Справа № 643/15476/21
Провадження № 2/643/1586/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.2024 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Семенової Я.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Кашуби Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради про поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -
у с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, який у подальшому уточнив, в якому остаточно просить поновити його, ОСОБА_1 , на роботі, на посаді заступника начальника управління земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради. Також просить суд стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.08.2021 у розмірі 211 919,08 гривень, моральну шкоду в розмірі 20 000,00 гривень та судові витрати.
Октябрський районний суд м. Полтави ухвалою від 13 вересня 2023 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, про поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, передав до Московського районного суду м. Харкова за підсудністю.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 лютого 2024 року справа №643/15476/21 надійшла до провадження судді Московського районного суду м. Харкова Семенової Я.Ю. Справу передано судді 13 лютого 2024 року.
Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 16 лютого 2024 року позовну заяву ОСОБА_2 до Управління земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, про поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, прийняв до свого провадження, ухвалив розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначив проведення підготовчого засідання.
Московський районний суд м. Харкова ухвалою від 14 червня 2024 року за клопотанням представника відповідача замінив у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, про поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, замінив відповідача Управління земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради на його правонаступника Департамент земельних відносин Харківської міської ради. Підготовче провадження у справі закрив, призначив справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи.
У судовомузасіданні 25жовтня 2024року представниквідповідача Департаменту земельнихвідносин Харківськоїміської радиРуденко Д.Ю.заявила клопотання прозакриття провадженняу справі.В обґрунтуванняклопотання посилалася,що на моментвиникнення даногоспору позивачпроходив публічнуслужбу напосаді заступниканачальника Управлінняземельних відносинДепартаменту територіальногоконтролю таземельних відносинХарківської міськоїради,яке булостворено напідставі рішенняХарківської міськоїради від09.12.2020№7/20,як юридичнуособу публічногоправа,яка дієу складіДепартаменту територіальногоконтролю таземельних відносинХарківської міськоїради направах юридичноїособи.Відповідно дорозпорядження міськогоголови «Провнесення зміндо штатногорозпису Департаментутериторіального контролюта земельнихвідносин Харківськоїміської ради»від 31.05.2021№797/2к,вирішено внестиз 01.08.2021до штатногорозпису Департаментутериторіального контролюта земельнихвідносин Харківськоїміської радизміни,зокрема вирішеновивести з01.08.202138посад Управління,включаючи посадузаступника начальникаУправління.Зазначила,що ОСОБА_1 було наданопопередження прозвільнення узв`язку зіскороченням посади,01.06.2021позивачу булозапропоновано ознайомитисяз перелікомвакантних посадУправління станомна 01.08.2021.Проте, ОСОБА_1 відмовився відпідпису попередженняпро звільненняу зв`язкузі скороченнямпосади тавід ознайомленняз перелікомвакантних посадУправління станомна 01.08.2021.У зв`язкуз відсутністюзгоди напереведення нажодну ззапропонованих,відповідно дододатку 2до наказу№26/1к,вільних посад,на підставірозпорядження міськогоголови «Прозвільнення ззайманої посади»від 26.07.2021№1157/2к ОСОБА_1 заступниканачальника Управліннязвільнено ззайманої посади02.08.2021у зв`язкузі скороченнямштату працівниківзгідно зпунктом 1статті 40Кодексу законівпро працюУкраїни.Посилалася,що зазмістом ст.19ЦПК Українисуди розглядаютьу порядкуцивільного судочинствасправи,що виникаютьз цивільних,земельних,трудових,сімейних,житлових таінших правовідносин,крім справ,розгляд якихздійснюється впорядку іншогосудочинства.Критеріями відмежуваннясправ цивільноїюрисдикції відінших є,по-перше,те,що засвоєю правовоюприродою вонивиникають уприватноправових відносинахі містятьнаявність спорущодо захиступорушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чиінтересів,крім випадків,коли такийспір вирішуєтьсяза правиламиіншого судочинства,а по-друге,спеціальний суб`єктнийсклад цьогоспору,у якомуоднією зісторін є,як правило,фізична особа.Зазначила,що завданнямадміністративного судочинстває справедливе,неупереджене тасвоєчасне вирішеннясудом споріву сферіпублічно-правовихвідносин зметою ефективногозахисту прав,свобод таінтересів фізичнихосіб,прав таінтересів юридичнихосіб відпорушень збоку суб`єктіввладних повноважень. Публічно-правовийспір -спір,у якому:хоча бодна стороназдійснює публічно-владніуправлінські функції,в томучислі навиконання делегованихповноважень,і спірвиник узв`язку ізвиконанням абоневиконанням такоюстороною зазначенихфункцій;або хочаб однасторона надаєадміністративні послугина підставізаконодавства,яке уповноважуєабо зобов`язуєнадавати такіпослуги виключносуб`єкта владнихповноважень,і спірвиник узв`язку ізнаданням абоненаданням такоюстороною зазначенихпослуг;або хочаб однасторона єсуб`єктом виборчогопроцесу абопроцесу референдумуі спірвиник узв`язку ізпорушенням їїправ утакому процесіз бокусуб`єкта владнихповноважень абоіншої особи.Суб`єктом владнихповноважень єорган державноївлади (утому числібез статусуюридичної особи),орган місцевогосамоврядування,орган військовогоуправління,їх посадовачи службоваособа,інший суб`єктпри здійсненніними публічно-владнихуправлінських функційна підставізаконодавства,в томучислі навиконання делегованихповноважень,або наданніадміністративних послуг.Посилалася,що публічнаслужба це діяльністьна державнихполітичних посадах,у державнихколегіальних органах,професійна діяльністьсуддів,прокурорів,військова служба,альтернативна (невійськова)служба,інша державнаслужба,патронатна службав державнихорганах,служба ворганах владиАвтономної РеспублікиКрим,органах місцевогосамоврядування.Зазначила,що публічно-правовийхарактер спорувизначається тим,що вказанісуб`єкти наділенівладно-управлінськимиповноваженнями усфері реалізаціїпублічного інтересу.Посилалася,що докомпетенції адміністративнихсудів належитьрозгляд спорівз приводуприйняття громадянна публічнуслужбу,її проходження,звільнення зпублічної служби,що передбаченоу п.1,2ч.1ст.19КАС України.Поняття публічноїслужби єшироким,оскільки включаєв себедержавну службу,службу ворганах місцевогосамоврядування таслужбу впублічних установах.Зазначила,що під«публічною службою»необхідно розумітиврегульовану виключноКонституцією тазаконами Українипрофесійну публічнудіяльність осіб,які заміщуютьпосади вдержавних органахі органахмісцевого самоврядуваннящодо реалізаціїзавдань іфункцій державита органівмісцевого самоврядування.Публічну службув найширшомурозумінні можутьздійснювати працівникиусіх організаційпублічного сектору:органами державноївлади (тобтоне лишевиконавчої,а йзаконодавчої тасудової);державними підприємствамита установами;органами місцевогосамоврядування;комунальними підприємствамита установами. Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювалася щодо юрисдикційності справ за позовами, що стосуються обрання, перебування та звільнення з публічної служби, а саме обґрунтовував їх належність до адміністративних спорів. З огляду на викладене, просила закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Позивач ОСОБА_1 та представник відповідача адвокат Павлуненко К.Л. у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно, через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання, в якому представник позивача просить суд проводити розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
Беручи до уваги обставини того, що позивач та представник позивача належним чином та своєчасно повідомлялися про дату, час і місце судового засідання, від позивача в особі представника адвоката Павлуненко К.Л. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, відповідач представлений у судовому засіданні повноважним представником, суд вважає за можливе вирішувати клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за відсутності позивача та представника позивача.
Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши доводи клопотання про закриття провадження у справі, матеріали справи, доходить висновку, що клопотання про закриття провадження у справі підлягає задоволенню з огляду на таке.
Положеннями ст. 124 Конституції Українипередбачено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно ізст. 125 Конституції Українисудоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
За змістом ч. 1ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Правилами ч. 1 ст. 19 ЦПК України унормовано, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.
