Постанова

від 22.10.2024 по справі 912/2308/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 912/2308/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Ємця А. А. (головуючого), Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Рєзнік А. В.,

за участю представників:

позивача - Проніна Ю. О.,

відповідача - Григоренка В. В., Даценко О. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (далі - скаржник, відповідач, ПрАТ "Кіровоградобленерго")

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2024 (головуючий суддя Чередко А. Є. судді Іванов О. Г., Мороз В. Ф.)

у справі № 9912/2308/23

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Реформатор" (далі - ОСББ "Реформатор", позивач)

до Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго"

про скасування рішення комісії.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСББ "Реформатор" звернулося з позовом до ПрАТ "Кіровоградобленерго" з вимогами про скасування рішення ПрАТ "Кіровоградобленерго", що оформлене протоколом від 18.08.2022 № 19, з розгляду акта про порушення від 08.08.2022 № 002016.

1.2. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на те, що комісія відповідача прийняла необґрунтоване рішення, яке суперечить дійсним обставинам справи, за наявності лише акта про порушення від 08.08.2022 № 002016 та без врахування доказів, які спростовують суб`єктивні висновки, викладені у цьому акті.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 28.02.2024 у цій справі у задоволенні позову відмовив.

2.2. Постановою від 02.09.2024 Центральний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.02.2024 у справі № 912/2308/23 скасував і ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Реформатор" задовольнив та скасував рішення Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", оформлене протоколом від 18.08.2022 № 19, з розгляду акта про порушення від 08.08.2022 № 002016.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі відповідач просить Суд постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2024 скасувати, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.02.2024 у цій справі залишити в силі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник, посилаючись на пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначає, що: підставами касаційного оскарження рішень суду першої та апеляційної інстанцій, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Оскаржуючи постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2024 у справі № 912/2308/23, скаржник вбачає наявність підстав для відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у абзаці 3 п. 5.22, 5.29, 5.30 постанови Верховного Суду України від 30.11.2022 р. у справі № 916/3837/21 та застосованих судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові.

5. Доводи інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечив проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просив відмовити у її задоволенні, а оскаржувану постанову апеляційної інстанції у цій справі залишити без змін.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Суди попередніх судових інстанцій встановили, що 02.12.2019 між ПрАТ "Кіровоградобленерго" (далі - Оператор системи) та ОСББ "Реформатор" (далі - Споживач) укладено договір № 1983М споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - Договір), укладеного на підставі заяви-приєднання ОСББ "Реформатор" № б/н від 02.12.2019.

6.2. Відповідно до п. 2.1. Договору Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, та Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є Додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи.

6.3. У заяві-приєднання № б/н від 02.12.2019 зазначено про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема, на об`єкт за адресою: АДРЕСА_3 (комунальне навантаження).

6.4. Відповідно до п. 6.2 Договору Споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів; узгоджувати з Оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки; забезпечувати доступ представника Оператора системи до свого об`єкта для обстеження вузла вимірювання, електроустановок та електропроводки.

6.5. У пункті 11.1. Договору визначено, що цей договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов.

6.6. Договір та додатки до нього сторони підписали та скріпили печатками.

6.7. З урахуванням п. 11.1. Договору, оскільки сторони не заявили про припинення дії договору, він є продовженим на 2020- 2023 роки.

6.8. Відповідно до п. 3 акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком 6 до Договору, на об`єкт за адресою: м. Кропивницький, АДРЕСА_3, межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін встановлюється на контактах приєднання відгалуження від оп. № 6/1 ПЛІ-0,4 кВ Л-2 ТП-125А до верхніх клем першого комутаційного апарата у ввідно-розподільчому пристрої-0,4 кВ (надалі - ВРП, щитова) ж/б на АДРЕСА_3.

6.9. Тобто позивач є відповідальним за належний технічний стан ВРП-0.4 кв ж/б (щитова) та внутрішніх мереж будинку.

6.10. 08.08.2022 при проведені перевірки вузла обліку житлового будинку за адресою: м. Кропивницький, АДРЕСА_3 (комунальне навантаження), представники Кіровоградського міського РЕМ ПрАТ "Кіровоградобленерго" виявили порушення пунктів 1.2.1, 2.3.1, 5.5.5.1, 5.5.5.20, 8.2.4, 8.4.2 підп. 7 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до ел.мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку. Споживач підключив власні електроустановки комунального навантаження та гаражі, які належать гр. ОСОБА_1 до ввідно-розподільчого щита будинку за адресою АДРЕСА_3. Електрична енергія споживається лічильником, встановленим на комунальне навантаження житлового будинку, не враховується. Споживачу продемонстровано порушення. Під час контрольного огляду виявити це порушення неможливо (мовою оригіналу).

6.11. За результатами вказаної перевірки складено акт від 08.08.2022 № 002016 про порушення (далі - Акт) за участю представника споживача - голови ОСББ "Реформатор" Козярука Сергія Володимировича, який підписав Акт без зауважень.

6.12. Згідно з п. 1, 3 Акта перевірка проводилася у ВРЩ, яка знаходиться у підвальному приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_3.

6.13. Відповідно до п. 4 Акта проведено виміри навантаження ділянки самовільного підключення.

6.14. У п. 9 Акта зазначено, що кабель самовільного підключення відключено в ВРЩ.

6.15. Відповідно до п. 10 Акта в ході проведеної перевірки представники оператора системи вилучили зразок кабелю самовільного підключення та упакували в пакет, який опломбований номерною пломбою № 00253402, що підтверджується актом № 1 від 08.08.2022 про пломбування речового (вилученого) доказу порушення або іншого предмета (засобу), складеним при проведенні технічної перевірки засобу обліку, встановленого на об`єкті ОСББ "Реформатор", який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, АДРЕСА_3, у присутності Козярука С. В.

6.16. Згідно з п. 11 Акта споживача запрошено на засідання комісії з розгляду складеного Акта про порушення, призначеного на 18.08.2022, за адресою: м. Кропивницький, вул. Перспективна, 78, каб. 209.

6.17. 18.08.2022 представник ОСББ "Реформатор", адвокат Проніним Ю. О. подали до комісії ПрАТ "Кіровоградобленерго" з розгляду актів про порушення заяву про відкладення розгляду Акта з огляду на перебування голови ОСББ "Реформатор" Козярука С.В. на стаціонарному лікуванні, неможливості підготувати письмові заперечення на вказаний акт, примірник якого є непридатним для читання. Крім того, у вказаній заяві представник зазначив, що ОСББ "Реформатор" не є належною стороною Акта через відсутність доступу до щитової в результаті протиправного захоплення підвального приміщення будинку, де вона розташована, групою осіб.

6.18. 18.08.2022 відбулося засідання комісії Кіровоградського міського РЕМ ПрАТ "Кіровоградобленерго" з розгляду Акта, яке оформлене протоколом № 19 від 18.08.2022, за участю представника споживача (позивача) - адвоката Проніна Ю. О. (далі - Рішення).

6.19. За результатами розгляду Акта встановлено самовільне підключення споживачем струмоприймачів до мережі, що є власністю оператора системи, поза розрахунковими засобами обліку електроенергії з порушенням схеми обліку.

6.20. У Рішенні визначено допустимий тривалий струм 69А, час використання самовільного підключення протягом доби 12 годин.

6.21. Прийнято рішення провести нарахування згідно підп. 7 п. 8.4.2, підп. 2 п. 8.4.8 ПРРЕЕ за період 54 дні з 15.06.2022 до 08.08.2022, кількість необлікованої електроенергії за період порушення складає 26559 кВт.

6.22. За необліковану електроенергію згідно з Рішенням підлягає до сплати 141 412,57 грн.

6.23. Такий розмір вартості необлікованої електроенергії наведений у розрахунку обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ непобутовим споживачем.

6.24. Як зазначено у розрахунку, вказана сума включена до рахунку № 310051983 від 18.08.2022 з терміном оплати 30 днів.

6.25. Розрахунок разом з рахунком № 310051983 від 18.08.2022 на суму 141 412,57 грн отримав 18.08.2022 представник споживача - Пронін Ю. О.

6.26. При цьому в протоколі № 19 від 18.08.2022 засідання комісії зазначено, що вартість необлікованої електричної енергії підлягає перерахунку, оскільки тариф на електричну енергію за серпень 2022 року на момент здійснення розрахунку не був затверджений НКРЕКП.

6.27. Тому після здійснення перерахунку вартості необлікованої електроенергії відповідач з листом № 326/05/56 від 20.09.2022 надіслав позивачу здійснений додатковий розрахунок на суму 2 055,50 грн та додатковий рахунок № 310051983 від 15.09.2022 на суму 2 055,50 грн. Вказаний лист з додатками позивач отримав 22.09.2022, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

6.28. Отже, вартість необлікованої електричної енергії згідно з Актом склала 143 468,07 грн.

6.29. ПрАТ "Кіровоградобленерго" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 143 468,07 грн, за яким відкрито провадження у справі № 912/2114/23.

6.30. Зі свого боку, звертаючись з позовом у цій справі № 912/2308/23, ОСББ "Реформатор" стверджувало, що в результаті дій працівників відповідача під час здійснення перевірки було відключено від електропостачання квартири № 1, 2 , 3 , АДРЕСА_3 , який, крім того, знаходиться над підвальним приміщенням, у якому розміщена ВРЩ.

6.31. За доводами позивача, на час проведення вимірів представниками відповідача чотири квартири правомірно споживали електричну енергію через цей кабель, створювали навантаження, а тому висновок про самовільне підключення та безоблікове споживання електричної енергії є безпідставним.

6.32. Позивач зазначає, що представники відповідача під час перевірки не проводили аналізу правомірного споживання електричної енергії квартирами № 1, 2 , 3 , 4 , адже хибно допускали, що навантаження відбувається по самовільно облаштованому кабелю.

6.33 В результаті таких дій з боку відповідача, як наголошує у позові позивач, мешканці квартир № 1 , 2 , 3 , 4 , протягом трьох днів (08- 10.08.2022) залишалися без електропостачання, після чого схема підключення була в односторонньому порядку перероблена відповідачем, енергопостачання відновлено 10.08.2022.

6.34. Позивач вважає, що відбулося не відключення самовільно облаштованого кабелю, по якому енергія не обліковувалася, а мало місце помилкове або навмисне (з метою створення штучної причини для складання акта про порушення) відключення кабелів, які живили квартири № 1 , 2 , 3 , 4 вище вказаного будинку.

6.35. Разом з тим позивач вважає зазначені у розрахунку відповідача вихідні дані обсягу та вартості електричної енергії необґрунтованими, адже навантаження, зазначене у цьому розрахунку, включало в себе навантаження, яке правомірно споживалося власниками чотирьох квартир першого під`їзду житлового будинку.

6.36. Також позивач звертає увагу на не зрозумілість та не обґрунтованість будь-якими доказами термінів, які вживаються у Акті, а саме - "комунальне навантаження" та "гаражі Попова Я. М.".

6.37. Окрім зазначених обставин, які свідчать про відсутність дій або бездіяльності ОСББ "Реформатор", направлених на самовільне підключення кабелів чи зміну схеми їх підключення, позивач вказує на те, що маніпуляції з електричними кабелями у ВРЩ будинку могли виникнути виключно від дій третіх осіб в результаті самовільного захвату підвального приміщення, у якому розташована щитова, групою невідомих осіб від імені ПП "Інгуша" у квітні 2022 року.

6.38. Вказані обставини позивач підтверджує зверненням ОСББ "Реформатор" із заявою про заволодіння підвальним приміщенням групою осіб у квітні 2022 року до правоохоронних органів, про що свідчить витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.06.2022 (реєстрація у ЄРДР кримінального провадження № 420221220010000155 від 30.06.2022 за ст. 356 КК України).

6.39. Крім того, позивач вказує, що захват підвального приміщення будинку на АДРЕСА_3 тягнеться з квітня 2005 року і увесь цей час мешканці вказаного будинку відстоювали свою позицію в судових інстанціях, зокрема, у справі № 405/4884/15-ц за позовом гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 про витребування нежилого приміщення у будинку АДРЕСА_6 з незаконного володіння Приватного підприємства "Фірма Інгуша".

6.40. Ленінський районний суд м. Кіровограда рішенням від 07.06.2016 у справі № 405/4884/15-ц відмовив у позові.

6.41. Постановою від 04.10.2021 Кропивницький апеляційний суд у справі № 405/4884/15-ц рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07.06.2016 скасував та ухвалив нове. Позов гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 задовольнив. Витребував у Приватного підприємства "Фірма Інгуша" приміщення підвалу, розташованого у будинку АДРЕСА_6 , площею 251,2 кв. м, передавши його співвласникам будинку.

6.42. На час розгляду справи № 912/2308/23 судом першої інстанції позивач вказував, що досі вказана постанова Кропивницького апеляційного суду не виконана, знаходиться на виконанні у Подільського ВДВС у м. Кропивницькому ВП 70119399, підвальне приміщення співвласникам будинку не повернуто і перебуває під контролем сторонніх осіб.

6.43. Про факт захвату підвального приміщення, відповідно, і щитової ВРЩ, повідомив представник ОСББ на засіданні комісії Кіровоградського міського РЕМ ПрАТ "Кіровоградобленерго" 18.08.2022, про що зазначено в протоколі № 19 від 18.08.2022.

6.44. Однак, за твердженням позивача, вказана інформація до уваги не взята, тому Рішення є необґрунтованим, суперечить дійсним обставинам справи за наявності лише Акта та без врахування доказів, які спростовують суб`єктивні висновки, викладені у цьому акті.

6.45. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду із цим позовом у справі № 912/2308/23.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд заяв / клопотань

7.1. Ухвалою від 01.10.2024 Верховний Суд, зокрема, відкрив касаційне провадження у справі № 912/2308/23 за касаційною скаргою на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України.

7.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.2. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України.

8.3. Верховний Суд виходить з того, що сам скаржник у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначає підставу, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України (що визначає сам скаржник), покладається на скаржника.

8.4. В силу приписів пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

8.5. Отже, відповідно до положень пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права у подібних правовідносинах з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеного у постанові; (2) скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від такого висновку.

8.6. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.

8.7. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

8.8. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

8.9. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

8.10. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

8.11. Так, скаржник вказує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 р. у справі № 916/3837/21, а саме:

- абзаці 3 п. 5.22: "Отже, ОСББ в частині споживання електричної енергії на побутові потреби по аналогії закону підпадає під визначення "колективний побутовий споживач" електроенергії, у випадку, коли ці організації об`єднують мешканців у багатоквартирних будинках та діють в їхніх інтересах для забезпечення комфортних умов проживання у будинку";

- п. 5.29 - "Таким чином, за встановлених обставин справи та правового регулювання у своїй сукупності, позивач - ОСББ "Промінь", як юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, що встановлено судами, розраховується за показами окремого загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб (населення будинку), що не включають професійну та/або господарську діяльність, а тому в цих правовідносинах позивач підпадає під правове регулювання для колективного побутового споживача, про що зазначено у пункті 5.22 цієї постанови";

- п. 5.30: "Отже, відповідач мав визначити величину розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії на підставі пункту 8.4.11 глави 8.4 ПРРЕЕ, використавши формулу, яка застосовується у разі виявлення у побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 8.4.2 цієї глави".

8.12. Так у справі № 912/2308/23 об`єктом розгляду є скасування рішення ПрАТ "Кіровоградобленерго", що оформлене протоколом № 19 від 18 серпня 2022 року, з розгляду акта про порушення № 002016 від 08 серпня 2022 року, яким вирішено провести нарахування за необліковану електроенергію за порушення ПРРЕЕ, а саме самовільне підключення споживачем (третіми особами) струмоприймачів до мережі, що є власністю оператора системи поза розрахунковими засобами обліку електроенергії з порушенням схеми обліку. Крім того, рішенням суду у справі № 405/4884/15-ц, яке набрало законної сили, встановлено факт самовільного захвату підвального приміщення, у якому розташована щитова, групою невідомих осіб від імені ПП "Інгуша" та витребувано у Приватного підприємства "Фірма Інгуша" приміщення підвалу, розташованого у будинку АДРЕСА_3, площею 251,2 кв.м, передавши його співвласникам будинку. Проте рішення суду в справі № 405/4884/15-ц, на час розгляду справи, не виконано.

8.13. Предметом розгляду справи № 916/3837/21 є скасування рішення комісії АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" з розгляду акта про порушення від 08.06.2021 № 8020292, оформленого протоколом від 29.06.2021 № 6, яким вирішено провести розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ, а саме встановленням факту відсутності на ввідному автоматі лічильника пломби, встановлення якої підтверджується актом про пломбування від 20.02.2015 № 2118/15.

8.14. Отже, справа № 912/2308/23 та № 916/3837/21 є не подібними у контексті змістовного критерію, хоча вони схожі за предметом спору (рішення комісії) та за нормативно-правовим регулюванням правовідносин (підставою для скасування рішень комісії є помилкове застосування пункту 8.4.10 глави 8.4 ПРРЕЕ під час розрахунку вартості недорахованої електричної енергії, замість пункту 8.4.11 глави 8.4 ПРРЕЕ). Проте, як вище зазначено змістовний критерій є основним критерієм щодо оцінки подібності правовідносин.

8.15. Що ж до наявності / відсутності вмотивованої обґрунтованості, необхідної для відступлення від правового висновку Верховного Суду, то Суд виходить з такого.

8.16. Ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, у цій справі суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того що позивач ОСББ "Реформатор" як юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб побутових споживачів, розраховується за показами окремого загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб (населення будинку), що не включають професійну та/або господарську діяльність, а тому в цих правовідносинах позивач підпадає під правове регулювання для колективного побутового споживача. Тому відповідач мав визначити величину розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії на підставі пункту 8.4.11 глави 8.4 ПРРЕЕ, використавши формулу, яка застосовується у разі виявлення у побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1- 5 пункту 8.4.2 цієї глави. Оскільки відповідач у справі № 912/2308/23 помилково застосував пункт 8.4.10 глави 8.4 ПРРЕЕ під час розрахунку вартості недоврахованої електричної енергії, замість пункту 8.4.11 глави 8.4 ПРРЕЕ, тоді як неправильне застосування формули є підставою для висновку про незаконність рішення щодо нарахування вартості необлікованої електричної енергії, судова колегія констатує, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що позивач є непобутовим споживачем, а не колективним побутовим споживачем в розумінні Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил, та безпідставно відмовив у задоволенні позову у цій справі.

8.17. Зі свого боку скаржник вказує, що для того, щоб юридична особа набула статусу колективного побутового споживача, необхідна наявність таких критеріїв:

- у багатоквартирному будинку повинен бути організований єдиний вузол обліку (розрахунковий засіб обліку), який враховує весь обсяг електричної енергії, спожитої як власниками квартир, так і у приміщеннях загального користування (під`їздах, прибудинкової території тощо). У такому випадку Позивач (ОСББ) буде розраховуватися за спожиту електричну енергію за показами єдиного загального розрахункового засобу по будинку;

- між постачальником електричної енергії, Позивачем (ОСББ) та споживачем укладено тристоронній договір про постачання та розподіл електричної енергії на території колективного побутового споживача на основі типового договору, який є додатком № 12 до ПРРЕЕ;

- між споживачами колективного побутового споживача (мешканцями будинку) та колективним побутовим споживачем (ОСББ) укладено договори щодо розподілу та постачання електричної енергії в межах колективного побутового споживача або умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж регулюються установчими документами.

8.18. У цьому випадку Позивач в межах діючого договору з розподілу не організував загального розрахункового засобу обліку. Розрахунки за спожиту електричну енергію за вказаним договором відповідно до заяви-приєднання проводяться лише за споживання електричної енергії у місцях загального користування (комунальне навантаження), при цьому побутові споживачі розраховуються за електроенергію за окремими розрахунковими приладами обліку в межах окремих договорів з розподілу електричної енергії.

8.19. Тристоронні договори про постачання та розподіл електричної енергії на території колективного побутового споживача та договори щодо розподілу та постачання електричної енергії в межах колективного побутового споживача відсутні.

8.20. Власники квартир є споживачами електричної енергії згідно з укладеними з Відповідачем договорами з розподілу е/е, а не споживачами колективного побутового споживача.

8.21. Отже, за наявності конкретного визначення поняття "колективний побутовий споживач" та законодавчого врегулювання в ПРРЕЕ взаємовідносин в умовах колективного побутового споживача Позивач за аналогією закону не може підпадати під визначення "колективний побутовий споживач" за відсутності усіх встановлених ПРРЕЕ критеріїв.

8.22. Верховний Суд зазначає, що правовідносини у сфері регулювання ринку електричної енергії врегульовано Законом України "Про ринок електричної енергії", зокрема, цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище. Правову основу функціонування ринку електричної енергії становлять Конституція України, Закон України "Про ринок електричної енергії", закони України "Про альтернативні джерела енергії" та інші законодавчі акти.

8.23. Так, за статтею 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- непобутовий споживач фізична особа - підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання (пункт 47);

- побутовий споживач індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб -побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) (пункт 62).

8.24. Верховний Суд зазначає, що і пункті 1.1.2 розділу І ПРРЕЕ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) також наведені визначення цих термінів, зокрема:

- побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність);

- споживач електричної енергії фізична особа, у тому числі фізична особа -підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

8.25. Власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків) (ч.1 ст. 385 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

8.26. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (стаття 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі - Закон)).

8.27. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав (ч. 2 ст. 382 ЦК України).

8.28. Так само унормовано поняття спільного майна багатоквартирного будинку у частині першій статті 1 Закону.

8.29. У статтях 4 та 6 Закону передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).

8.30. Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління (ч.1 ст. 12 Закону).

8.31. Співвласники зобов`язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна (ч. 1 ст. 7 Закону).

8.32. Згідно зі статтею 12 вказаного Закону витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.

8.33. У вирішенні порушених скаржником у касаційній скарзі питань Верховний Суд зазначає, що при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів для такого відступлення.

8.34. Суд ураховує, що обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: 1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції); 2) ухвалення рішення Конституційним Судом України; 3) нечіткість закону (невідповідності критерію "якість закону"), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права; 4) винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами; 5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.

8.35. Отже, причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту. Водночас з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання. Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, який є сталим і послідовним щодо причин для відступу.

8.36. У цьому аспекті Суд зауважує, що відступленням від висновку є повна відмова Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизація попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).

8.37. Також слід зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom) наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

8.38. Верховний Суд виходить з того, що звертаючись з касаційною скаргою на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник вмотивовано не обґрунтував необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у вказаній ним постанові Верховного Суду, не навів змістовного обґрунтування мотивів і причин такого відступлення, а також не навів вагомих та достатніх аргументів, які б свідчили про помилковість такого висновку. Касаційна скарга не містить фундаментальних обґрунтувань щодо підстави необхідності і причин для відступу від правової позиції, яка міститься у постанові від 30.11.2022 у справі № 916/3837/21.

8.39. Слід зазначити, що за своїм змістом посилання скаржника на приписи пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України є загальними, абстрактними, містять ознаки формального характеру та незгоду з висновками суду апеляційної інстанції, які були зазначені в оскаржуваній постанові суду апеляційної у цій справі.

8.40. Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції встановив порушення відповідачем ПРРЕЕ, застосовавши пункт 8.4.10 глави 8.4 ПРРЕЕ під час розрахунку вартості недоврахованої електричної енергії, замість пункту 8.4.11 глави 8.4 ПРРЕЕ, оскільки неправильне застосування формули є підставою для висновку про незаконність рішення щодо нарахування вартості необлікованої електричної енергії.

8.41. З огляду на викладене доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, а підстави, які б могли свідчити про мотивовану необхідність для відступу від правових висновків Верховного Суду (неефективність, помилковість, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість судового рішення; зміна суспільного контексту), а також для скасування оскаржуваного судового рішення та залишення без змін рішення суду першої інстанції - відсутні.

8.42. Верховний Суд бере до уваги та вважає частково прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, з огляду на вказані вище висновки Верховного Суду, наведені у цій постанові.

8.43. Верховний Суд, ураховуючи рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54), зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

9.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

10. Судові витрати

10.1. Судовий збір, сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки Верховний Суд касаційну скаргу відповідача залишає без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2024 у справі № 912/2308/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ємець

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова