Постанова

від 10.12.2024 по справі 149/1958/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 149/1958/20

Провадження № 22-ц/801/2488/2024

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Желіховський В. М.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 рокуСправа № 149/1958/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд ускладі колегії суддів:головуючого суддіСала Т.Б.,суддів:Берегового О.Ю.,Ковальчука О.В., секретар Луцишин О.П., розглянувши апеляційнускаргу ОСОБА_1 на ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 28 жовтня 2024 року, постановлену суддею Желіховським В.М. в с-щі Літин, в справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов`язання вчинити дії, заінтересована особа Хмільницька міська рада Вінницької області,

встановив:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій просив:

1. Визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мельник Т.П. щодо повернення ОСОБА_1 23 вересня2024року без прийняття до виконання виконавчого листа, виданого 19 квітня2024року Літинським районним судом Вінницької області по справі №149/1958/20 про стягнення із Хмільницької міської ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 420,40 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору, 4 000 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, 7 465,35 грн відшкодування витрат за проведення судової земельно-технічної експертизи.

2. Визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мельник Т.П. щодо повернення ОСОБА_1 23 вересня2024року без прийняття до виконання виконавчого листа, виданого 19 квітня2024року Літинським районним судом Вінницької області по справі №149/1958/20 про стягнення із Хмільницької міської ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 2 500(дві тисячі п?ятсот) грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

3. Зобов?язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вирішити питання про прийняття до виконання вказаних вище виконавчих листів.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначив, що 19 квітня 2024 Літинським районним судом Вінницької області на підставі рішення Літинського районного суду Вінницької області від 19 січня 2024 по справі №149/1958/20 за позовом ОСОБА_1 до Хмільницької міської ради Вінницької області та ОСОБА_2 про встановлення сервітуту було видано виконавчий лист про стягнення із Хмільницької міської ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 420,40 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору, 4000 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, 7465,35 грн відшкодування витрат за проведення судової земельно-технічної експертизи.

Також, 19 квітня 2024 року Літинським районним судом Вінницької області на підставі постанови Вінницького апеляційного суду від 04 квітня 2024 року у цій же справі №149/1958/20 було видано виконавчий лист про стягнення із Хмільницької міської ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 2500 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці два виконавчі листи були подані стягувачем для примусового виконання до Управління Державної казначейської служби України у Хмільницькому районі та м. Хмільнику Вінницької області, оскільки у відповідності до приписів ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Однак, листами від 23 травня 2024 року Управління Державної казначейської служби України у Хмільницькому районі та м. Хмільнику Вінницької області повернуло цих два виконавчих листа без виконання, посилаючись на приписи п.п.3.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ №845 від 03.08.2011 року, згідно якого орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішення суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Враховуючи те, що Хмільницька міська рада Вінницької області не має відкритих рахунків в органах Казначейства, оскільки рахунки відкриті на її виконавчий комітет (ЄДРПОУ 34422134), керуючись приписами п. 29 Порядку №845, згідно якого у разі, коли виконавчий документ було повернуто органом Казначейства стягувачу, такий виконавчий документ для звернення стягнення коштів подається до органу виконавчої служби, тому стягувачем ОСОБА_3 було подано даних два виконавчих документа для примусового стягнення до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач ОСОБА_1 описав обставини попереднього звернення до органу Казначейства та долучив до заяви листи органу Казначейства про повернення виконавчих листів без виконання.

Виконавчі листимістили відміткиоргану Казначействапро їхповернення ізпосиланням нап.п.3п.9Порядку №845. Однак, відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) не прийняв до примусового виконання вищевказані два виконавчі листи. Заступником начальника відділу Мельник Т.П. винесено два повідомлення від 23 вересня 2024 року про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання на тій підставі, що у відповідності д ч. 2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» дані виконавчі документи мають виконуватися органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

ОСОБА_1 вважає, що дії державного виконавця, які полягають у поверненні виконавчого документу без виконання, порушують його майнові права та інтереси, призводять до того, що рішення суду в частині розподілу судових витрат, яке є обов`язковим до виконання, не виконується органами державної влади.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 звернувся до суду із даною скаргою.

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 28 жовтня 2024 року у задоволенні скарги відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким скаргу задовольнити.

У скарзі зазначає, що суд неправильно застосував норми матеріального права та прийшов до помилкового висновку, що виконання рішень про стягнення коштів з органу місцевого самоврядування віднесено виключно до компетенції органів Казначейства, а не до органів державної виконавчої служби. Хмільницька міська рада Вінницької області, яка є боржником, у органах Казначейства не обслуговується, оскільки немає відкритих банківських рахунків. Норми законодавства не містять імперативної норми про те, що стягнення коштів з місцевого бюджету або бюджетної установи на підставі виконавчого документу здійснюється виключно органом Казначейства.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зазначає про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.

У судове засідання, призначене на 10 грудня 2024 року, учасники справи не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, відповідно до якої неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, апеляційний суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутність її учасників.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що на розгляді Літинського районного суду Вінницької області перебувала цивільна справа №149/1958/20 за позовом ОСОБА_1 до Хмільницької міської ради Вінницької області, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про встановлення сервітуту.

Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 19 січня 2024 року позов задоволено.

Встановлено ОСОБА_1 право безстрокового земельного сервітуту на земельну ділянку площею 200, кв.м., кадастровий номер 0510900000:00:001:1398 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка є комунальною власністю територіальної громади м. Хмільника та перебуває в оренді ОСОБА_2 у відповідності до варіанту №2 (додаток 3) висновку судової земельно-технічної експертизи від 16.02.2023 № 007/21, виконаної ТОВ «Експертно-юридичною фірмою Соломон»:

- встановлено право проходу та проїзду на транспортному засобі через земельну ділянку площею 200 кв.м. кадастровий номер 0510900000:00:001:1398 до земельної ділянки площею 300,00 кв.м. кадастровий номер 0510900000:00:001:1397 згідно варіанту №2 (додаток 3) висновку судової земельно-технічної експертизи від 16.02.2023 № 007/21, виконаної ТОВ «Експертно-юридичною фірмою Соломон»;

- встановлено право на прокладання водопроводу та водовідведення, право на прокладання силових кабелів електропостачання від загальноміських мереж водопостачання та водовідведення мереж електропостачання через земельну ділянку площею 200,00 кв. м, кадастровий номер 0510900000:00:001:1398 до земельної ділянки площею 300,00 кв.м. 0510900000:00:001:1397 згідно варіанту №2 (додаток 3) висновку судової земельно-технічної експертизи від 16.02.2023 № 007/21, виконаної ТОВ «Експертно-юридичною фірмою Соломон».

Стягнуто із Хмільницької міської ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 :

- 420,40 грн (чотириста двадцять гривень 40 копійок) у якості відшкодування витрат зі сплати судового збору;

- 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень) у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу;

- 7 465,035 грн (сім тисяч чотириста шістдесят п`ять гривень та 0,35 копійок) у відшкодування витрат за проведення у справі судової земельно-технічної експертизи.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 :

- 420,40 грн (чотириста двадцять гривень 40 копійок) у якості відшкодування витрат зі сплати судового збору;

- 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень) у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу;

- 7 465,035 грн (сім тисяч чотириста шістдесят п`ять гривень та 0,35 копійок) у відшкодування витрат за проведення у справі судової земельно-технічної експертизи (а.с.30-35 т.4 справи).

Постановою Вінницького апеляційного суду від 04 квітня 2024 року апеляційні скарги Хмільницької міської ради Вінницької області, представника ОСОБА_2 адвоката Браславця Я.Ю. залишено беззадоволення, а рішення Літинського районного суду Вінницької області від 19 січня 2024 року без змін.

Стягнуто з Хмільницької міськоїради Вінницькоїобласті на користь ОСОБА_1 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн 00 к. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн 00 к. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (а.с.242-248 т.4 справи).

19 квітня 2024 року Літинським районним судом Вінницької області у вказаній справі було видано виконавчий лист про стягнення із Хмільницької міської ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 420,40 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору, 4 000 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, 7 465,35 грн відшкодування витрат за проведення судової земельно-технічної експертизи (а.с.7-8).

Також 19 квітня 2024 року Літинським районним судом Вінницької області було видано виконавчий лист про стягнення із Хмільницької міської ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 2 500 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (а.с.13-14).

Вказані виконавчі листи були пред`явленні ОСОБА_1 до виконання до Управління Державної казначейської служби України у Хмільницькому районі та м. Хмільнику Вінницької області, яке листами від 23 травня 2024 року №02-60-06/553 та №02-60-06/554 повернуло їх без виконання (а.с.9,15).

На виконавчих листах міститься відмітка про те, що виконавчі листи начальником управління повертаються без виконання у відповідності до вимог п.п.3 п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845.

Після цього ОСОБА_1 звернувся до начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) із заявами від 30 серпня 2024 року, в яких просив відкрити виконавчі провадження на підставі згаданих вище виконавчих листів (а.с.5).

23 вересня 2024 року заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Мельник Т.П. на підставі п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» винесено повідомлення №20152 та №20156 про повернення виконавчого документу стягувачу ОСОБА_1 без прийняття до виконання, оскільки рішення про стягнення коштів з місцевих бюджетів виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (а.с.10-11, 16-17).

Відмітка про повернення виконавчих листів стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 9 ч. 4 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» міститься на виконавчих листах.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Відповідно до статті 1Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною другою,четвертою статті6Закону України«Про виконавчепровадження» передбачено,що рішенняпро стягненнякоштів здержавних органів,державного тамісцевих бюджетівабо бюджетнихустанов виконуютьсяорганами,що здійснюютьказначейське обслуговуваннябюджетних коштів. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Пунктом 12 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

За змістомпунктом 9Прикінцевих таПерехідних положеньБюджетного кодексуУкраїни,до законодавчоговрегулювання безспірногосписання коштівбюджету тавідшкодування збитків,завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Хмільницька міськарада Вінницькоїобласті за організаційно-правовою формою є органом місцевого самоврядування.

Згідно з підпунктом 3пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення передбачений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі Порядок №845).

Відповідно до пункту 3 Порядку №845 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства.

Пунктом 4 цього Порядку №845 передбачено, що органи Казначейства: 1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку ;2)вживають заходівдо виконаннявиконавчих документів; 3) розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження.

У підпункті 3 пункту 9 Порядку №845 зазначено, що орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно ізЗаконом України«Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

У разі повернення виконавчого документа орган Казначейства робить відмітку на такому документі про його повернення із зазначенням підстави та дати повернення, яка засвідчується підписом відповідальної особи, скріпленим гербовою печаткою (пункт 9-3 Порядку №845).

За встановленими обставинами даної справи, боржником за виконавчими документами є Хмільницька міська рада Вінницької області орган місцевого самоврядування, тому на нього поширюються вимоги статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» та згаданого Порядку №845, а відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що виконавчі документи мають виконуватися органами Казначейства.

Оскільки встановлено, що Хмільницька міська рада Вінницької області не має відкритих рахунків в органі Казначейства, орган Казначейства повернув виконавчі документи стягувачеві.

ОСОБА_1 , зважаючи на повернення виконавчих документів органом Казначейства, пред`явив виконавчі документи до виконавчої служби.

У пункті 9 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

Державні виконавці позбавлені можливості проводити списання коштів за виконавчими документами, згідно з якими боржниками є органи місцевого самоврядування, тобто приймати рішення про стягнення коштів з місцевого бюджету, тому правових підстав відкривати виконавче провадження у державного виконавця не було і таких ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не наведено.

А тому виконавчі листи правомірно були повернуті стягувачу без прийняття до виконання, оскільки вони не підлягають виконанню органами державної виконавчої служби, а тому підстави для визнання неправомірною бездіяльності заступника начальника відділу примусового виконання рішень щодо повернення без прийняття до виконання виконавчих листів та зобов`язання вирішити питання про прийняття виконавчих листів до виконання відсутні.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилається на пункт 29 згаданого Порядку №845.

Увказаному пунктізазначено,що у разі неможливості визначення кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

Якщо боржник, який є одержувачем бюджетних коштів, повідомляє про те, що заборгованість за виконавчими документами не відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою, які їх уповноважили виконувати, та надає документи, які це підтверджують, орган Казначейства повертає виконавчі документи стягувачу для стягнення таких коштів через органи виконавчої служби.

Однак, у даному випадку виконавчі листи були повернуті стягувачу не з передбачених пунктом 29 Порядку №845 підстав, а тому ця норма Порядку №845 не підлягає до застосування, і на надає право державній виконавчій службі виконувати таке судове рішення.

Доводи апеляційної скарги не впливають на мотиви ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, оскільки ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 28 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 грудня 2024 року.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді О.Ю. Береговий

О.В. Ковальчук