Справа № 420/30307/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом приватного підприємства «ТЕКЛАЙН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «ТЕКЛАЙН» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 20113/15-32-07-03-10 від 14.08.2023 р. (форма «В4»), яким Приватному підприємству «ТЕКЛАЙН» (ЄДРПОУ: 36920929) зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 140 257 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що у період з 04.07.2023 року по 10.07.2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області (далі «Відповідач») було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «ТЕКЛАЙН» (далі «Позивач») щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість. За результатами перевірки був складений Акт № 19165/15-32-07-03 від 17.07.2023 р. Відповідно до Акту перевірки Відповідачем встановлені порушення: 1) п.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198, абзац «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), ст.1, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІУ (зі змінами та доповненнями), п.2.1, п.2.4, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, у результаті чого ПП «ТЕКЛАЙН» завищено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду (рядок 21 декларації з ПДВ за квітень 2023 року), на суму 140 257 грн.
14.08.2023 року Позивач отримав податкове повідомлення-рішення № 20113/15-32-07-03-10 від 14.08.2023 р. (форма «В4») (далі - ППР), яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду в розмірі 140 257, 00 грн. Загальна сума ПДВ в розмірі 140 257, 00 грн., в зарахуванні якої було відмовлено, відноситься до господарських операцій з контрагентами ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 42759122) та ТОВ «УКРАГРО-ПРАЙМ» (ЄДРПОУ 44266897) та складається з: - 82 195 грн. - за результатами господарських операцій у квітні 2023 р. - 58 062 грн. - від`ємне значення з ПДВ, задеклароване у березні 2023 р., в зарахуванні якої було відмовлено згідно висновків акту перевірки (від 15.06.2023 р. № 16208/15-32-07-03- 09/36920929) про дотримання законодавства при декларуванні ПДВ за березень 2023 р. та на підставі ППР № 16918/15-32-07-03 від 14.07.2023 р. форма «В4».
Відповідач повторно включив цю суму (58062 грн) ще й до складу загальної суми ППР, складеного за результатами перевірки за квітень 2023, що оскаржується за цією позовною заявою (140 257, 00 грн. 58062 грн. = 82.1.95 грн.). Позивач в адміністративному позові звернув увагу, що це зобов`язання досі є неузгодженим, оскільки наразі триває процедура судового оскарження складеного за результатами перевірки за березень 2023 р. ППР № 16918/15-32-07-03 від 14.07.2023 р. форма «В4».
Так, Відповідачем, за результатами проведеної податкової перевірки, було відмовлено Позивачу в зарахуванні до складу податкового кредиту сум ПДВ, які відносяться до господарських операцій з контрагентами ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» (квітень 2023) та ТОВ «УКРАГРО-ПРАЙМ» (квітень 2023), які надавали Позивачу в перевіряємому періоді транспортно-експедиторські послуги та послуги перевалки та перевезення вантажів відповідно. На думку Відповідача, Позивач неправомірно відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ у складі отриманих послуг від зазначених постачальників по документах, які не є первинними документами та не розкривають зміст господарських операцій. До такого Висновку Відповідач дійшов виявивши певні «недоліки» в первинних документах: зокрема, не відображення в актах наданих послуг місця складання, маршруту перевезення з зазначенням вулиці та номерів будинків, «недоліки» в ТТН.
Разом з чим, позивач вважає, що господарські операції з посиланням на недоліки в оформленні первинних документів Відповідачем не були спростовані або зазначені як не реальні, проте визначені як такі, що не дають право на зарахування сум ПДВ за ними до складу податкового кредиту та, як наслідок, на бюджетне відшкодування.
На думку позивача, такі висновки Відповідача є протиправними, такими, що суперечать, описаним та встановленим обставинам господарської діяльності Позивача, яка полягає в придбанні зернової продукції у надійних виробників, перевезенні, складуванні та подальшому експорті, що є ланками одного ланцюга та складає зміст економічної діяльності Позивача. Самі по собі «недоліки» в первинних документах не свідчать про те, що господарські операції не відбулись, не викликали змін в структурі активів та зобов`язань Позивача, або є нереальними та такими, що не дають права на податковий кредит. Нереальність господарських операцій Відповідачем не доведена.
Позивач наголошує, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (останній абзац ч. 2 ст. 9 Закону № 996- XIV). Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).
З урахуванням викладеного, позивач вважає, що висновки податкового органу викладені в акті перевірки від 17.07.2023 року №19165/15-32-07-03 є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі встановлених в ході перевірки порушень, від 14.08.2023 року №20113/15-32-07-03-10 підлягає скасуванню.
Позивач в адміністративному позові також просив суд запинити провадження у справі до моменту прийняття рішення Одеським окружним адміністративним судом по справі №420/28724/23.
Ухвалою суду від 13.11.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом приватного підприємства «ТЕКЛАЙН» (код ЄДРПОУ 36920929, адреса: вул. Велика Арнаутська, буд. 2-Г, м. Одеса, 65012) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Витребувано у відповідача Головного управління ДПС в Одеській області належним чином завірені копії матеріалів, що стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
Ухвалою суду від 13.11.2023 року у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі відмовлено.
Ухвалою суду від 16.01.2024 року задоволено клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 24.10.2024 року поновлено провадження у справі.
29.11.2023 року відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, згідно якого відповідач зазначив, що контролюючий орган не згоден з позицією позивача в повному обсязі та вважає її необґрунтованою. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "ТЕКЛАЙН" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року, значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки від 17.07.2023 № 19165/15-32-07-03-09/36920929 (далі - акт перевірки). У висновках акту перевірки та з урахуванням відповіді рішення про результати розгляду скарги зазначено, що ПП «ТЕКЛАЙН» порушено п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, абзац «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), ст.1, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (31 змінами та доповненнями), п.2.1, п.2.4, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, у результаті чого завищено ПП «ТЕКЛАЙН» розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду (рядок 21 декларації з ПДВ за квітень 2023 року), на суму 140 257 грн.
В ході перевірки було встановлено, що між ПП «ТЕКЛАЙН (Замовник) та ТОВ «ОЛВІ ГРУП Україна» (Експедитор) укладено договір № 15/02/23 від 15.02.2023. За результатами аналізу актів надання транспортно-експедиційних послуг перевезення, товарно-транспортних накладних, податкових накладних по відображенню взаємовідносин ПП «ТЕКЛАЙН» з ТОВ «ОЛВІ ГРУП Україна» встановлено, що в усіх актах виконаних робіт по ТОВ «ОЛВІ ГРУП Україна» не відображено місце складання (вказано лише назву населеного пункту без визначення вулиці та номерів будинків), зміст господарської операції, а саме у кожному із зазначених актів при відображені найменування послуг (транспортно-експлуатаційних послуг перевезення) не розкрито їх маршрут ( не зазначена конкретна адреса початкового та кінцевого місця маршруту, а зазначена лише назва населеного пункту без визначення вулиці на номерів будинків, що унеможливлює ідентифікувати повний зміст господарської операції). Крім того, в актах надання послуг відсутнє посилання на відповіді ТТН, що унеможливлює довести зв`язок відповідних ТТН до актів надання послуг. У товарно-транспортних накладних до актів виконаних робіт по ТОВ « ОЛВІ ГРУГІ Україна» відсутні пункт розвантаження без номера будівлі складського приміщення, вантажного-розвантажувальні операції, час прибуття, час вибуття, маса вантажу брутто, підпис відповідальної особи під час прийому вантажу, у всіх ТТН відсутня інформація про фактичного перевізника, відповідно до ЄРПН перевезення здійснював ТОВ «Н-ВЕКТОР». Крім того, при досліджені відомостей про нарахування заробітної плати (доходу), грошового забезпечення) застрахованим особам та Додатків 4 ДФ до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за квітень 2023 року ТОВ «ОЛВІ ГРУП Україна», ТОВ «Н-ВЕКТОР», не встановлена наявність прізвищ водіїв, відображених в ТТН, тобто вказані особи не працювали на вказаних підприємствах ні по трудовому договору, ну по цивільно-правовому договору, не надавали послуги в якості фізичної особи підприємця.
Також, перевіркою встановлено, що відповідно до умов договору від 24.09.2021 № 24092021 ТОВ « УКРАГРО-ПРАЙМ» (Виконавець) приймає на себе зобов`язання здійснити на рахунок Замовника комплекс робіт з перевалки та перевезення вантажу. В усіх актах виконаних робіт по ТОВ «УКРАГРО-ПРАЙМ», які наведені в акті перевірки, не відображено місце складання, зміст господарської операції, а саме у кожному із зазначених актів при відображені найменування послуг не розкрито місце наданих послуг (не зазначена конкретна адреса проведення вантажно-розвантажувальних робіт, не зазначена назва населеного пункту, вулиці та номерів будинків), що унеможливлює ідентифікувати повний зміст господарської операції. З урахуванням викладеного, перевіркою зроблено висновок, що ПП «ТЕКЛАЙН» не забезпечило документальне підтвердження операцій, на підставі яких здійснювало податковий облік, умисно неправомірно віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ у складі отриманих послуг від постачальників ТОВ «ОЛВІ ГРУП Україна», ТОВ «УКРАГРО-ПРАЙМ» по документах, які не є первинними документами та не розкривають зміст господарських операцій, чим порушені вимоги п. 44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПКУ, ст. 1, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1, п.2.4, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.
З урахуванням викладеного податковий орган вважає, що податкове повідомлення рішення є обґрунтованим та вмотивованим, скасуванню не підлягає.
14.12.2023 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній вважає доводи відповідача, наведені у відзиві, необґрунтованим, додатково представник підприємства зазначив, що зі змісту первинних документів, складених за результатом господарських операцій з ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАГРО-ПРАЙМ», вбачається, що вони відповідають всім встановленим вимогам до первинного документа: в них в повній мірі ідентифіковано осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, та вони містять відомості про: - дату складання документа, - назву підприємства, від імені якого складено документ, - зміст та обсяг господарської операції.
Отже, позивач вважає, недоліки, про які зазначає Відповідач є неістотними та не є підставою для невизнання господарських операцій, і як наслідок, втрату Позивачем права на податковий кредит та бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
Крім того, у Позивача відбувся фактичний рух активів, що створює наслідки для податкового обліку та є обов`язковою умовою для формування податкових вигод (податкового кредиту). Нереальність господарських операцій Відповідачем не встановлена.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що на підставі направлення від 04.07.2023 № 9089/15-32-07-03-13 та наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 16.06.2023 № 4579-п, на підставі пп. 191.1.6 п. 191.1 ст. 19№, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 200.11 ст.200, п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового. кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі ПКУ), проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "ТЕКЛАЙН" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року, значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість.
За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки від 17.07.2023 № 19165/15-32-07-03 (далі - акт перевірки). Перевірка проводилась з 04.07.2023 по 10.07.2023. Терміни проведення перевірки не продовжувались.
У висновках акту перевірки зазначено, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у березні 2023 року встановлено порушення з боку ПП «ТЕКЛАЙН» п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, абзац «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), ст.1, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (31 змінами та доповненнями), п.2.1, п.2.4, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, у результаті чого завищено ПП «ТЕКЛАЙН» розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду (рядок 21 декларації з ПДВ за квітень 2023 року), на суму 140 257 грн.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 17.07.2023 року №19165/15-32-07-03 позивач звернувся 31.07.2023 року до Головного управління ДПС в Одеській області з письмовими запереченнями на акт перевірки вих.№1/31-07.
Рішенням Головного управління ДПС України в Одеській області від 10.08.2023 року №10409/КПР/15-32-07-03-09 за результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки відмовлено в їх задоволенні, акт перевірки від 17.07.2023 року №19165/15-32-07-03 залишено без змін.
14.08.2023 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №20113/15-32-32-07-03-10 (форма «В4»), яким ПП «ТЕКЛАЙН» зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду в розмірі 140 237, 00 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомлення-рішення позивач звернувся зі скаргою до Державної Податкової Служби України вих.№2/17-08 від 17.08.2023 року.
02.09.2023 року ДПС України розглянувши скаргу позивача на податкове повідомлення-рішення від 14.08.2023 року №20113/15-32-32-07-03-10 (форма «В4») було прийнято рішення №29278/6/99-00-06-01-01-06, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення без змін.
Не погоджуючись з податковим повідомлення-рішення від 14.08.2023 року №№20113/15-32-32-07-03-10 (форма «В4») позивач звернувся з даним позовом до суду про його скасування.
Судом встановлено, що Приватне підприємство «ТЕКЛАЙН» (код ЄДРПОУ 36920929) зареєстроване в якості юридичної особи 05.03.2010 та взято на податковий облік в органах державної податкової служби.
Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПП «ТЕКЛАЙН» здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); 85.59 Інші види освіти, н.в.і.у.; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.34 Оптова торгівля напоями; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (пп. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Приписами пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Як вбачається зі змісту акту перевірки, перевіряючими було встановлено, що за результатами позапланової документальної виїзної перевірки ПП "ТЕКЛАЙН", код за ЄДРПОУ 36920929, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року, від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість (акт перевірки від 15.06.2023 №16208/15-32-07-03-09/36920929), в результаті встановлених порушень ПП «ТЕКЛАЙН» в тому числі, але не виключно, завищено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду (рядок 21 декларації з ПДВ за березень 2023 року), на суму 58062 грн. Вищевказані порушення встановлені за операціями з придбання послуг у контрагентів ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 42759122) та ТОВ «УКРАГРО-ПРАЙМ» (код за ЄДРПОУ 44266897). З урахуванням результатів перевірки та враховуючи Висновок за результатами розгляду Заперечень було винесено в тому числі, але не виключено податкове повідомлення рішення форми B4 № 16918/15-32-07-03 від 14.07.2023 (дата вручення платнику податків 14.07.2023). На дату складання даного акту перевірки строк сплати за вищевказану податковому повідомленню рішенню не настав. Враховуючи вищезазначене, даною перевіркою встановлено завищення показника рядка 16.1 рядка 16 Декларації за квітень 2023 року на суму 58 062 грн., у тому числі по придбаним послугам у розрізі контрагентів ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 42759122) на суму ПДВ - 55 394 грн., ТОВ «УКРАГРО-ПРАЙМ» (код за ЄДРПОУ 44266897) 2668 грн.
Перевіркою достовірності і правильності визначення суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації) встановлено її завищення на 140 257, 38 грн., що призвело до завищення показника рядка 19 Декларації за квітень 2023 року на 140 257, 38 грн., в тому числі показника рядка 21 Декларації за квітень 2023 року на суму 140 257, 38 грн.
Документальною перевіркою встановлено, що ПП «ТЕКЛАЙН» в ході провадження господарської діяльності у періодах виникнення від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах та поточному звітному періоді, відображало взаємовідносини з ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42759122) та УКРАГРО-ПРАЙМ» (код за ЄДРПОУ 44266897), по яких встановлено неправомірне віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ у складі отриманих послуг всупереч вимогам п.44.1 ст.44. п. 198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), ст. 1, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (зі змінами та доповненнями), п.2.1, п.2.4, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 у загальній сумі 140 257, 38 грн.
Перевіркою встановлено, що між ПП «ТЕКЛАЙН (Замовник) та ТОВ «ОЛВІ ГРУП Україна» (Експедитор) укладено договір № 15/02/23 від 15.02.2023. За результатами аналізу актів надання транспортно-експедиційних послуг перевезення, товарно-транспортних накладних, податкових накладних по відображенню взаємовідносин ПП «ТЕКЛАЙН» з ТОВ «ОЛВІ ГРУП Україна» встановлено, що відповідно до інформації, яка наведена в акті перевірки, в усіх актах виконаних робіт по ТОВ «ОЛВІ ГРУП Україна» не відображено місце складання (вказано лише назву населеного пункту без визначення вулиці та номерів будинків), зміст господарської операції, а саме у кожному із зазначених актів при відображені найменування послуг (транспортно-експлуатаційних послуг перевезення) не розкрито їх маршрут ( не зазначена конкретна адреса початкового та кінцевого місця маршруту, а зазначена лише назва населеного пункту без визначення вулиці на номерів будинків, що унеможливлює ідентифікувати повний зміст господарської операції). Крім того, в актах надання послуг відсутнє посилання на відповіді ТТН, що унеможливлює довести зв`язок відповідних ТТН до актів надання послуг.
У товарно-транспортних накладних до актів виконаних робіт по ТОВ «ОЛВІ ГРУГІ Україна» відсутні пункт розвантаження без номера будівлі складського приміщення, вантажного-розвантажувальні операції, час прибуття, час вибуття, маса вантажу брутто, підпис відповідальної особи під час прийому вантажу, у всіх ТТН відсутня інформація про фактичного перевізника, відповідно до ЄРПН перевезення здійснював ТОВ «Н- ВЕКТОР». Крім того, при досліджені відомостей про нарахування заробітної плати (доходу), грошового забезпечення) застрахованим особам та Додатків 4 ДФ до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків- фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за квітень 2023 року ТОВ «ОЛВІ ГРУП Україна», ТОВ «Н-ВЕКТОР», не встановлена наявність прізвищ водіїв, відображених в ТТН, тобто вказані особи не працювали на вказаних підприємствах ні по трудовому договору, ні по цивільно-правовому договору, не надавали послуги в якості фізичної особи підприємця. У податковому обліку суми ПДВ за податковими накладними виписаними ТОВ «ОЛВІ ГРУП Україна» в квітні 2023 року включено ПП «ТЕКЛАЙН» до складу податкового кредиту ПДВ у додаток 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних /розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» до декларацій у періоді квітень 2023 року на загальну суму 78003,42 грн.
