Постанова

від 23.10.2024 по справі 207/1109/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 207/1109/19

провадження № 51-3494км24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

у режимі відеоконференції

захисників ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

засуджених ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_8 ? адвоката ОСОБА_6 на вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 листопада 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 4 квітня 2024 року щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 листопада 2023 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 4 квітня 2024 року вирок суду першої інстанції залишив без змін.

Відповідно до вироку, 8 лютого 2019 року приблизно о 01:00 неповнолітній ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за попередньою змовою, групою осіб здійснили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_10 , заподіяли йому середнього ступеня тяжкості тілесні пошкодження та заволоділи його майном, а саме: мобільним телефоном «Huawei Nova САN L11», вартістю 1416,50 грн і грошовими коштами в сумі 100 грн.

Указаним вироком за вчинення зазначеного та інших злочинів засуджено ОСОБА_9 , судові рішення щодо якого не оскаржуються.

Вимоги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_8 , посилаючись на неповноту судового розгляду, неправильну кваліфікацію дій та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що висновки суду ґрунтуються на припущеннях та доказах, частина яких не стосується ОСОБА_8 Указує на відмінність показань потерпілого, наданих у судовому засіданні, із зазначеними в судовому рішенні.

Касатор звертає увагу, що апеляційний суд залишив поза увагою різницю між показаннями потерпілого, які він давав під час досудового розслідування та в ході судового розгляду. Також стверджує про невідповідність його показань обставинам справи, зазначеним в обвинувальному акті. Наголошує, що потерпілий, даючи показання, зазначив, що ОСОБА_8 його не бив та нічого не забирав. Указує про незазначення судом моменту виникнення злочинного умислу і відсутність доказів, які підтверджують попередню змову. Також, на думку сторони захисту, не встановлено корисливого мотиву в діях ОСОБА_8 .

Крім того, захисник зазначає про порушення під час апеляційного розгляду, оскільки його було проведено за відсутності другого засудженого, який бажав брати участь в апеляційному розгляді кримінального провадження.

У касаційній скарзі містяться й інші доводи, які стосуються незгоди з фактичними обставинами кримінального провадження, установленими судами першої та апеляційної інстанцій.

Позиції учасників судового провадження

Захисники та засуджені підтримали подану касаційну скаргу.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених, захисників та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи наведені у касаційній скарзі, дослідивши матеріали кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Згідно з приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Під час касаційного розгляду кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, установлених судами попередніх інстанцій, оскільки виступає судом права, а не факту.

Основна частина доводів захисника зводиться до того, що вона оспорює встановлені судами фактичні обставини, втім, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, недостовірність доказів, не враховує, що на підставі статей 433, 438 КПК ці обставини не є предметом перевірки суду касаційної інстанції, а тому доводи щодо цього не перевіряються.

Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За змістом ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зазначені стороною захисту у скарзі доводи були перевірені судами першої та апеляційної інстанцій, які надали їм оцінку в сукупності з дослідженими доказами.

У вироку суду в повній відповідності до вимог ч. 3 ст. 374 КПК наведено докази, на яких ґрунтується висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК, які суд дослідив та оцінив із дотриманням положень ст. 94 КПК. В основу обвинувального вироку покладено виключно ті докази, що не викликають сумнівів у їхній достовірності. У мотивувальній частині вироку суд виклав формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, з достатньою конкретизацією встановив і зазначив місце, час, спосіб вчинення злочину, його наслідки. З позицією місцевого суду погодився і апеляційний суд, який зауважив про безпідставність доводів сторони захисту стосовно незаконності та необґрунтованості оскарженого вироку з мотивів невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження щодо доведеності вини обвинуваченого.

Суди оцінили показання засуджених про те, що ОСОБА_9 одноосібно вчинив указаний злочин, та в межах своїх повноважень визнали їх недостовірними.

В основу прийнятих рішень суди поклали показання потерпілого, який зазначив, що ОСОБА_9 завдав йому декілька ударів, потім покликав іншого чоловіка ( ОСОБА_8 ), той підійшов і вони розвели його руки та, тримаючи один за одну, а інший за другу, дістали з кишень мобільний телефон і 100 грн, після чого втекли; фактичні дані протоколу проведення слідчого експерименту від 8 лютого 2019 року, що не суперечать показанням потерпілого, які він дав в судовому засіданні; протокол огляду від 8 лютого 2019 року; протокол пред`явлення речей для впізнання від 8 лютого 2019 року і висновки експертів, що узгоджуються з іншими доказами, яким суди, у тому числі апеляційний, дали оцінку в сукупності та які визнали достовірними.

Посилання касатора на відмінність показань потерпілого, наданих у судовому засіданні, із зазначеними в судовому рішенні не відповідають звукозапису судового засідання, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_10 стверджував, що його бив лише ОСОБА_9 , потім останній покликав ОСОБА_8 і з ним удвох, тримаючи потерпілого за руки, почали обшукувати, забрали кошти і мобільний телефон, після чого втекли. Потерпілий конкретизував, які дії вчиняв саме ОСОБА_8 , з його показань убачається, що дії засуджених були узгодженими, спрямований на заволодіння майном, при цьому відповідно до висновку експерта від 13 березня 2019 року № 250-Е ОСОБА_10 було заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Доводи стосовно того, що у ОСОБА_8 не було вилучено нічого з викраденого майна не свідчать про те, що він не брав участі в розбійному нападі.

Суди вказали про узгодженість дій засуджених, які під час заволодіння майном обшукували потерпілого, тримаючи його за руки.

Оцінюючи посилання сторони захисту на відмінність показань потерпілого, які він давав у ході досудового розслідування та судового розгляду, суд бере до уваги приписич. 4 ст. 95 КПК, згідно якої суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу.

Колегія суддів не вбачає істотних суперечностей між фактичними обставинами, повідомленими потерпілим у судовому засіданні, і з викладеним в обвинувальному акті формулюванням обвинувачення щодо дій кожного із засуджених.

Доводи захисника про відсутність у ОСОБА_8 корисливого мотиву є безпідставними, оскільки суди, з урахуванням сукупності доказів, зробили висновок, що дії засуджених були спрямовані на заволодіння майном потерпілого, щоб у подальшому ним розпорядитись на власний розсуд.

Доводи захисника про те, що без згоди учасників процесу апеляційний розгляд було проведено без участі засудженого ОСОБА_9 та його захисника, не відповідають запису судового засідання від 4 квітня 2024 року, згідно яким апеляційний суд з`ясував, у тому числі у сторони захисту, щодо можливості проведення судового розгляду за відсутності засудженого ОСОБА_9 та його захисника. Так, адвокат ОСОБА_6 вважала за можливе проводити судовий розгляд, зазначивши, що ОСОБА_9 уже надав показання в суді першої інстанції.

Посилання захисника, що ОСОБА_9 наполягав на участі в судовому засіданні, тому рішення щодо ОСОБА_8 є незаконними, колегія суддів уважає безпідставними, оскільки за п. 1 ч. ст. 425 КПК касаційнускаргу мають право подати засуджений, його законний представник чи захисник у частині, що стосується інтересів засудженого. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_9 та його захисник брали участь у розгляді справи в суді першої інстанції, касаційні скарги не подавали й не оспорювали прийнятого рішення, а також не ставили питання про порушення їх прав. Крім того, ними не оскаржувався і вирок місцевого суду.

У касаційній скарзі відсутнє обґрунтування як відсутність ОСОБА_9 під час розгляду апеляційної скарги щодо ОСОБА_8 вплинуло на законність прийнятих судами рішень.

Також касаційна скарга містить інші аргументи, які не потребують

детального аналізу Суду та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, що є підставами для безумовного скасування судових рішень, суд касаційної інстанції не встановив.

Інші доводи сторони захисту стосовно переоцінки фактичних обставин кримінального провадження, повноти судових розглядів та достовірності доказів Суд не бере до уваги, адже вони не є предметом касаційного розгляду відповідно до положень ч. 1 ст. 433 КПК.

Таким чином, підстав для задоволення скарги та зміни вироку апеляційного суду не встановлено.

Керуючись статтями 376, 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 листопада 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 4 квітня 2024 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 ? без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3