Згідно з п. 1, 2 ч. 1ст. 19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень, владних управлінських функцій, зокрема на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та (або) інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Правилами п.17ч.1ст.4 КАС Українизакріплено, що публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Тобто для визначення предметної юрисдикції цієї справи необхідно з`ясувати, чи пов`язаний спір з прийняттям, проходженням чи звільненням особи з публічної служби, у цьому випадку - зі служби в органах місцевого самоврядування.
Відповідно дост. 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»(далі - Закон) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
За правиламист. 2 Законупосадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Абзацом 5 ч. 1ст. 10 Законуунормовано, що прийняття на службу в органи місцевого самоврядування на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Проведення конкурсу, випробування та стажування при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється в порядку, визначеному законодавством України про державну службу, як це закріплено правилами ч. 2 ст. 10 Закону).
Як убачається з матеріалів справи (належним чином засвідченої копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , Т. 1, а.с. , 53-55), на підставі розпорядження №3774 від 20 серпня 2012 року ОСОБА_1 20 серпня 2012 року було призначено на посаду головного спеціаліста відділу помічників, державних реєстраторів Департаменту державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців міської ради на період відпустки основного працівника для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до дня фактичного виходу її з відпустки, як такого, що пройшов за конкурсом. 20 серпня 2012 року ОСОБА_1 прийняв присягу посадової особи місцевого самоврядування, згідно з розпорядженням №377 від 20 серпня 2012 року ОСОБА_1 був присвоєний 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування. 04 вересня 2012 року ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника Управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин, як такого, що успішно пройшов стажування, присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування (розпорядження № 4036 від 04 вересня 2012 року). 10 липня 2013 року на підставі розпорядження міського голови №1161/2013 від 10 липня 2013 року ОСОБА_1 призначено на посаду заступника директора Департаменту земельних відносин Харківської міської ради. На підставі розпорядження №1103 від 17 липня 2015 року ОСОБА_1 присвоєно 8 ранг посадової особи місцевого самоврядування. На підставі розпорядження №9001 від 13 липня 2017 року ОСОБА_1 присвоєно 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування. На підставі розпорядження №124/2к від 28 січня 2021 року ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника Управління земельних відносин Департаменту територіального контролю земельних відносин Харківської міської ради із збереженням 7 рангу посадової особи місцевого самоврядування. Згідно з Розпорядженням Харківського міського голови від 26 липня 2021 року №1157/2к ОСОБА_1 - заступника начальника Управління земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради звільнено із займаної посади з 02 серпня 2021 року, у зв`язку зі скороченням штату працівників, згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України, про що в трудову книжку ОСОБА_1 внесено відповідний запис за №35.
Відтак, ОСОБА_1 на день звільнення був посадовою особою органу місцевого самоврядування.
У межах цивільного судочинства суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному судочинстві в силу вимогст. 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Такий висновок відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16 (провадження № 11-669апп18), постанові Великої палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі 705/1664/17 (провадження № 14-31цс19) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 127/7858/18 (провадження № 14-373цс19), що свідчить про усталену практику розгляду вказаної категорії спорів, у яких зазначено, що спори, пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Здійснивши аналізнаведених вищенормативно-правовихактів,дослідивши матеріалисправи,ураховуючи те,що право, яке позивач вважає порушеним, останній набув у зв`язку з проходженням публічної служби, суд доходитьвисновку,що спіру данійсправі засвоїм характеромє публічно-правовим,позаяк стосуєтьсяправовідносин,пов`язаних із прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, а відтак, даний спір належить розглядати за правилами адміністративного, а не цивільного судочинства.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на наведене вище, суд доходить висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПК України, позаяк дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За змістом ч. 1 ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
З огляду на наведене вище, суд вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 його право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.
Керуючись ст. 247,255,256,260,261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
у х в а л и в:
Закрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради про поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Роз`яснити ОСОБА_1 право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Повний текст ухвали складено 25 жовтня 2024 року.
Суддя: Я.Ю. Семенова
Суд | Московський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2024 |
Оприлюднено | 30.10.2024 |
Номер документу | 122599082 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них у зв’язку з іншими підставами звільнення за ініціативою роботодавця |
Цивільне
Московський районний суд м.Харкова
Семенова Я. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні