Постанова

від 22.10.2024 по справі 924/232/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року Справа № 924/232/22 (924/201/22)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Коломис В.В.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

представника позивача - Керницька О.В.

представника відповідача 1 - не з`явився

представника відповідача 2 - Ярош В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.05.2024, повний текст складено 07.06.2024, та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у справі №924/232/22 (924/201/22) (суддя Заярнюк І.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Проскурів", м. Хмельницький

до:

1. Дочірнього підприємства спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" с. Розсоша Хмельницького району Хмельницької області

2. Фізичної особи підприємця Яцишина О.В., м. Хмельницький

про:

1) визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р., який укладений між Дочірнім підприємством спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів", як первісним кредитором, та фізичною особою підприємцем Яцишиним Олегом Володимировичем, як новим кредитором;

2) застосування наслідків недійсності правочину до договору відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р., укладеного між Дочірнім підприємством спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів", як первісним кредитором, та фізичною особою підприємцем Яцишиним Олегом Володимировичем, а саме:

- стягнення з дочірнього підприємства "Фірма "Торговий дім Проскурів" на користь фізичної особи підприємця Яцишина Олега Володимировича 5 000,00 грн. отриманих коштів за договором відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р;

- стягнення з фізичної особи підприємця Яцишина Олега Володимировича на користь Публічного акціонерного товариства "Проскурів" 46016,42 грн., отриманих коштів в рахунок погашення заборгованості в межах ВП №66522496

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.06.23 (залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.23) у справі №924/232/22 (924/201/22) відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 31.10.23 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2023 у справі №924/232/22 (924/201/22) скасовано. Справу №924/232/22 (924/201/22) направлено на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 28.05.2024 у справі №924/232/22 (924/201/22) відмовлено в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Проскурів" до Дочірнього підприємства спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" та Фізичної особи підприємця Яцишина О.В. про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочинну.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 28.05.2024 у справі №924/232/22 (924/201/22), 28.06.24 Публічне акціонерне товариство "Проскурів" звернулося через підсистему "Електронний суд" до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким позов задоволити в повному обсязі. Здійснити розподіл судових витрат.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/232/22 (924/201/22) у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Маціщук А.В., суддя Бучинська Г.Б.

Листом №924/232/22 (924/201/22)/4414/24 від 01.07.2024 витребувано матеріали справи з Господарського суду Хмельницької області. 11.07.2024 матеріали справи №924/232/22 (924/201/22) надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Також додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у справі №924/232/22 (924/201/22) стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на користь Фізичної особи - підприємця Яцишина Олега Володимировича 25 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з додатковим рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у справі №924/232/22 (924/201/22), 15.07.24 Публічне акціонерне товариство "Проскурів" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у справі №924/232/22 (924/201/22) та ухвалити нове судове рішення, яким повернути заяву представника відповідача 2 про ухвалення додаткового рішення без розгляду. Якщо суд дійде висновку, що відсутні підстави для повернення такої заяви, просить додаткове рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви представника відповідача 2 про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.05.2024 у справі №924/232/22 (924/201/22) - залишено без руху. Зобов`язано скаржника протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжне доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 6610,80 грн; подати докази направлення апеляційної скарги іншим учасникам справи з використанням окремої підсистеми ЄСІТС, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Маціщук А.В. у період з 04.07.2024 по 08.08.2024 включно та судді-члена колегії Бучинської Г.Б. у період з 08.07.2024 по 09.08.2024 включно, відповідно до ст. 32 ГПК України та п. 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, затвердженого рішенням зборів суддів Північно-західного апеляційного господарського суду №1 від 04.10.18 року (надалі Засад), здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2024 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Мельник О.В., суддя Олексюк Г.Є.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у справі №924/232/22 (924/201/22). Призначено розгляд апеляційної скарги на "16" вересня 2024 р. об 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №1 . Запропоновано відповідачам у строк до 09.08.2024 надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України та докази надсилання копії цього відзиву та доданих до нього документів позивачу.

30.07.2024 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Проскурів" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучено докази сплати судового збору в розмірі 6610,80 грн та докази направлення апеляційної скарги іншим учасникам справи.

Розпорядженням керівника апарату суду від 31.07.2024, у зв`язку із перебуванням у відпустці головуючої судді Розізнаної І.В., та суддів членів-колегії Маціщук А.В. та Бучинської Г.Б., відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.9.2 Засад, призначено повторний автоматизований розподіл справи №924/232/22 (924/201/22).

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/232/22 (924/201/22) у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду 01.08.24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на рішення господарського суду Хмельницької області від 28.05.2024 у справі №924/232/22 (924/201/22). Призначено розгляд апеляційної скарги на "16" вересня 2024 р. об 14:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №1.

12.08.2024 через підсиcтему "Електронний суд" до Північно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Миханюк М.В. від участі у розгляді справи №924/232/22 (924/201/22).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.24 визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Миханюк М.В. від розгляду справи №924/232/22(924/201/22) необґрунтованою. Передано матеріали справи №924/232/22(924/201/22) для вирішення питання про відвід судді Миханюк М.В. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.24 для вирішення питання про відвід визначено суддю Тимошенка О.М.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.24 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Миханюк М.В. від розгляду справи № 924/232/22 (924/201/22).

