Ухвала

від 29.10.2024 по справі 263/532/13-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 263/532/13-ц

провадження 2-в/201/71/2024

УХВАЛА

29 жовтня 2024 року Жовтневий районний суд

міста Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

за участі секретаря Плевако О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» щодо відновлення втраченого судового провадження в частині по цивільній справі номер 263/532/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства РОДОВІД БАНК до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі відділення «Донецького регіонального департаменту АТ «Родовід Банк» в м. Маріуполі про визнання договору поруки припиненим, третя особа: ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2024 року представник ТОВ «Вердикт Капітал» звернувся до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська з заявою про відновлення втраченого судового провадження в частині по цивільній справі № 263/532/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства РОДОВІД БАНК до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі відділення «Донецького регіонального департаменту АТ «Родовід Банк» в м. Маріуполі про визнання договору поруки припиненим, третя особа: ОСОБА_1 .

Протоколом передачі справи від 09 жовтня 2024 року, головуючим суддею у розгляді заяви про відновлення втраченого провадження і частині, визначено суддю Антонюка О.А..

Ухвалою якої від 11 жовтня 2024 року відкрито провадження по справі про відновлення втраченого судового провадження в частині по цивільній справі № 263/532/13-ц за позовом ПАТ РОДОВІД БАНК до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «РОДОВІД БАНК» в особі відділення «Донецького регіонального департаменту АТ «Родовід Банк» в м. Маріуполі про визнання договору поруки припиненим, третя особа: ОСОБА_1 ..

Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, у зв`язку з чим суд вважає можливим розглядати вказані питання за їх відсутності. Заявник просив дане питання розглянути за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 1 ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на справедливий суд, передбачене п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Тому виконання рішення суду повинно розглядатись як невід`ємна частина судового процесу в розумінні ст. 6 конвенції (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Горнсбі проти Греції» від 19.03.97, «Брумареску проти Румунії» від 28.11.99, «Бакай та інші проти України» від 9.11.2004).

Однією із гарантій забезпечення права на судовий захист у цивільному судочинстві є існування на законодавчому рівні інституту цивільного процесуального права - відновлення втраченого судового провадження.

Застосування цього процесуального механізму в разі втрати повністю або частково судового провадження забезпечує можливість реалізації усіх складових права на судовий захист, яке не обмежується лише вирішенням справи судом, а охоплює також право на оскарження судового рішення та виконання судового рішення.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 „Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також згідно до рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Згідно із ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

За ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або провадження у якій закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Згідно із ч. 4, 5 ст. 491 ЦПК України заява про відновлення втраченого судового провадження може бути подана до суду незалежно від строку зберігання судового провадження, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті.

Заява про відновлення втраченого судового провадження для виконання судового рішення може бути подана до закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Суд може поновити зазначений строк, якщо за клопотанням заявника визнає причини його пропуску поважними.

Відповідно до вимог ст. 493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: 1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); 2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; 3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; 4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; 5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; 6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; 7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

За змістом вимог ст. 491 ЦПК України у заяві про відновлення судового провадження повинно бути зазначено, зокрема, про відновлення якого судового провадження або якої його частини просить заявник; документи, відновлення яких заявник вважає необхідним і з якою метою.

Відповідно до положень статті 494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувались судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз`яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

Згідно із п. 38 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» - за правилами розділу IX ЦПК України, відновлення втраченого (і в разі, коли справу знищено за закінченням строку зберігання) повністю або частково судового провадження в цивільній справі, якщо вона була закінчена ухваленням рішення або постановленням ухвали про закриття провадження, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом, судом, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі, за заявою (зміст якої визначено статтею 405 ЦПК) осіб, які брали участь у справі (їх правонаступників), або за ініціативою суду (коли це потрібно для вирішення іншої справи, надіслання справи до суду вищої інстанції тощо).

Так, судове провадження може бути втрачено повністю або частково, зокрема в результаті пожару, стихійного лиха, викрадення справи, знищення справи, окупації території України, проведення на території України антитерористичної операції, тощо.

В заяві заявник посилався, що ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 25.10.2019 року було замінено стягувача у цивільній справі № 263/532/13-ц з ПАТ «РОДОВІД БАНК» на ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».

ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС».

12.03.2024 року на адресу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська був направлений запит щодо передачі матеріалів цивільної справи за підсудністю та отримана відповідь, що цивільна справа № 263/532/13-ц не передавалася з Жовтневого районного суду м. Маріуполя.

Відновлення втраченого провадження заявнику необхідно для заміни сторони стягувача на його правонаступника та заявник просив відновити втрачене судове провадження в частині рішення суду від 25.03.2013 року та ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 25.10.2019 року.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 06.02.2019 року у справі № 111/2150/13-ц зазначив, що тлумачення ч. 1 ст. 494 ЦПК України дає підстави для висновку, що допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо провадження втрачено у відповідній частині. При цьому, не допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо воно втрачене повністю.

Отже, безпосереднім об`єктом відновлення втраченого судового провадження є відсутні повністю або частково матеріали цивільної справи.

Також, беручи до уваги, що заявник неодноразово звертається до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська з даними заявами, які були судом розглянуті та ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 08.07.2024 року у задоволенні заяви про відновлення втраченого провадження в частині відмолено та ухвалою судді Наумовою О.С. від 09.09.2024 року заяву повернуто та дані ухвали оскаржені заявником не були.

В заяві, яка подана втретє, заявник вказує, що він звертається до суду повторно з виправленими недоліками, але нових документів чи доказів суду не надає та зазначає, що звертається ТОВ «Дебт Форс», хоча заявником є ТОВ «Вердикт Капітал».

Предметом відновлення є зміст втрачених процесуальних документів у конкретній цивільній справі чи їх частин, що були втрачені у цивільній справі.

Об`єктом відновлення - конкретний перелік відсутніх матеріалів (процесуальних документів) втрачених повністю чи частково у конкретній цивільній справі. Отже, безпосереднім об`єктом відновлення є конкретний перелік відсутніх повністю або частково матеріалів втраченої цивільної справи.

Перевіряючи необхідність та доцільність відновлення судового провадження, суд приймає до уваги те, що, заявником ініціювавши питання про розгляд справи про відновлення втраченого судового провадження, не було зазначено посилань на документи (перелік документів), відновлення яких у даній справі є необхідним, доцільним і достатнім для розгляду вимог заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

В ході розгляду питання щодо відновлення втраченого судового провадження з`ясовано, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Маріуполя перебувала цивільна справа № 263/532/13-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства РОДОВІД БАНК до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі відділення «Донецького регіонального департаменту АТ «Родовід Банк» в м. Маріуполі про визнання договору поруки припиненим, третя особа: ОСОБА_1 .

25 березня 2013 року було ухвалено рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя, яким первісні позовні вимоги задоволено частково та зустрічний позов задоволено повністю.

Ухвалою від 25 жовтня 2019 року по справі № 263/532/13-ц провадження № 6/263/244/2019 Жовтневий районний суд міста Маріуполя розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження, яку розглянуто та задоволено та змінено сторону з Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».

Мангушсько-Нікольським ВДВС у Маріупольському району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 38909474 з виконання рішення суду по даній справі.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що заявник в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, міг би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Але в даному разі цього зроблено не було.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Статтею 82 ЦПК України передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відповідно дост.89ЦПК Українисуд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 5 ст.491ЦПК України заява про відновлення втраченого судового провадження для виконання судового рішення може бути подана до закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Суд може поновити зазначений строк, якщо за клопотанням заявника визнає причини його пропуску поважними.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення підлягають примусовому виконанню на підставі виконавчих листів.

Враховуючи вищенаведене, на підставі наданих матеріалів відмовити у відновленні втраченого судового провадження в частині по цивільній справі № 263/532/13-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства РОДОВІД БАНК до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі відділення «Донецького регіонального департаменту АТ «Родовід Банк» в м. Маріуполі про визнання договору поруки припиненим, третя особа: ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 4, 12,13, 18, 76,77, 81, 84, 258, 259, 260, 261, 263, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у задоволені заяви про відновленні втраченого судового провадження в частині по цивільній справі № 263/532/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства РОДОВІД БАНК до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі відділення «Донецького регіонального департаменту АТ «Родовід Банк» в м. Маріуполі про визнання договору поруки припиненим, третя особа: ОСОБА_1 .

Ухвала набрала законної сили 29 жовтня 2024 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя О.А. Антонюк