Рішення

від 19.10.2023 по справі 753/5277/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5277/21

провадження № 2/753/1927/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Боклач А.Є., позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Кошельник Б.С., представника відповідача-1 - адвоката Огородника К.Я., представника відповідачів-2,3 - адвоката Садової В.В., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування записів про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов`язання поновити відомості про особу, як про власника нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51717596 від 20.03.2020 p., видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1794004380000 за ОСОБА_2 .

- скасувати запис про право власності № 36030492 від 19.03.2020 р. приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1794004380000 за ОСОБА_2 .

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55896420 від 23.12.2020 p., видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1794004380000 за ОСОБА_3 .

- скасувати запис про право власності № 39885303 від 23.12.2020 р. приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1794004380000 за ОСОБА_3 .

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51717174 від 20.03.2020 p., видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496084580000 за ОСОБА_2 .

- скасувати запис про право власності № 36030229 від 19.03.2020 р. приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496084580000 за ОСОБА_2 .

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55896859 від 23.12.2020 p., видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496084580000 за ОСОБА_4 .

- скасувати запис про право власності № 39885745 від 23.12.2020 р. приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496084580000 за ОСОБА_4 .

- витребувати квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1794004380000 з чужого незаконного володіння в ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 .

- витребувати квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496084580000 з чужого незаконного володіння в ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 .

- зобов`язати державних реєстраторів поновити відомості про ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно як про власника квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1794004380000.

- зобов`язати державних реєстраторів поновити відомості про ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно як про власника квартири за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496084580000.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 незаконно здійснив звернення стягнення на предмети іпотеки та в подальшому 23 грудня 2020 року відчужив їх третім особам. Позивач зазначає, що при звернені стягнення на предмет іпотеки приватним нотаріусом КМНО Гамаль І.М. не було дотримано вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку» та порядок реєстрації нерухомого майна, оскільки позивач не отримувала вимоги або повідомлення від ОСОБА_2 про усунення порушення основного зобов`язання, що є необхідною умовою звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку. Вказує, що на момент звернення стягнення на предмети іпотеки спірні квартири перебували під арештом, накладеним приватним виконавцем Телявським А.М., а вартість спірних квартир більш ніж вдвічі перевищувала суму позики. При цьому, при зверненні стягнення на нерухоме майно ОСОБА_2 не було узгоджено із позивачем вартість предметів іпотеки та не відшкодовано позивачу перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог.

Вважаючи, що спірне нерухоме майно вибуло з її володіння не з її волі, а на підставі незаконного звернення стягнення на нього, позивач просить витребувати вказане нерухоме майно - квартири у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Також позивач зазначає, що її було неправомірно знято з реєстрації новим власником ОСОБА_4 , чим також порушується її право на житло, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 7 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 753/5277/21 за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче судове засідання на 11 травня 2021 року.

06 травня 2021 року ОСОБА_4 подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи поданий позов надуманим, безпідставним та таким, що не відповідає дійсності.

Відповідач зазначає, що 16 квітня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, за яким ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 грошові кошти, що є еквівалентом 71 520 доларів США з кінцевим строком повернення до 16 квітня 2020 року. Того ж числа в рахунок забезпечення основного зобов`язання було укладено два договори іпотеки, за якими ОСОБА_1 передала в іпотеку ОСОБА_2 дві квартири, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .

19 березня 2020 року за невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором позики ОСОБА_2 звернув стягнення на вказані предмет іпотеки. При цьому, як вказує відповідач, була дотримана вся процедура, яка необхідна для державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за статтею 37 Закону України «Про іпотеку», зокрема, була відправлена вимога, яку ОСОБА_1 особисто отримала і тільки після спливу майже двох місяців відбулася реєстрація права власності за іпотекодержателем.

Відповідач зазначає, що до моменту подачі позову ОСОБА_1 , знаючи, що відбулося звернення стягнення на предмет іпотеки і реєстрація права власності двох квартир за ОСОБА_2 , жодного разу не висловила своєї незгоди з цього приводу та ніяких позовних заяв до суду не подавала.

Також відповідач стверджує, що в грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до нього через представників з проханням допомогти викупити її боргові зобов`язання і надати можливість залишити за собою житло і сторони домовилися, що відповідач купує її квартиру у ОСОБА_2 і одночасно вони підписують Попередній договір купівлі- продажу квартири, за яким ОСОБА_1 повинна була викупити квартиру назад в свою власність, сплачуючи кошти частинами у визначені строки, що і було зроблено 23 грудня 2020 року. Проте ОСОБА_1 відмовилась від виконання такого договору, не сплачуючи кошти у визначені строки.

Таким чином відповідач вважає, що ОСОБА_1 , уклавши договір позики та в рахунок забезпечення основного зобов`язання уклавши договори іпотеки з ОСОБА_2 , не виконавши свої зобов`язання за договором позики, тим самим і порушила умови даного договору, що спричинило звернення стягнення на заставлене майно відповідно до закону.

06 травня 2021 року ОСОБА_3 подав відзив на позовну заяву, в якому також просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на ті ж обставини і доводи, що і ОСОБА_4

11 травня 2021 року відзив на позовну заяву подав ОСОБА_2 , в якому також просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заперечення відповідача-1 проти позову ґрунтуються на тому, що відповідно до пунктів 2.1.1., 5.1 Договорів іпотеки передбачене право іпотекодержателя, у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов`язань за основним договором, задовільнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в повному обсязі переважно перед другими кредиторами шляхом, зокрема передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Умовами договорів також встановлено (п. 5.2. Договорів іпотеки) можливість надсилання рекомендованим/цінним листом, передачу через нотаріальні органи або вручення особисто іпотекодавцю та боржнику повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, в якому зазначаються спосіб або способи задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачені Законом України «Про іпотеку», який або які будуть застосовані іпотекодержателем для задоволення своїх вимог.

Так, як зазначає відповідач, 17 січня 2020 року у зв`язку із невиконанням позивачем зобов`язань за договором позики від 16 квітня 2019 року він звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. за вчиненням нотаріальної дії, а саме передачі позивачу вимоги про усунення порушень в забезпеченому іпотекою зобов`язані в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку». Того ж дня, приватний нотаріус Гамаль І.М. в порядку ст. 84 Закону України «Про нотаріат», п. 2 гл. 20 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» позивачу особисто передала вимогу відповідача в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку», про що свідчить особистий підпис позивача на повідомленні приватного нотаріуса від 17 січня 2020 року, а також особистий підпис позивача у розносній книзі для місцевої кореспонденції.

Відповідно до цього повідомлення позивача повідомлено про наявність заборгованості за Основним зобов`язанням, її розмір, порядок та термін її сплати задля уникнення застосування положень статті 37 Закону України «Про іпотеку» та звернення стягнення на предмети іпотеки.

19 березня 2020 року у зв`язку із невжиттям позивачем дій та/або заходів на усунення порушень забезпеченого зобов`язання відповідач задовільнив свої вимоги, набувши право власності на предмети іпотеки у порядку та спосіб передбачений діючим законодавством України та укладеними правочинами.

Спростовуючи доводи позивача, викладені у позовній заяві, відповідач зазначає, що станом на дату звернення стягнення на предмети іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зареєстровано лише записи про обтяження (іпотеки та заборони) на користь набувача права власності на предмети іпотеки, натомість приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський А.М. не здійснював реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень арешту квартир, що були передані відповідачу в іпотеку. Крім того, приватний виконавець на адресу відповідача повідомлення про звернення стягнення на заставлене майно, в порядку передбаченому частиною третьою статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» не направляв, опис зазначеного нерухомого майна не здійснювався та не вживав будь-які інші заходи примусового виконання.

Також відповідач наголошує, що відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Щодо перевищення вартості предметів іпотеки, на які звернено стягнення, над розміром основного зобов`язання та неузгодження з позивачем вартості предмета іпотеки в супереч статті 38 Закону України «Про іпотеку» відповідач зазначає, що заборгованість ОСОБА_5 перед ОСОБА_2 за договором позики складала 3 716 370, 05 грн.; позивач вимоги відповідача щодо суми заборгованості не оскаржував, дії спрямовані на усунення порушення забезпеченого іпотекою зобов`язання не вживав, а тому 19 березня 2020 року ОСОБА_2 задовільнив свої вимоги набувши право власності на предмети іпотеки, ринкова вартість яких відповідно до висновків про вартість майна, складених 18 березня 2020 року суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «ЦЕНТРЕКСПЕРТ» складала 3 259 623,00 грн., а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1 - 1 758 517, 00 грн.; квартири за адресою: АДРЕСА_2 - 1 501 106,00 грн.

Як вказує відповідач, відповідно до заяв позивача, справжність підпису на яких засвідчено приватним нотаріусом Гамаль І.М. 26 травня 2020 року за реєстровим № 2919 та 23 грудня 2020 року за реєстровим № 9550, позивач заявила про відсутність будь-яких матеріальних та фінансових претензій відповідача у зв`язку із зверненням стягнення на предмети іпотеки за Договорами іпотеки № 1686 від 16 квітня 2019 року та 1684 від 16 квітня 2019 року, а також про відшкодування відповідачем перевищення вартості предмета іпотеки в порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку».

Відповідач також заперечив посилання позивача на здійснення розрахунку за Договором позики, так як надані позивачем докази стосуються виконання зобов`язань за укладеним між сторонами в 2014 році договором позики.

Щодо вимог позивача про витребування майна у відповідачів 2, 3 , вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки спірні квартири набуті у власність відповідачем з підстав, у порядку та спосіб, передбачених законодавством України та укладеними правочинами та з волі позивача, як і набуття іншими відповідачами цього майна.

18 травня 2021 року представник позивача - адвокат Кодола Б.С. подала відповідь на відзиви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в якому заперечила проти отримання ОСОБА_1 вимоги від ОСОБА_2 ; зазначила, що відповідачами не доведено факт звернення ОСОБА_1 до них з проханням викупити її боргові зобов`язання у ОСОБА_2 , оскільки станом на грудень 2020 року ОСОБА_1 не мала жодних боргових зобов`язань перед ОСОБА_2 , а попередній договір купівлі-продажу квартири від 23 грудня 2020 року є нікчемним договором, адже при його укладенні не було дотримано нотаріальної форми правочину.

Також 28 травня 2021 року представник позивача - адвокат Кодола Б.С. подала відповідь на відзив ОСОБА_2 , в якому наполягала, що вимогу ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , вона не підписувала, про звернення стягнення на предмет іпотеки ОСОБА_2 від 20 березня 2020 року повідомлена не була; вважала, що заяву ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Гамаль І.М. від 17 січня 2020 року та повідомлення приватного нотаріуса Гамаль І.М. від 17 січня 2020 року складено з порушенням вимог законодавства, оскільки така заява мала бути складена на нотаріальному бланку та зареєстрована в реєстрі, натомість надана заява містить лише підпис приватного нотаріуса Гамаль І.М.

Представник позивача повторно наголосила, що приватним виконавцем Телявським А.М. було внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про арешт нерухомого майна ОСОБА_1 і станом на 10 грудня 2019 року обидві спірні квартири належали на праві власності ОСОБА_1 .

Щодо перевищення вартості предметів іпотеки, на які звернуто стягнення, над розміром основного зобов`язання, адвокат Кодола Б.С. зазначила, що ОСОБА_2 власноручно підтвердив, що в договорах іпотеки було завищено вартість предметів іпотеки, ОСОБА_2 не зазначив, яку саме суму було відшкодовано ОСОБА_1 в рахунок перевищення предметів іпотеки над розміром основного зобов`язання та не надав доказів погодження вартості предметів іпотеки при зверненні стягнення, як того вимагає чинне законодавство. Також ОСОБА_1 стверджувала, що вона не підписувала заяви від 26 травня 2020 pоку та 23 грудня 2020 року, посвідчені приватним нотаріусом Гамаль І.М.

Також представник позивача зазначила, що відповідно до довідки Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Міністерства оборони України від 22 квітня 2021 року ОСОБА_1 у період з 16 березня 2020 року по 30 травня 2020 року перебувала на карантині, вхід та вихід на територію інституту було заборонено, а тому станом на 23 травня 2020 року ОСОБА_1 не мала фізичної можливості виїхати в офіс приватного нотаріуса Гамаль І.М. та підписати заяву від 23 травня 2020 року.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна у наданих 30 червня 2021 року поясненнях зазначила, що 16 січня 2020 року до неї звернувся ОСОБА_2 з проханням передати ОСОБА_1 вимогу, в якій зазначалося про неналежне виконання позичальником умов договору позики, посвідченого нею ж 16 квітня 2019 року за реєстровим № 1683; та що у разі не усунення порушень умов договору позики, відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» на підставі договорів іпотеки, посвідчених 16 квітня 2019 року, ОСОБА_2 матиме право зареєструвати право власності на предмети іпотеки на своє ім`я. Передача заяви ОСОБА_2 була записана в реєстрі 17 січня 2020 року за реєстровим № 224.

Як зазначає нотаріус, у порядку ст. 84 Закону України «Про нотаріат», п. 2 гл. 20 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», вона особисто передала вказану вимогу ОСОБА_1 , яка заяву отримала особисто, про що свідчить її підпис на Повідомленні «Отримала особисто 17.01.2020 підпис - ОСОБА_1 ». Також ОСОБА_1 в розносній книзі для місцевої кореспонденції після особистого отримання повідомлення від ОСОБА_2 проставила дату отримання документа (17.01.2020), свої прізвище та ініціали та особистий підпис.

В подальшому 19 березня 2020 року, у зв`язку із невжиттям позичальником ОСОБА_1 дій та/або заходів спрямований на усунення порушень забезпеченого зобов`язання, до неї як до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, звернувся ОСОБА_2 із заявою щодо реєстрації права власності на спірні квартири в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку» в якості задоволення забезпечених іпотекою його вимог, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вказує третя особа, для реєстрації їй було подано: оригінали Договорів іпотеки, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. 16 квітня 2019 року за реєстровим № 1684 та за реєстровим № 1686; повідомлення про передачу заяви громадянці ОСОБА_1 , яке вона отримала особисто; довідку про заборгованість ОСОБА_1 за договором позики, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. 16 квітня 2019 року за реєстровим № 1683; документи, що підтверджують особу; звіт про оцінку майна, зроблений суб`єктом оціночної діяльності; квитанцію про сплату адміністративного збору.

За результатом розгляду вказаних документів у відведений законом термін, нею було прийнято рішення про реєстрацію права власності на вказане вище нерухоме майно за ОСОБА_2 .

Крім того, третя особа як приватний нотаріус 26 травня 2020 року за реєстровим № 2919 та 23 грудня 2020 року за реєстровим № 9550 засвідчила справжність підпису ОСОБА_1 на заявах про відсутність у неї претензій до ОСОБА_2 у зв`язку зі зверненням стягнення на квартиру №125 (у травні) та квартиру №194 (у грудні), та отримання відшкодування

Ухвалою суду від 30 листопада 2021 року призначено у цивільній справі № 753/5277/21 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

7 червня 2022 року на адресу суду надійшло клопотання судових експертів.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 29 серпня 2022 року клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів задоволено, надано дозвіл експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на використання умовно-вільних зразків (у тому числі посвідчувальних записів з підписами у нижніх частинах аркушів на копіях різних документів), що містяться у наданих матеріалах цивільної справи, вирішено здійснювати судову експертизу за ухвалою суду від 30 листопада 2021 року на підставі наданих для проведення судової експертизи документів та надати у розпорядження експертів матеріали цивільної справи № 753/5277/21. Провадження у справі № 753/5277/21 зупинено на час проведення судової експертизи.

22 листопада 2022 року до суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи.

12 грудня 2022 року поновлено провадження у справі № 753/527/21, призначено підготовче засідання на 24 січня 2023 року.

24 січня 2023 року підготовче засідання відкладено на 09 лютого 2023 року.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 09 лютого 2023 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 17 березня 2023 року.

17 березня 2023 року у судовому засіданні оголошено перерву до 13 квітня 2023 року.

13 квітня 2023 року у судовому засіданні оголошено перерву до 24 квітня 2023 року.

24 квітня 2023 року у судовому засіданні оголошено перерву до 12 травня 2023 року.

12 травня 2023 року в судовому засіданні представник позивача підтримала своє клопотання, яке надійшло до суду 11 травня 2023 року та просила викликати в судове засідання експертів - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 для роз`яснення експертного висновку від 11 листопада 2022 року.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 12 травня 2023 року відкладено розгляд справи на 02 червня 2023 року, викликано експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

02 червня 2023 року в судове засідання експерти не прибули, до початку судового засідання від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість забезпечити участь експертів у судовому засіданні у зв`язку з тим, що вони перебувають у відпустці з 29.05.2023 по 02.06.2023, про що надано відповідні накази.

Ухвалою суду від 02 червня 2023 року відкладено розгляд справи на 13 липня 2023 року. Повторно викликано в судове засідання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Суд, заслухавши учасників сторін, дослідивши письмові докази, висновок за результатами судової експертизи, отримавши пояснення судових експертів, дійшов таких висновків.

Як встановлено судом, 16 квітня 2019 між ОСОБА_2 як позикодавцем та ОСОБА_1 як позичальником укладено Договір позики, відповідно до умов якого позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність грошові кошти в сумі 1 931 040 грн., що є еквівалентом суми 71 520 доларів США за курсом продажу доларів США в АТ КБ «Приват Банк» на день укладення цього договору, які позичальник зобов`язався повернути позикодавцю у строк до 16 квітня 2020 року шляхом щомісячної сплати еквіваленту у 1 460 доларів США до 16 березня 2020 року та 55 460 доларів США у строк до 16 квітня 2020 року.

16 квітня 2019 року з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за договором позики між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як іпотекодавцем укладено Договори іпотеки, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. та зареєстровані за № 1684 і 1686, відповідно до умов яких іпотекодавець передала в іпотеку нерухоме майно - квартири, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .

Відповідно до пунктів 1.2 цих іпотечних договорів заставна вартість кожного предмета іпотеки становить по 2 317 248,00 грн.

Як передбачено пунктами 4.2. іпотечних договорів звернення стягнення здійснюється на підставах: рішення суду або виконавчого напису нотаріуса або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя або за договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення стягнення по застереженню про задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється відповідно до розділу 5 договору іпотеки та відповідно до Закону України «Про іпотеку» (п. 4.6 договорів).

Як визначено пунктом 5.1. договорів іпотеки іпотекодержатель самостійно визначає один з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку» або право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Пунктом 5.2. договору передбачено, що у разі настання обставин, передбачених в п. 4.1. договору, іпотекодержатель надсилає рекомендованим/цінним листом або передає через нотаріальні органи в порядку, передбаченому Законом України «Про нотаріат» іпотекодавцю або вручає особисто повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. У повідомленні зазначають спосіб або способи задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачені Законом України «Про іпотеку», який або які будуть застосовані іпотекодержателям для задоволення своїх вимог.

Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. із заявою, в якій просив приватного нотаріуса передати громадянці України ОСОБА_1 вимогу в порядку статті 35 Закону України «Про іпотеку».

У цій вимозі ОСОБА_2 вимагав усунути порушення, а саме сплатити заборгованість за договором позики, розмір якої станом на 17 січня 2020 складає 3 16 40,05 гривень, що є еквівалентно 152 623 доларів США, з яких:

1 741 512,00 грн., щ є еквівалентом 71 520,00 доларів США - залишок за договором позики;

1 974 858,05 грн., що є еквівалентом суми 81 103,00 доларів США - загальна сума пені за період з 16 травня 2019 року по 17 січня 2020 року, та повідомив, що у разі невиконання цієї вимоги протягом тридцятиденного строку має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»..

Повідомлення від 17 січня 2020 року, зареєстроване в реєстрі за № 224, вручено приватним нотаріусом Гамаль І.М. та отримано особисто ОСОБА_1 , про що свідчить її власноручний напис і підпис на цьому повідомленні.

18 березня 2020 року суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ «Центрексперт» складено висновок про вартість майна, відповідно до якого ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 складає 1 758 517,00 грн.

18 березня 2020 року суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ «Центрексперт» також складено висновок про вартість майна, відповідно до якого ринкова вартість квартири АДРЕСА_2 складає 1 501 106 грн.

ОСОБА_2 також подав державному реєстратору Довідку про заборгованість станом на 17 січня 2021 року, згідно з якою заборгованість ОСОБА_1 за договором позики складає 3 16 40,05 гривень, з них: залишок боргу за договором позики 1 741 512,00 грн., пеня з 16.5.2019 по 17.01.2020 - 1 974 858,05 грн.

19 березня 2020 року ОСОБА_2 звернув стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 1684 від 16 квітня 2019 року. Реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 було здійснено на підставі договір іпотеки, серія та номер: 1684, виданий 16.04.2019, видавник: Гамаль І.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу. Відомості до реєстру внесено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51717596 від 20.03.2020 12:07:12, приватний нотаріус Гамаль Ірина Миколаївна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ.

19 березня 2020 року ОСОБА_2 також звернув стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 1686 від 16 квітня 2019 року. Реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 було здійснено на підставі договору іпотеки, серія та номер: 1686, виданий 16.04.2019, видавник: Гамаль І.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу. Відомості до реєстру внесено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51717174 від 20.03.2020 11:56:15, приватний нотаріус Гамаль Ірина Миколаївна, Київський міський іальний округ, м. Київ.

У подальшому ОСОБА_2 продав квартиру за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер: 9544, виданий 23.12.2020, видавник: Гамаль І.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, номер запису про право власності 39885745. Відомості до реєстру внесено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55896859 від 23.12.2020 16:08:48, приватний нотаріус Гамаль Ірина Миколаївна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ.

Також 23 грудня 2020 року ОСОБА_2 продав квартиру за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, квартири, серія та номер: 9547, виданий 23.12.2020, видавник: Гамаль І.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, номер запису про право власності 39885303. Відомості до реєстру внесено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55896420 від 23.12.2020 16:00:59, приватний нотаріус Гамаль Ірина Миколаївна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ.

Вважаючи, що відповідач-1 незаконно звернув стягнення на предмети іпотеки та відчужив їх в подальшому третім особам, а рішення про реєстрацію права власності на спірні квартири за ОСОБА_2 та в подальшому за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є протиправними, позивач звернулася з вказаним позовом до суду про скасування рішення про реєстрацію права власності та витребування спірного майна на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону України «Про іпотеку»).

Як передбачено частинами першою, другою статті 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції на час укладення договору іпотеки) Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 37 Закону України «Про іпотеку» (в редакції на час укладення договору іпотеки) визначено, що Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання..

Отже, законодавцем визначено як спосіб позасудового врегулювання зобов`язань іпотекодавця перед іпотекодержателем передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору.

Суд вважає, що пункт 5.1. договорів іпотеки за своїм змістом складає іпотечне застереження, яке прирівнюється до договору, згідно з яким іпотекодавець засвідчує, що він надає згоду на набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем за власним одноосібним письмовим рішенням, яке не потребує укладення сторонами окремого договору про застосування вказаного позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки.

З урахуванням умов укладених між сторонами іпотечних договорів, зокрема пунктів 4.2., 5.1., якими передбачено можливість задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у порядку, передбаченому статтею 37 Законом України «Про іпотеку», ОСОБА_2 мав право у досудовому порядку задовольнити свої вимоги шляхом реєстрації свого права власності на предмет іпотеки на підставі вказаного застереження, яке прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як передбачено частиною першою статті 35 Закону України «Про іпотеку» (в редакції на дату проведення державної реєстрації права власності) , у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Визначена у частині першій статті 35 Закону України «Про іпотеку» процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору (такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 червня 2019 року у справі № 205/578/14-ц).

Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок), визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно з пунктом 61 Порядку у редакції, чинній на час проведення реєстрації права власності, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або

засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або

засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або

засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами);

3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;

4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Отже, пунктом 61 Порядку визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і державний реєстратор у ході її проведення приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Наведені норми спрямовані на забезпечення фактичного повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на майно боржника. Тому повідомлення боржника потрібно вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.

Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17 (провадження № 14-711цс19) звертала увагу на те, що належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також потрібно вважати таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.

У разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.

За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Отже, недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 5.2. договорів передбачено, що у разі настання обставин, передбачених в п. 4.1. договору іпотекодержатель надсилає рекомендованим/цінним листом або передає через нотаріальні органи в порядку, передбаченому Законом України «Про нотаріат» іпотекодавцю або вручає особисто повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. В повідомленні зазначають спосіб або способи задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачені Законом України «Про іпотеку», який або які будуть застосовані іпотекодержателям для задоволення своїх вимог.

Системний аналіз пункту 5.2. іпотечних договорів у взаємному зв`язку з положеннями статті 627 ЦК України щодо свободи договору дає підстави для висновку, що сторони у договорі за взаємною домовленістю встановили порядок надсилання (вручення) повідомлень за цим договором, зокрема вимоги, передбаченої частиною першою статті 35 Закону України «Про іпотеку», та визначили, що таку вимогу потрібно вважати зробленою належним чином у випадку, якщо вона здійснена у письмовій формі та надіслана рекомендованим/цінним листом або передана через нотаріальні органи в порядку, передбаченому Законом України «Про нотаріат» або вручена особисто.

Як передбачено статтею 84 Закону України «Про нотаріат», нотаріус передає заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам, якщо вони не суперечать закону та не містять відомостей, що порочать честь і гідність людини. Заяви надсилаються поштовим відправленням з повідомленням про вручення або передаються адресатам особисто під розписку. Заяви можуть передаватися також з використанням технічних засобів.

Як встановлено судом, 17 січня 2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. передала ОСОБА_1 вимогу ОСОБА_2 (в порядку статті 35 Закону України «Про іпотеку»), у якому ОСОБА_2 вимагав усунути порушення, а саме сплатити заборгованість за договором позики, розмір якої станом на 17 січня 2020 року складає 3 716 370,05 грн. та повідомив, що у разі невиконання цієї вимоги протягом тридцятиденного строку має намір звернути стягнення на предмети іпотеки в порядку, передбаченому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

Факт отримання цього повідомлення підтверджується власноручним написом і підписом ОСОБА_1 на цій заяві «отримала особисто 17.01.2020 ОСОБА_1 ».

Вказані докази у своїй сукупності та взаємозв`язку свідчать про належне виконання ОСОБА_2 обов`язку направлення позичальнику (іпотекодавцю) повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки й, відповідно, дотримання ним вимог статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо їх направлення.

Доводи позивача, що вона не підписувала вказане повідомлення суд відхиляє, оскільки відповідно до висновку експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № 12095/12096/22-32 від 11 листопада 2022 року рукописний запис «Отримала особисто 17.01.2020 ОСОБА_1 » та підпис від імені ОСОБА_1 , що міститься на зворотній стороні аркуша повідомлення від 17.01.2020, складеного від імені приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. на ім`я ОСОБА_1 , зареєстрованого в реєстрі за № 224, виконані ОСОБА_1 .

Як визначено ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Дослідивши висновок експерта, суд дійшов висновку, що він містить докладний опис проведених експертами досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

За клопотанням представника позивача судом були допитані експерти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з питань, щодо яких у представника позивача були наявні сумніви.

За результатами дослідження висновку експертів, їх пояснень у судовому засіданні у суду відсутні підстави вважати, що наданий висновок за результатами проведеної судової почеркознавчої експертизи є необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, а тому визнає його належним доказом у цій справі.

Таким чином суд вважає, що позивач не спростував презумпцію належного повідомлення іпотекодавця (боржника) про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, а тому відповідач набув право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Доводи позивача щодо неотримання нею вимоги чи повідомлення про звернення стягнення на предмети іпотеки з огляду на викладене вище спростовуються матеріалами справи.

Суд установив, що для реєстрації права власності на підставі договорів іпотеки ОСОБА_2 надав договори іпотеки, умови яких містять застереження щодо можливості передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у позасудовому порядку, копії письмової вимоги від 17 січня 2020 року про усунення порушення основного зобов`язання з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, повідомлення приватного нотаріуса Гамаль І.М., яким передано ОСОБА_1 цю вимогу, з відмітною про отримання цієї вимоги ОСОБА_1 особисто, довідку про заборгованість за основним зобов`язанням станом на 17 січня 2020 року, звіти про оцінку майна, згідно з якими вартість предметів іпотеки становила:

- квартири АДРЕСА_1 - 1 758 517,00 грн.

- квартири АДРЕСА_2 - 1 501 106 грн.

Посилання позивача на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 20.04.2019 у справі № 306/2053/16-ц, згідно з яким ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна та має бути проведена на момент такого набуття, не спростовує вказаних вище обставин, оскільки у вказаній справі Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що оцінка майна предмету іпотеки на момент переходу права власності взагалі не проводилась. Водночас, у цій справі така оцінка була проведена, що підтверджується висновком про вартість майна, який був чинним на момент переходу права власності.

Наведене відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 715/2669/19.

Водночас, заперечуючи проти цієї оцінки та зазначаючи, що ринкова вартість квартир значно перевищує їх оціночну вартість, позивач не надала доказів визнання висновків про оцінку майна в судовому порядку недійсним відповідно до статті 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», про їх оскарження в установленому законом порядку позивач також не заявляв. Крім того, позивач не надано доказів того, що вартість предметів іпотеки є більшою, ніж зазначено у висновку. Отже, в цій частині позивач не довів порушення його прав.

Отже, оскільки відповідач-1 під час реєстрації права власності на спірну квартиру надав державному реєстратору всі необхідні документи, визначені статтями 35, 37 Закону України «Про іпотеку», пунктом 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державний реєстратор прийняв надані документи та здійснив реєстрацію відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд вважає, що позивач не довів наявності підстав для скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51717596 від 20 березня 2020 року та індексний номер: 51717174 від 20 березня 2020 року про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1794004380000 та на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496084580000 за ОСОБА_2 .

Позивач у обґрунтування позовним вимог посилалась також на те, що вона сплатила частину боргу за договором позики, надавши у підтвердження цих обставин листування із відповідачем-1 у месенджері «Viber», вказуючи, що станом на 13 січня 2020 року заборгованість складала 4370 доларів США.

Факт часткової сплати боргу відповідач-1 заперечував та звертав увагу, що надані ОСОБА_1 підтвердження оплат стосуються періоду до укладення договору позики від 16 квітня 2019 року та мали місце за договором позики, укладеним між сторонами у 2014 році.

Відповідач-1 також заперечував щодо змісту долучених позивачем скріншотів листування у месенджері «Viber» та заявив клопотання про дослідження оригіналу цього електронного доказу.

Як передбачено частиною п`ятою статті 100 ЦПК України, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

У судовому засіданні 19 жовтня 2023 року під час дослідження судом оригіналу електронного доказу - телефону із встановленим додатком «Viber» не виявлено наявності листування позивача із ОСОБА_2 , копії якої додано до позовної заяви.

За таки обставин суд не бере до уваги надані позивачем скріншотів листування у месенджері «Viber».

Статтями 12, 81 ЦПК України на кожну сторону покладено обов`язок довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Всупереч наведеному обов`язку позивач не довела відсутності у неї заборгованості перед відповідачем-1 або інший розмір заборгованості, на що вона посилалася як на підставу своїх вимог.

Щодо посилань позивача на те, що на момент звернення стягнення на предмети іпотеки спірні квартири перебували під арештом, накладеним приватним виконавцем Телявським А.М.

Як свідчать наявні у матеріалах справи докази, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Телявський А.М. 06 грудня 2019 року виніс постанову виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_5, якою наклав арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 11 000 USD та 2501,40 UAH.

Згідно з наданими позивачем інформаційними довідками від 04 березня 2021 року станом на дату звернення стягнення на предмети іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зареєстровано лише записи про обтяження (іпотеки та заборони) на користь набувача права власності на предмети іпотеки. Отже, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський А.М., як державний реєстратор, державну реєстрацію арешту в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень тих квартир, що були передані відповідачу-1 в іпотеку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 179400438000; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 49608458000) не здійснював, про що свідчить відсутність в Реєстрі відповідних записів.

Також матеріали справи не містять підтвердження повідомлення приватним виконавцем Добролежи О.М. про звернення стягнення на заставне майно не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, як це передбачено частиною третьою статті 51 Закону України «Про іпотеку».

Суд відхиляє також і доводи позивача про те, що всупереч вимогам частини п`ятої статті 37 Закону України «Про іпотеку» ОСОБА_2 не відшкодував ОСОБА_1 перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог, оскільки такі доводи не спростовують викладений вище висновок про наявність у відповідача-1 права звернути стягнення на предмети іпотеки у зв`язку із невиконанням основного зобов`язання і дотримання ним процедури звернення стягнення і самі по собі не є підставою для скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності на квартири за відповідачем-1.

Крім цього, у заяві позивача, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. 26 травня 2020 року за реєстровим № 2919, ОСОБА_1 заявила про відсутність будь-яких матеріальних та фінансових претензій до ОСОБА_2 у зв`язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 1686 від 16 квітня 2019 року та заявила про відшкодування ОСОБА_2 перевищення вартості предмета іпотеки в порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку».

Також заявою позивача, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. 23 грудня 2020 року за реєстровим № 9550, ОСОБА_1 заявила про відсутність будь-яких матеріальних та фінансових претензій до ОСОБА_2 у зв`язку із зверненням стягнення предмет іпотеки за Договором іпотеки № 1684 від 16 квітня 2019 року та заявила про відшкодування ОСОБА_2 перевищення вартості предмета іпотеки в порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку».

Згідно з висновком експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № 12095/12096/22-32 від 11 листопада 2022 року, рукописний запис « ОСОБА_1 » та підпис від імені ОСОБА_1 у вказаних вище заявах від 26 травня 2020 року та 23 грудня 2020 року виконані ОСОБА_1 , що спростовує також ї її твердження, що вона не підписувала ці заяви.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 березня 2020 року, індексний номер 51717596, від 23 грудня 2020, індексний номер 55896420, від 20 березня 2020 року, індексний номер 51717174; від 23 грудня 2020 року, індексний номер 55896859 не підлягають задоволенню.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про витребування квартири АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та про витребування квартири АДРЕСА_2 з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та зобов`язання державних реєстраторів поновити відомості про ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як про власника квартир, оскільки вони ґрунтуються на вимогах щодо неправомірного звернення стягнення на предмет іпотеки ОСОБА_2 , у задоволенні яких судом відмовлено.

Щодо вимог про скасування записів про право власності на спірні квартири за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 суд зазначає таке.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено в новій редакції.

Так, відповідно до частини третьої статті 26 вказаного Закону (в редакції на дату ухвалення рішення у справі) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Отже, за змістом наведеної норми, з 16 січня 2020 року і на дату ухвалення судового рішення у цій справі, такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про право власності вищевказаний Закон не передбачає, а тому у задоволенні позовних вимог про скасування записів про право власності слід відмовити.

Судові витрати відповідно до статті 141 ЦПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.12-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування записів про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов`язання поновити відомості про особу, як про власника нерухомого майна відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач-1: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач-2: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач-3: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Третя особа: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірна Миколаївна (м. Київ, вул. Панаса Мирого, буд. 14)

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 29 жовтня 2024 року.

Суддя О.В. Якусик