Постанова

від 24.10.2024 по справі 339/528/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 339/528/23

провадження № 61-10816св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - ОСОБА_1 ,

суб?єкт оскарження - старший державний виконавець Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пигач Андрій Орестович,

заінтересована особа (боржник) - Болехівський ліцей № 2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Болехівського ліцею № 2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 21 червня 2024 року у складі колегії суддів:

Луганської В. М., Баркова В. М., Девляшевського В. А.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби

у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пигача А. О. про закінчення виконавчого провадження.

Ухвалою Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 04 квітня 2024 року скаргу задоволено.

Визнано незаконними дії старшого державного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пигача А. О. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1

від 06 березня 2024 року.

Скасовано постанову старшого державного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пигача А. О. про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 06 березня 2024 року.

Згідно з довідкою Болехівського міського суду Івано-Франківської області, ухвалу від 04 квітня 2024 року в електронному вигляді надіслано Болехівському ліцею

№ 2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області

(далі - Болехівський ліцей № 2) та доставлено до електронного кабінету

04 квітня 2024 року.

Не погодившись з ухвалою Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 04 квітня 2024 року, 25 квітня 2024 року Болехівський ліцей № 2 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі заявник просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Болехівського міського суду Івано-Франківської області, на обґрунтування чого зазначав, що оскаржувану ухвалу постановлено 04 квітня 2024 року, копію повного тексту ухвали ліцей отримав поштою 10 квітня 2024 року, на підтвердження чого надав копію конверта, та витяг із сайту «Укрпошта»

з номером відправлення.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 01 травня 2024 року апеляційну скаргу Болехівського ліцею № 2 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме заявнику необхідно було надати докази сплати судового збору.

На виконання вимог ухвали представник заявника подав докази про сплату судового збору, а саме платіжну інструкцію про сплату судового збору в сумі 3 028,00 грн і клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, які було направлено засобами поштового зв`язку

27 травня 2024 року.

На обґрунтування клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги заявник зазначив, що в установлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги не було можливості, оскільки з 08 травня 2024 року до 15 травня 2024 року адвокат заявника перебувала у відпустці через хворобу дитини, що підтверджується довідкою від лікаря. Крім того, в період з 13 травня 2024 року до 24 травня 2024 року адвокат Кобилинець Т. В. проходила десятиденне лікування, що підтверджується довідкою про звернення до лікаря та призначенням лікування. Директор та інші працівники освітнього закладу не

є фахівцями в галузі права, тому не мали змоги самостійно виконати вимоги ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 01 травня 2024 року.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 червня 2024 року продовжено Болехівському ліцею № 2 строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Івано-Франківського апеляційного суду від 01 травня 2024 року.

Визнано причини пропуску Болехівського ліцею № 2 строку на апеляційне оскарження ухвали Болехівського міського суду Івано-Франківської області від

04 квітня 2024 року неповажними.

Апеляційну скаргу Болехівського ліцею № 2 на ухвалу Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 04 квітня 2024 року залишено без руху та запропоновано надати заяву, в якій зазначити інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Визнаючи причини пропуску строку звернення до апеляційного суду неповажними, апеляційний суд зазначив, що Болехівський ліцей № 2 зареєстрований в підсистемі (модулі) ЄСІТС «Електронний суд» та ним отримано копію оскаржуваного рішення в електронному кабінеті ЄСІТС 04 квітня 2024 року, що підтверджується довідкою, наданою судом першої інстанції. Однак про вказані обставини заявник у заяві про причини пропуску строку на апеляційне оскарження не зазначив, а лише посилався на отримання копії оскаржуваного рішення засобами поштового зв`язку 10 квітня 2024 року.

Визнаючи неповажними причини пропуску строку, апеляційний суд роз`яснив скаржнику необхідність зазначити інші поважні причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою із наданням відповідних доказів.

17 червня 2024 року Болехівський ліцей № 2 на виконання вимог ухвали надав до суду заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження ухвали Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 04 квітня 2024 року,

на обґрунтування якої зазначив, що ліцей зареєстрований в системі ЄСІТС, однак відповідальна особа за прийняття та реєстрацію документації з ЄСІТС ОСОБА_2 вчасно не повідомила керівника ліцею про надходження оскаржуваної ухвали суду та ряду інших процесуальних документів. За неналежне виконання обов`язків відповідальної особи до ОСОБА_3 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани згідно з наказом від 12 червня

2024 року № 112-К. Хоча ухвалу від 04 квітня 2024 року суд першої інстанції надіслав в електронний кабінет ЄСІТС Болехівського ліцею № 2 04 квітня

2024 року, але ліцею не було відомо про надходження даної ухвали до електронного кабінету з зазначених причин, тому строк на апеляційне оскарження цієї ухвали відраховував з дати отримання ухвали Болехівського районного суду Івано-Франківської області від 04 квітня 2024 року поштою, а саме з 10 квітня 2024 року.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 21 червня 2024 року

у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Болехівського ліцею № 2 на ухвалу Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 04 квітня 2024 року відмовлено.

Ухвалу суду мотивовано тим, що причини, на які посилається заявник у заяві від 17 червня 2024 року, не можуть бути визнані поважними, оскільки несвоєчасне повідомлення відповідальною особою керівника ліцею про надходження оскаржуваної ухвали суду в електронний кабінет системи ЄСІТС не свідчить про існування об`єктивно непереборних причин, а відносяться до організаційних питань внутрішньої діяльності Болехівського ліцею № 2. Проблеми внутрішньої організації виконання роботи працівниками не є об`єктивними непереборними обставинами та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення з апеляційною скаргою до суду. Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Інших об`єктивних обставин, які перешкоджали заявнику оскаржити у встановлений термін судове рішення після 19 квітня

2024 року, у заяві не зазначено.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

22 липня 2024 року Болехівський ліцей № 2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 21 червня 2024 року, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що Болехівський ліцей № 2 має зареєстрований електронний кабінет у ЄСІТС. Для здійснення контролю за надходженням документації до електронного кабінету та з метою вчасного реагування було призначено відповідальну особу ОСОБА_4 , яка неналежно виконувала свої посадові обов?язки, вчасно не повідомила директора заявника про надходження ухвали суду першої інстанції до електронного кабінету в ЄСІТС, що свідчить про необізнаність Болехівського ліцею № 2 про наявність ухвали суду, що, в свою чергу є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Доводи інших учасників справи

14 вересня 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення,

а ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 21 червня 2024 року - без змін.

Відзив мотивовано тим, що зазначені в касаційній скарзі обставини жодним чином не підтверджують поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Болехівського міського суду Івано-Франківської області.

03 вересня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, якими керується Верховний Суд

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не

є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо це не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати наданих процесуальним законом заходів для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

ЄСПЛ зауважив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого

є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (MPP GOLUB v. UKRAINE, № 6778/05, ЄСПЛ, від

18 жовтня 2005 року).

Норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Заінтересовані особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

За змістом статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції

з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 357 ЦПК України).

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу (частина четверта статті 357 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження

у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).

У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина третя статті 272 ЦПК України).

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення

у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані

у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шоста статті 272 ЦПК України).

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (абзац перший частини сьомої статті 14 ЦПК України).

Отже, процесуальний закон передбачає надсилання судового рішення як рекомендованим листом з повідомленням про вручення, так і в електронній формі через «Електронний кабінет», у тому числі на офіційну електронну адресу засобами підсистем Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи

у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи є обов`язковою для осіб, визначених у частині шостій статті 14 ЦПК України, пункті 10 вказаного Положення, зокрема для тих, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23), пункти 64-65).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на процесуальну справедливість, тобто на розгляд справи відповідно до правил процесуального закону, визначених на національному рівні, за умови, що ті правила відповідають мінімальним конвенційним гарантіям, встановленим

у цій статті. Зазначені приписи ЦПК України (зокрема, про те, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії такого рішення до електронного кабінету особи, а також стосовно того, що вручення відповідної копії представникові означає її вручення тій особі, яку він представляє) є доступними, чіткими та зрозумілими. Наслідки їхньої дії

є передбачуваними як для позивача, так і для відповідача, які є рівноправними учасниками судового провадження.

Апеляційний суд встановив, що 04 квітня 2024 рокусуд першої інстанції постановив ухвалу, повний текст якої надіслав Болехівському ліцею № 2

в електронній формі до його електронного кабінету. 04 квітня 2024 року

о 15:25:03 годині Болехівський ліцей № 2 отримав це судове рішення

в електронному кабінеті, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа. Проте апеляційну скаргу подано лише 25 квітня 2024 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 354 ЦПК України. Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки поважних причин пропуску цього строку заявник не навів, а отримання заявником копії оскаржуваного судового рішення у паперовому вигляді 10 квітня 2024 року не спростовує факту отримання ним цього ж рішення в електронному кабінеті 04 квітня 2023 року, оскільки вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС.

Несвоєчасне повідомлення відповідальною особою керівника ліцею про надходження оскаржуваної ухвали суду в електронний кабінет системи ЄСІТС не свідчить про існування об`єктивно непереборних причин, а відноситься до організаційних питань внутрішньої діяльності Болехівського ліцею № 2 та не

є таким, що пов`язане з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення з апеляційною скаргою до суду.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 21 червня 2024 року - без змін, оскільки підстав для її скасування немає.

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, розподіл судових витрат, понесених заявником, відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 401, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Болехівського ліцею № 2 «Науковий» Болехівської міської ради Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 21 червня 2024 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

Є. В. Коротенко

М. Є. Червинська