Ухвала

від 22.10.2024 по справі 926/202/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

22 жовтня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/202/20

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Дутки В.В., розглянувши скаргу на бездіяльність державного виконавця у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", м. Обухів Київської області

до 1) фермерського господарства "НАДІЯ-К", с.Шилівці Хотинського району Чернівецької області

2) ОСОБА_1 , с.Шилівці Хотинського району Чернівецької області

про стягнення солідарно заборгованості в сумі 814410,85 грн

представники

від скаржника - Бонтлаб В.В.

від боржника - не з`явилися

від органу ДВС - Гуцул І.І., державний виконавець

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 07.07.2020 у справі №926/202/20 позов товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з фермерського господарства "Надія-К" та з фізичної особи ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" заборгованість в сумі 814410,85 грн, з них 599977,99 грн основного боргу, 4087,15 грн відсотків за користування товарним кредитом, 40042,36 грн пені, 49707,77 грн 36 % річних, 599,98 грн інфляційних втрат, 119995,60 грн штрафу, а також судовий збір в сумі 12216,16 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Чернівецької області від 24.07.2020 (суддя - Байталюк В.Д.) стягнуто в солідарному порядку з фермерського господарства "Надія-К" (с. Шилівці, Хотинського району Чернівецької області, ідентифікаційний код 32730898) та з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (вул. Промислова, 20, м. Обухів, Київської області, ідентифікаційний код 36348550) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 85205,04 грн.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 вище зазначені рішення залишенні без змін.

17.11.2020 на виконання вказаних рішень суду видано накази про примусове виконання.

26.08.2024 до суду від представника стягувача надійшла скарга №13-1/08 від 13.08.2024 на бездіяльність державного виконавця Хотинського ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області Західного МРУ Міністерства юстиції (далі - Хотинський ВДВС) у виконавчому провадженні НОМЕР_6, НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Чернівецької області від 17.11.2020 по справі №926/202/20. В обґрунтування скарги стягувач посилається на невиконання судових наказів по справі №926/202/20. При цьому стягувач стверджує про:

- порушення Хотинським ВДВС порядку та періодичності здійснення заходів примусового виконання в межах виконавчого провадження НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Чернівецької області від 17 листопада 2020 року по справі №926/202/20;

- відсутність вжитих Хотинським ВДВС виконавчих дій та/або заходів в межах виконавчого провадження НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5;

- нездійснення Хотинським ВДВС в межах виконавчого провадження НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5 звернення стягнення на майно Боржника;

- не враховано правових висновків Верховного Суду (сформованими за наслідками розгляду скарг на бездіяльність органів виконавчої служби), які є обов`язковими для органу державної виконавчої служби відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України.

Ухвалою від 28.08.2024 розгляд скарги призначено на 10.10.2024 в зв`язку з перебуванням судді Дутки В.В. у щорічній відпустці з 02.09.2024 по 27.09.2024.

04.10.2024 через систему «Електронний суд» надійшли пояснення Хотинського ВДВС.

07.10.2024 аналогічні пояснення на скаргу надійшли до суду поштою, в яких Хотинський ВДВС просить залишити скаргу без задоволення.

Ухвалою від 10.10.2024 відкладено розгляд скарги на 21.10.2024.

18.10.2024 Хотинський ВДВС подав клопотання про приєднання до матеріалів справи належних доказів, а саме копій постанов про закінчення виконавчих проваджень НОМЕР_4, НОМЕР_2 та додаткові відомості про майновий стан боржника.

21.10.2024 через систему «Електронний суд» представник боржника ОСОБА_1. подав заяву про розгляд справи без його участі. При цьому, боржник скаргу не визнає та просить відмовити в її задоволенні, оскільки скаржник в прохальній частині не конкретизує у чому конкретно виявилась бездіяльність державного виконавця. Крім того, представник боржника повідомив суд про відсутність у ОСОБА_1 майна на яке може бути звернено стягнення. В зв`язку з поданою скаргою, на прохання боржника, ОСОБА_2 (сином боржника) сплачено на депозитний рахунок виконавчої служби 28238,00 грн для погашення боргу в цьому виконавчому провадженні.

Представник стягувача у судовому засіданні 21.10.2024 просив задовольнити скаргу.

Представник Хотинського ВДВС заперечував проти обґрунтованості скарги, посилаючись на вчинення всіх необхідних дій для примусового виконання судового рішення.

Представники боржника в засідання 21.10.2024 не з`явилися, однак про дату та час судового засідання повідомлялися належним чином.

У судовому засіданні 21.10.2024 оголошувалась перерва до 22.10.2024. Представник стягувача просив розглядати скаргу в судовому засіданні 22.10.2024 без його участі.

У судове засідання 22.10.2024 представники стягувача, боржників не з`явилися.

Представник Хотинського ВДВС просив залишити скаргу без задоволення, в частині вимог що стосуються виконавчих проваджень НОМЕР_2, НОМЕР_4 закрити провадження в зв`язку з прийняттям постанов про закінчення виконавчих проваджень (фактичне виконання рішень).

Суд зазначає, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду (ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши в судовому засіданні скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" на бездіяльність державного виконавця Хотинського ВДВС, суд дійшов наступних висновків.

Предметом розгляду скарги є оскарження бездіяльності державного виконавця Хотинського ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області Західного МРУ Міністерства юстиції протиправність якої, на думку скаржника, виразилась у порушенні порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5.

Судом встановлено, що постановами Хотинського РВ ДВС Південно - Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ) від 18.12.2020 відкрито виконавчі провадження НОМЕР_6, НОМЕР_3, НОМЕР_4, а постановою від 21.12.2020 відкрито виконавче провадження НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Чернівецької області від 17.11.2020 по справі №926/202/20.

За змістом ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

У відповідності до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Згідно ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Періодичність проведення таких перевірок чітко визначена Законом України «Про виконавче провадження», тобто такі перевірки не мають вчинятися державним виконавцем одноразово.

ТОВ «СПЕКТР-АГРО» у скарзі зазначив, що державним виконавцем не вчинялося повних, систематичних та належних дій щодо виконання судового рішення, що свідчить про бездіяльність державного виконавця Хотинського ВДВС у виконавчому провадженні НОМЕР_6, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Чернівецької області від 17 листопада 2020 року по справі №926/202/20.

Частинами 1, 4 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення. Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Відповідно до п. 10 Розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 (надалі Положення), система забезпечує інформаційну взаємодію з іншими реєстрами та базами даних державних органів, що містять дані про майно, доходи боржника.

Відповідно до п.п. 2-4 Розділу IV Положення, виконавцем до системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в системі забороняється. У разі тимчасової відсутності доступу до системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання системи з подальшим обов`язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї.

Отже, відомості, що наявні в Автоматизованій системі виконавчого провадження, про вчинення виконавчих дій, за відсутності доказів зворотного, є достовірними та повними.

Скаржник звертає увагу суду на те, що виявлення рахунків Боржника як в загальному, так і на предмет відкриття Боржником нових рахунків із метою уникнення від виконання рішення суду у даній справі, а також інших джерел доходів Боржника, проводилась із порушенням та недотриманням положення частини 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження».

Частина 3 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що платіжні інструкції на примусове списання коштів або пред`явлення емітенту електронних грошей до погашення в обмін на грошові кошти надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках/електронних гаманцях.

Натомість, як підтверджують матеріали виконавчого провадження НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Чернівецької області від 17 листопада 2020 року по справі №926/202/20, платіжна вимога на списання коштів Хотинським ВДВС, із виявлених офіційно зареєстрованих за боржником поточних рахунків у відповідних банківських установах за більше ніж три роки виставлялась лише декілька разів.

Так у поясненнях Хотинського ВДВС зазначається про здійснені запити 18.12.2020 в електронному вигляді в рамках АСВП для виявлення рахунків, доходів, майна, що належать боржнику. Постановою державного виконавця від 18.12.2020 накладено арешт на кошти, що можуть міститися в перелічених банківських установах. Проте, згідно відповідей кошти на рахунках боржника відсутні.

До пояснень Хотинського ВДВС долучена платіжна вимога НОМЕР_3 від 14.11.2022 на суму 896062,43 грн., платіжна інструкція НОМЕР_3 від 02.11.2023 на суму 896062,43 грн. для стягнення боргу згідно наказу №926/202/20 від 17.11.2020, які не виконанні Чернівецькою філією АТ КБ «Приватбанк» за відсутністю коштів на рахунку боржника.

Таким чином, державним виконавцем з часу винесення постанов від 18.12.2020 про накладення арешту на кошти боржника і до подання цієї скарги лише двічі виставлялись платіжні вимоги про списання коштів боржника з банківських рахунків, що є порушенням приписів частини 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд зазначає, що Хотинським ВДВС не подано суду матеріалів виконавчих проваджень чи будь-яких інших доказів, які б свідчили про належне виконання усіх передбачених законом заходів, спрямованих на вчасне і повне виконання рішення суду, зокрема звернення стягнення на заробітні плату, корпоративні права, на майно боржника, належне йому на праві спільної сумісної власності.

Як і не надано відомостей щодо здійснення у період з січня 2023 по 12.08.2024 року (день, що передував поданню скарги) державним виконавцем виконавчих дій з примусового виконання наказів Господарського суду Чернівецької області від 17.11.2020 у справі № 926/202/20, окрім запитів до Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України, Міністерства внутрішніх справ України.

Одночасно, суд зауважує, що решта наданих державною виконавчою службою документів, як доказів на підтвердження вчинення заходів з примусового виконання наказів Господарського суду Чернівецької області від 17.11.2020 у справі № 926/202/20, хоча і вчинені з метою примусового виконання наказу у даній справі, однак датовані вже після звернення стягувача до суду із розглядуваною скаргою.

Отже, органом державної виконавчої служби не надано належних та допустимих доказів того, що ним вживалися передбачені спеціальним законодавством заходи з примусового виконання наказів Господарського суду Чернівецької області від 17.11.2020 у справі № 926/202/20 та належним чином було дотримано відповідні терміни на здійснення таких дій.

Так, згідно зі ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Платіжні інструкції на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках (ч. 3 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»)

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна (ч. 4 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Частиною 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

У ч. 4 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно з ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт (ч. 3 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Згідно з ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Згідно з ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Зазначена норма є імперативною щодо визначення строків, вона є обов`язковою для виконання і не підлягає коригуванню державним виконавцем на власний розсуд.

Тобто, згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повинен періодично, неодноразово та/або систематично проводити перевірки майнового стану боржника із метою належного виконання рішення суду із врахуванням всього періоду перебування виконавчого документу на примусовому виконанні в органі примусового виконання.

Частиною 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець звертає стягнення на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи, що знаходяться у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки/електронні гаманці виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

У відповідності до ч.2 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавець може звернути стягнення на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках/електронних гаманцях і на рахунках/електронних гаманцях, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно (ч. 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Згідно зі ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до податкових органів. Податкові органи зобов`язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

При цьому, сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.03.2019 року у справі № 21/303-08.

Отже, Законом України «Про виконавче провадження» державному виконавцю надано широке коло повноважень з метою виконання рішення суду.

Однак, з матеріалів виконавчого провадження випливає, що державним виконавцем не були вжиті всі передбачені Законом заходи для розшуку майна боржника. Здійснені державним виконавцем дії для виконання наказів Господарського суду Чернівецької області від 17 листопада 2020 року по справі №926/202/20 не є вичерпними, оскільки останнім не застосовано усі можливі передбачені Законом заходи для досягнення необхідного позитивного результату фактичного виконання судового рішення.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів протилежного державним виконавцем до суду не надано.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За таких обставин, несвоєчасне та неповне вчинення державним виконавцем передбачених законом виконавчих дій свідчить про наявність правових підстав для визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною щодо примусового виконання наказів Господарського суду Чернівецької області від 17 листопада 2020 року по справі №926/202/20, а тому скарга в цій частині підлягає задоволенню.

Поряд з цим, Хотинським ВДВС під час розгляду цієї скарги подано до суду постанови державного виконавця від 18.10.2024 про закінчення виконавчих проваджень НОМЕР_2 та НОМЕР_4 у зв`язку з фактичним виконанням судового рішення згідно виконавчого документа.

Відтак провадження з розгляду скарги в частині вимоги зобов`язати Хотинський ВДВС усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_2, НОМЕР_4 підлягає закриттю за відсутністю предмету спору згідно п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

В іншій частині скарга про зобов`язання Хотинського ВДВС усунути допущене порушення у виконавчому провадженні НОМЕР_3, НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Чернівецької області від 17 листопада 2020 року по справі №926/202/20 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження" підлягає задоволенню.

У постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №619/562/18 викладено правовий висновок про те, що належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дії, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дії, що є недопустимим з огляду на положення ст. 1291 Конституції України.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка зобов`язана вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, беручи до уваги ненадання органом ДВС доказів вчинення всіх дій, необхідних для виконання рішення суду у справі №926/202/20, суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги TOB "СПЕКТР-АГРО".

Керуючись ст. ст. 231, 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу TOB "СПЕКТР-АГРО" на бездіяльність державного виконавця Хотинського ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Чернівецької області від 17 листопада 2020 року по справі №926/202/20 задовольнити частково.

2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Хотинського ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Чернівецької області від 17 листопада 2020 року по справі №926/202/20, котра виразилась у порушенні порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Чернівецької області від 17 листопада 2020 року по справі №926/202/20 із врахуванням положень Закону України "Про виконавчепровадження".

3. Зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Хотинського ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області Західного МРУ Міністерства юстиції усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_3, НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Чернівецької області від 17 листопада 2020 року по справі №926/202/20 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

4. Закрити провадження з розгляду скарги в частині вимог про зобов`язання державного виконавця або іншу посадову особу Хотинського ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області Західного МРУ Міністерства юстиції усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_2, НОМЕР_4 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Чернівецької області від 17 листопада 2020 року по справі №926/202/20 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження" за відсутністю предмета спору.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено і підписано 28 жовтня 2024 року.

Суддя В.В.Дутка