.
Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст.178 ГПК України.
За даними витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, сформованих судом за запитами №286119936045, №364226129757, станом на 16.05.2024 та 08.07.2024, місцезнаходженням Приватного підприємства "ПРОСПЕРО УНУМ" є: 46007, Тернопільська область, м. Тернопіль, просп. Злуки, буд. 25, кв. 185.
Вказана адреса відповідача зазначена позивачем у тексті позовної заяви.
Рекомендовані повідомлення, якими на зазначену вище адресу відповідача направлялась судова кореспонденція у даній справі, повернулись на адресу суду без вручення адресату, з довідками підприємства зв`язку "Укрпошта": "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 № 755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Не перебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом відповідно за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.03.2018, винесеній по справі №911/1163/17.
Направлення процесуальних документів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу учасників справи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених документів перебуває поза межами контролю суду. Подібний висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-5, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 та інших судових актах.
Наведене вказує про обізнаність відповідача про розгляд Господарським судом Тернопільської області даної справи.
Разом з тим, 11.07.2024 судом зроблено запит №921/308/24/374/2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою отримання інформації щодо перебування керівника Приватного підприємства "ПРОСПЕРО УНУМ" ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у довідці №10/2/13962 від 22.07.2024 повідомлено, що громадянин ОСОБА_1 до лав Збройних Сил України не призивався.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/308/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.06.2024.
У зв`язку із перебуванням судді Шумського І.П. з 10.06.2024 у відпустці та, відповідно, неможливістю проведення підготовчого засідання 13.06.2024, ухвалою суду від 06.06.2024 підготовче засідання у справі № 921/308/24 призначено на 11.07.2024.
Строк підготовчого провадження у справі продовжено 11.07.2024.
Ухвалою суду від 11.07.2024 підготовче засідання у даній справі відкладено на 19.08.2024.
У зв`язку із перебуванням судді Шумського І.П. у відпустці та, відповідно, неможливістю проведення підготовчого засідання 19.08.2024, ухвалою суду від 01.08.2024 підготовче засідання у даній справі призначено на 30.09.2024.
27.09.2024 через підсистему "Електронний суд" представником позивача подано заяву б/н від 27.09.2024 (вх. №7499), у якій наведено розрахунок судових витрат, які складаються з 3028 грн судового збору та 17112 грн витрат на правову допомогу, відповідно до наведеного детального опису робіт (наданих послуг).
Надалі, ухвалою суду від 30.09.2024 закрито підготовче провадження по справі №921/308/24 та призначено її до розгляду по суті на 28.10.2024.
Представник позивача в судове засідання 28.10.2024 не з`явився.
28.10.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача - адвоката Квятковського Б.М. надійшла заява б/н від 28.10.2024 (вх. №8202), у якій він просив суд проводити розгляд справи без його участі.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 28.10.2024 не забезпечив, про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі повідомлений належним чином.
Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду).
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Як зазначає позивач, між ним (виконавцем) та відповідачем (замовником) укладено договір підряду в спрощений спосіб, на виконання якого, відповідачем перераховано позивачу 28800 грн, як оплату за послуги екскаватора-навантажувача згідно рахунка №4 від 04.01.2023, що підтверджується платіжною інструкцією № 83 від 04.01.2024.
26.01.2024 між ФОП Миронюком В.О. (виконавцем) та ПП "ПРОСПЕРО УНУМ" (замовником) підписано акт №ОУ-0000009 здачі-приймання робіт (надання послуг) з виконання робіт екскаватором-навантажувачем NEW Holland B 115, тривалістю 66 год, загальною вартістю 95040 грн з ПДВ, на підставі рахунку №СФ-0000004 від 04.01.2024. Його зміст вказує на те, що сторони не мають претензій одна до одної.
На вказану господарську операцію Фізичною особою - підприємцем Миронюком Володимиром Олександровичем (постачальником/продавцем) видано Приватному підприємству "ПРОСПЕРО УНУМ" (покупцю) податкові накладні №3 від 04.01.2024 на суму 28800 грн та №20 від 26.01.2024 на суму 66240 грн, які згідно з Податковим кодексом України є податковим документом та складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Вищевказані податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 29.01.2024 та 16.02.2024, підтвердженням чого являються відповідні квитанції про реєстрацію податкових накладних.
Однак, в порушення умов договору підряду, відповідач не здійснив повної оплати вартості виконаних робіт.
Таким чином, неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.
Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно ч. 2 статті 184 Господарського кодексу України укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися в спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України).
При цьому, відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Суд встановив, що шляхом складання та підписання обома сторонами 26.01.2024 акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000009 з виконання робіт екскаватором - навантажувачем NEW Holland B 115, тривалістю 66 год, загальною вартістю 95040 грн з ПДВ, сторони уклали договір підряду у спрощений спосіб.
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України в договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Вищевказаний акт №ОУ-0000009 від 26.01.2024 є доказом виконання робіт позивачем за цим договором та передачі їх результату відповідачу.
Судом встановлено, що 04.01.2024 відповідач перерахував на рахунок позивача частину грошових коштів згідно рахунку №СФ-0000004 від 04.01.2024 у розмірі 28800 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №83 від 04.01.2024.
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
У порушення умов договору, приписів перелічених норм, а також ст.ст. 11, 14 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, повної оплати вартості виконаних робіт у визначений ст. 854 ЦК України строк, відповідач не провів, заборгувавши станом на дату звернення з позовом до суду 66240 грн.
Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст.611 ЦК України).
У зв`язку з порушенням виконання грошового зобов`язання, позивач просить стягнути з відповідача нараховані в порядку ст. 625 ЦК України інфляційні нарахування в сумі 530,91 грн (за період січень 2024 року - травень 2024 року) та 3% річних в сумі 560,77 грн (за період 01.02.2024 - 10.05.2024).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
В силу ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом проведено перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних нарахувань за допомогою інформаційно-правової системи "Ліга:Закон". Згідно проведеного перерахунку, з урахуванням того, що прострочення оплати 66240 грн по акту виконаних робіт виникло 27.01.2024, а період прострочення грошового зобов`язання у формулі нарахування 3% річних складає 100 днів, встановлено, що правомірним є задоволення до стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 530,91 грн та 542,95 грн 3% річних.
Розрахунки перевірені судом за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій на сайті https://ips.ligazakon.net/calculator/ff; результати долучені до матеріалів справи.
Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Як зазначалось раніше, у встановлений судом термін без зазначення причин, відзив не було подано взагалі.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).
Враховуючи все викладене вище суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Миронюка Володимира Олександровича підлягають до часткового задоволення, шляхом стягнення з Приватного підприємства "ПРОСПЕРО УНУМ" 66240 грн боргу, 542,95 грн - 3% річних, 530,91 грн - інфляційних втрат.
Позовні вимоги в частині стягнення 17,82 грн 3% річних задоволенню не підлягають, як необґрунтовано заявлені.
Розподіл судових витрат.
В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 126, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Позов задоволити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "ПРОСПЕРО УНУМ" (46007, Тернопільська область, м. Тернопіль, просп. Злуки, буд. 25, кв. 185, ідентифікаційний код 38984895) на користь Фізичної особи - підприємця Миронюка Володимира Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 66240 (шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн - боргу, 542 (п`ятсот сорок дві) грн 95 коп. - 3 % річних, 530 (п`ятсот тридцять) грн 91 коп. - інфляційних нарахувань, 3027 (три тисячі двадцять сім) грн 20 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.
Видати наказ.
2.В решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.
Повне рішення складено 28 жовтня 2024 року.
Суддя І.П. Шумський
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2024 |
Оприлюднено | 30.10.2024 |
Номер документу | 122594362 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Шумський І.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні