Рішення

від 28.10.2024 по справі 910/11277/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.10.2024Справа № 910/11277/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В. розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради, м.Черкаси

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», м. Київ

про стягнення 6458,63 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 5410,80 грн, інфляційних втрат в сумі 224,83 грн, пені в розмірі 823 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем, як страховиком цивільно-правової відповідальності власника автомобіля Lexus державний номер НОМЕР_1 , своїх обов`язків з відшкодування збитків, завданих шляхом пошкодження залізобетонної опори контактної мережі внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась з вини водія вказаного транспортного засобу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/11277/24. При цьому, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, суд дійшов висновку про можливість здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного провадження.

Ухвалою від 18.09.2024 встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Відповідач відзиву на позов не подав, клопотання про продовження строку на подачу відзиву не заявив, заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження також не подав, проте, про розгляд справи був повідомлений належним чином з урахуванням наступного.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Частиною 6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Як встановлено судом станом відповідачем зареєстровано електронний кабінет в підсистемі електронний суд. Ухвала про відкриття провадження у справі була доставлено до електронного кабінету відповідача 19.09.2024, а отже, кінцевим строком подачі відзиву на позов було 04.10.2024.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Одночасно, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2023 в м. Черкаси по вул. Смілянська відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Lexus IS 220D державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , в наслідок якої була збита залізобетонна опора контактної мережі.

Пошкоджена внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залізобетонна опора контактної мережі перебуває на балансі Комунального підприємства "Черкасиелектротранс" Черкаської міської ради", що підтверджується інвентарною карткою обліку основних засобів.

В ухвалі Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.09.2023 у справі № 712/10045/23 встановлено, що під час руху ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Lexus IS 220D, державний номер НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечну швидкість руху, щоб постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, змінив напрямок свого руху праворуч та здійснив наїзд на нерухому перешкоду у вигляді електроопори. Ухвалою встановлено, що з боку водія автомобіля Lexus IS 220D, державний номер НОМЕР_1 мало місце порушення Правил дорожнього руху.

Цивільна-правова відповідальність водія автомобіля Lexus IS 220D, державний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_1 на дату дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована Приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ 3080388 від 27.07.2022.

23.11.2023 Комунальне підприємство "Черкасиелектротранс" звернулось до відповідача із заявою про страхове відшкодування (реєстраційний № 10776/09/2023/53 09 червня 2023).

Листом №18162/9123 від 04.12.2023 Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС» повідомило, що страховиком визнано подію страховим випадком та визначено, що сума страхового відшкодування становить 22490,50 грн, а з урахуванням франшизи в розмірі 3200 грн, яка визначена полісом, перераховано буде на реквізити зазначені у заяві про страхове відшкодування суму страхового відшкодування в сумі 19 290,50 грн.

07.12.2023 відповідачем перераховано на рахунок позивача частину страхового відшкодування по договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ 3080388 від 27.07.2022 в сумі 19 290,50 грн.

14.12.2023 між Комунальним підприємством "Черкасиелектротранс" Черкаської міської ради" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Контакт-Сервіс» було укладено договір №164/23 щодо надання послуг по проведенню незалежної оцінки. За умовами п.1.1 якого замовник доручає та оплачує, а виконавець приймає на себе обов`язки щодо надання послуг з проведення будівельно-технічного дослідження на предмет визначення збитків, які виникли під час ДТП з/б опори контактної мережі типу СОК-5А у складі контактної мережі ін. №27, к/м «Смілянська-Вокзали».

За наслідками виконання незалежної оцінки судовим експертом Гнатюком В.Г. було складено висновок №40/23-БТ від 26.12.2024 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження. У висновку міститься вказівка про те, що експерт обізнаний про відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст.384 Кримінального кодексу України.

Згідно змісту вказаного висновку вартість ремонтно-відновлювальних робіт залізобетонної опори у складі контактної мережі ін. №27 к/м «Смілянська-Вокзали», розташованої по вул.Смілянська, яка знаходиться на балансі Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради, і пошкодженої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 32 464,80 грн, в тому числі, податок на додану вартість 5410,80 грн.

З огляду на визначені висновки експерта, позивач звернувся до відповідача з вимогою доплатити суму страхового відшкодування.

Листами №336 від 29.02.2024 та №708 від 19.04.2024 відповідачем було повідомлено про те, що сума в розмірі 5410,08 грн буде перерахована страховиком після надання документів, що підтверджують факт проведеного та оплаченого відновлювального ремонту. Одночасно, страхове відшкодування в сумі 4563,50 грн було доплачено згідно платіжного доручення №14061 від 29.01.2024. Означені дії страховиком було обґрунтовано тим, що вартість відновлювальних робіт за вирахуванням податку на додану вартість становить 27054 грн.

Проте, як вказує позивач, відповідачем суму страхового відшкодування в розмірі 5410,08 грн необґрунтовано не було перераховано, оскільки вмотивованого рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування в наведеній вище частині страховиком прийнято не було. Означені обставини у сукупності і стали підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» не підлягають задоволенню з урахуванням такого.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Нормами статті 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому, у ст. 31 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що розмір шкоди, пов`язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.

Судом наводилось вище, що в ухвалі Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.09.2023 у справі № 712/10045/23 встановлено, що під час руху ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Lexus IS 220D, державний номер НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечну швидкість руху, щоб постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, змінив напрямок свого руху праворуч та здійснив наїзд на нерухому перешкоду у вигляді електроопори. Ухвалою встановлено, що з боку водія автомобіля Lexus IS 220D, державний номер НОМЕР_1 мало місце порушення Правил дорожнього руху.

Цивільна-правова відповідальність водія автомобіля Lexus IS 220D, державний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_1 на дату дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована Приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ 3080388 від 27.07.2022.

При цьому, судом враховано, що ухвалою про відкриття провадження судом було зобов`язано відповідача надати суду належним чином засвідчену копію полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ №3080399 від 27.07.2022. Вказана ухвала була отримана відповідачем 19.09.2024, проте, вимоги суду Приватним акціонерним товариством «Страхова Група «ТАС» виконано не було.

Одночасно, судом враховано, що у наявних в матеріалах справи листах Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» підтверджено, що останній був страховиком цивільно-правової відповідальності водія/власника автомобіля Lexus IS 220D, державний номер НОМЕР_1 на дату дорожньо-транспортної пригоди згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ 3080388 від 27.07.2022, розмір франшизи за яким визначено в сумі 3200 грн.

Згідно змісту вказаного висновку вартість ремонтно-відновлювальних робіт залізобетонної опори у складі контактної мережі ін. №27 к/м «Смілянська-Вокзали», розташованої по вул.Смілянська, яка знаходиться на балансі Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради, і пошкодженої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 32 464,80 грн.

Наразі, зі змісту наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, листування сторін вбачається, що фактично спір між сторонами виник стосовно сплати у складі страхового відшкодування саме суми податку на додану вартість.

Суд зауважує, що згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи, сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Згідно із п. 196.1.3 ст. 196 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов`язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Виходячи з системного аналізу змісту вищенаведених норм законодавства всі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов`язані з оплатою страхових послуг страхувальником на користь страховика та компенсацією останнім збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об`єктом оподаткування ПДВ, в зв`язку з чим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, підлягаючої до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таких операціях.

З огляду на викладене, у разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілому, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах.

Разом з тим, у разі якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок сум виплати здійснюється без урахування сум ПДВ.

Таким чином, у випадку проведення ремонту пошкодженого майна особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, сума страхового відшкодування має бути виплачена з урахуванням ПДВ, а у випадку виконання таких робіт особою, як не зареєстрована як платник податку на додану вартість - без урахування податку на додану вартість.

Проте, наразі, в матеріалах справи відсутні жодні докази щодо відновлення пошкодженого майна.

При цьому, судом враховано, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У ст.77 Господарського процесуального кодексу України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зауважує, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Всупереч означеного, позивачем обставин щодо відновлення ані самостійно, ані із залученням окремих підрядників, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майна не надано, внаслідок чого не вбачається за можливе встановлення обставин проведення ремонту пошкодженого майна особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, а отже, за висновками суду, позивачем не доведено обставин виникнення у відповідача обов`язку відшкодування шкоди з урахуванням податку на додану вартість, внаслідок чого позовні вимоги Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» в частині стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 5410,80 грн не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 224,83 грн, пені в розмірі 823 грн, що нараховані позивачем, з огляду на прострочення сплати страхового відшкодування в розмірі 5410,80 грн, також підлягають залишенню без задоволення як похідні.

Частиною 1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п.2 ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з висновків суду стосовно відмови в задоволенні позовних вимог, судовий збір та витрати позивача на залучення експерта залишаються за Комунальним підприємством «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позову Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 5410,80 грн, інфляційних втрат в сумі 224,83 грн, пені в розмірі 823 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного господарського суду.

Повний текст складено 28.10.2024.

Суддя В.В. Князьков