Ухвала

від 28.10.2024 по справі 149/1958/20

ЛІТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

149/1958/20

У Х В А Л А

28.10.2024

Літинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Желіховського В.М.

секретаря судових засідань Голоти О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Літин цивільну справу за скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Поворознюка Бориса Миколайовича на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов`язання вчинити дії, заінтересована особа Хмільницька міська рада Вінницької області,

ВСТАНОВИВ:

До Літинського районного суду Вінницької області надійшла вказана скарга.

Скарга мотивована тим, що 19 квітня 2024 Літинським районним судом Вінницької області на підставі рішення Літинського районного суду Вінницької області від 19 січня 2024 по справі №149/1958/20 за позовом ОСОБА_1 до Хмільницької міської ради Вінницької області та ОСОБА_2 про встановлення сервітуту було видано виконавчий лист про стягнення із Хмільницької міської ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 420,40 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору, 4000 грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, 7465,35 грн. відшкодування витрат за проведення судової земельно-технічної експертизи.

Також, 19 квітня 2024 року Літинським районним судом Вінницької області видано на підставі постанови Вінницького апеляційного суду від 04 квітня 2024 року по справі №149/1958/20 за позовом ОСОБА_1 до Хмільницької міської ради Вінницької області та ОСОБА_2 про встановлення сервітуту було видано виконавчий лист про стягнення із Хмільницької міської ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 2500 грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Дані два виконавчі листи були подані стягувачем для примусового виконання до Управління Державної казначейської служби України у Хмільницькому районі та м. Хмільнику Вінницької області, оскільки у відповідності до приписів ч.2 ст.6 ЗУ "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казачейське обслуговування бюджетних коштів.

Однак, листами від 23.05.2024 №02-60-06/553 та від 23.05.2024 №02-60-06/553 Управління Державної казначейської служби України у Хмільницькому районі та м. Хмільнику Вінницької області повернуло цих два виконавчих листа без виконання, посилаючись на приписи п.п.3.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ №845 від 03.08.2011 року, згідно якого "Орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок і спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішення суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Враховуючи те, що Хмільницька міська рада Вінницької області не має відкритих рахунків в органах Казначейства, оскільки рахунки відкриті на її виконавчий комітет (ЄДРПОУ 34422134), керуючись приписами п. 29 Порядку №845, згідно якого у разі, коли виконавчий документ було повернуто органом Казначейства стягувачу, такий виконавчий документ для звернення стягнення коштів подається до органу виконавчої служби, тому стягувачем ОСОБА_3 було подано даних два виконавчих документа для примусового стягнення до Відділу примусового виконання рішеннь Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Так, у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач ОСОБА_1 описав обставини попереднього звернення до органу Казначейства та долучив до заяви листи органу Казначейства про повернення виконавчих листів без виконання.

Виконавчі листи містили відмітки органу Казначейства про їх повернення із посиланням на п.п.3 п.9 Порядку №845.

Однак, відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не прийняв до примусового виконання вищевказані два виконавчі листи. Заступником начальника відділу Мельник Т.П. винесено два повідомлення від 23.09.2024 рок про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання на тій підставі, що у відповідності д ч.2 ст.6 ЗУ "Про виконавче провадження" дані виконавчі документи мають виконуватися органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

За таких підстав, стягувач ОСОБА_1 вважає, що дії державного виконавця, які полягають у поверненні виконавчого документу без виконання, порушують його майнові права та інтереси, призводять до того, що рішення суду в частині розподіу судових витрат, яке є обов`язковим до виконання, не виконується органами державної влади.

Тому, стягувач ОСОБА_1 вимушений звертатись до суду із даною скаргою.

Представник скаржника адвокат Поворознюк Б.М. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі та участі скаржника ОСОБА_1 . Подану скаргу підтримує та просить її задовольнити.

Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мельник Т.П. в судовому засіданні заперечила проти заявленої скарги. Суду пояснила, що до відділу примусового виконання надійшли два виконавчі листи про стягнення з Хмільницької міської ради Вінницького району Вінницької області на користь ОСОБА_1 коштів. На підставі п.9 ч.4 ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження" вказані виконавчі листи були повернуті стягувачеві без прийняття до виконання, оскільки вони не підлягають виконанню органами державної виконавчої служби. Вказала, що оскільки Хмільницька міська рада Вінницької області є бюджетною установою, тому рішення про стягнення коштів підлягає виконанню органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Проте, Управління Державної казначейської служби України у Хмільницькому районі та м. Хмільнику Вінницької області повернуло цих два виконавчих листа без виконання ОСОБА_1 посилаючись на приписи п.п.3.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ №845 від 03.08.2011 року, де вказано, що "Орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок і спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішення суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". При цьому, органом казначейства не були виконано вимог п. 29 вказаного Порядку, де вказано, що у разі неможливості визначення кодів класифікації видактів бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, не пізніше двох двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначення строку надання відповіді. І у разі, якщо буде встановлено, що заборгованість за виконавчими документами не відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою, тоді орган Казначейства повертає виконавчі документи стягувачу, для стягнення таких коштів через органи виконавчої служби.

Тому, вважає дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) правомірними і в задоволенні скарги просить відмовити.

Представник заінтересованої особи Хмільницької міської ради Вінницької області в судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Заяв чи клопотань не надходило.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 30.08.2024 (а.с.5-6) стягувач звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа виданого 19.04.2024 Літинським районним судом Вінницької області по справі №149/1958/20.

Дослідивши матеріали скарги, з`ясувавши фактичні обставини на яких грунтуються її вимоги, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення.

Так, 19.04.2024 Літинським районним судом Вінницької області від 19 січня 2024 по справі №149/1958/20 за позовом ОСОБА_1 до Хмільницької міської ради Вінницької області та ОСОБА_2 про встановлення сервітуту було видано виконавчий лист про стягнення із Хмільницької міської ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 420,40 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору, 4000 грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, 7465,35 грн. відшкодування витрат за проведення судової земельно-технічної експертизи (а.с.7-8).

19.04.2024 Літинським районним судом Вінницької області від 19 січня 2024 по справі №149/1958/20 за позовом ОСОБА_1 до Хмільницької міської ради Вінницької області та ОСОБА_2 про встановлення сервітуту було видано виконавчий лист про стягнення із Хмільницької міської ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 2500 грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (а.с.13-14).

Управління Державної казначейської служби України у Хмільницькому районі та м. Хмільнику Вінницької області (а.с.9) ОСОБА_1 повернено виконавчий лист без виконання на підставі п.п.3 п.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ №845 від 03.08.2011 року №845.

Відповідно до листів відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за №20152/4.1-25/7 від 23.09.2024 (а.с.10-11) та за №20156/4.1-25/7 від 23.09.2024 (а.с.16-17), ОСОБА_1 повідомлено про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання, у відповідності до приписів ч.2 ст.6 ЗУ "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Пунктом 12 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Статею 25 Бюджетного кодексу України визначено що Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відповідно до пункту 9 Прикінцевих та Перехідних положень Бюджетного кодексу України рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Відповідно до пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів. Відповідно до частин другої, четвертої статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання. Отже, виконавчий документ, боржником за яким є орган місцевого самоврядування, підлягає виконанню органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Подібний висновок щодо виконання органами казначейства виконавчих документів, в яких боржниками є органи місцевого самоврядування викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 804/5950/17, від 30.11.2020 у справі № 52/125, від 13.04.2023 по справі №910/13367/19, 910/13951/21.

Відповідно до п. 29 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, у разі неможливості визначення кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

Якщо боржник, який є одержувачем бюджетних коштів, повідомляє про те, що заборгованість за виконавчими документами не відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою, які їх уповноважили виконувати, та надає документи, які це підтверджують, орган Казначейства повертає виконавчі документи стягувачу для стягнення таких коштів через органи виконавчої служби.

Відповідно доп.9ч.4ст.4ЗУ «Провиконавче провадження»виконавчий документповертається стягувачуорганом державноївиконавчої служби,приватним виконавцембез прийняттядо виконанняпротягом трьохробочих днівз дняйого пред`явлення,якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем. Так, судом встановлено, що Управління Державної казначейської служби України у Хмільницькому районі та м. Хмільнику Вінницької області повернуло ОСОБА_1 виконавчі листи без виконання на підставі п.п.3 п.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ №845 від 03.08.2011 року №845 і скаржник ОСОБА_1 звернувся з вказаними листами до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Проте, при поверненні вказаних виконавчих документів органом Казначейства не було дотримано умов та правил Порядку №845, зокрема п. 29, що дало б можливість скаржнику звернутися до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у разі неможливості їх виконання. Частиною 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. При цьому під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими; наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом відозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу/порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом на гарантування виконання рішення (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2015 №11-рп/2012). За таких підстав, суд вважає, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) правомірно та обгрунтовано винесено повідомлення від 23.09.2024 за №20152/4.1-25/7 та №20156/4.1-25/7 про повернення виконавчих документів стягувачеві без прийняття їх до виконання, так як виконання рішень про стягнення коштів з органу місцевого самоврядування виключно віднесено до компетенції органів Казначейства України, а не до органів державної виконавчої служби. Враховуючи вище викладене та те, що скаржнику ОСОБА_1 було відмовлено органами Казначейства в прийнятті виконавчих документів до виконання на підставі п.п.3 п.9 Порядку №845, а не з підстав передбачених п. 29 вказаного Порядку, тому він не позбавлений права повторного звернення до органів казначейства. У разі, повторної відмови, скаржник має право звернутися до суду в порядку ст. 435 ЦПК України з заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у разі неможливості їх виконання. За таких підстав, суд вважає, доводи скаржника ОСОБА_1 необгрунтованими, а тому в задоволенні скарги необхідно відмовити. Керуючись ст. 447-450 ЦПК України, ЗУ "Про виконавче провадження", Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845,

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги представника ОСОБА_1 адвоката Поворознюка Бориса Миколайовича на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов`язання вчинити дії, заінтересована особа Хмільницька міська рада Вінницької області, відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Вінницького апеляційного суду на протязі 15 днів з дня її проголошення.

Суддя:В. М. Желіховський