ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2024 р.Справа № 645/7847/20Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,
за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.08.2024, головуючий суддя І інстанції: Шарко О.П., м. Харків, повний текст складено 22.08.24 року по справі № 645/7847/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного спеціаліста-інспектора з паркування сектору інспекційної роботи № 2 інспекції з паркування Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Зеленського Едуарда Володимировича , Інспекції з паркування Департаменту територіального контролю Харківської міської ради треті особи Харківська міська рада , Управління Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області , Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради , Державна аудиторська служба України , Головне управління Національної поліції в Харківській області , Харківське районне Управління Поліції №1 ГУНП в Харківській області , Харківське районне Управління Поліції №3 ГУНП в Харківській Області
про скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі заявник) звернулась до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просила суд зобов`язати відповідачаУправління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області виконати судове рішення по справі №645/7847/20 про стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суми 1051,00 грн шляхом визначення судом одного із варіантів виконання рішення:
- стягнення коштів, виділених згідно бюджетної програми щодоЗакону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;
- стягнення коштів із Харківської міської ради, як засновника та керуючої компанії та кінцевого бенефіціара зі 100 відсотковою участю в статутному капіталі боржника - Департаменту територіального контролю та земельних відносин ХМР, який перебуває у стані припинення за процедурою банкрутства;
- стягнення коштів з Управління Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області як винної особи у невиконанні зобов`язань щодо виконання судового рішення;
- стягнення на користь ОСОБА_1 компенсації за невиконання рішення суду у сумі 6,40 грн згідно Закону України "Про гарантії держави щодо обов`язкового виконання судових рішень", моральну шкоду в сумі 41 860,00 грн та упущену вигоду в розмірі 122 679,00 грн з Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.08.2024 року у справі № 645/7847/20 ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі 645/7847/20за позовом ОСОБА_1 до Головного спеціаліста-інспектора з паркування сектору Інспекційної роботи №2 інспекції з паркування Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Зеленського Едуарда Володимировича, Інспекції з паркування Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, третя особа: Харківська міська рада, заінтересовані особи: Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області, Департамент з інспекційної роботи ХМР, Державна Аудиторська Служба України, Головне Управління Національної Поліції в Харківській Області, Харківське Районне Управління Поліції №1 ГУНП в Харківській Області, Харківське Районне Управління Поліції №3ГУНП в Харківській Області про скасування постановизалишено без задоволення.
Заявник, ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 20.08.2024р у справі 645/787/20 за позовом ОСОБА_1 від 26.12.2023р та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Скаржника у повному обсязі відповідно до заяви від 26.12.2023р у справі 645/7747/20 .
В обґрунтування вимог скарги вважає рішення суду першої інстанції незаконним і необґрунтованим, оскільки відповідач УДКСУ в м. Харкові Харківській області був повністю проінформований, а документ сформований в системі «Електронний суд» 03.09.2024 стосовно рішення засновників про початок ліквідації боржника за процедурою банкрутства та не повернув до суду виконавчий документ, а саме виконавчий лист, завдяки якому самостійно надав заяву до суду про заміну боржника, але після повної бездіяльності із моменту того, як відповідачу стало відомо про початок ліквідації боржника за процедурою банкрутства до 08.02.2024р хоча діяльність боржника припинено було ще 19.12.2023р і сам відповідач теж проінформований був і стосовно цієї дати припинення діяльності боржника, але заяву до суду про заміну боржника у справі 645/7847/20 надав 08.02.2024 року, при цьому не вживаючи ніяких заходів стосовно того, що сам виконавчий лист весь час і перебував у відповідача, і вже після винесення судового рішення з цього питання стягнув грошові кошти із іншої юридичної особи на користь стягувача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань.
Крім того, заявник пояснює, що станом на 26.12.2023р саме стягувач ОСОБА_1 надала заяву до суду про заміну боржника у справі 645/7847/20 на іншу особу, винну у невиконанні судового рішення, саме УДКСУ в м. Харкові Харківської області як наслідок нікчемного правочину згідно ст.203-236, 423 ЦПК України, який не потребує додаткового визнання недійсності правочину та до нього застосовуються саме статті цього кодексу про виконання наслідків недійсності правочину та повернення в натурі сторонами усього в повному обсязі, і саме з цих підстав стягнення грошових коштів на користь ОСОБА_1 у виконання судового рішення у справі 645/7847/20 в сумі 1051 грн. 00 коп. повинно було здійснено із чинної особи, у даному випадку особи винної, саме УДКСУ в м. Харкові Харківської області.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що додатковою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021 року по справі № 645/7847/20 прийнято рішення стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (61003, м. Харків, майданКонституції, б. 7, ЄДРПОУ: 44151454) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 р. виправлено описку в резолютивній частині додаткової постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021 року, а саме, а саме зазначено «Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради» замість «Департаменту територіального контролю Харківської міської ради».
13.06.2023 року Фрунзенським районним судом м. Харкова в по справі №645/7847/20 видано виконавчий лист.
09 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області із заявою від 04.08.2023№ б/н щодо виконання виконавчого листа Фрунзенського районного суду м. Харкова, виданого 13.06.2023 по справі № 645/7847/20 про стягнення на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 44151454) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 051.00 грн.
Листом від 11.08.2023 № 02-16/571 Управлінням повернуто без виконання оригінал виконавчого листа Фрунзенського районного суду м. Харкова, виданого у справі № 645/7847/20, на підставі пп. 3 п. 9 Постанови КМУ № 845, оскільки станом на 09.08.2023 року зазначений у виконавчому листі по справі №645/7847/20 боржник- Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради за кодом ЄДРПОУ 44151454 не включено до мережі розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів місцевого бюджету та не має відкритих бюджетних реєстраційних рахунків, а також не знаходиться на обслуговуванні в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2024 року задоволено заяву Управління Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області про заміну сторони боржника його правонаступниками, стягувач ОСОБА_1 , відповідач (боржник)Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради. Замінено боржника Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради на його правонаступникаДепартамент з Інспекційної роботи Харківської міської ради у виконавчому листі Фрунзенського районного суду м.Харкова, виданого 13.06.2023 року у справі 645/7847/20 про стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у розмірі 1051 грн.
Постановою Другого апеляційного адміністративного судувід 26.03.2024 року ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.02.2024 по справі № 645/7847/20 залишено без змін.
Як вбачається з повідомлення Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області про виконання виконавчого документа, 02.05.2024 року Управлінням виконано виконавчий лист Фрунзенського районного суду м. Харкова у справі №645/7847/20, виданий 13.06.2023 року в повному обсязі та стягнуто із заміненого боржника Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1051 грн.
Не погоджуючись з діями/бездіяльністю Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові щодо невиконання обов`язків повернення до суду особисто виконавчого листа з підстави того, що виконавчий лист не підлягає виконанню та при цьому не проінформував боржника про необхідність примусового виконання рішення суду ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості заявлених вимог про необхідність заміни сторони виконавчого провадження.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заявлених вимог на підставі наступного.
У відповідності дост.379 КАС Україниу разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про виконавче провадження"виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч.5ст.15 Закону України "Про виконавче провадження"у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до матеріалів справи УДКСУ в м. Харкові Харківської області звернулося з заявою про заміну боржника у виконавчому листі від 13.06.2023 з Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради на його правонаступникаДепартамент з Інспекційної роботи Харківської міської ради. Так, рішенням Харківської міської ради від 12.10.2021 № 199/21 «Про внесення змін до структури виконавчих органів Харківської міської ради 8 скликання» припинено діяльність Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради; натомість утворено Департамент земельних відносин Харківської міської ради, Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради, Інспекцію з благоустрою Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради.
Згідно з п. 3.1.1 Положення про Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради, затвердженого Рішенням Харківської міської ради від 12.10.2021 № 200/21 «Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 8 скликання» Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради є правонаступником Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради в частині повноважень щодо архітектурно-будівельного контролю, благоустрою та паркування.
Отже, функції з реалізації делегованих повноважень, зокрема, щодо паркування виконує Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради.