26.08.24 від ФОП Яцишина О.В. через підсистему "Електронний суд" до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу ПАТ "Проскурів" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.05.24 у справі №924/232/22 (924/201/22). Із підстав висвітлених у відзиві, відповідач 2 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін (том 4, а.с. 187-194).

Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду №01-05/829 від 09.09.24, на підставі службової записки головуючого судді Саврія В.А. від 09.09.2024, на підставі 7.2. Засад: "якщо у проваджені колегії суддів перебуває дві і більше апеляційні скарги на різні судові рішення суду першої інстанції у справі про банкрутство або у справах позовного провадження у межах справи про банкрутство, у такому випадку апеляційна скарга, провадження по якій відкрито пізніше, передається для розгляду колегії суддів, яка раніше за інші колегії суддів відкрила провадження у справі. Контроль за передачею апеляційної скарги, визначеною абзацами 1, 2 цього пункту покладається на головуючого суддю (суддю-доповідача), що отримав апеляційну скаргу пізніше", призначено проведення повторного автоматизованого розподілу даної судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи №924/232/22 (924/201/22) між суддями від 09.09.24 для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.05.2024 у справі №924/232/22 (924/201/22) визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя Розізнана І.В., суддя Мельник О.В., суддя Олексюк Г.Є.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.24 прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.05.24 у справі №924/232/22 (924/201/22) до свого провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Мельник О.В., суддя Олексюк Г.Є. Об`єднано апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.05.2024 у справі №924/232/22 (924/201/22) з апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у справі №924/232/22 (924/201/22) до спільного розгляду. Призначено розгляд апеляційних скарг на "16" вересня 2024 р. об 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1.

16.09.2024 до Північно-західного апеляційного господарського суду від Фізичної особи підприємця Яцишина О.В. надійшла заява про відвід колегії суддів у даній справі (головуючій судді Розізнаній І.В., судді Мельнику О.В., судді Олексюк Г.Є.).

16.09.24 від Публічного акціонерного товариства "Проскурів" через підсистему "Електронний суд" до суду апеляційної інстанції надійшли додаткові письмові пояснення (том 4, а.с. 211-219).

У судове засідання 16.09.2024 з`явились представники позивача та відповідача-2 (в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.24 оголошено перерву в судовому засіданні до "23" вересня 2024 р. об 14:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1. Ухвалено судове засідання "23" вересня 2024 р. об 14:00 год. провести в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів із представником позивача - Керницькою О.В. та представником відповідача 2 - Ярошем В.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні поданий відвід, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.24 відмовлено у задоволенні заяви Фізичної особи підприємця Яцишина О.В про відвід від розгляду справи №924/232/22(924/201/22) головуючої судді Розізнаної І.В., судді Мельника О.В. та судді Олексюк Г.Є.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.24 задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи. Відкладено розгляд справи на "22" жовтня 2024 р. об 10:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1.

Відповідно до ч. 3 ст. 273 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу, постанову суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Згідно з п.8.2 Засад, якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені ГПК України (під строками встановленими ГПК України за змістом цих Засад слід розуміти всі визначені ГПК України строки для вчинення процесуальних дій), його заміна здійснюється автоматизованою системою у порядку, зазначеному в підпунктах 6.1 - 6.4 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду на підставі вмотивованого розпорядження керівника апарату суду на виконання службової записки судді-доповідача у справі. Заміна судді-члена колегії, за наявності підстав, здійснюється напередодні або у день розгляду справи.

Згідно з відомостей табелю КП "Діловодство спеціалізованого суду" суддя Олексюк Г.Є. перебувала у відпустці у період з 17.10.2024 по 25.10.24 включно, суддя Мельник О.В. перебував у відпустці у період з 21.10.24 по 30.10.2024 включно.

Із урахуванням вищезазначеного, розпорядженням керівника апарата від 22.10.24. на підставі службової записки головуючої судді Розізнаної І.В. від 22.10.24 проведено повторний автоматизований розподіл між суддями у даній справі.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи №924/232/22 (924/201/22) між суддями від 22.10.24 для розгляду апеляційних скарг визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В., суддя Коломис В.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.24 прийнято апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.05.24 та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.24 у справі №924/232/22 (924/201/22) до свого провадження у складі колегії суддів: головуюча суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В., суддя Коломис В.В.

У судове засідання з`явився представника позивача та відповідача 2 в режимі відеоконференцзв`язку. Відповідач 1 не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні. При цьому копію ухвали доставлено учасникам справи в електронні кабінети підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи (том 4, а.с. 235-237).

Відповідно до ст.ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційних скарг та відзивів на подані апеляційні скарги стосовно дотримання норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача 2, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 11.09.18 Дочірнім підприємством спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" (позикодавець) та Публічним акціонерним товариством "Проскурів" (позичальник) укладено договір поворотної фінансової допомоги №110 про наступне: "1. В порядку та на умовах визначених цим договором Позикодавець передає Позичальнику у власність кошти в сумі 500000 грн. 2. Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцю в строк та на умовах передбачених цим Договором, суму коштів, отриману відповідно до п.1 цього Договору. Повернення коштів у гривні здійснюється відповідно до офіційного курсу НБУ на день повернення коштів. 3. Позичальник зобов`язаний погасити всю суму позики, визначену у п.1 цього Договору за першої вимоги" (том 1, а.с. 10).

Додатковою угодою №1 від 21.09.18 до договору поворотної фінансової допомоги №110 від 11.09.18 сторони доповнили договір п.15-17 такого змісту:

"15. Відступлення права вимоги за цим договором (заміна кредитора) не допускається. Позикодавець не має права передавати свої права та обов`язки, що обумовлені договором третім особам.

16. Обмін кореспонденцією (повідомленнями) здійснюється шляхом поштового направлення цінного листа з описом на офіційну юридичну адресу, яка зазначена у ЄДР.

17. Зміни до цього договору укладаються сторонами виключно за згодою вищого органу управління Позичальника та Позикодавця." (том 1, а.с. 11).

Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору. Ця додаткова набирає чинності з наступного дня після її підписання сторонами. Сторони домовились, що всі інші пункти договору залишаються без змін. (п.п. 2,3,5).

У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань позичальником, Дочірнє підприємство спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" звернулося до місцевого господарського суду задля відновлення свого порушеного права.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.05.20 року у справі №924/506/20 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на користь Дочірнього підприємства спільного підприємства "Рудтранс - Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" 500000,00 грн поворотної фінансової допомоги та 7500,00 грн судових витрат.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Публічне акціонерне товариство "Проскурів" звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.20 відмовлено в задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Проскурів", а рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.05.20 у справі №924/506/20 залишено без змін.

02.02.22 між Дочірнім підприємством спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" (первісний кредитор) та Фізичною особою - підприємцем Яцишиним Олегом Володимировичем (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги (цесії) за п.1 якого первісний кредитор відступає та передає новому кредитору, а останній набуває та приймає право вимоги грошового зобов`язання боржника публічного акціонерного товариства "Проскурів" сплатити 500000 грн., як повернення отриманої ним поворотної фінансової допомоги, та 7500 грн. судових витрат, що підтверджено рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.05.2020р. у справі №924/506/20, і на виконання чого видано наказ від 03.08.20 та відкрито виконавче провадження ВП №66522496 (том 1, а.с.8).

Відповідно до п. 2 вищезазначеного договору, право вимоги, що відступається первісним кредитором, засвідчується договором поворотної фінансової допомоги №110 від 11.09.18р., платіжним дорученням від 11.09.18р. №269 на суму 500000 грн., а також підтверджене, шляхом дослідження цих документів, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.05.20 у справі №924/506/20.

Копії та оригінали документів, визначених у п. 2 цього договору, та документована інформація, яка є важливою для здійснення права вимоги, яке відступає первісний кредитор за цим договором, передаються останнім новому кредитору в момент підписання сторонами цього договору і є його невід`ємною частиною. За відступлене право вимоги новий кредитор має сплатити не пізніше семи днів з моменту підписання цього договору первісному кредитору 5000 грн., а також ще 100000 грн. після повного отримання коштів за зобов`язанням боржника не пізніше десяти днів з моменту такого погашення боржником (пункти 3, 4 договору відступлення права вимоги).

Пунктом 8 договору відступлення права вимоги визначено, що він вважається укладеним і набирає чинності, а право вимоги, що є його предметом, - набутим новим кредитором, з моменту підписання сторонами цього договору та затвердження засновником первісного кредитора.

У матеріалах справи наявне рішення засновника ДП "Фірма "Торговий дім "Проскурів" від 08.05.23 в особі директора ТОВ "Нерухомість Поділля" Будзінського В.В., яким затверджено укладену між ПАТ "Проскурів" та ДП СП "Рудтранс - Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" додаткову угоду №1 від 21.09.18 до договору поворотної фінансової допомоги від 11.09.18 (том 2, а.с. 3).

Публічне акціонерне товариство "Проскурів" звернулося до місцевого господарського суду з позовом до Дочірнього підприємства спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів", Фізичної особи - підприємця Яцишина Олега Володимировича про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022, який укладено між ДП СП "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" як первісним кредитором та ФОП Яцишиним О.В. як новим кредитором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11.09.18 року між ДП СП "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" та ПАТ "Проскурів" укладено договір поворотно-фінансової допомоги за № 110, відповідно до умов якого позикодавець ДП СП "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" передав позичальнику ПАТ "Проскурів" у власність кошти в сумі 500000, 00. Водночас 21.09.18 до договору поворотної фінансової допомоги № 110 від 11.09.18 укладено додаткову угоду №1.

10.02.22 року засобами поштового зв`язку ПАТ "Проскурів" отримано повідомлення від 05.02.22 про відступлення права вимоги за договором поворотної фінансової допомоги № 110 від 11.09.18р. новому кредитору ФОП Яцишину Олегу Володимировичу. До повідомлення долучено договір про відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022та акт прийому-передачі документів згідно Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.22 (том 1, а.с. 7).

Позивач вказує, що договором поворотної фінансової допомоги №110 від 11.09.18 заборонено відступлення права вимоги (заміну кредитора) з огляду на укладення додаткової угоди, яка забороняє укладати відповідний правочин.

ДП СП "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" у заяві щодо заявленого позову вказало, що відповідно до п.3.1. статуту ДП "Фірма "Торговий Дім Проскурів", вищим органом управління фірми є її засновник, повноваження якого виконує його орган управління поточною діяльністю. Згідно з п.4.1, 4.2., 4.3 статуту, Виконавчим органом фірми, який здійснює керівництво її поточною діяльністю, є її Директор, який підзвітний засновнику фірми. Директор вирішує всі питання діяльності Фірми, крім тих, що входять до компетенції засновника фірми. Директор фірми вправі без довіреності, але за погодженістю із засновником, здійснювати дії від імені фірми і вирішувати питання оперативного характеру, зокрема, укладати від імені фірми всі угоди, в т.ч. господарські договори, крім угод про розпорядження основними засобами.

Засновником ДП "Фірма "Торговий Дім Проскурів" є ТОВ "Нерухомість Поділля", яке володіє 100% частки статутного капіталу ДП "Фірма "Торговий Дім Проскурів" і має в сукупності 100% голосів на загальних зборах засновників.

08.05.23 засновником ДП "Торговий Дім Проскурів" ТОВ "Нерухомість Поділля" в особі директора Будзінського Віталія Вікторовича, що діє на підставі статуту та рішення засновника від 01.05.23 було вирішено затвердити укладену між ПАТ "Проскурів" та ДП СП "Рудтранс-Інтернешнл" фірмою "Торговий дім "Проскурів" (правонаступником якого є ДП "Фірма "Торговий Дім Проскурів") додаткову угоду №1 від 21.09.18 до договору поворотної фінансової допомоги від 11.09.18.

Відтак засновником ДП "Торговий Дім Проскурів" ТОВ "Нерухомість Поділля" відповідно до ст. 241 ЦК України схвалено правочин, укладений директором ДП СП "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім "Проскурів" Будзінським Віктором Броніславовичем, а саме додаткову угоду №1 від 21.09.18 до договору поворотної фінансової допомоги від 11.09.18р.

Відповідач 1 зауважує, що між ДП СП "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім "Проскурів" та ФОП Яцишиним О.В. укладено договір відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р., який суперечить п. 15 договору поворотної фінансової допомоги №110 від 11.09.2018р. в редакції Додаткової угоди №1 від 21.09.2018р. до договору поворотної фінансової допомоги від 11.09.2018р.

ДП СП "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім "Проскурів" визнає позов та просить його задовольнити в повному розмірі.

Відповідач-2 ФОП Яцишин О.В. у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує. Вважає посилання боржника про незаконність укладення договору відступлення права вимоги від 02.02.22 через існування додаткової угоди від 21.09.18 до договору поворотної фінансової допомоги від 11.09.2018р. безпідставними, оскільки така додаткова угода укладена між сторонами однією особою - Будзінським В.Б., який був одночасно керівником і ДП СП "Рудтранс Інтернешнл "Торговий дім Проскурів", і ПАТ "Проскурів", а тому є досить вірогідні припущення, що така додаткова угода укладена "заднім числом", що може бути підтверджено судовою технічною експертизою давності документа і такі дії переслідуються у кримінальному порядку беручи до уваги диспозиції ст.ст. 366, 358, 384 КК України.

Крім цього, згідно п.3.3.10 Статуту ДП СП "Рудтранс Інтернешнл "Торговий дім Проскурів", укладення змін до договору від 11.09.18 повинно бути погоджено засновником - СП "Рудтранс-Інтернешнл", доказів чого до матеріалів справи не додано. Посилаючись на норми ст.238, 243 ЦК України, відповідач 2 вказує, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб встановлених законом.

Оскільки вказаний вище договір не має ознак комерційного представництва (як це передбачає стаття 238 ЦК України), Будзінський В.Б. як керівник обох сторін додаткової угоди - юридичних осіб не мав права її укладати. Враховуючи викладене, відповідач 2 зазначає, що така додаткова угода від 21.09.18 є неукладеною, оскільки вона підписана від імені її учасників однією і тією ж особою, і відсутні жодні докази її виконання.

Також звертає увагу суду на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 10.08.22 у справі №924/40/22, у якій вирішуючи питання правомірності зміни попереднього кредитора на Яцишина О.В., суд прийшов до висновку про неукладеність додаткової угоди та про належність повідомлення про заміну кредитора.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.06.23 (залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.23) у справі № 924/232/22 (924/201/22) відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 31.10.23 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2023 у справі №924/232/22 (924/201/22) скасовано. Справу № 924/232/22 (924/201/22) направлено на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

Верховний Суд сформував наступні висновки:

"Висновок суду про наявність правонаступництва є правовою оцінкою, яка не має преюдиційного значення. Відповідно до частини сьомої статті 75 Господарського процесуального кодексу України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду...

Звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні…

У свою чергу у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 вказано, що представник має завжди діяти у найкращих інтересах довірителя. Вчинення правочину щодо самого себе, тобто не в інтересах довірителя, а у своїх власних, є підставою для визнання такого правочину недійсним. Правило, передбачене частиною третьою статті 238 Цивільного кодексу України, покликане гарантувати інтереси особи, яку представляють, від можливих зловживань з боку представника…

З огляду на все вищевикладене, помилковими є висновки судів попередніх інстанцій у справі № 924/232/22 (924/201/22) про наявність підстав для застосування в цьому випадку положень частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, із посиланням на зміст постанови Північно - західного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 у справі № 924/40/22, без встановлення ними (судами) фактичних обставин які стосуються предмету судового розгляду, без надання їм самостійної оцінки, без належного дослідження доказів у справі та без урахування наведених правових висновків Верховного Суду, що, в цьому випадку, унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи."

20.03.2024 на адресу місцевого господарського суду надійшла заява представника позивача про зміну предмету позову.

У вказаній заяві представник позивача просить суд першої інстанції змінити предмет позову та вважати позовні вимоги в наступній редакції:

1) Визнати недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р. укладений між дочірнім підприємством спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" як первісним кредитором та ФОП Яцишинним Олегом Володимировичем як новим кредитором;

2) Застосувати наслідки недійсності правочину до договору відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р. укладеного між дочірнім підприємством спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" та ФОП Яцишинним Олегом Володимировичем, а саме:

- стягнути з Дочірнього підприємства "Фірма "Торговий дім Проскурів" на користь фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича 5 000,00 грн. отриманих коштів за договором відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р.

- стягнути з Фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича на користь Публічного акціонерного товариства "Проскурів" 46 016,42 грн. отриманих коштів в рахунок погашення заборгованості в межах ВП №66522496 (том 3, а.с. 178-191).

Також позивач вказав на те, що за наслідком визнання недійсним правочину слід застосувати двосторонню реституцію повернути сторін недійсного правочину до попереднього стану.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Хмельницької області від 28.05.24 у справі №924/232/22 (924/201/22) у задоволенні позову відмовлено. Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 18.06.24 у справі №924/232/22 (924/201/22) стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на користь Фізичної особи - підприємця Яцишина Олега Володимировича 25 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Хмельницької області від 28.05.24 у справі №924/232/22 (924/201/22) та додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 18.06.24 у справі №924/232/22 (924/201/22), Публічне акціонерне товариство "Проскурів" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційними скаргами.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Під порушенням права слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частковою (Правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03.02.2020 у справі №910/16236/18).

Згідно частин 1, 3 статті 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною 6 статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Нормами Господарського процесуального кодексу України встановлений обов`язок для особи, яка звернулась до суду доказування і подання доказів та визначені критерії належності та допустимості доказів.

Виходячи із змісту статей 15, 16 ЦК України, статті 20 ГК України та ГПК України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) та застосування наслідків недійсності правочину.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами (частини 1, 2, 3 ст. 202 ЦК України).

Згідно статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Разом з цим, в статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки це не буде спростовано, зокрема на підставі судового рішення.

Враховуючи викладене, особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, в тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на наявність підстав, передбачених статтями 203, 215 ЦК України.

Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення. При цьому, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019р. у справі № 904/10956/16).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, необхідно встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. (Правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, постанові Верховного Суду від 04.04.2023 у справі №924/1351/20 (924/1175/21)).

Щодо визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р., який укладений між Дочірнім підприємством спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" як первісним кредитором та фізичною особою підприємцем Яцишиним Олегом Володимировичем як новим кредитором, суд апеляційної інстанції зазначає про наступне.

11.09.18 між Дочірнім підприємством спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" (позикодавець) та Публічним акціонерним товариством "Проскурів" (позичальник) укладено договір поворотної фінансової допомоги №110 про наступне: "1. В порядку та на умовах визначених цим договором Позикодавець передає Позичальнику у власність кошти в сумі 500000грн. 2. Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцю в строк та на умовах передбачених цим Договором, суму коштів, отриману відповідно до п.1 цього Договору. Повернення коштів у гривні здійснюється відповідно до офіційного курсу НБУ на день повернення коштів. 3. Позичальник зобов`язаний погасити всю суму позики, визначену у п.1 цього Договору за першої вимоги".

Факт невиконання умов договору поворотної фінансової допомоги №110 від 11.09.18 встановлений рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.05.20 та постановою Північно-західного апеляційного господарського від 13.07.20 у справі №924/506/20. Дані судові рішення не скасовані та набрали законної сили.

Додатковою угодою №1 від 21.09.18 до договору поворотної фінансової допомоги №110 сторони доповнили договір п.п.15-17 наступного змісту:

"15. Відступлення права вимоги за цим договором (заміна кредитора) не допускається. Позикодавець не має права передавати свої права та обов`язки, що обумовлені договором третім особам.

16. Обмін кореспонденцією (повідомленнями) здійснюється шляхом поштового направлення цінного листа з описом на офіційну юридичну адресу, яка зазначена у ЄДР.

17. Зміни до цього договору укладаються сторонами виключно за згодою вищого органу управління позичальника та позикодавця."

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.20 у справі № 145/2047/16-ц виснувано, що якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В силу дії ч. 3 ст. 238 ЦК України визначено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Постановою Верховного Суду від 01.12.21 у справі №908/3467/19 зроблено висновок, що у ч. 3 ст. 238 ЦК України міститься заборона на вчинення представником правочинів з самим собою ("у своїх інтересах") або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, оскільки, у такому разі представник діє в умовах очевидного конфлікту інтересів, який презюмується, тобто не потребує доведенню. У випадку укладення представником правочину з самим собою довіритель не повинен доводити, що цей правочин укладено не в його інтересах, збитковість правочину, недобросовісність чи нерозумність дій довірителя. По суті, положення ч. 3 ст. 238 ЦК України надають довірителю право визнати недійсним відповідний правочин, незалежно від того, на яких умовах він укладений. На довірителя не покладається тягар доведення невигідності умов такого договору, його збитковості. Його укладення не в інтересах довірителя презюмується.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 вказано, що представник має завжди діяти у найкращих інтересах довірителя. Вчинення правочину щодо самого себе, тобто не в інтересах довірителя, а у своїх власних, є підставою для визнання такого правочину недійсним. Правило, передбачене ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України, покликане гарантувати інтереси особи, яку представляють, від можливих зловживань з боку представника.

В силу дії ч. 1 ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що статтею 215 ЦК України надана характеристика недійсності правочину, де зокрема визначено, що: підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3,5,6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Постановою Верховного Суду у справі №759/2328/16-ц виснувано, що нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (ч. 2 ст. 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою "текстуальної" недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах "нікчемний", "є недійсним".

Ураховуючи зазначене, суд апеляційної виснує, що додаткова угода №1 від 21.09.18 є укладеною. Жодним іншим судовим рішенням, яке набрало законної сили, додаткову угоду недійсною визнано не було. Згідно усталеної судової практики, наведеної вище в мотивувальній частині даної постанови, можливо сформувати висновок, що якщо сторона вважає укладений договір недійсним у зв`язку з порушенням вимог ч. 3 ст. 238 ЦК України, то в сторони виникає матеріально-правова підстава визнати такий правочин недійсним у судовому порядку. Відтак зі змісту даної норми матеріального права вбачається, що укладена додаткова угода №1 від 21.09.18 не може вважатися недійсною виключно з підстав незгоди з нею однією із сторін без безпосереднього оспорювання та визнання такої угоди недійсною в судовому порядку. До того ж зі змісту ч. 3 ст 215 ЦК України вбачається, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Саме тому дана додаткова угода є оспорюваним правочином. Колегія суддів апеляційної інстанції додатково звертає увагу, що визнання недійсною додаткової угоди №1 від 21.09.18 до договору поворотної фінансової допомоги №110 не є предметом розгляду в даній справі.

Відтак, враховуючи презумпцію правомірності правочину, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про дійсність укладеної додаткової угоди №1 від 21.09.18 до договору поворотної фінансової допомоги №110. Отже, суд визнає недійсним договір про відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.22, який укладений між Дочірнім підприємством спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" як первісним кредитором та фізичною особою підприємцем Яцишиним Олегом Володимировичем як новим кредитором з огляду на заборону відступлення права вимоги (заміни кредитора) за договором поворотної фінансової допомоги №110 із урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 21.09.18. Відтак позикодавець не мав права передавати свої права та обов`язки, що обумовлено договором третім особам, зокрема Яцишину О.В.

Ураховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.05.2024 у справі №924/232/22 в даній частині.

Щодо твердження ФОП Яцишина О.В. про погодження укладеної додаткової угоди №1 від 21.09.18 до договору поворотної фінансової допомоги №110 від 11.09.18 з моменту ухваленого рішення засновника 08.05.23, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Як слідує з матеріалів справи, 08.05.23 засновником ДП "Торговий Дім Проскурів" ТОВ "Нерухомість Поділля" в особі директора Будзінського Віталія Вікторовича, що діє на підставі cтатуту та рішення засновника від 01.05.23 вирішено затвердити укладену між ПАТ "Проскурів" та ДП СП "Рудтранс-Інтернешнл" фірмою "Торговий дім "Проскурів" (правонаступником якого є ДП "Фірма "Торговий Дім Проскурів") додаткову угоду №1 від 21.09.18 до договору поворотної фінансової допомоги від 11.09.18.

П.3.3.10 Статуту ДП СП "Рудтранс Інтернешнл "Торговий дім Проскурів" передбачено затвердження угод, укладених на суму, що перевищує суму еквівалентну 1000 доларів США за курсом Національного банку України на момент укладання угоди (такі угоди набирають чинність лише після цього затвердження) засновником - СП "Рудтранс Інтернешнл".

Тобто колегією суддів звертається увага на врегульовану положеннями статуту необхідність погодження договорів, і що такі договори (у тому числі й зміни до договору) набувають чинності з часу погодження.

Відтак відповідач 2 зазначає, що додаткова угода №1 від 21.09.18, якою заборонено відступлення прав за спірним договором цесії погоджена засновником 08.05.23, тобто після укладення спірного договору про відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.22. З даними доводами погодився і місцевий суд.

Однак колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів, що договір поворотної фінансової допомоги №110 від 11.09.18 погоджено засновником позикодавця. Під час розгляду справи №924/506/20 дані обставини також не встановлювалися. До того ж у судовому засіданні в даній справі представник відповідача 2 зазначив, що не володіє інформацією чи даний договір погоджено засновником. У той же час сторони не ставлять під сумнів погодження засновником договору поворотної фінансової допомоги №110 від 11.09.18 і вчинення його повноваженими представниками сторін договору.

Водночас суд апеляційної інстанції звертає увагу на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 30.04.24 у справі №922/2828/23:

"Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину (стаття 241 Цивільного кодексу України).

Отже, зі змісту частини першої статті 241 Цивільного кодексу України вбачається, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, здійснення чи прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу). Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 910/18812/17, від 08.07.2019 № 910/19776/17."

До того ж у постанові Верховного Суду від 15.01.20 у справі 924/491/17 вказано, що доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів тощо).

У той же час, згідно наявних доказів в матеріалах справи та встановлених обставин у справі №924/560/20 слід зауважити наступне:

"Згідно платіжного доручення від 11.09.18 № 269 платник позивач перерахував одержувачу ПАТ „Проскурів (відповідач) 500 000 грн. за призначенням платежу поворотна фінансова допомога згідно договору 110 від 11.09.18. Про здійснення господарської операції свідчить штамп банку у графі „Проведено банком. Крім того, надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 500 000 грн. зі сторони позивача на користь відповідача підтверджується випискою з рахунку ДП СП „Рудтранс-інтернешнл фірма ТД „Проскурів від 08.01.19, де зазначено про перерахування 500 000 грн. ПАТ „Проскурів 11.09.18 як поворотної фінансової допомоги за договором 110 від 11.09.18 (з штампом банку), а також випискою АТ „Укрсиббанк від 03.07.19 де зазначено, що 11.09.18 кореспондент (позивач) здійснив перерахунок 500 000 грн. поворотної фіндопомоги за договором 110 від 11.09.18. (наявна печатка банку).

Крім того, додано акт звірки по договору від 11.09.18 номер 110 між позивачем та відповідачем (підписаний та скріплений печатками обох сторін), де зазначено, що за даними позивача станом на 02.08.19 заборгованість на його користь складає 500 000 грн.

18.04.20 позивач направив відповідачу вимогу № 1 від 17.04.2020 про сплату 500 000 грн. Докази направлення: опис вкладень кореспонденції з штампом пошти від 18.04.20, фіскальний чек від 18.04.20; поштова накладна номер 2900703883921 від 18.04.20, з вказівкою кореспондента позивача та одержувача відповідача. "

Суд апеляційної інстанції виснує, що вчинення поведінкових актів Дочірнім підприємством спільного підприємства "Рудтранс - Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" (перерахування суми позики 11.09.18; підписання акта звірки станом на 02.08.19; надіслання вимоги про сплату боргу 18.04.20) слід вважати як вчинення конклюдентних дій, якими схвалено/погоджено укладення як основного договору так і додаткової угоди до цього договору.

Відтак з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини, колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача 2 про те, що укладення додаткової угоди №1 від 21.09.18 до договору поворотної фінансової допомоги від 11.09.18 слід вважати саме з моменту юридичного погодження такої додаткової угоди рішенням засновника, а саме з 08.05.23, з огляду на вчинення попередніх конклюдентних дій, які безпосередньо вказують на схвалення як основного договору, так і додаткової угоди до договору до моменту укладення договору відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.22.

Не приймаються до уваги колегією суддів припущення відповідача 2 з приводу виготовлення додаткової угоди як документа іншим числом (пізніше), оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази в їх підтвердження.

Так в силу ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Щодо стягнення з Фізичної особи підприємця Яцишина Олега Володимировича на користь Публічного акціонерного товариства "Проскурів" 46016,42 грн., отриманих коштів в рахунок погашення заборгованості в межах ВП №66522496.

Підставою повернення коштів позивач визначив двосторонню реституцію, а саме повернення сторін недійсного правочину до попереднього стану.

Частиною 1 статті 216 ЦК України унормовано, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Так, у постанові Верховного Суду від 26.01.22 у справі №924/637/20 висвітлено наступний правовий висновок:

"За змістом частин 1, 2 ст. 216 ЦК правовими наслідками недійсності правочину є реституція (основний наслідок) та відшкодування збитків (додатковий наслідок).

Тлумачення ст.216 ЦК свідчить, що слід відмежовувати правові наслідки недійсності правочину і правові наслідки виконання недійсного правочину; до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього, якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину іншій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки виконання двостороннього недійсного правочину охоплюють собою двосторонню реституцію; законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків визначених в ст.216 ЦК або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Отже, наслідками недійсності правочину є поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція), тобто взаємне повернення переданого за недійсним правочином, яке може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за правочином, залишається у його сторони.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (ч.1 ст.216 ЦК) застосовується лише у разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним, чи який визнано недійсним.

Метою проведення реституції є відновлення між сторонами такого собі status quo у фактичному та правовому становищі, що існував до вчинення правочину, шляхом, так би мовити, абсолютного знищення юридичного значення будь-яких дій, що вчинялися суб`єктами - учасниками недійсного правочину."

Колегією суддів приймається до уваги, що позивач не є стороною договору відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.22, що унеможливлює застосування реституції між сторонами договору за заявою третьої особи. Однак колегією суддів встановлено, що в межах ВП №66522496 на виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.05.20 у справі №924/506/20З стягнуто з ПАТ "Проскурів" на користь ФОП Яцишина 46016,42 грн, що підтверджуться доказами, наявними в матеріалах справи (том 3, а.с. 188).

Також колегією суддів приймаються як преюдиційні в силу ст. 75 ГПК України обставини, встановлені у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.24 у справі №924/40/22, де судом досліджено проведення розрахунку боржником ПАТ "Проскурів" з позикодавцем Дочірнім підприємством Спільне підприємство "Рудтранс-Інтернешнл фірма "Торговий дім Проскурів в повному обсязі:

"07.02.22 ПАТ "Проскурів" виконано рішення господарського суду Хмельницької області від 29.05.2020 у справі №924/506/20, яким cтягнуто з Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на користь первісного кредитора - Дочірнього підприємства Спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл фірма "Торговий дім Проскурів" 500000,00 грн поворотної фінансової допомоги та 7500,00 грн судових витрат, що підтверджується платіжними дорученнями №15 від 07.02.2022 та №16 від 07.02.2022...

В свою чергу, про заміну кредитора боржник дізнався лише 10.02.22, коли Публічне акціонерне товариство "Проскурів" вже сплатило на користь первісного кредитора - Дочірнього підприємства Спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" 500000,00 грн поворотної фінансової допомоги та 7500,00 грн судових витрат, що підтверджується платіжними дорученнями №15 від 07.02.2022, №16 від 07.02.2022, №17 від 07.02.2022, №18 від 07.02.22.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ПАТ "Проскурів" належним чином виконало свої зобов`язання щодо сплати на користь Дочірнього підприємства Спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" (як первісного кредитора) 500000,00 грн поворотної фінансової допомоги та 7500,00 грн судових витрат, оскільки про перехід прав вимоги до ФОП Яцишина О.В. боржник не був належним чином повідомлений."

Верховний Суд у постанові від 28.07.20 року у справі №904/2104/19 зауважив, що згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони"), суд незалежно від наявності посилання сторін вирішує, які норми права повинні застосовуватися для вирішення спору, при цьому сторони не зобов`язані доказувати в суді наявність та необхідність застосування певної норми до спірних правовідносин за винятком правових звичаїв та положень іноземного права.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі N 753/15556/15-ц (провадження N 14-445цс18) міститься висновок про те, що зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Відтак у зв`язку з визнанням недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.22, який укладений між Дочірнім підприємством спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" як первісним кредитором та фізичною особою підприємцем Яцишиним Олегом Володимировичем як новим кредитором, суд апеляційної інстанції задовольняє вимогу позивача в частині стягнення з Фізичної особи підприємця Яцишина Олега Володимировича на користь Публічного акціонерного товариства "Проскурів" 46016,42 грн отриманих коштів в рахунок погашення заборгованості в межах ВП №66522496 з огляду на їх безпідставне набуття в силу приписів ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Щодо стягнення з Дочірнього підприємства "Фірма "Торговий дім Проскурів" на користь Фізичної особи підприємця Яцишина Олега Володимировича 5 000,00 грн отриманих коштів за договором відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.22, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Правом вимагати повернення 5000,00 грн безпідставно отриманих коштів за договором цесії у зв`язку з визнанням його недійсним наділений безпосередньо ФОП Яцишин О.В. Відтак суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні апеляційної скарги в даній частині.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.05.2024 у справі №924/232/22 (924/201/22).

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у справі №924/232/22 (924/201/22), колегією суддів приймається до уваги, що з Публічного акціонерного товариства "Проскурів" стягнуто на користь Фізичної особи - підприємця Яцишина Олега Володимировича 25 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, на підставі ст.129 ГПК України. Із урахуванням скасування рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у справі №924/232/22 (924/201/22) та відмовляє Фізичній особі підприємцю Яцишину О.В. у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №924/232/22 (924/201/22).

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В силу дії ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів частково задовольняє апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.05.2024 у справі №924/232/22 (924/201/22) та скасовує рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.05.2024 у справі №924/232/22 (924/201/22). Також суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у справі №924/232/22 (924/201/22) та скасовує додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у справі №924/232/22 (924/201/22).

З огляду на вищезазначене, у силу приписів ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача-1 та відповідача-2 в рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.05.2024 у справі №924/232/22 (924/201/22) задоволити частково.

2. Скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.05.2024 у справі №924/232/22 (924/201/22).

3. Постановити нове судове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства "Проскурів" до Дочірнього підприємства спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма Торговий дім Проскурів" та Фізичної особи підприємця Яцишина Олега Володимировича про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р., який укладений між Дочірнім підприємством спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" як первісним кредитором та Фізичною особою-підприємцем Яцишиним Олегом Володимировичем як новим кредитором задоволити. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р., який укладений між дочірнім підприємством спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" як первісним кредитором та Фізичною особою-підприємцем Яцишиним Олегом Володимировичем як новим кредитором.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича ( АДРЕСА_1 , КОД НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Проскурів" (вул. Володимира Глушенкова, 11, м. Хмельницький, 29021, ЄДРПОУ 30593842) 46 016,42 грн безпідставно отриманих коштів.

5. В решті позову відмовити.

6. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича ( АДРЕСА_1 , КОД НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Проскурів" (вул. Володимира Глушенкова, 11, м. Хмельницький, 29021, ЄДРПОУ 30593842) 2754, 50 грн витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви та 3305, 40 грн витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Стягнути з Дочірнього підприємства спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма Торговий дім Проскурів" (вул. В. Глушенкова, 11, м. Хмельницький, 29021, ЄДРПОУ 21335874) на користь Публічного акціонерного товариства "Проскурів" (вул. Володимира Глушенкова, 11, м. Хмельницький, 29021, ЄДРПОУ 30593842) 2754, 50 грн витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви та 3305, 40 грн витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.

8. Господарському суду Хмельницької області видати накази.

9. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у справі №924/232/22 (924/201/22) задоволити.

10. Скасувати додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у справі №924/232/22 (924/201/22).

11. Постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Фізичної особи підприємця Яцишина О.В. про ухвалення додаткового рішення у справі №924/232/22 (924/201/22) відмовити.

12. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 287-291 ГПК України.

13. Справу №924/232/22 (924/201/22) повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "28" жовтня 2024 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Коломис В.В.