Постанова

від 15.10.2024 по справі 501/2624/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2529/24

Справа № 501/2624/22

Головуючий у першій інстанції Петрюченко М.І.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2024 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.

за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Водно-моторне спортивно оздоровче товариство рибалок любителів» про відшкодування матеріальних та моральних збитків, на рішення Іллічівського міського суду Одеської області, постановлене під головуванням судді Петрюченко М.І. 28 липня 2023 року у м. Чорноморськ Одеської області, -

встановила:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ГО «Водно-моторне спортивно оздоровче товариство рибалок любителів» про відшкодування матеріальних та моральних збитків, у якому просила суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 350000,00 грн., моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн.

Позов обґрунтовано фактом пограбування власних речей ОСОБА_1 , які знаходились в будівлі рибака для укриття від дощу місце № НОМЕР_1 , особовий рахунок № НОМЕР_2 (надалі курінь, будівля), яку позивач разом з її донькою членом причалу №114 «Бугово» ГО «ВМСОТРЛ», закінчили відновлювати у 2014 році після пожежі усього причалу №114 «Бугово», яка відбулась у 1994 році, та завезли туди нові меблі, нові будівельні матеріали, прилади устаткування. Всі затрати ОСОБА_1 понесла за власний рахунок.

У зв`язку із тим, що на території Причалу не відбувається охорона території, допускаються розграбування куренів, з розкраданням приватної власності членів Причалу, ОСОБА_1 спричинено матеріальну шкоду.

Позивач стверджувала у позові, що приблизно 23-24 вересня 2019 їй подзвонила член ГО «ВМСОТРЛ», яка назвала себе бригадиром Причалу Іною та сказала, що у будівлі позивача завалилась стіна, також повідомила про необхідність негайно приїхати до Причалу, взяти з собою документи для переоформлення будівлі рибака та земельної ділянки, про наявність боргу.

Прибувши 26 вересня на причал, ОСОБА_1 виявила руйнування будівлі, все майно було пограбовано, сантехніка з електрикою вирізана, вікна зняті, решітка вирізана, тощо.

З приводу вказаних обставин, позивачка звернулась до відділу поліції з відповідною заявою.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 28 липня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач, як член сім`є члена причалу, також є членом причалу, і будинок рибалки був збудований виключно за кошти ОСОБА_1 , що не було враховано судом першої інстанції.

Сторони про розгляд справи на 15 жовтня 2024 рокубули сповіщені належним чином, у судове засідання не з`явились.

ОСОБА_1 та ГО «Водно-моторне спортивно оздоровче товариство рибалок любителів» про розгляд справи було сповіщено шляхом направлення судових повісток на офіційну електронну адресу.

08 жовтня 2023 року на адресу Одеського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Колегія суддів зазначає, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, членом причалу №114 «Бугово» є донька позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (місце №258, особовий рахунок № НОМЕР_2 ). Вказані обставини визнані сторонами по справі.

На ім`я саме ОСОБА_2 відповідачем направлялись повідомлення про наявність заборгованості по членськім внескам громадської організації (а.с.69-72).

Положення ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду будь-якого спору має бути встановлено не лише наявність порушеного права позивача, в контексті даної цивільної справи - підстав наявності матеріальної шкоди, її розміру та причино-наслідкового зв`язку між станом здоров`я позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, на захист якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки, в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

ОСОБА_1 , обґрунтовуючи заявлені вимоги, посилається на те, що в результаті пограбування її власних речей, які знаходились в будівлі рибака для укриття від дощу місце № НОМЕР_1 , особовий рахунок № НОМЕР_2 (надалі курінь, будівля), яку позивач разом з її донькою членом причалу №114 «Бугово» ГО «ВМСОТРЛ» закінчили відновлювати у 2014 році після пожежі усього причалу №114 «Бугово», яка відбулась у 1994 році, та завезли туди нові меблі, нові будівельні матеріали, прилади устаткування, - позивачці було завдано матеріальну шкоду.

Однак, як вірно враховано судом першої інстанції, позивач не надала доказів того, що вона уповноважена представляти інтереси її доньки чи бути її правонаступником. Так само не доведено порушеного права позивача, та не надано доказів заподіяння позивачу матеріальної шкоди, які вона несла за особистий рахунок.

Колегія суддів погоджується з такими доводами суду, та зазначає, що у апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на Статут Громадської організації «Водно-моторне спортивно оздоровче товариство рибалок любителів», стверджує, що позивач, як член сім`ї члена причалу, також є членом причалу.

Однак, з положень вказаного Статуту не вбачається, що члени сім`ї члена причалу також автоматично є членами причалу.

Таким чином, обґрунтованими є висновки суду про те, що в ході розгляду справи, ОСОБА_1 не надав до суду доказів в обґрунтування позовних вимог, на підставі чого у задоволенні позову необхідно відмовити.

Згідно ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, тощо.

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ч. 3 ст. 12 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, згідно якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності колегія суддів доходить висновку, що саме ОСОБА_1 , як позивач у справі та особа, яка стверджує про порушення відповідачем її прав, мала довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог, чого позивачем зроблено не було.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов щодо суті позовних вимог.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що будинок рибалки був збудований виключно за кошти позивачки, що не було враховано судом першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що жодного доказу на підтвердження будівництва нею будинку рибалки, вартості майна, яке нібито було пошкоджене, а також взагалі існування такого майна - матеріали справи не містять.

Крім того, апелянтом не було доведено належними та допустимими доказів того, що саме відповідач у справі заподіяв йому шкоди та завдав збитків.

Верховний Суд у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 522/22726/15-ц зробив висновок про те, що встановлення прямого причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність є причиною, а збитки, яких зазнала потерпіла особа, - наслідком такої протиправної поведінки. Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Тобто, позивач звертаючись із позовними вимогами, мав довести належними доказами факт завдання шкоди відповідачами, встановити прямий причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідачів та збитками, тобто що протиправна дія чи бездіяльність є причиною, а збитки, яких зазнала потерпла особа, - наслідком такої протиправної поведінки.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не доведено прямого причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача, власне як і факту самої протиправної поведінки та збитками, що нібито були завдані ОСОБА_1 , оскільки на підтвердження існування таких збитків апелянтом також не надано жодного доказу.

На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що ґрунтуються на припущеннях.

Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 28 липня 2023 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. Ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 28 липня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 28 жовтня 2024 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе