Рішення

від 24.10.2024 по справі 127/22068/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/22068/24

Провадження № 2-о/127/481/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2024 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Жмеринська міська рада Вінницької області, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про встановлення факту родинних відносин. Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Браїлів, Жмеринського району Вінницької області, померла тітка заявника - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 26.12.2023 року Жмеринський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). До дня своєї смерті тітка проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 ), на час відкриття спадщини з ОСОБА_3 ніхто не був зареєстрований, що підтверджується довідкою Браїлівського старостинського округу № 01-1-2024/9 від 03.01.2024 року. Чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданим 27.03.2020 року Виконавчим комітетом Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області - помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Браїлів, Жмеринського району Вінницької області. До дня своєї смерті ОСОБА_4 проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 ), на час відкриття спадщини з ОСОБА_4 була зареєстрована дружина ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою Браїлівського старостинського округу від 08.12.2023 року № 01-1-2023/1271. Яка фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка, однак не оформила своїх спадкових прав. Згідно ст. 1268 ЦК України, спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла його дружина ОСОБА_3 , з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори вона не зверталася, так як є, відповідно до ч. З ст. 1268 ЦК України, такою, що фактично прийняла спадщину, після смерті ОСОБА_3 спадкова справа на майно померлої заведена Другою Жмеринською державною нотаріальною конторою № 6/2024 від 10.01.2024 року, згідно якої єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 за законом є ОСОБА_1 , що також підтверджує факт відсутності інших спадкоємців, що претендують на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , оскільки ніхто з спадкоємців з відповідною заявою до нотаріальної контори не звертався. При цьому, за життя ОСОБА_3 09.07.2020 року здійснила особисте розпорядження щодо свого майна на випадок свої смерті у вигляді заповіту, який посвідчено секретарем Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області ОСОБА_5 , яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, у тому числі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона матиме право за законом заповідала онукові ОСОБА_2 , що підтверджується копією відповідного заповіту та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 77442025 від 25.06.2024 року. Відповідно до вищевикладеного часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є ІНФОРМАЦІЯ_1 . Строк у шість місяців для прийняття спадщини відповідно закінчувався - 24.06.2023 року. У встановлений законодавством строк з відповідною заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернувся лише ОСОБА_1 . Однак, було встановлено, що ОСОБА_3 залишила заповіт. Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 - ОСОБА_2 не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , з відповідною заявою до нотаріальної контори не звернувся, на час відкриття спадщини він з спадкодавицею не проживав та не був зареєстрований (як і будь- хто інший), що підтверджується вищезазначеною довідкою. Отже, ОСОБА_2 пропустив строк на прийняття спадщини, жодних дій направлених на прийняття спадщини, поновлення пропущеного строку прийняття спадщини він по сьогоднішній день не вчиняв. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, що складається з: права ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності № 1512 від 01.10.2008 року виданого Виконавчим комітетом Браїлівської селищної ради Вінницької області на підставі рішення № 99 від 18.08.2008 року та зареєстрованого в КП «ВООБТІ» 08.10.2008 року. Крім ОСОБА_1 інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 відсутні. Спір про спадкове майно ОСОБА_3 також відсутній. У ОСОБА_1 відсутні докази родинних відносин між ним та її тіткою ОСОБА_3 , а саме відсутнє свідоцтво про народження його батька ОСОБА_6 . У зв`язку з відсутністю документа, що підтверджує родинні зв`язки заявник не може оформити спадщини після тітки як спадкоємець за законом. При зверненні до Другої Жмеринської державної нотаріальної контори з заявою на отримання свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_1 - 25.06.2024 року нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 269/02-31 у зв`язку з відсутністю можливості підтвердження факту родинних відносин, між спадкодавицею ОСОБА_3 та спадкоємцем ОСОБА_1 . В розпорядженні заявника перебувають наступні документи пов`язані з його батьком ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та його тіткою (рідною сестрою батька) ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 : свідоцтво про народження - ОСОБА_7 № НОМЕР_3 , виданим в селі Москалівка, Жмеринського району Вінницької області 23.12.1936 року (батьками зазначені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ); свідоцтво про одруження ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , серії НОМЕР_4 від 13.07.1956 року; свідоцтво про одруження ОСОБА_6 та ОСОБА_11 серії НОМЕР_5 від 27.02.1959 року (батьки заявника ОСОБА_1 ); -свідоцтво про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_6 , виданим 05.07.1960 року, актовий запис № 94 (батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_12 ); свідоцтво про смерть ОСОБА_6 серії НОМЕР_7 від 30.05.1997 року (батько заявника ОСОБА_1 ); військовий квиток ОСОБА_6 серії НОМЕР_8 та обліково-послужна картка до військового квитка НОМЕР_8 (в якій зазначено відомості про батьків: батько ОСОБА_8 та матір ОСОБА_9 ); свідоцтво про одруження ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , серії НОМЕР_9 видане повторно 28.10.1959 року (батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ); свідоцтво про смерть ОСОБА_8 серії НОМЕР_10 видане 14.10.1958 року (батько ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ); свідоцтво про смерть ОСОБА_9 серії НОМЕР_11 видане 01.02.2002 року (матір ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ). Батько заявника ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , в рік страшного голодомору в Україні, в тому числі на Вінниччині, свідоцтво про народження не зберіглося. Відновити його станом на сьогодні неможливо, оскільки відповідно до довідки Державного архіву Вінницької області № 08-2936/7 від 28.12.2023 року книги актових записів про народження громадян по с. Москалівка, Жмеринського району Вінницької області, за 1933 рік в архіві на зберіганні немає. Встановлення факту родинних відносин в даному випадку можливе лише в судовому порядку. Без встановлення даного юридичного факту, ОСОБА_1 не має можливості оформити спадщину після смерті тітки як спадкоємець за законом. Просить встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно являється тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за ДРФО НОМЕР_12 .