Також, перевіркою встановлено, що відповідно до умов договору від 24.09.2021 року № 24092021 ТОВ « УКРАГРО-ПРАЙМ» (Виконавець) приймає на себе зобов`язання здійснити на рахунок Замовника комплекс робіт з перевалки та перевезення вантажу. Виконуючи обов`язки за цим договором, Виконавець може надавати такі види послуг як: організація робіт, пов`язаних з накопиченням, подрібненням, складуванням, зважуванням, перевезенням, митним оформленням вантажів Замовника та інше, а також може укладати договори від свого імені, або вчиняти інші дії, необхідні для виконання зобов`язань, визначених цим договором. Замовник здійснює оплату робот та послуг Виконавця на підставі виставлених рахунків шляхом безготівкового перерахування коштів, протягом 7 банківських днів після дати виставлення рахунків. 9.1 Даний договір вступає в законну силу з моменту підписання і діє до 31 грудня 2021 року.
За результатами аналізу актів надання послуг (найменування послуги: Послуги з навантажувально-розвантажувальних робіт (просо) по відображенню взаємовідносин ПП «ТЕКЛАЙН» з ТОВ «УКРАГРО-ПРАЙМ» встановлено, що в усіх актах виконаних робіт по ТОВ «УКРАГРО-ПРАЙМ», які наведені в акті перевірки, не відображено місце складання, зміст господарської операції, а саме у кожному із зазначених актів при відображені найменування послуг не розкрито місце наданих послуг (не зазначена конкретна адреса проведення вантажно-розвантажувальних робіт, не зазначена назва населеного пункту, вулиці та номерів будинків), що унеможливлює ідентифікувати повний зміст господарської операції.
У податковому обліку суми ПДВ за податковими накладними виписаними ТОВ «УКРАГРО-ПРАЙМ» в квітні 2023 року включено ПП «ТЕКЛАЙН» до складу податкового кредиту з ПДВ у додаток 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних /розрахунках коригування до податкових накладних не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» до Декларації за квітень 2023 року на загальну суму 4191,96 грн.
З урахуванням викладеного, перевіркою зроблено висновок, що ПП «ТЕКЛАЙН» не забезпечило документальне підтвердження операцій, на підставі яких здійснювало податковий облік, умисно неправомірно віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ у складі отриманих послуг від постачальників ТОВ «ОЛВІ ГРУП Україна», ТОВ «УКРАГРО-ПРАЙМ» по документах, які не є первинними документами та не розкривають зміст господарських операцій, чим порушені вимоги п. 44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПКУ, ст. 1, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1, п.2.4, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 у результаті чого завищено ПП «ТЕКЛАЙН» розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду (рядок 21 декларації з ПДВ за квітень 2023 року), на суму 140 257 грн.
Суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу з огляду на наступне.
Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Підпунктом 14.1.185 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Відповідно до п.п.14.1.202 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України).
Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.198.1-198.3 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
За визначенням підпунктів 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.200.7, п.200.8 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.
Пунктом 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Форму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 159/28289.
Відповідно до п. 6 розділу І Порядку №21 до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
Згідно з п. 10 розділу ІІІ Порядку №21 додатками до декларації є: 1) розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1); 2) довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2); 3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3); 4) заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4); 5) розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5); 6) розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (Д6) (додаток 6); 7) розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7) (додаток 7); 8) заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8) (додаток 8); 9) розрахунок податкових зобов`язань за операціями, визначеними в статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9) (додаток 9).
Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункт 11 розділу ІІІ Порядку №21).
Згідно з п. 1 - 3 розділу ІV Порядку №21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
Пунктом 4 розділу V Порядку №21 встановлено:
1) до розділу II «Податковий кредит» (рядки 10, 11 та 13 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість (рядки 10.1 та 10.2) або без податку на додану вартість (рядок 10.3) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 та 11.2), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядок 13).
При заповненні рядків 10.1 та/або 10.2 обов`язковим є подання (Д5) (додаток 5), що заповнюється в розрізі контрагентів.
У рядку 13 також відображаються коригування податкового кредиту за отриманими на митній території України від нерезидента послугами;
2) у рядку 12 вказується обсяг ввезення на митну територію України товарів, при митному оформленні яких сплату податку на додану вартість було відстрочено шляхом видачі податкового векселя відповідно до підрозділу 3 розділу XX Кодексу. Цей рядок заповнюється у звітному (податковому) періоді, у якому податкові векселі погашені;
3) коригування податкового кредиту відображається у рядку 14.
При заповненні рядка 14 обов`язковим є подання (Д1) (додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів;
4) у рядку 15 відображається коригування податкового кредиту у зв`язку з перерахунком частки використання необоротних активів, придбаних до 01 липня 2015 року, в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.
Перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних до 01 липня 2015 року, в оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватись (введені в експлуатацію), у порядку і за формою відповідно до таблиці 3 «Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях» (Д7) (додаток 7).
Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній звітний (податковий) період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
При заповненні рядка 15 обов`язковим є подання (Д7) (додаток 7);
5) у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.
У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.
У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.
У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду.
У рядку 16.3 також вказується підтверджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від`ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 додатка 2) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період).
У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов`язковим є заповнення таблиці «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку».
Відповідно до підпунктів пункту 5 розділу V:
1) якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації.
У рядку 18 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку, визначеному у статті 200 Кодексу;
2) якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.
При від`ємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, така сума підлягає відшкодуванню інвестору (оператору) в порядку та строки, передбачені угодою про розподіл продукції, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому інвестор (оператор) має право на автоматичне бюджетне відшкодування такої суми в повному обсязі.
З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).
У разі якщо сума від`ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.
Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1;
3) сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20;
4) сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації):
зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1);
підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).
Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).
Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.
Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації;
зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).
Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3;
5) сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно розділу V Порядку уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.
У графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.
У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення.
У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).
У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.
У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.
Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу четвертого пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
Як вбачається зі спірного податкового повідомлення-рішення №20113/15-32-07-03010 від 14.08.2023 року, позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду в розмірі 140 257, 00 грн. Вказана сума відноситься до господарських операцій з контрагентами ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42759122) та ТОІ «УКРАГРО-ПРАЙМ» (код ЄДРПОУ 44266897) та складається з:
-82 195 грн. за результатами господарських операцій у квітні 2023 року
-58 062 грн. від`ємне значення з ПДВ, задеклароване у березні 2023 року, в зарахуванні якої було відмовлено згідно висновків акту перевірки (від 15.06.2023 року №16208/15-32-07-03-09/36920929) про дотримання законодавства при декларування ПДВ за березень 2023 року та на підставі податкового повідомлення-рішення №16918/15-32-07-03 від 14.07.2023 року форма «В4» (наведене підтверджується самим актом перевірки від 17.07.2023 року (а.с.-35)).
Відповідач повторно включив суму 58 062 грн. до складу загальної суми спірного податкового повідомлення-рішення, складеного за результатами перевірки за квітень 2023 року.
При цьому позивач не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №16918/15-32-07-03 від 14.07.2023 року форма «В4» оскаржив його в судовому порядку. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/28724/23 позов ПП «ТЕКЛАЙН» задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 14.07.2023 року № 16899/15-32-07-03 та № 16918/15-32-07-03.
Вищенаведене рішення Одеського окружного адміністративного суду набрало законної сили за результатами апеляційного оскарження (Постанова П`ятого Апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 року).
Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, зменшення позивачу розміру від`ємного значення ПДВ задекларованого у березні 2023 року на суму 58 062 грн., та в подальшому повторно включеного до загальної суми спірного податкового повідомлення-рішення, складеного за результатами перевірки за квітень 2023 року є протиправним.
Суд встановив, що 15.02.2023 року було укладено договір № 15/02/23 перевезення вантажу між ПП «ТЕКЛАЙН» (Замовник) та ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» (Експедитор), відповідно до умов якого Експедитор бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж з місця відправлення до пункту призначення, які вказуються в додатках до Договору, та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі («Вантажоодержувач»), а Замовник бере на себе зобов`язання сплатити за перевезення вантажу плату в строк та на умовах, встановлених цим Договором та заявкам до нього.
На виконання вказаного договору Експедитором були надані послуги перевезення сільськогосподарської продукції Замовника (просо, сорго), за результатами чого складені та передані акти наданих послуг, ТТН, зареєстровані податкові накладні, а Замовник в свою чергу належним чином сплатив вартість наданих послуг, що підтверджується платіжними інструкціями.
Так, надання транспортно-експедиційних послу підтверджується наступними документами, а саме: акт №ОУУА-000675 від 06.04.2023 року, ТТН №212, 213 від 05.04.2023 року, податкова накладна №49 від 06.04.2023 року (транспортно-експедиційні послуги перевезення по маршруту с. Новгород-Сіверський (Чернігівська обл.) м. Одеса (Одеська область) просо) на загальну суму 176 820,2 грн., ПДВ 29 470,03 грн.; акт №ОУУА-000710 від 09.04.2023 року, ТТН №215 від 07.04.2023 року, податкова накладна №85 від 09.04.2023 року (транспортно-експедиційні послуги перевезення по маршруту с. Новгород-Сіверський (Чернігівська обл.) м. Одеса (Одеська область) просо) на загальну суму 95 480, 11 грн., ПДВ 15 913, 35 грн.; акт № ОУУА-000737 від 12.04.2023 року, ТТН №226 від 11.04.2023 року, податкова накладна №114 від 12.04.2023 року (транспортно-експедиційні послуги перевезення по маршруту с. Новгород-Сіверський (Чернігівська обл.) м. Одеса (Одеська область) просо) на загальну суму 96 250, 12 грн., ПДВ 16 041, 69 грн.; акт № ОУУА-000743 від 15.04.2023 року, ТТН №229 від 14.04.2023 року, податкова накладна №143 від 15.04.2023 року (транспортно-експедиційні послуги перевезення по маршруту с. Новгород-Сіверський (Чернігівська обл.) м. Одеса (Одеська область) просо) на загальну суму 99 470, 11 грн., ПДВ 16 578, 35 грн.
Вказані первинні документи досліджувалися відповідачем в ході перевірки, та контролюючий орган в акті перевірки дійшов висновку, що в усіх актах виконаних робіт, а саме: акт №ОУУА-000675 від 06.04.2023 року, акт №ОУУА-000710 від 09.04.2023 року, акт № ОУУА-000737 від 12.04.2023 року, акт № ОУУА-000743 від 15.04.2023 року не відображено місце складання (вказано лише назву населеного пункту без визначення вулиці та номеру будинків; зміст господарської операції: при відображенні найменування послуг (транспортно-експедиційних послуг перевезення) не розкрито їх маршрут (не зазначена конкретна адреса початкового та кінцевого місця маршруту, а зазначено лише назва населеного пункту без визначення вулиці та номерів будинків), що унеможливлює ідентифікувати повний зміст господарської операції; відсутнє посилання на відповідні ТТН, що унеможливлює довести зв`язок відповідних ТТН до актів наданих послуг. В ТТН відсутній пункт розвантаження без номера будівлі складського приміщення; вантажно-розвантажувальні операції, час прибуття, час вибуття, маса вантажу брутто, підпис відповідальної особи під час прийому вантажу, у всіх ТТН відсутня інформація про фактичного перевізника, відповідно до ЄРПП перевезення здійснювали ТОВ «Н-ВЕКТОР», код ЄДРПОУ 43435133. Крім того, при дослідженні відомостей про нарахування заробітної плати (доходу грошового забезпечення) зареєстрованим особам та Додатків 4 ДФ до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за квітень 2023 року ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42759122), ТОВ «Н-ВЕКТОР», код ЄДРПОУ 43435133, не встановлена наявність прізвищ водіїв, тобто вказані особи не працювали на вказаних підприємствах перевізниках ні по трудовому договору, ні по цивільно-правовому договору, ні в якості фізичної особи-підприємця.
У зв`язку з чим, в Акті перевірки перевіряючі дійшли висновку, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ (квітень 2023 року) у сумі 78 003, 42 грн. у складі отриманих послуг від постачальника ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» по документах, які не є первинними документами та не розкривають зміст господарських операцій, чим порушив вимоги п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПКУ, ст.1, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1, п.2.4, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88.
Також, судом встановлено, що 24.09.2021 року було укладено договір № 24092021 між ПП «ТЕКЛАЙН» (Замовник) та ТОВ «УКРАГРО-ПРАЙМ» (Виконавець), відповідно до умов якого «Виконавець» приймає на себе зобов`язання здійснити за рахунок Замовника комплекс робіт з перевалки та перевезення вантажу; виконуючи обов`язки за цим договором, Виконавець може надавати такі види послуг як: організація робіт, пов`язаних з накопиченням, подрібненням, складуванням, зважуванням, перевезенням, митним оформленням вантажів Замовника та інше, а також може укладати договори від свого імені, або вчиняти інші дії, необхідні для виконання зобов`язань, визначених цим договором; Замовник здійснює оплату робіт та послуг Виконавця на підставі виставлених рахунків шляхом безготівкового перерахування коштів, протягом 7 банківських днів після дати виставлення рахунків.
На виконання вказаного договору Виконавцем були надані Замовнику послуги з вантажувально-розвантажувальних робіт, за результатами чого виписано (оформлено) акти надання послуг, зареєстровані податкові накладні, а Замовник в свою чергу належним чином сплатив вартість наданих послуг, що підтверджується платіжними інструкціями.
Вказані первинні документи надавалися позивачем відповідачу під час проведення перевірки, а також їх копії знаходяться в матеріалах справи.
Так, надання послуг з вантажувально-розвантажувальних робіт підтверджується наступними первинними документами: акт № 26 від 05.04.2023, податкова накладна № 28 від 05.04.2023, номенклатура послуг - послуги з вантажувально-розвантажувальних робіт (просо), загальна сума 3120,11 грн., у т.ч. ПДВ 520,02 грн.; акт № 27 від 05.04.2023, податкова накладна № 29 від 05.04.2023, номенклатура послуг - послуги з вантажувально-розвантажувальних робіт (просо), загальна сума 3126,73 грн., у т.ч. ПДВ 521,12 грн.; акт № 29 від 06.04.2023, податкова накладна № 30 від 06.04.2023, номенклатура послуг - послуги з вантажувально-розвантажувальних робіт (просо), загальна сума 3159,60 грн., у т.ч. ПДВ 526,60 грн.; акт № 30 від 06.04.2023, податкова накладна № 31 від 06.04.2023, номенклатура послуг - послуги з вантажувально-розвантажувальних робіт (просо), загальна сума 3159,60 грн., у т.ч. ПДВ 526,60 грн.; акт № 31 від 11.04.2023, податкова накладна № 32 від 11.04.2023, номенклатура послуг - послуги з вантажувально-розвантажувальних робіт (просо), загальна сума 3159,60 грн., у т.ч. ПДВ 526,60 грн.; акт № 32 від 11.04.2023, податкова накладна № 33 від 11.04.2023, номенклатура послуг - послуги з вантажувально-розвантажувальних робіт (просо), загальна сума 3159,60 грн., у т.ч. ПДВ 526,60 грн.; акт № 33 від 20.04.2023, податкова накладна № 34 від 20.04.2023, номенклатура послуг - послуги з вантажувально-розвантажувальних робіт (просо), загальна сума 3159,60 грн., у т.ч. ПДВ 526,60 грн.; акт № 34 від 20.04.2023, податкова накладна № 35 від 20.04.2023, номенклатура послуг - послуги з вантажувально-розвантажувальних робіт (просо), загальна сума 3106,94 грн., у т.ч. ПДВ 517,82 грн.
Проте, в Акті перевірки зазначено, що позивач неправомірно відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ (березень 2023 року у сумі 4 191,96 грн.) у складі отриманих послуг від постачальника ТОВ «УКРАГРО-ПРАЙМ» по документах, які не є первинними документами та не розкривають зміст господарських операцій, чим порушені вимогам п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПКУ, ст.1, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1, п.2.4, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88.
До таких висновків Відповідач дійшов на підставі того, що в усіх актах виконаних робіт не відображено місце складання, зміст господарської операції, а саме у кожному із зазначених актів при відображенні найменування послуг не розкрито місце наданих послуг (не зазначена конкретна адреса проведення вантажно-розвантажувальних робіт, не зазначена назва населеного пункту вулиці та номерів будинків), що унеможливлює ідентифікувати повний зміст господарської операції.
Поряд з чим, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з положеннями ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Згідно з п.2.1, п.2.4, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).
Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.
Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.
Первинні документи, що пройшли обробку, повинні мати відмітку, яка виключає можливість їх повторного використання: при ручній обробці - дату запису в регістр бухгалтерського обліку, а при обробці електронними та іншими засобами - відтиск штампу оператора, відповідального за їх обробку, або відмітку, придатну для її оброблення електронними засобами.
Суд зазначає, що товарно-транспортні накладні не є документами на підтвердження кількості фактично поставленого товару, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, а призначені для обліку руху товарів та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.
Вказані висновки узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 16.03.2023 у справі №640/20778/19.
Відповідно до п.11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.
Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (сертифікати, свідоцтва тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів, у паперовому та/або електронному вигляді.
З матеріалів справи вбачається, що в наданих ТТН по взаємовідносинам ПП «ТЕКЛАЙН» та ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» зазначена інформація, яка передбачена Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що дає змогу належним чином ідентифікувати господарську операцію.
При цьому, посилання відповідача, що в ТТН відсутня інформація щодо пункту розвантаження (зазначено без номера будівлі складського приміщення), вантажно-розвантажувальні операції, час прибуття, час вибуття, маса вантажу брутто, підпис відповідальної особи під час прийому вантажу, у всіх ТТН відсутня інформація про фактичного перевізника, жодним чином не заважають ідентифікувати господарську операцію, є незначними та не свідчать про їх дефектність.
Суд також враховує, що позивач здійснив оплату за надані послуги, що підтверджується наданими до суду платіжними інструкціями, тобто сторони договору зазнали змін майнового стану, відбувся рух активів, а отже вони є реальними.
Крім того, Верховним Судом в постанові від 04.06.2020 року у справі № 340/422/19 викладено позицію, що відсутність в товарно-транспортних накладних конкретної адреси пункту навантаження не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.
Суд зазначає, що відсутність прізвищ водіїв, які здійснювали перевезення вантажів, у відомостях про нарахування заробітної плати контрагентами позивача, не є свідченням відсутності придбання таких послуг позивачем у ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» та не може бути покладено у провину позивачу, а відтак бути достатньою підставою для висновку про не підтвердження тієї чи іншої господарської операції.
При цьому, суд зауважує, що позивач не наділений правом вимагати від контрагента документи, що підтверджують оформлення трудових відносин з працівниками та сплату їм заробітної плати тощо.
Під час розгляду справи податковий орган на порушення вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довів та не надав належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили, що наявні в контрагентів по ланцюгу постачання послуг трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення тощо були недостатніми для проведення господарської діяльності по наданню послуг з перевезення визначеного товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем. Відповідач також не довів та не надав належні докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність платника податків щодо протиправної поведінки його контрагентів і злагодженості дій між ними.
Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 21.03.2023 у справі № 620/2487/19.
Також, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 816/5040/14, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Отже, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності (постанова Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 120/712/20-а).
Що стосується актів виконаних робіт, то суд зазначає наступне.
Так, посилання контролюючого органу на недоліки актів виконаних робіт ПП «ТЕКЛАЙН» та ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» (не відображено місце складання (вказано лише назву населеного пункту без визначення вулиці та номеру будинків; зміст господарської операції: при відображенні найменування послуг (транспортно-експедиційних послуг перевезення) не розкрито їх маршрут (не зазначена конкретна адреса початкового та кінцевого місця маршруту, а зазначено лише назва населеного пункту без визначення вулиці та номерів будинків), що унеможливлює ідентифікувати повний зміст господарської операції; відсутнє посилання на відповідні ТТН, що унеможливлює довести зв`язок відповідних ТТН до актів наданих послуг) жодним чином не унеможливлює ідентифікувати повний зміст господарських операцій та не свідчить про ненадання вказаним контрагентом позивачу транспортно-експедиційних послуг перевезення, враховуючи надання до перевірки та до суду відповідного договору перевезення вантажу від 15.02.2023 № 15/02/23, товарно-транспортних накладних на підтвердження таких перевезень вантажу, податкових накладних та платіжних інструкцій про оплату за надані послуги.
З матеріалів справи вбачається, що в актах виконаних робіт між ПП «ТЕКЛАЙН» та ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» міститься наступна інформація: найменування послуг (транспортно-експедиційні послуги перевезення); зазначено маршрут, на якому надавались такі послуги (в залежності від місцезнаходження сільськогосподарського виробника, у якого купувалась продукція - Новгород-Сіверський (Чернігівська обл.) - Одеса (Одеська обл.), Красна Лука (Полтавська обл.) - Одеса (Одеська обл.), тощо); сільськогосподарська культура (сорго, просо); кількість та одиниця виміру сільськогосподарської культури щодо якої надавались транспортно-експедиційні послуги перевезення (в тонах); ціна та сума послуг (без ПДВ), сума ПДВ, загальна вартість послуг з ПДВ.
Суд погоджується з позивачем, що зазначені відомості в своїй сукупності дозволяють ідентифікувати обсяг та зміст господарських операцій між ПП «ТЕКЛАЙН» та ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА».
Крім того, під час перевірки позивач надав відповідачу договори з постачальниками (виробниками) сільськогосподарських культур, в яких були зазначені конкретні адреси завантаження: ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» - договір купівлі продажу № 07022023-1 від 07.02.2023 та специфікації № 4-7 - умови поставки FCA автотранспортом покупця за адресою Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. Вокзальна, буд. 15. А також надані до перевірки акти наданих послуг узгоджуються з відповідними ТТН, в яких був вказаний маршрут (графи «Пункт навантаження», «Пункт розвантаження»).
Також, посилання контролюючого органу на недоліки актів надання послуг ПП «ТЕКЛАЙН» та ТОВ «УКРАГРО-ПРАЙМ» (не відображено місце складання, зміст господарської операції, а саме у кожному із зазначених актів при відображенні найменування послуг не розкрито місце наданих послуг (не зазначена конкретна адреса проведення вантажно-розвантажувальних робіт, не зазначена назва населеного пункту вулиці та номерів будинків), що унеможливлює ідентифікувати повний зміст господарської операції) жодним чином не унеможливлює ідентифікувати повний зміст господарських операцій та не свідчить про ненадання вказаним контрагентом позивачу послуг з вантажувально-розвантажувальних робіт, враховуючи надання до перевірки та до суду відповідного договору від 24.09.2021 № 24092021 з додатковими угодами про надання комплексу робіт на складі Одеська область, 7-й км. Овідіополького шосе, 6. Кміи того, на сторінці 21 Акту перевірки зазначено, що у складі основних засобів ТОВ «УКРАГРО-ПРАЙМ» згідно ф. №20-ОПП обліковується склад-термінал саме та такою адресою: Одеська область, 7-й км. Овідіопольського шосе, без зазначення номеру будинку, що було прийнято контролюючим органом.
Таким чином, зазначені відомості та первинні документи в своїй сукупності дозволяють ідентифікувати обсяг та зміст господарських операцій між ПП «ТЕКЛАЙН» та ТОВ «УКРАГРО-ПРАЙМ».
Отже, суд прийшов до висновку, що ПП «ТЕКЛАЙН» надало Головному управлінню ДПС в Одеській області всі необхідні первинні документи, які підтверджують реальний зміст господарських операцій, що в свою чергу підтверджує правомірність формування податкового кредиту за такими операціями.
Позивач також зазначає, що супутні послуги з перевезення зернових та виконання вантажувально-розвантажувальних робіт є лише проміжним етапом між придбанням зернових у виробників ПП «НОВГОРОД-СІВЕРСЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ» (за адресою м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область) їх перевезенням та вивантаженням/завантаженням на склад ПП «ТЕКЛАЙН» в м. Одесі, що здійснювалось ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАГРО-ПРАЙМ» та в подальшому продажом на експорт за контрактом з компанією «MARTEX GROUP SP. Z 0.0.». При цьому, відповідачем в акті перевірки зазначено, що експортні операції позивача підтверджені ВМД, а відвантаження за контрактами - invoice, специфікаціями, CMR (а.с.-31, сторінка 15 Акту перевірки).
Таким чином, з урахуванням зазначеного, висновки відповідача про порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, абзац «б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, ст.1, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1, п.2.4, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, є необґрунтованими та безпідставними, що здійснені з невірним тлумаченням норм законодавства та аналізом наданих первинних документів.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підставі для задоволення позовних вимог ПП «ТЕКЛАЙН» та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від № 20113/15-32-07-03-10 від 14.08.2023 р. (форма «В4») Головного управління ДПС в Одеській області.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
Суд, перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі таких висновків податкового повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАСУ, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, вважає податкове повідомлення-рішення від №20113/15-32-07-03-10 від 14.08.2023 р. (форма «В4») протиправними та такими, що прийняте з порушенням вимог законодавства.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір в розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №9162 від 27.10.2023 року.
Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ПП «ТЕКЛАЙН» слід стягнути 2684,00 грн.
Також позивач в адміністративному позові просить суд стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 7500, 00 грн. згідно платіжної інструкції №9165 від 27.10.2023 року оплата за правову допомогу згідно рахунку №135 від 26.10.2023 року.
Згідно з приписами частини першої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частинами 1, 2 ст.132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 1 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно із п.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Зазначене відповідає алгоритму дій викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року у справі № 9901/350/18.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано до суду договір №52 про надання правової допомоги від 02.10.2023 року укладений між ПП «ТЕКЛАЙН» та адвокатським об`єднанням «КОНСЕНСУС» відповідно до умов якого виконавець надає правову допомогу щодо: судового оскарження податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області №16899/15-32-07-03 від 14.07.2023 року та №16918/15-32-07-03 від 14.07.2023 року та судового оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в одеській області №20113/15-32-07-03-10 від 14.08.2023 року; додаток до договору №52 від 02.10.2023 року, звіт про надану правову допомогу ПП «ТЕКЛАЙН» відповідно до якого було здійснено підготовку та подання позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №20113/15-32-07-03-10 від 14.08.2023 року виконано, акт надання послуг від 26.10.2023 року №135, рахунок на оплату №135 від 26.10.2023 року та платіжна інструкція №9165 від 26.10.2023 року на суму 7500, 00 грн, а також довіреність від 26.10.2023 року про доручення адвокату Ноздріну О.М. , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2235.
Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 року по справі №61-3416св18.
В постанові від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 7500,00 грн. є необґрунтованим, з огляду на те, що розгляд справи здійснено без виклику сторін, а також враховуючи те, що представником позивача окрім адміністративного позову, відповіді на відзив інших документів до суду не подавалось.
Таким чином, враховуючи викладене, категорію справи та те, що розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, без необхідності надання додаткових доказів, суд вважає за можливе присудити на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі 3000,00 грн. та саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є пропорційним до предмета спору.
Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов приватного підприємства «ТЕКЛАЙН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 20113/15-32-07-03-10 від 14.08.2023 р. (форма «В4»), яким Приватному підприємству «ТЕКЛАЙН» (ЄДРПОУ: 36920929) зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 140 257 грн.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «ТЕКЛАЙН» (вул. Велика Арнаутська, 2-Г, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 36920929) сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Стягнути на користь приватного підприємства «ТЕКЛАЙН» (вул. Велика Арнаутська, 2-Г, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 36920929) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: приватне підприємство «ТЕКЛАЙН» (вул. Велика Арнаутська, 2-Г, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 36920929)
Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 440069166, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5);
Суддя П.П. Марин
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2024 |
Оприлюднено | 30.10.2024 |
Номер документу | 122602880 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Марин П.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні