Ухвала

від 28.10.2024 по справі 761/36749/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 761/36749/23

провадження № 61-12607ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Пархоменка П. І., суддів Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Старовойтова Дарина Андріївна, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 березня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 вересня 2024 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, стягнення моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

УСТАНОВИВ:

1. У жовтні 2023 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, стягнення моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

2. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 04 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2024 року, позов задоволено частково. Встановлено (змінено) спосіб участі позивача у спілкуванні та вихованні сина - малолітнього ОСОБА_3 шляхом визначення позивачу днів та годин для спілкування з ним без присутності будь-яких уповноважених осіб та без присутності будь-яких інших осіб з боку відповідача, враховуючи його самого, за відповідним графіком побачень з дитиною поза межами місця проживання відповідача та графіком спільного відпочинку. Стягнуто з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення відповідачем кримінального правопорушення шляхом нанесення позивачу тілесних ушкоджень. В іншій частині позову відмовлено.

3. 13 вересня 2024 року представник відповідача - адвокат Старовойтова Д. А. подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд.

4. Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, відповідачу встановлено строк для усунення наявних у ній недоліків шляхомподання копій доданого до касаційної скарги клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень з додатками,яких представник відповідача не надала раніше, відповідно до кількості учасників справи.

5. Вимоги ухвали відповідачем виконані, недоліки касаційної скарги усунуто.

6. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження.

7. У касаційній скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) підстав касаційного оскарження, а саме застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні приписів статті 19 Сімейного кодексу України без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02 травня 2024 року у справі № 369/8368/21, від 06 лютого 2019 року у справі № 658/1267/16, від 10 липня 2024 року у справі № 127/16211/23, від 12 лютого 2020 року у справі № 285/3071/18, від 06 травня 2020 року у справі № 462/7279/18 (щодо обов`язковості надання службою у справах дітей висновку про предмет спору).

8. Також представник відповідача посилається на те, що суд неправильно застосував приписи статті 23 Цивільного кодексу України і не врахував висновок щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2024 року у справі № 279/1834/22 (щодо умов і підстав відшкодування моральної шкоди). Вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди, а розмір цієї шкоди, заявлений позивачем і визначений судом першої інстанції, є необґрунтованим.

9. Разом з тим, представник відповідача у касаційній скарзі зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування таких норм права у подібних правовідносинах:

- пункту 4 частини другої статті 44 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) за наявності штучного об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи;

- частини шостої статті 188 ЦПК щодо роз`єднання позовних вимог;

- статті 378 ЦПК щодо скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення ухвалено судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК).

10. Крім того, у касаційній скарзі є доводи щодо порушення судами норм процесуального права:

- необґрунтоване відхилення клопотань відповідача: про витребування доказів з метою встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; про призначення судової експертизи для встановлення наявності факту завдання позивачу моральної шкоди та розміру цієї шкоди; про зупинення провадження у справі для встановлення наявності злочинних дій позивача у підробці нотаріальної заяви відповідача про надання дозволу на виїзд дитини за кордон;

- встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимого доказу - вироку суду, який не набрав законної сили;

- необґрунтоване відхилення клопотання відповідача про скасування рішення суду з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю при тому, що відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції заявляв про непідсудність справи;

- прийняття рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, - бабусі ОСОБА_3 ;

- розгляд справи в суді апеляційної інстанції без участі відповідача та його представника (пункт 4 частини другої статті 389, частини перша, третя статті 411 ЦПК).

11. Касаційна скарга подана у передбачений законом строк (повне судове рішення складене 13 вересня 2024 року) та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК, підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення цієї скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. У касаційній скарзі наведені обставини, які потребують перевірки, щодо передбачених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК підстав для касаційного оскарження (див. пункти 7-10).

12. 10 та 14 жовтня 2024 року представник відповідача подала до Верховного Суду доповнення до касаційної скарги на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

13. Вказані доповнення подані в межах передбаченого законом строку та з виконанням вимог статті 398 ЦПК, тому їх слід прийняти до розгляду судом касаційної інстанції.

14. До касаційної скарги представник відповідача додала клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їхнього перегляду Верховним Судом. Посилається на те, що у разі виконання графіку побачень, встановленого судовими рішеннями, позивач матиме можливість перебувати з сином поза межами будинку його проживання, що надасть їй можливість вивезти дитину за межі України, оскільки під час дії воєнного стану дозвіл другого з батьків на виїзд дитини не є обов`язковим. Наголошує на тому, що вже мало місце незаконне (без дозволу батька) вивезення дитини до російської федерації за підробленим документом, що підтверджується наявністю відкритого кримінального провадження за обвинуваченням позивача у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 332, частинами третьою, четвертою статті 358 Кримінального кодексу України.

15. 02 жовтня 2024 року представник позивача - адвокат Кулигін А. Є. подав до Верховного Суду заперечення на клопотання відповідача про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, у якому просить відмовити у задоволенні цього клопотання. Посилається на те, що зупинення виконання судових рішень буде дією, вчиненою не в інтересах дитини, оскільки Рінат задоволений часом, проведеним з мамою.

16. 08 жовтня 2024 року представником відповідача подано доповнення до клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, у якому, зокрема, зазначає, що оскаржувані рішення ухвалені судами з грубим порушенням інтересів дитини, оскільки не було отримано висновок служби у справах дітей, що є обов`язковим для справ з таким предметом спору, та справу апеляційним судом розглянуто без участі відповідача. Вказує, що відповідач не заперечує проти спілкування матері з сином за місцем його проживання відповідно до графіку, встановленого службою у справах дітей.

17. Верховний Суд враховує, що за змістом приписів абзацу другого частини восьмої статті 394, статті 436 ЦПК у клопотанні про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має бути наведено обґрунтування необхідності такого зупинення.

18. Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами. У клопотанні особа повинна навести обґрунтування своїх вимог та довести, що захист її прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим поворот виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані. Вирішуючи питання про зупинення виконання судових рішень, суд касаційної інстанції враховує існування об`єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

19. Враховуючи обов`язковість судового рішення, клопотання про зупинення його виконання має бути достатньо обґрунтованим та відповідати законодавчо закріпленим гарантіям врахування прав та інтересів усіх учасників справи, забезпечувати збалансованість їх інтересів.

20. Доводи відповідача не свідчать про необхідність зупинення виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 березня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 вересня 2024 року, зводяться лише до ймовірності настання негативних наслідків, що є підставою для відмови у задоволенні цього клопотання.

21. В частині стягнення відшкодування моральної шкоди у клопотанні про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень не вказано підстав для такого зупинення і до клопотання не додано будь-яких доказів щодо перебування судового рішення на виконанні, проведення примусового стягнення тощо. Це не позбавляє відповідача можливості ще раз звернутися до суду з аналогічним клопотанням за наявності належного обґрунтування (наявністю виданого виконавчого листа, відкритого виконавчого провадження тощо).

Керуючись статтями 389, 394, 395, 398, 436 ЦПК, Суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти до розгляду доповнення до касаційної скарги ОСОБА_1 , подані 10 жовтня 2024 року та 14 жовтня 2024 року.

2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Старовойтова Дарина Андріївна, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 березня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 вересня 2024 року у справі № 761/36749/23.

3. Витребувати з Шевченківського районного суду міста Києва матеріали справи № 761/36749/23.

4. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 березня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 вересня 2024 року.

5. Ухвалу про відкриття касаційного провадження надіслати учасникам справи.

6. Роз`яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК відзив на касаційну скаргу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали про відкриття касаційного провадження у справі. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень (рішення).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: П. І. Пархоменко

Д. А. Гудима

Є. В. Краснощоков