Ухвала

від 29.10.2024 по справі 705/5958/24

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/5958/24

2/705/2583/24

У Х В А Л А

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

29 жовтня 2024 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко Валентина Леонідівна розглянувши заяву Уманської міської ради, що подана представником позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

Уманська міськарада черезсвого представника адвокатаБуряк О.Г.звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування державної реєстрації.

Разом з подачею позову до суду представник позивача адвокат Буряк О.Г. подав заяву про забезпечення позову. У своїй заяві заявник посилається на те, що на адресу виконавчого комітету Уманської міської ради надійшов лист Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області «Про усунення порушень законодавства» № 131900-13/1851-2024 від 23.07.2024. Зі змісту даного листа вбачається, що Управлінням було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності виконавчого комітету Уманської міської ради за період часу з 01.01.2020 по 31.12.2023, якою встановлено ряд порушень і недоліків. Зокрема, результати цієї ревізії стосуються обставин продажу земельної ділянки з кадастровим номером: 7110800000:02:002:0434. Так, 04 жовтня 2021 року за відповідачем зареєстровано право власності на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва незавершений будівництвом торговельно- розважальний комплекс з паркінгом та готелем 5,7 % готовності, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 7110800000:02:002:0434, площа: 2,7896 га. Рішенням Уманської міської ради «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу за адресою: АДРЕСА_1 » № 16-45/8 від 23.12.2022 затверджено відповідачу оціночну вартість земельної ділянки. На підставі вказаного рішення 09.01.2023 між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що посвідчений приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Волошенюк Л.О. за № 29. Позивачем було здійснено відчуження земельної ділянки на користь відповідача, на якій на момент відчуження знаходився об`єкт незавершеного будівництва, незавершений будівництвом торговельно-розважальний комплекс з паркінгом та готелем 5,7 % готовності. Представник позивача посилається на те, що невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних його прав або інтересів, за захистом яких позивач і звернувся. Оскільки у даній справі позивач звертається до суду з позовною вимогою майнового характеру, у разі задоволення якої судове рішення вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Враховуючи ціну позову, заявлені позовні вимоги та наявні ризики, позивач просить суд накласти арешт на вищевказану земельну ділянку.

Розглянувши заяву про забезпечення позову суддя дійшов такого висновку.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як роз`яснено у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2009 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Також суд враховує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не повинен надавати оцінку доказам в обґрунтування вимог чи заперечень проти позову, робити висновки про існування або відсутність підстав для задоволення позову. В першу чергу суд повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Враховуючи характер спору та надані заявником на підтвердження заяви докази, суд вважає, що спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 2,7896 га, кадастровий номер 7110800000:02:002:0434, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності.

Суд вбачає наявність зв`язку між зазначеним заходом забезпечення позову і предметом спору, співмірність заходу із заявленими позивачем вимогами. Вжиття наведеного заходу забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду.

Суд зазначає, що при розгляді заяв про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. До предмету дослідження на цій стадії входить лише питання про те чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у даному випадку необхідним та достатнім видом забезпечення позову буде накладення арешту на майно, оскільки невжиття такого заходу забезпечення позову може призвести до подальшого відчуження спірного об`єкту нерухомості будь-яким способом, не забороненим законом, що у разі задоволення позову призведе до нових спорів між особами, за якими буде зареєстровано право власності на спірний об`єкт нерухомого майна, та позивачем, а також можливим порушенням їх прав як законних набувачів.

Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення, суд виходить з того, що, на час вирішення клопотання про забезпечення позову, у суду відсутні будь-які відомості про існування визначених ч. 3 ст.154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Керуючись ст.149-154,258-261 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву Уманської міськоїради,що поданапредставником позивача ОСОБА_1 про забезпеченняпозову- задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на земельну ділянку площею 2,7896 га, кадастровий номер 7110800000:02:002:0434, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки, за вказаною адресою.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до суду апеляційної інстанції через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.Л. Гудзенко