Згідно ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.02.2024, яка залишена без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2024 у справі № 645/7847/20, було встановлено факт реорганізації боржника та його правонаступника, з заміною первісного боржника Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 44151454) на Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що 02.05.2024 року Управлінням Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області виконано повністю виконавчий лист Фрунзенського районного суду м. Харкова по справі № 645/7847/20, виданий 13.06.2023, та стягнуто із заміненого боржника Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради 1051,00 грн. на користь ОСОБА_1 , про що було повідомлено ОСОБА_1 листом від 06.05.2024 (т. 10 а.с. 167).
Щодо посилань заявника в своїй апеляційній скарзі, що Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області не повідомило боржника про необхідність примусового виконання рішення суду, то колегія суддів зазначає, що на момент подачі заяви ОСОБА_1 про виконання рішення суду боржник Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради вже не обслуговувався в Управлінні та не мав відкритих бюджетних реєстраційних рахунків. Так, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 19.12.2023 було внесено запис про державну реєстрацію припинення внаслідок реорганізації Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (номер запису: 10048011200008087528) т. 5 а.с. 141).
Стосовно доводів апеляційної скарги, щодо того, що Управляння Державної казначейської служби України у м. Харкові відмовлявся виконувати свої обов`язки стосовно відкриття виконавчого провадження, то колегія суддів зазначає, що це не відповідає нормам Закону України «Про виконавче провадження», з огляду на наступне.
Управляння Державної казначейської служби України у м. Харкові не є органом примусового виконання рішень в розумінні ст. 5, 6 ЗУ «Про виконавче провадження», та відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі постанова Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року), органи Казначейства здійснюють безспірне списання коштів на виконання судових рішень. Крім того, відповідно до пп.3 п.9 Постанови Кабінету Міністрів України № 845 визначено підстави для повернення виконавчого документу.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що заява позивача про заміну сторони виконавчого провадження від 26.12.2023 року по своїй суті є вимогою заміни боржника у виконавчому провадженні - Департамент з Інспекційної роботи Харківської міської ради на третю особу по справі №645/7847/20 - Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області, що не відповідає нормам процесуального закону.
Враховуючи те, що Управління Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області є третьою особою у справі №645/7847/20 та не є боржником у виконавчому провадженні, то зазначене питання, про заміну сторони виконавчого провадження, не підлягає розгляду в порядку статті 379 КАС України.
За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення заяви про заміну сторони виконавчого провадження без задоволення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Стосовно заяви ОСОБА_1 про визнання зловживання процесуальними правами відповідачем у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно частини 2 статті 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Верховний Суд у постанові від 13.03.2019 у справі №814/218/14 звертав увагу на те, що під зловживанням процесуальними правами варто розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав усупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
Аналізуючи наведені вище норми, колегія суддів зазначає, що суд може визнати зловживанням процесуальними правами конкретні дії учасників справи, що свідчать про невиконання процесуальних обов`язків. Кваліфікація тих чи інших дій як зловживання правами здійснюється судом з огляду на обставини справи та, з урахуванням мети, яку переслідував учасник справи.
При цьому, перелік дій, які підпадають під ознаки зловживання процесуальними правами, закріплений нормою частини другої ст. 45 КАС України, проте, за будь-яких умов, визнання певних дій зловживанням процесуальними правами здійснює виключно суд, керуючись власним розсудом та виходячи з конкретних обставин справи.
У той же час, суд з метою запобігання зловживанням правами активно забезпечує справедливий баланс використання учасниками процесу своїх прав і обов`язків, що не спростовує принцип змагальності сторін.
Обмеження чи позбавлення процесуального права повинно застосовуватися судом відповідно до принципу пропорційності. Отже, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства.
При цьому колегією суддів при розгляду даної справи не було встановлено зловживання відповідачем процесуальними правами.
Решта тверджень апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги через їх неналежність до предмету позову.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви.
Відповідно дост. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст.242,243,250,272,287,308,310,315,316,321,322,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.08.2024 по справі № 645/7847/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя О.М. МінаєваСудді В.А. Калиновський З.О. Кононенко
Повний текст постанови складено 25.10.2024 року
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2024 |
Оприлюднено | 30.10.2024 |
Номер документу | 122610449 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них дорожнього руху |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Мінаєва О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні