Постанова

від 16.10.2024 по справі 543/340/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 543/340/23 Номер провадження 22-ц/814/2932/24Головуючий у 1-й інстанції Гришко О.Я. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Обідіної О.І.,

суддів: Кузнєцової О.Ю., Пилипчук Л.І.,

за участю секретаря: Дороженка Р.Г.,

розглянула увідкритому судовомузасіданні вм.Полтаві апеляційнускаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шаталової Олени Володимирівни на заочне рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 14 травня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба", треті особи: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Еталон" про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба» про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 10.03.2017 близько 20 год. ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та керуючи службовим автомобілем марки ВАЗ 211010, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить СТОВ «Агрофірма «Дружба», по вул. Центральній, 33 в с. Круподеринці здійснив на неї як на пішохода наїзд. Внаслідок ДТП вона отримала тяжкі тілесні ушкодження та проходила тривале лікування в Полтавській обласній клінічній лікарні імені М.В. Скліфосовського , яке продовжила в Оржицькій ЦРЛ.

Внаслідок заподіяного ушкодження здоров`я їй було завдано фізичного болю та значних страждань, які мали наслідком негативні зміни у її житті, у зв`язку з чим, після уточнення позовних вимог, просила стягнути з відповідача на її користь завдану ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки матеріальну шкоду в сумі 1398,71 грн. та 150000 грн. моральної шкоди, а всього 151398,71 грн.

Заочним рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 14 травня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності належних та допустимих доказів виконання ОСОБА_2 на момент скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди трудових обов`язків в СТоВ «Агрофірма «Дружба» та недоведеності факту використання ним службового автомобілю на достатніх правових підставах. Одночасно, суд вказав, що вимога про стягнення моральної шкоди пред`явлена до неналежного відповідача.

Не погодившись з даним судовим рішенням, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шаталова О.В. оскаржила його в апеляційному порядку, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення.

Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що згідно подорожнього листа диспетчером підприємства видано завдання на керування автомобілем саме ОСОБА_2 та останній виїхав з гаража підприємства о 07:00 год. і повернув транспортний засіб до гаража підприємства о 20:00 год., тобто відразу після ДТП за участю ОСОБА_1 . Факт отримання завдання на використання зазначеного автомобіля у службових цілях та повернення його до гаражу СТОВ «Агрофірма «Дружба» на підставі дорожнього листа підтверджуються власноручними підписами ОСОБА_2 , який на той час виконував обов`язки директора товариства.

Стверджує, що судом не взято до уваги, що відповідач є юридичною особою приватної форми власності, а тому діє на підставі загально-дозвільного принципу, тобто має право у своїй діяльності застосовувати форму дорожнього листа легкового автомобіля.

Вважає, що подорожній лист, наявний в матеріалах справи, оформлений на ім`я ОСОБА_2 сам по собі є належним та достатнім доказом керування таким автомобілем ОСОБА_2 на момент ДТП саме у зв`язку із перебуванням останнього у трудових відносинах із СТоВ «Агрофірма «Дружба», що, крім іншого, підтверджено встановленими вироком Оржицького районного суду Полтавської області від 05.03.2021 обставинами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що вироком Оржицького районного суду Полтавської області від 05.03.2021 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 21.03.2023 вирок Оржицького районного суду Полтавської області від 05.03.2021 щодо ОСОБА_2 в частині часткового задоволення цивільного позову ОСОБА_1 , стягнення з СТОВ «Агрофірма «Дружба» на користь ОСОБА_1 шкоди, завданої ушкодженням здоров`я та моральної шкоди, скасовано та призначено новий розгляд в порядку цивільного судочинства у суді першої інстанції. В іншій частині вирок суду залишено без змін.

Зазначеним вироком встановлено, що ОСОБА_2 , діючи необережно, керуючи в стані алкогольного сп`яніння технічно справним службовим автомобілем марки ВАЗ 211010, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить СТОВ «Агрофірма «Дружба», 10.03.2017 приблизно о 20 год., рухався по проїжджій частині вулиці Центральна с. Круподеринці Оржицького району (на даний час Лубенського району) Полтавської області. Проїжджаючи в районі будівлі № 33 вул. Центральна, с. Круподеринці Оржицького району (на даний час Лубенського району) Полтавської області, ОСОБА_2 в темний час доби та в умовах недостатньої видимості з увімкненим ближнім світлом фар із швидкістю 60 км/год, проявив неуважність, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості та безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, і під час об`їзду перешкоди не дотримався безпечного інтервалу з метою уникнення наїзду на пішохода ОСОБА_1 , яка рухалася по правому краю проїжджої частини вулиці у попутному напрямку руху водія ОСОБА_2 , та передньою правою частиною автомобіля допустив наїзд на вказаного пішохода внаслідок чого заподіяв останній тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент їх спричинення, чим порушив підпункт «а» пункту 2.9, пункти 12.2, 12.3 та 13.3 Правил дорожнього руху. Порушення ОСОБА_2 пунктів 12.3. та 13.3 Правил дорожнього руху з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної події. ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, дотримуючись вимог пунктів 12.3. та 13.3 Правил дорожнього руху шляхом об`їзду перешкоди.

Внаслідок отриманих в дорожній пригоді тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 лікувалася в нейрохірургічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні імені М.В. Скліфосовського з 11.03.2017 до 23.03.2017 та в Оржицькій ЦРЛ з 23.03.2017до 04.04.2017р.

З підстав отриманих в ДПТ ушкоджень, 05.07.2027 ОСОБА_1 було встановлено третю групу інвалідності.

Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між СТОВ «Агрофірма «Дружба» та СК «Еталон», який був чинний на момент ДТП, автомобіль ВАЗ 211010, д.н.з. НОМЕР_1 застраховано СК «Еталон» та визначено, що в разі настання страхового випадку страховик зобов`язується здійснити виплату страхового відшкодування, в тому числі і за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілого, зі встановленим лімітом у сумі 200 000 гривень.

На заяву адвоката Шаталової О.В., яка діяла в інтересах потерпілої ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування, страхова компанія СК «Еталон» повідомила відмовою у його виплаті з підстав пропуску заявником 3 річного строку для звернення до страхової компанії з заявою про страхове відшкодування, оскільки ДТП сталося 10.03.2017, а з заявою адвокат звернулася 16.11.2023.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення матеріальної шкоди, яка в заявленому розмірі не перевищує ліміту відповідальності страховика,

Щодо моральної шкоди суд дійшов висновку про відсутність належних доказів, які б підтверджували факт виконання ОСОБА_2 трудових обов`язків та використання ним автомобіля на достатніх правових підставах, що виключає настання відповідальності товариства в розумінні положень ст. 1172 ЦК України.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпек.

Частиною 1 та п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

За змістом ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (стаття 23 Закону).

Частинами 2, 5 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Матеріалами справи доводиться та не заперечується сторонами, що джерело підвищеної небезпеки - автомобіль ВАЗ 211010, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , належить СТоВ «Агрофірма «Дружба».

Вказане товариство уклало з СК «Еталон» догорів страхування 27.02.2016 з страховим лімітом на одного потерпілого за шкоду, заподіяну здоров`ю та життю 100000 грн. та 50000 грн. за шкоду заподіяну майну.

Згідно вироку Оржицького районного суду Полтавської області від 05 березня 2021 року, гр. ОСОБА_2 згідно подорожнього листа 1622 службового автомобіля ВАЗ 211010 від 10.03.2017, що належить СТоВ «Дружба», виконував завдання службові роз`їзди, під час скоєння ДТП ОСОБА_2 керував службовим автомобілем.

Відхиляючи доводи апеляційних скарг, Полтавський апеляційний суд в своїй ухвалі від 21.03.2023 р. вказав, що всупереч доводам апеляційних скарг сторони захисту вина обвинуваченого доводиться, в тому числі і подорожнім листом службового автомобіля ВАЗ 2110101 - 1622, в якому зазначено про виконання ОСОБА_3 завдань службові роз`їзди. Вказаний подорожній лист приєднаний до матеріалів кримінального провадження та оцінений судом як належний доказ.

Згідно ч. 6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

При з`ясуванні вказаних обставин, колегії суддів Кривенко С.М. повідомив, що на час скоєння дорожньої пригоди він обіймав посаду керівника зазначеного товариства.

Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_3 , як працівник товариства, обіймаючи посаду його керівника, на відповідній правовій підставі керував належним підприємству транспортним засобом, виконуючи свої трудові обов`язки, а відтак заподіяна потерпілій моральна шкода підлягає відшкодованою власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки.

Враховуючи, доведеність позивачем спричинення їй моральної шкоди, пов`язаної з перенесенням фізичного болю та страждань, тривалого перебування на лікуванні в медичних закладах та реабілітації, встановлення їй внаслідок отриманих ушкоджень 3 групи інвалідності з обмеженням у подальшому працевлаштуванні та забороною фізичної праці, що потягло вимушені зміни в її житті, - саме підприємство, з яким ОСОБА_2 перебував в трудових відносинах та виконував свої трудові обов`язки, на відповідній правовій підставі, має нести цивільно-правову відповідальність по відшкодуванню потерпілій моральної шкоди з підстав, визначених ст. 23 ЦК України.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За вказаних обставин, з урахуванням принципу пропорційності, розумності та справедливості, колегія суддів вважає достатнім у відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача на користь потерпілої 50000 грн.

При цьому, вказана моральна шкода відшкодовується потерпілій в порядку ст. 23 ЦК України, що є самостійною підставою для такого відшкодування і за своєю правовою природою не є тотожною відшкодуванню шкоди, завданої здоров`ю та життю потерпілого, визначеного положеннями Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, згідно ст. 26-1 вказаного Закону страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

В даному випадку позивачем як потерпілою в ДТП ще не реалізовано право на отримання страхового відшкодування, оскільки сама по собі відмова страховика у здійсненні страхових виплат з підстав пропуску строку для звернення з вимогою про такі виплати, не є безумовною присічною обставиною та може бути оскаржена останньою у визначеному законом порядку до суду.

За вказаних обставин, судове рішення підлягає скасуванню з постановленням по справи нового рішення в частині задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині судове рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.4, 376 ч.1 п. 3, 4, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представникапозивача ОСОБА_1 -адвоката ШаталовоїОлени Володимирівни задовольнити частково.

Заочне рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 14 травня 2024 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди скасувати, ухваливши нове.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба" про стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 50000 грн.

В іншій частині судове рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28 жовтня 2024 року.

Судді: О.І. Обідіна О.Ю. Кузнєцова Л.І. Пилипчук