Ухвала

від 28.10.2024 по справі 161/14450/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/14450/23 Головуючий у1інстанції: Олексюк А.В. Провадження № 22-з/802/72/24 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого -судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

з участю секретаря судового засідання Власюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, за апеляційною скаргою Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 червня 2024 року,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Волинського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради залишено без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 червня 2024 року залишено без змін.

18 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про ухвалення у цій справі додаткового судового рішення про стягнення з Департаменту ЖКГ Луцької міської ради на користь ОСОБА_1 на користь позивача 8000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

В судове засідання сторони не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання. Тому відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За змістом частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою постановлення ухвали у даній справі є 28 жовтня 2024, тобто, дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити.

На підставі пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом пункту 12 частини 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини 1 і 2 статті 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову на відповідача;

2) у разі відмови в позові на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 суд зазначив, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 346/2744/21.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

Таким чином, необхідною обставиною для ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат є неможливість подання стороною доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача 29 липня 2024 року подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив про орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу, яку планує понести позивач ОСОБА_3 у суді апеляційної інстанції, у розмірі 8 000 грн, та що докази витрат та їх розмір буде подано до суду відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

У відзиві не зазначено, про існування будь-яких поважних причин неможливості подання доказів про понесені або очікувані витрати на професійну правничу допомогу разом із відзивом, чи до закінчення судових дебатів у справі.

У судовому засіданні 16.10.2024 представник позивача у судових дебатах також зазначив про подання доказів про понесення витрат на професійну правничу допомогу відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Про існування поважних причин неможливості подання цих доказів до судових дебатів не озвучив.

Подана 18 жовтня 2024 року заява про ухвалення додаткового судового рішення також не обґрунтована поважними причинами неможливості подання доказів до судових дебатів.

До заяви додано договір про надання правової допомоги додаткова угода № 2 до договору про надання правової допомоги № 36/23 від 25 липня 2024 року, тобто доказ, який був складений задовго до судового засідання апеляційного суду, тому міг бути поданий позивачем в судовому засіданні.

Акт-розрахунок виконаних робіт хоча і складений 17 жовтня 2024 року, тобто після судового засідання, однак у ньому немає ні посилань на докази, які виправдовували б неможливість складання акта розрахунку до закінчення судових дебатів, ні вказівки про долучення до цього акту доказів про розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Ураховуючи наведене, а саме те, що заява про ухвалення додаткового судового рішення не обґрунтована поважними причинами неможливості подання відповідних доказів, такі поважні причини не встановлено і судом апеляційної інстанції, надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із визначенням фіксованого розміру винагороди могли бути подані до закінчення судових дебатів, а тому в ухваленні додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 246, 270, 381 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, за апеляційною скаргою Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 червня 2024 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді