Рішення

від 28.10.2024 по справі 922/2549/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року м. ХарківСправа № 922/2549/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши матеріали справ та заяви позивача (вх. № 26313 від 18.10.2024 року) про ухвалення додаткового рішення

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вал-Оіл", 61001 м. Харків, вул. 23 Серпня, буд. 55-А, кв. 19 до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", 61202, м. Харків, вул. Ахсарова, 2 простягнення 73 677,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вал-Оіл" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" про стягнення грошових коштів за договором поставки №01ПВГ/01-24 від 01.01.2024 року у розмірі 73 677,60 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.10.2024 року позов задоволено. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вал-Оіл" грошові кошти за договором поставки №01ПВГ/01-24 від 01.01.2024 року у розмірі 73 677,60 грн. та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. У задоволенні заяви відповідача, викладеної у відзиві на позовну заяву (вх. № 20683/24 від 16.08.2024 року) про надання відстрочки виконання рішення суду відмовлено.

18.10.2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЛ -ОІЛ через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 26313) про ухвалення додаткового рішення, у якій останній, просить суд, ухвалити додаткове судове рішення у справі № 922/2549/24 щодо розподілу судових витрат та стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЛ-ОІЛ витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 085, 00 грн. Розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення, просить суд, здійснювати без участі позивача.

Ухвалою суду від 24.10.2024 року прийнято до розгляду заяву позивача (вх. № 26313 від 18.10.2024 року) про ухвалення додаткового рішення. Повідомлено сторін, що розгляд заяви позивача (вх. № 26313 від 18.10.2024 року) про ухвалення додаткового рішення буде здійснюватись у відповідності до вимог частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України у тому самому порядку, що й судове рішення, а саме без виклику (повідомлення) сторін протягом 10 днів з дня надходження заяви. Запропоновано відповідачу у строк по 25.10.2024 року надати до суду письмові пояснення щодо заяви позивача (вх. № 26313 від 18.10.2024 року) про ухвалення додаткового рішення.

Розглянувши заяву позивача (вх. № 26313 від 18.10.2024 року) про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з наступного.

В обґрунтування наданої до суду заяви, заявник (позивач) зокрема зазначає, в провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа № 922/2549/24 за позовом ТОВ "ВАЛ-ОІЛ" до ДП "ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" ВАТ ДАК АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ" стягнення грошових коштів за договором поставки від 01.01.2024 року №01ПВГ/01-24 у розмірі 73 677,60 грн. та судові витрати. Відповідно до частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

16 жовтня 2024 року Господарським судом Харківської області ухвалено рішення у справі № 922/2549/24, яким позовні вимоги задоволені повністю, але не вирішено питання щодо розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу.

Під час подання позовної заяви позивач заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи у розмірі 10 000,00 грн., які складаються з витрат на професійну правничу допомогу, проте. фактичний розмір винагороди (гонорару) за надані послуги професійної правничої допомоги у рамках справи № 922/2549/24 у суді першої інстанції складає 7 085, 00 грн., тому, позивач керуючись частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України подає докази на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, а саме: детальний опис наданих послуг професійної правничої допомоги; договір про надання професійної правничої допомоги № 05062024 від 05.06.2024 року; акт прийому-передачі наданих послуг; квитанція про сплату винагороди (гонорару) за договором № 05062024 від 05.06.2024 року.

У зв`язку із чим, заявник (позивач) звернувся із відповідною заявою до суду, про стягнення із відповідача 7085,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно вимог частин 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, в частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії учинялись.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем у позовній заяві, позивачем було зазначено, що за подання до суду позову майнового характеру юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позивач поніс судові витрати у сумі сплаченого судового збору при подачі позову у сумі 3028*0,8=2422,40 грн. ( платіжна інструкція № 1150 від 02.07.2024, платіжна інструкція №1206 від 09.07.2024 року) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн. Крім того, у прохальній частині позовної заяви, позивач просив суд, розподілити судові витрати відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Суд має оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На виконання вищевказаних вимог, заявником (позивачем) 18.10.2024 року через канцелярію суду було надано заяву (вх. № 26313 від 18.10.2024 року) про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 7 085,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, разом із доказами у підтвердження заявленої до стягнення суми, а саме копії:

- ордер серія АХ № 1191560 виданий на адвоката Браташ О.О.;

- договір № 05062024 від 05.06.2024 року про надання правничої (правової) допомоги укладений між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Вал-Оіл» та Адвокатським бюро «Браташ та Партнери»;

- додаток № 4 до договору відповідно до якого сторони визначили, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання щодо надання клієнту правової допомоги в обсягах, визначених договором, щодо представництва інтересів. Зазначені послуги включають: аналіз наявних матеріалів договір поставки (купівлі - продажу) № 01ПВГ/01-24 від 01.01.2024 року, аналіз судової практики, підготовка позовних заяв, та інших матеріалів необхідних для розгляду справи. Сторони погодили, що гонорар за надання правової допомоги з зазначеного питання складає 7085,00 грн. за зазначені послуги;

- акт наданих послуг № 6 від 07.09.2024 року відповідно до якого адвокатом було надано наступні послуги: послуга з надання правничої (правової) допомоги справа № 922/2549/24 (аналіз судової практики, підготовка позовних заяв, та інших матеріалів необхідних для розгляду справи по договору № 05062024 від 05.06.2024 року надання правничої (правової) допомоги, додаткова угода № 4 від 10.06.2024 року (договір поставки (купівлі-продажу) № 01ПВГ/01-24 від 01.01.2024 року ціна 7085,00 грн.;

- розрахунок суми судових витрат з надання правничої допомоги по справі №922/2549/24 відповідно до якого, було надано наступні послуги: витрати, пов`язанні з розглядом справи (грн.) 7 085,00 Детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом. та здійсненних ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги:

- Зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції (1 година) - 3 085,00 грн.;

- Підготовка та подання до Господарського суду Харківської області позовної заяви про стягнення грошових коштів за договором поставки № 01ПВГ/01-24 від 01.01.2024 року у розмірі 73 677,60 грн. (5 годин) - 4000,00 грн.;

- Представництво позивача у судовому засіданні, незалежно від кількості судових засідань 1000,00 грн.;

- платіжна інструкція № 2011 від 17.10.2024 року на суму 7085,00 грн.

Крім того, позивачем до матеріалів позовної заяви було додано: ордер серія АХ № 1191560 виданий на адвоката Браташ О.О.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Зазначена позиція знайшла своє відображення в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Судом, здійснено перевірку заявленої позивачем до стягнення із відповідача суми судових витрат у розмірі 7085,00 грн., та встановлено наступне.

Як вбачається із пункту 4.1. договору № 05062024 від 05.06.2024 року про надання правничої (правової) допомоги укладеного між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Вал-Оіл» та Адвокатським бюро «Браташ та Партнери» сторони погодили, що за правничу (правову) допомогу передбачену пунктом 2 цього договору клієнт у безготівковому вигляді сплачує, у тому числі шляхом передоплати (авансу) адвокату гонорар у розмірі встановленому у додаткових угодах до даного договору.

З наявного у матеріалах справи додатку № 4 до договору судом встановлено, що сторони визначили, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання щодо надання клієнту правової допомоги в обсягах, визначених договором, щодо представництва інтересів. Зазначені послуги включають: аналіз наявних матеріалів договір поставки (купівлі - продажу) № 01ПВГ/01-24 від 01.01.2024 року, аналіз судової практики, підготовка позовних заяв, та інших матеріалів необхідних для розгляду справи. Сторони погодили, що гонорар за надання правової допомоги з зазначеного питання складає 7085,00 грн. за зазначені послуги.

З наданого позивачем акту наданих послуг № 6 від 07.09.2024 року вбачається. що адвокатом було надано наступні послуги: послуга з надання правничої (правової) допомоги справа № 922/2549/24 (аналіз судової практики, підготовка позовних заяв, та інших матеріалів необхідних для розгляду справи по договору № 05062024 від 05.06.2024 року надання правничої (правової) допомоги, додаткова угода № 4 від 10.06.2024 року (договір поставки (купівлі-продажу) № 01ПВГ/01-24 від 01.01.2024 року ціна 7085,00 грн.

Крім того, позивачем було надано до заяви про ухвалення додаткового рішення розрахунок суми судових витрат з надання правничої допомоги по справі №922/2549/24, з якого вбачається, що було надано наступні послуги:

витрати, пов`язанні з розглядом справи (грн.) 7 085,00 Детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом. та здійсненних ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги:

- зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції (1 година) - 3 085,00 грн.;

- підготовка та подання до Господарського суду Харківської області позовної заяви про стягнення грошових коштів за договором поставки № 01ПВГ/01-24 від 01.01.2024 року у розмірі 73 677,60 грн. (5 годин) - 4000,00 грн.;

- представництво позивача у судовому засіданні, незалежно від кількості судових засідань 1000,00 грн.

Судом здійснено перевірку розрахунків позивача, та встановлено, що адвокатом надано послуги на загальну суму 7085,00 грн.

Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

З аналізу вищевикладеного слідує, що для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок іншої сторони, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами. Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта (постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17).

При цьому, частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Тому, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного Господарського суду Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 року у справі № 921/2/18, 07.08.2018 року у справі № 916/1283/17, від 30.07.2019 року у справі № 902/519/18, додаткова постанова Касаційного Господарського суду Верховного Суду від 11.12.2018 року у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 року у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19, постанова Велика Палата Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, за його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі № 905/1795/18.

При цьому, відповідач своїм правом щодо надання заперечень, або клопотання про зменшення таких витрат не скористався.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення заяви позивача (вх. № 26313 від 18.10.2024 року) про ухвалення додаткового рішення.

У зв`язку із чим, із відповідача підлягає до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 085, 00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 237, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву позивача (вх. № 26313 від 18.10.2024 року) про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, 2, ЄДРПОУ 31941174) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вал-Оіл" (61001 м. Харків, вул. 23 Серпня, буд. 55-А, кв. 19, ЄДРПОУ 38381921) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 085, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням (додатковим) законної сили.

Рішення (додаткове) господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення (додаткове) господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вал-Оіл" (61001 м. Харків, вул. 23 Серпня, буд. 55-А, кв. 19, ЄДРПОУ 38381921);

відповідач: Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, 2, ЄДРПОУ 31941174).

Повне рішення (додаткове) складено "28" жовтня 2024 року

Суддя О.О. Ємельянова