Ухвалою суду від 22.07.2024 року відкрито провадження по справі.

В судовому засіданні заявник підтримав заяву за обставин викладених в ній, просив заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин.

Заслухавши пояснення заявника, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Браїлів, Жмеринського району Вінницької області, померла тітка заявника - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 26.12.2023 року Жмеринський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

До дня своєї смерті тітка проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 ), на час відкриття спадщини з ОСОБА_3 ніхто не був зареєстрований, що підтверджується довідкою Браїлівського старостинського округу № 01-1-2024/9 від 03.01.2024 року.

Чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданим 27.03.2020 року Виконавчим комітетом Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області - помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Браїлів, Жмеринського району Вінницької області. До дня своєї смерті ОСОБА_4 проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 ), на час відкриття спадщини з ОСОБА_4 була зареєстрована дружина ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою Браїлівського старостинського округу від 08.12.2023 року № 01-1-2023/1271. Яка фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка, однак не оформила своїх спадкових прав.

Після смерті ОСОБА_3 спадкова справа на майно померлої заведена Другою Жмеринською державною нотаріальною конторою № 6/2024 від 10.01.2024 року, згідно якої єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 за законом є ОСОБА_1 .

При зверненні до Другої Жмеринської державної нотаріальної контори з заявою на отримання свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_1 - 25.06.2024 року нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 269/02-31 у зв`язку з відсутністю можливості підтвердження факту родинних відносин, між спадкодавицею ОСОБА_3 та спадкоємцем ОСОБА_1 .

В розпорядженні заявника перебувають наступні документи пов`язані з його батьком ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та його тіткою (рідною сестрою батька) ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 : свідоцтво про народження - ОСОБА_7 № НОМЕР_3 , виданим в селі Москалівка, Жмеринського району Вінницької області 23.12.1936 року (батьками зазначені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ); свідоцтво про одруження ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , серії НОМЕР_4 від 13.07.1956 року; свідоцтво про одруження ОСОБА_6 та ОСОБА_11 серії НОМЕР_5 від 27.02.1959 року (батьки заявника ОСОБА_1 ); -свідоцтво про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_6 , виданим 05.07.1960 року, актовий запис № 94 (батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_12 ); свідоцтво про смерть ОСОБА_6 серії НОМЕР_7 від 30.05.1997 року (батько заявника ОСОБА_1 ); військовий квиток ОСОБА_6 серії НОМЕР_8 та обліково-послужна картка до військового квитка НОМЕР_8 (в якій зазначено відомості про батьків: батько ОСОБА_8 та матір ОСОБА_9 ); свідоцтво про одруження ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , серії НОМЕР_9 видане повторно 28.10.1959 року (батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ); свідоцтво про смерть ОСОБА_8 серії НОМЕР_10 видане 14.10.1958 року (батько ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ); свідоцтво про смерть ОСОБА_9 серії НОМЕР_11 видане 01.02.2002 року (матір ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ).

ОСОБА_3 09.07.2020 року здійснила особисте розпорядження щодо свого майна на випадок свої смерті у вигляді заповіту, який посвідчено секретарем Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області ОСОБА_5 , яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, у тому числі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона матиме право за законом заповідала онукові ОСОБА_2 , що підтверджується копією відповідного заповіту та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 77442025 від 25.06.2024 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, що складається з: права ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності № 1512 від 01.10.2008 року виданого Виконавчим комітетом Браїлівської селищної ради Вінницької області на підставі рішення № 99 від 18.08.2008 року та зареєстрованого в КП «ВООБТІ» 08.10.2008 року.

Батько заявника ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , в рік страшного голодомору в Україні, в тому числі на Вінниччині, свідоцтво про народження не зберіглося. Відновити його станом на сьогодні неможливо, оскільки відповідно до довідки Державного архіву Вінницької області № 08-2936/7 від 28.12.2023 року книги актових записів про народження громадян по с. Москалівка, Жмеринського району Вінницької області, за 1933 рік в архіві на зберіганні немає.

Частиною 1 статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №363/214/17-ц перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" звертається увага судів на наступне: в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно ст.318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

У справах даної категорії, разом із заявою про встановлення факту родинних відносин заявник повинен подати суду не тільки відмову органу, що видав документ про внесенні виправлень у документи, що підтверджують родинні відносини, але і достовірні дані про те, що встановлення факту породжує для них юридичні наслідки і не пов`язане із спором про право. Разом з тим, підтвердження родинних відносин між живими фізичними особами здійснюється іншим шляхом, в залежності від обставин.

Верховний Суд України в листі 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: - спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; - особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; - інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом). При цьому до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Пунктом 1 ч.1 ст.315 ЦПК України, яким встановлюється можливість встановлення факту родинних відносин між фізичними особами в судовому порядку, в сукупності з висновками Верховного Суду України в листі 01.01.2012 року, вказує на те, що встановлення такого факту в судовому порядку можливо за умови смерті особи, з якою заявник бажає встановити факт родинних відносин.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Чинне законодавство не містить вичерпного переліку засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватися факт родинних відносин, тому застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування.

Згідно з вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог частини 1 ст. 77 ЦПК належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

В силу вимог ст. 78 ЦПК суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК).

Положеннями ст. 80 ЦПК встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до вимог статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, дослідивши надані заявником докази суд встановив, що матеріали справи не містять доказу того, що ОСОБА_3 та батько заявника - ОСОБА_6 , є рідними братом та сестрою, а саме: відсутнє свідоцтво про народження ОСОБА_6 , яке може підтвердити вказаний факт.

Як встановлено судом, у державному архіві Вінницької області на зберіганні немає, книг актових записів про народження громадян по с. Москалівка Жмеринського району Вінницької області за 1933рік, у зв`язку із чим суд не може встановити факт спорідненості ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , а відповідно і ОСОБА_3 та заявника.

Оскільки докази у справі не дають підстав для однозначного висновку про те, що ОСОБА_3 є тіткою ОСОБА_1 , а суд неуповноважений на підставі припущень вважати доведеним той чи інший юридичний факт, то у задоволенні заяви належить відмовити з огляду на те, що заявник не довів у передбачений законом спосіб факт споріднення вказаних осіб.

Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення.

Проте, таких доказів заявником суду не надано.

Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є визнання права.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Суд не бере до уваги показання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , оскільки вони грунтуються на припущення, достимено їм не відомо, що ОСОБА_3 була тіткою заявника.

Крім того, лише пояснення свідків, за відсутності документального підтвердження вказаних ними обставин щодо родинних зв`язків, є недостатніми доказами та не можуть бути покладені в основу рішення суду про задоволення позовних вимог про встановлення факту родинних відносин.

За встановлених обставин, суд доходить висновку про недоведеність факту родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а тому у задоволенні вимог заяви про встановлення факту родинних відносин слід відмовити.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі вищевикладеного керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 294, 315 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.10.2024 року.

ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_12 .

Жмеринська міська рада Вінницької області, м. Жмеринка, вул. Центральна, 4, код ЄДРПОУ 03084233.

ОСОБА_2 , АДРЕСА_4 .

Суддя: