Постанова

від 01.10.2024 по справі 439/313/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 439/313/23 Головуючий у 1 інстанції: Петейчук Б.М.

Провадження № 22-ц/811/1067/24 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Матяш С.І.,

з участю: представників відповідача - Гаврилюка Є.О. ,

Решодька І.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро» на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 26 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро» про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,

в с т а н о в и в:

У лютому 2023 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Броди Агро» 200000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю її сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер від отриманих травм, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за участі транспортного засобу марки «Skoda Kodiaq», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «Броди Агро».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що 06.05.2021 року, близько 22:00, на 17-му кілометрі автодороги сполученням «Броди - Лешнів», транспортний засіб марки «Skoda Kodiaq», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням працівника ТОВ «Броди Агро» - ОСОБА_5 , здійснив наїзд на пішохода - ОСОБА_4 , який від отриманих травм помер на місці ДТП.

07.05.2021 року за фактом настання цієї події було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021140000000382, однак, постановою старшого слідчого ВРЗСТ СУ ГУНП у Львівській області від 30.09.2021 року вказане кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, закрите на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Зазначала, що страховиком забезпеченого транспортного засобу - ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» здійснено страхову виплату, однак, вона вважає, що ТОВ «Броди Агро», як власник джерела підвищеної небезпеки та роботодавець водія, який на час ДТП перебував у трудових відносинах з товариством, зобов`язане відшкодувати їй моральну шкоду, завдану смертю сина.

Заподіяння моральної шкоди позивач обґрунтовує тим, що втрата сина є великим горем для матері, окрім того, на схилі літ та будучи особою з інвалідністю, вона залишилась без підтримки та допомоги сина, оскільки інший її син є військовослужбовцем ЗСУ і на даний час здійснює обов`язок із захисту Батьківщини. Загибель сина спричинила їй надзвичайні страждання, які продовжуються до цього часу та негативно впливають на стан її здоров`я, що вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя. І хоча відшкодування моральної шкоди у заявленому розмірі повністю не зможе компенсувати те, що вона пережила, не поверне і, тим більше, не замінить їй сина, але на скільки це можливо, послугує тим матеріальним відшкодуванням моральної шкоди та є об`єктивним по відношенню до перенесених нею душевних страждань, хвилювань і моральних переживань.

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 26 лютого 2024 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Броди Агро» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 150000 грн.

Стягнуто з ТОВ «Броди Агро» на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати на проведення судової психологічної експертизи у розмірі 5735 грн. 52 коп.

Стягнуто з ТОВ «Броди Агро» в дохід держави судовий збір у розмірі 1500 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Рішення суду оскаржив відповідач ТОВ «Броди Агро», просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з ТОВ «Броди Агро» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено та враховано тієї обставини, що відповідачем на підставі рішення Бродівського районного суду Львівської області від 13.06.2022 року у справі №439/1915/21 вже було сплачено 50000 грн. моральної шкоди на користь дружини потерпілого та 100000 грн. моральної шкоди на користь дитини потерпілого, які є безпосередньо тими особами, що зазнали моральної шкоди та втратили годувальника.

Вважає, що за вказаних обставин, розмір моральної шкоди на користь матері потерпілого не повинен перевищувати розміру відшкодування такої шкоди, присудженої на користь дружини потерпілого.

З урахуванням того, що позивачка отримала страхове відшкодування у розмірі 90000 грн. від страхової компанії, правильним, на переконання відповідача, було б рішення про стягнення на її користь 10000 грн., про що відповідач наголошував у судовому засіданні.

Відповідно, стягнення ще 150000 грн. на користь матері не є розумним та справедливим, оскільки у потерпілого є ще батько і рідний брат, які також можуть заявити позов про відшкодування моральної шкоди.

Додає, що присудження такого розміру морального відшкодування призведе до безпідставного збагачення родини потерпілого, а для відповідача - це значний матеріальний тягар, який безпосередньо спричинений діями самого потерпілого.

Апелянт не заперечує, що законодавством передбачено відповідальність власника джерела підвищеної небезпеки за заподіяну шкоду незалежно від його вини, однак, у випадку, коли така шкода настала виключно внаслідок винних дій самого потерпілого, при відсутності можливості уникнути такої шкоди, відповідальність власника джерела не повинна бути занадто обтяжливою для нього.

Вважає, що неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права призвело до ухвалення незаконного та необгрунтованого рішення в даній справі.

В судове засідання апеляційного суду позивач не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило, тому справу розглянуто апеляційним судом відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України у її відсутності.

Заслухавши пояснення сторони відповідача в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

За загальним правилом, яке міститься у ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пунктом 1 частини другої статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (ч.1 ст.1172 ЦК).

У частині другій статті 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальним правилом відшкодування моральної шкоди, яке міститься у статті 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, враховуються тяжкість та тривалість вимушених змін у життєвих стосунках позивача, можливість їх відновлення, тощо. При цьому, суд має виходити із засад розумності та справедливості.

Згідно з роз`ясненнями, наданими у пунктах 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з наступними змінами, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Відповідно до роз`яснень, наведених у п.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Судом встановлено, що 06.05.2021 року, близько 22:00, на 17-му кілометрі автодороги сполученням «Броди - Лешнів», ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом марки «Skoda Kodiaq», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись у напрямку міста Броди Львівської області, здійснив наїзд на пішохода - ОСОБА_4 , який від отриманих травм помер на місці ДТП.

Причиною настання ДТП слугували обставини, які пов`язані із діями пішохода ОСОБА_4 , внаслідок яких виникла об`єктивна неможливість виявити пішохода для водія вказаного транспортного засобу на відстані, з якої він вже був позбавлений технічної можливості уникнути наїзду шляхом своєчасного екстреного гальмування, що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження від 30.09.2021 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером: 12021140000000382 від 07.05.2021 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

При судово-токсикологічній експертизі крові і сечі з трупа ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт в кількості 2,21 і 2,96 проміле, відповідно, що у живих осіб відповідає середньому ступеню алкогольного сп`яніння.

На момент вказаної ДТП водій транспортного засобу марки Skoda Kodiaq», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Броди Агро», що підтверджується наданою суду копією запиту із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 25.07.1986 року.

ОСОБА_3 є особою з інвалідністю третьої групи, періодично змушена проходити лікування за станом здоров`я, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ за №346563 від 05.08.2020 року; випискою із медичної карти амбулаторного хворого за №4906; випискою із медичної карти амбулаторного хворого за №7162.

ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» - страховиком забезпеченого транспортного засобу здійснено страхову виплату ОСОБА_3 у розмірі 90000 грн., що підтверджується квитанцією за №7356761414 від 20.07.2021 року.

Згідно з висновком судової психологічної експертизи за №11938/11939/23-61 від 12.12.2023 року, досліджувана ситуація, яка мала місце 06.05.2021 року, близько 22:00, на 17-му кілометрі автомобільної дороги сполученням «Броди - Лешнів», є психотравмуючою для ОСОБА_3 , чим останній заподіяно моральні страждання. Можливий орієнтовний розмір грошової компенсації за завдані страждання (моральну шкоду) позивачці становить двісті сорок три мінімальні заробітні плати.

У зв`язку з наведеним, ТОВ «Броди Агро» є відповідальним за шкоду, заподіяну позивачці смертю її сина внаслідок вказаної вище ДТП.

Верховний Суд у своїй постанові від 21 квітня 2021 року у справі №450/4163/18 зазначив, що особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (крім випадку відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки), є те, що володілець такого джерела зобов`язаний відшкодувати завдану шкоду незалежно від його вини.

Разом із цим, відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого. Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди. У той же час, чинне законодавство не передбачає такої підстави для звільнення від відповідальності в частині відшкодування моральної шкоди власника джерела підвищеної небезпеки, як вина потерпілого.

В постанові про закриття кримінального провадження зазначено про наявність в діях потерпілого власної необережності, що і було враховано судом першої інстанції при визначенні розміру морального відшкодування, дійшовши законного і обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На переконання колегії суддів, за встановлених обставин справи, присуджене судом першої інстанції моральне відшкодування відповідає вимогам розумності та справедливості, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з тим, що сам лише факт загибелі сина позивачки, спричиненої автомобілем, як джерелом підвищеної небезпеки, шляхом його смертельного травмування, свідчить про заподіяння їй, як матері, глибоких і тривалих моральних страждань, а тому доводи апелянта про оцінку такої шкоди на рівні з іншими рідними потерпілого, які мають право на таке відшкодування, є безпідставними.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та фактичні обставини справи, давши належну правову оцінку доказам, на які сторони посилались в обґрунтування своїх вимог та заперечень, правильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та не допустив порушень норм процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро» залишити без задоволення.

Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 26 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 11 жовтня 2024 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич