Постанова

від 29.10.2024 по справі 704/629/16-ц

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1507/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №704/629/16-ц Категорія: 302090000 Костенко А. І. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіГончар Н.І., Сіренко Ю.В.секретар Любченко Т.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу позивача на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 04.07.2024 (повнийтекст складено05.07.2024,суддя всуді першоїінстанції КостенкоА.І.)у цивільнійсправі запозовом ФГ «Джерело-Г»доГУ Державного агенства земельних ресурсів України в Черкаській області, ОСОБА_1 ,ФГ «Зернятко Плюс»,Реєстраційної служби Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області,ФГ «Рудневе», Тальнівської районної державної адміністрації,треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області,відділ Держгеокадастру у Тальнівському районі Черкаської областітапрокуратура Черкаської області,про визнання незаконними і скасування рішень органів державної влади, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ФГ «Джерело-Г» у травні 2016 року звернулось до суду з позовом у цій справі, яким просило, після послідуючих уточнень:

- визнати незаконними рішення ГУ Держземагенства у Черкаській області, скасувати накази про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду від 07.02.2014 № ЧК/7124085800:01:001/00002054, від 16.06.2014 № 23-1546/14-14-СГ, від 11.07.2014 № 2099/14-14/СГ;

- усунути перешкоди в користуванні позивачем, як орендарем, за договором оренди землі від 07.02.2011 № 98 та додатковою угодою до нього від 26.10.2011 № 663, укладеною між Тальнівською РДА та ФГ «Джерело-Г», земельною ділянкою з кадастровим номером 7124085800:01:001:0894, площею 44,3463 га, розташованою за межами населеного пункту в адміністративних межах Лісівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області;

- визнати незаконними дії та бездіяльність посадової особи ОСОБА_2 начальника ГУ Держгеокадастру у Черкаській області щодо видачі довідок 6-зем від 31.01.2014 № 370, від 04.06.2014 № 1559 та їх неправомірного використання ОСОБА_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 05.03.2010 Тальнівська РДА на підставі рішення районної ради від 02.06.2009 № 23-17, протоколу засідання комісії РДА з проведення конкурсу щодо набуття права оренди земельної ділянки від 24.02.2010 № 2, розпорядження райдержадміністрації від 25.02.2010 № 76 «Про передачу в оренду земельної ділянки ФГ «Джерело-Г» за межами населеного пункту в адмінмежах Лісівської сільської ради, уклала договір оренди землі № 76 з позивачем ФГ «Джерело-Г» щодо земельної ділянки, загальною площею - 81,55 га (рілля), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в тому числі земельна ділянка із земель державного земельного запасу площею - 23,75 га і земельної ділянки із земель резервного фонду площею - 57,8 га терміном на 1 рік з 01.03.2010 по 28.02.2011 за межами населеного пункту в адмінмежах Лісівської сільської ради.

05.03.2010 відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду її було передано позивачу. Актом закріплення меж землекористування земельних ділянок загальною площею - 60,6557 га (дві земельні ділянки розміром 16,3094 га і 44,3463 га) ФГ «Джерело-Г», для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в адмінмежах Лісівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області від 29.09.2010 було встановлено 40 межових знаків.

21.10.2011 розпорядженням Тальнівської РДА Черкаської області № 663 поновлено дію договору оренди землі від 07.02.2011 № 98 та 26.10.2011 між Тальнівською РДА та ФГ «Джерело - Г» внесено зміни до указаного договору оренди землі та поновлено його дію з 01.09.2011 по 31.08.2016.

Весь цей час і до тепер дана земельна ділянка використовується ФГ «Джерело-Г» за призначенням та сплачується вчасно орендна плата.

У кінці квітня 2015 року ФГ «Джерело-Г» стало відомо про те, що 16.06.2014 ГУ Держземагенства у Черкаській області уклало з ОСОБА_1 договір оренди землі терміном на 20 років на земельну ділянку, площею 44,3463 га, яка розташована в адмінмежах Лісівської сільської ради Тальнівського району, яка фактично знаходиться в користуванні позивача.

ФГ «Джерело-Г» надіслало ГУ Держземагенства у Черкаській області клопотання за № 47 від 01.07.2015, № 61 від 05.10.2015 та № 25 від 11.04.2016 про надання на адресу позивача завірених копій наказів від 07.02.2014 № ЧК/ 7124085800:01:001:00002054 та від 16.06.2014 № 23-1546/14-14-СГ щодо затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду від 07.02.2014 ОСОБА_1 .

До тепер відповіді та документів (наказів) із ГУ Держземагенства у Черкаській області ФГ «Джерело-Г» не отримало.

26.02.2016 за № 285 Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області на запит позивача до Черкаської ОДА надіслала позивачу лист щодо виявлених порушень при наданні 16.06.2014 ОСОБА_1 земельної ділянки, розміром 44,3463 га, в адмінмежах Лісівської сільської ради Тальнівського району та їх реагування по зазначеним фактам зловживання зі сторони ГУ Держземагенства у Черкаській області до правоохоронних органів та інших державних структур.

У кінці лютого 2016 року від представника ОСОБА_1 ФГ «Джерело-Г» стало відомо про те, що у виданому наказі № 23-1546/14-14-СГ від 16.06.2014 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 44,3463 га (кадастровий номер 7124085800:01:001:0894) в оренду», надається земельна ділянка терміном на 20 років ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства в адмінмежах Лісівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області.

Позивач вважає, що ГУ Держземагенства у Черкаській області при укладанні договору оренди землі з ОСОБА_1 допустило зловживання та незаконно передало спірну земельну ділянку, що підтверджується відповідними матеріалами перевірки в квітні 2015 року працівниками Державної інспекції сільського господарства у Черкаській області.

Так у наданій інформації прокуратурі Черкаської області Р.І. Прудким від 13.05.2015 № 10-23-0-51-6580/2-15 зазначено, що до заяви ОСОБА_1 додано довідку за підписом начальника відділу Г. Сикаловим про кількісні та якісні характеристики земельної ділянки (згідно форми 6-зем), виданої відділом Держземагенства у Тальнівському районі 31.01.2014 за № 370, згідно якої земельна ділянка, площею 46,3459 га, є землями державної власності сільськогосподарського призначення (рілля) в адміністративних межах Лісівської сільської ради і відомості про землекористувача не зазначені, що не відповідає дійсності.

Попри це був виданий наказ від 07.02.2014 № ЧК\7124085800:01:001:00002054 про дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Незаконно видавши довідку № 370 від 31.01.2014, той же ОСОБА_3 надає законну довідку від 04.02.2014 № 398 про те, що відповідно державної статистичної звітності форми № 6-зем станом на 01.01.2014 в адмінмежах Лісівської сільської ради, за межами населеного пункту знаходиться в користуванні ФГ «Джерело-Г» землі сільськогосподарського призначення - 1039,9399 га, в тому числі земельна ділянка площею 44,3463 га з кадастровим номером 7124085800:01:001:0894 відповідно посвідки від 23.07.2015 № 228, посвідка від 07.07.2015 № 201.

Посилання в наказі № 23-1546/14-14-СГ від 16.06.2014 на дотримання вимог ст.123 ЗК України не відповідає дійсності.

Відповідно до п. 4 даного наказу наявна вимога до ОСОБА_1 укласти договір оренди землі з ГУ Держземагенства у Черкаській області, який було укладено 16.06.2014. В акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), як додатку до договору, не містяться підписи суміжних землекористувачів щодо узгодження меж в натурі на місцевості та встановлення відповідних межових знаків.

Тому межові знаки не встановлені в натурі (на місцевості) відповідно межі з суміжними землекористувачами не узгоджені, що дає підстави визнати акт від 16.04.2014 визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) недійсним.

Отже ОСОБА_1 , укладаючи договір оренди землі з ГУ Держземагенства в Черкаській області та передаючи в подальшому у суборенду фг «Зернятко плюс» отриману земельну ділянку, мав намір набути у користування земельну ділянку, площею 44,3463 га уникнувши проведення земельних торгів, передбачених ст. 134 ЗК України.

Таким чином договір оренди землі від 16.06.2014 та укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Зернятко плюс» договір суборенди землі від 05.11.2014 суперечать нормам чинного законодавства. З огляду на викладене, орендар зобов`язаний повернути орендовану земельну ділянку у володіння держави.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 04.07.2024 позов залишено без задоволення з підстав того, що позивач не довів існування обставин, які вказували б на наявність у ФГ «Джерело-Г» на момент виникнення спору будь-яких прав на спірну земельну ділянку, адже не мав зареєстрованого права оренди щодо неї.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав 17.07.2024 засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати.

Скаржник зазначає, що суд не надав уваги порушенням законодавства при оформленні ОСОБА_1 спірної земельної ділянки в оренду.

Суд не врахував факт реєстрації договору оренди землі, укладеного з позивачем, згідно Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі, том 2, дата відкриття 16.06.2011, де під №892 зазначено реєстраційний номер 712400004002109, дата 19.07.2011, орендодавець Тальнівська РДА, орендар СФГ «Джерело-Г». Крім того, на сторінці №5 договору оренди землі від 07.02.2011 зазначено, що він зареєстрований у відділі Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області про що у Державному реєстрі вчинено запис від 19.07.2011 за №712400004002109.

Законних підстав для вилучення спірної земельної ділянки у землекористувача ФГ «Джерело-Г» та передачі її іншому орендареві не було.

Судом не надано оцінки матеріалам перевірки Державної інспекції сільського господарства в Черкаські області, якими встановлено порушення законодавства при наданні ОСОБА_1 спірної земельної ділянки в оренду.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить законодавству та порушує права позивача, як орендаря.

Своєї згоди на передачу спірної земельної ділянки в оренду іншим особам позивач не надавав.

Фактично ОСОБА_1 отримав чотири земельні ділянки значного розміру не для створення ФГ, а для передачі його іншому суб`єкту ФГ «Зернятко плюс», так як своє ФГ він не створював до 2016 року.

Суду не були надані оригінали документів щодо надання спірних земельних ділянок ОСОБА_1 .

Органами досудового розслідування у кримінальному провадженні за заявою позивача стосовно вчинення посадовими особами державних органів кримінальних правопорушень при наданні ОСОБА_1 земельних ділянок на даний час належним чином не розслідувані та винних осіб не встановлено.

Рішення суб`єктів владних повноважень, які порушують приписи законодавства, підлягають визнанню незаконними.

Судом не досліджувалися оригінали доказів у справі, які відповідачами протиправно не надавалися.

Суд також не врахував правові висновки ВС щодо порядку надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення фізичним особам для створення ФГ та визнання недійсними договорів оренди землі з підстав невідповідності їх змісту вимогам закону.

У своїх відзивах на апеляційну скаргу відповідачі ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастр в Черкаській області просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважають його законним та належним чином обґрунтованим. При цьому, ОСОБА_1 звертає увагу на те, що суд касаційної інстанції у справі 704/715/15-ц підтвердив законність укладення ним договору оренди щодо спірної в даній справі земельної ділянки.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що відповідно до додаткової угоди № 663 до договору оренди землі від 07.02.2011 № 98, укладеної 26.10.2011 між Тальнівською РДА в особі голови райдержадміністрації ОСОБА_4 , та ФГ «Джерело-Г» в особі голови ОСОБА_5 , в оренду передаються земельні ділянки, загальною площею 78,6699 га, в тому числі: із земель резервного фонду, площею 60,6557 га, із земель запасу, площею 18,0142 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які відносяться до земель сільськогосподарського призначення, за межами населеного пункту в адмінмежах Лісівської сільської ради.

Кадастровий номер даної земельної ділянки в договорі не зазначений та в матеріалах справи відсутній.

Зі змісту п. 41 вищевказаного договору вбачається, що цей договір набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Позивач фактично використовував спірну земельну ділянку протягом 2011-2015 років, що під сумнів не ставиться.

Наказом ГУ Держземагенства у Черкаській області № 23-1546/14-14-СГ від 16.06.2014 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 44,3463 га, та надано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку, площею 44,3463 га, строком на 20 років (кадастровий номер 7124085800:01:001:0894) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства.

Відповідно до договору оренди землі від 16.06.2014, укладеного між ГУ Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_1 , в оренду передано земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровим номером 7124085800:01:001:0894, площею 44,3463 га, розташовану за межами населеного пункту, в адміністративних межах Лісівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області. Строк договору 20 років.

Відповідно до Акту приймання-передачі від 05.11.2014, який є додатком до вищевказаного договору, ГУ Держземагентства у Черкаській області (орендодавець) передало, а ОСОБА_1 , (орендар) прийняв земельну ділянку, що є предметом договору.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 04.11.2014 № 29009228 вбачається, що право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7124085800:01:001:0894, площею 44,3463 га, що виникло на підставі договору оренди землі від 16.06.2014, укладеного між ГУ Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_1 , зареєстровано 04.11.2014 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером 7567213.

Пунктом 30 зазначеного договору, зокрема, передбачено право орендаря передати земельну ділянку в суборенду без отримання попередньої згоди орендаря.

05.11.2014 між ОСОБА_1 (орендар) та ФГ «Зернятко плюс» укладено договір суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 44,3463 га, з кадастровим номером 7124085800:01:001:0894 терміном на 20 років.

Відповідно до Акту приймання-передачі від 06.11.2014, який є додатком до вищевказаного договору суборенди, громадянин ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на підставі довіреності № 5202 від 09.09.2014 (орендар) передав, а ФГ «Зернятко плюс» (суборендар) прийняло земельну ділянку, що є предметом договору.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 за незаконними рішеннями державних органів незаконно отримав в оренду земельну ділянку, яка за чинним договором оренди землі від 07.02.2011 № 98 перебувала в оренду позивача, останній звернувся за захистом своїх порушених прав щодо такого майна з позовом у цій справі до суду.

Правовідносини, наявні між сторонами справи на підставі вищенаведених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За правовим висновком ВС у постанові від 19.02.2024 у справі №567/3/22 кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.03.2023 у справі № 753/8671/21.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 в справі № 638/2304/17).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.11.2023 в справі № 761/42030/21, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2023 в справі №607/20787/19.

Позивач у цій справі посилається на наявність у нього порушеного діями відповідачів права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7124085800:01:001:0894, площею 44,3463 га, на підставі додаткової угоди від 26.10.2011 № 663 до договору оренди землі від 07.02.2011 № 98.

При цьому у самому договорі оренди землі від 07.02.2011 №98, який діяв з 01.09.2010 по 31.08.2011 вказано про те, що він був зареєстрований у відділі Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області 19.07.2011, запис №712400004002109.

Проте доказів державної реєстрації додаткової угоди від 26.10.2011 № 663 до зазначеного договору оренди землі матеріали справи не містять, що не спростовується також і посиланнями апеляційної скарги позивача, які стосуються лише проведеної реєстрації договору від 07.02.2011 № 98, а не додаткової угоди до нього.

Апеляційний суд враховує, що саме зазначена додаткова угода (а не початковий договір оренди землі від 07.02.2011) продовжила строк дії права оренди позивача, яке могло б бути порушеним у разі передачі орендованої земельної ділянки протягом дії договору іншому землекористувачу.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Так ст. 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

На час підписання договору оренди позивачем у справі у статті 125 ЗК України було визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Крім того, частиною п`ятою статті 126 ЗК України було передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є ЗУ «Про оренду землі» (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 ЗУ «Про оренду землі»).

Згідно зі статтею 18 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Як зазначалося вище, за обставин цієї справи додаткову угоду від 26.10.2011 № 663 до договору оренди землі зареєстровано не було, чим не дотримано приписів ст. 18 ЗУ «Про оренду землі».

З 01.01.2013 набрали чинності зміни, внесені ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із ЗУ «Про оренду землі» були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі, а тому після 01.01.2013 позивач не міг зареєструвати договір оренди землі.

Натомість державній реєстрації відповідно до закону (частина п`ята статті 6 ЗУ «Про оренду землі») підлягало право оренди земельної ділянки.

Після скасування законодавчої вимоги про необхідність реєстрації договору оренди та введення вимоги реєструвати право оренди позивач своє право також не зареєстрував.

Відтак на час подачі позову про захист права оренди у 2016 році ФГ «Джерело-Г»не мало ні зареєстрованого договору оренди землі, як передбачалося нормами законодавства до 01.01.2013, ні зареєстрованого права оренди припис закону після 01.01.2013.

З цих підстав апеляційний суд констатує необхідність відмови у задоволенні позовних вимог у цій справі з підстав встановлення судом відсутності порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача, що відповідає висновкам постанови Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2023 в справі №607/20787/19.

Наявності порушеного права оренди землі позивачем перед судом доведено не було.

Отже висновки суду першої інстанції у справі по суті спору є вірними.

У аспекті викладеного вище, всі апеляційні аргументи скаржника у справі, які спрямовані на доведення суду незаконності передачі в оренду відповідачу ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, не можуть бути підставами для іншого вирішення позовних вимог, так як не буде досягнуто завдань цивільного судочинства ефективного захисту порушених чи оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів позивача (ч.1 ст.2 ЦПК України), який не довів наявності в нього порушеного права.

Навіть у разі доведеності існування порушень приписів закону при передачі земельної ділянки відповідачу ОСОБА_1 суд не має повноважень задовольняти позовні вимоги, оскільки права жодного учасника судового розгляду захищені не будуть, а у суду відсутні повноваження втручатися у цивільні правовідносини без мети судового захисту, а лише з підстав формального порушення приписів законодавства.

Інших доводів, які б свідчили про те, що спір у справі суд першої інстанції вирішив невірно, подана апеляційна скарга не містить.

Згідно ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 04.07.2024 у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 04.07.2024 у даній справі залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді залишити за скаржником.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 29.10.2024.

Суддя-доповідач

Судді