Постанова

від 27.01.2025 по справі 910/11277/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2025 р. Справа№910/11277/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024

у справі №910/11277/24 (суддя Князьков В.В.)

за позовом Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»

про стягнення 6 458,63 грн

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (далі - відповідач) про стягнення страхового відшкодування в розмірі 5 410,80 грн, інфляційних втрат в розмірі 2 24,83 грн та пені в розмірі 823 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем, як страховиком цивільно-правової відповідальності власника автомобіля Lexus державний номер НОМЕР_1 , своїх обов`язків з відшкодування збитків, завданих шляхом пошкодження залізобетонної опори контактної мережі внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась з вини водія вказаного транспортного засобу.

Господарський суд міста Києва рішенням від 28.10.2024 у справі №910/11277/24 у задоволенні позову відмовив повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем обставин щодо відновлення ані самостійно, ані із залученням окремих підрядників, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майна не надано, внаслідок чого не вбачається за можливе встановлення обставин проведення ремонту пошкодженого майна особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, а отже, за висновками суду першої інстанції, позивачем не доведено обставин виникнення у відповідача обов`язку відшкодування шкоди з урахуванням податку на додану вартість, внаслідок чого позовні вимоги Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» в частині стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 5410,80 грн не підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 224,83 грн, пені в розмірі 823, 00 грн, що нараховані позивачем, з огляду на прострочення сплати страхового відшкодування в розмірі 5410,80 грн, суд першої інстанції також залишив без задоволення як похідні.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Комунальне підприємство «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/11277/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на користь Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради» страхове відшкодування в розмірі: сума заборгованості 5 410,80 грн, інфляційне збільшення боргу 224,83 грн, пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України 823,00 грн, а всього 6 458,63 грн. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на користь Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради» судові витрати: судовий збір за подання позовної заяви 3 028,00 грн; судовий збір за подання апеляційної скарги 4 542,00 грн; витрати пов`язані з розглядом справи: витрати пов`язані із залученням експерта 8 000,00 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при відшкодуванні шкоди, пов`язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, сума відшкодування завданої шкоди, не зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. Апелянт зазначає, що є помилковими висновки суду першої інстанції, що позивачем мають бути надані докази на проведення відновлення пошкодженого майна, оскільки при відшкодуванні шкоди пов`язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей (ст. 31 Закону) визначальним є загальний розмір шкоди, визначений на підставі звіту, акта чи висновку про оцінку, який виконаний оцінювачем або експертом відповідно до законодавства і взагалі не має значення факт проведення чи не проведення відновлення при виплаті страхового відшкодування, оскільки може мати місце випадок, коли взагалі немає чого відновлювати.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2024 апеляційну скаргу Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/11277/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 19.11.2024 витребував з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11277/24. Відклав розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/11277/24.

Матеріали справи №910/11277/24 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 05.12.2024.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 10.12.2024 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/11277/24. Вирішив розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Відмовив Комунальному підприємству «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради» в задоволенні клопотання про витребування доказів.

27.12.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що позивачем не було надано документи, що підтверджують факт проведення відновлювального ремонту, а отже страхове відшкодування зменшується на суму ПДВ в порядку п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому відповідачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі вартості відновлювального ремонту без ПДВ, що становить 27 054, 00, а отже належним чином та в повному обсязі виконало своє зобов`язання за полісом АТ/3080388.

За змістом частини 3 статті 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною 10 цієї статті та частиною 2 статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до частини 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 02.06.2023 в місті Черкаси по вул. Смілянська відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Lexus IS 220D державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок якої була збита залізобетонна опора контактної мережі.

Пошкоджена внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залізобетонна опора контактної мережі перебуває на балансі Комунального підприємства "Черкасиелектротранс" Черкаської міської ради", що підтверджується інвентарною карткою обліку основних засобів.

В ухвалі Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.09.2023 у справі №712/10045/23 встановлено, що під час руху ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Lexus IS 220D, державний номер НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечну швидкість руху, щоб постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, змінив напрямок свого руху праворуч та здійснив наїзд на нерухому перешкоду у вигляді електроопори. Ухвалою суду встановлено, що з боку водія автомобіля Lexus IS 220D, державний номер НОМЕР_1 мало місце порушення Правил дорожнього руху.

Цивільна-правова відповідальність водія автомобіля Lexus IS 220D, державний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_1 на дату дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова Група «ТАС» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ 3080388 від 27.07.2022.

23.11.2023 Комунальне підприємство "Черкасиелектротранс" звернулось до відповідача із заявою про страхове відшкодування (реєстраційний №10776/09/2023/53 від 09.06.2023).

Листом №18162/9123 від 04.12.2023 Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС» повідомило, що страховиком визнано подію страховим випадком та визначено, що сума страхового відшкодування становить 22 490,50 грн, а з урахуванням франшизи в розмірі 3 200, 00 грн, яка визначена полісом, перераховано буде на реквізити зазначені у заяві про страхове відшкодування суму страхового відшкодування в сумі 19 290,50 грн.

07.12.2023 відповідачем перераховано на рахунок позивача частину страхового відшкодування по договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ 3080388 від 27.07.2022 в сумі 19 290,50 грн.

14.12.2023 між Комунальним підприємством "Черкасиелектротранс" Черкаської міської ради" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Контакт-Сервіс» було укладено договір №164/23 щодо надання послуг по проведенню незалежної оцінки. За умовами п. 1.1 якого замовник доручає та оплачує, а виконавець приймає на себе обов`язки щодо надання послуг з проведення будівельно-технічного дослідження на предмет визначення збитків, які виникли під час ДТП з/б опори контактної мережі типу СОК-5А у складі контактної мережі ін. №27, к/м «Смілянська-Вокзали».

За наслідками виконання незалежної оцінки судовим експертом Гнатюком В.Г. було складено висновок №40/23-БТ від 26.12.2024 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження. У висновку міститься вказівка про те, що експерт обізнаний про відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 Кримінального кодексу України.

Згідно змісту вказаного висновку вартість ремонтно-відновлювальних робіт залізобетонної опори у складі контактної мережі ін. №27 к/м «Смілянська-Вокзали», розташованої по вул. Смілянська, яка знаходиться на балансі Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради, і пошкодженої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 32 464,80 грн (з ПДВ).

З огляду на визначені висновки експерта, позивач звернувся до відповідача з вимогою доплатити суму страхового відшкодування.

Листами №336 від 29.02.2024 та №708 від 19.04.2024 відповідачем було повідомлено про те, що сума в розмірі 5 410,08 грн буде перерахована страховиком після надання документів, що підтверджують факт проведеного та оплаченого відновлювального ремонту. Одночасно, страхове відшкодування в сумі 4 563,50 грн було доплачено згідно платіжного доручення №14061 від 29.01.2024. Такі дії страховиком було обґрунтовано тим, що вартість відновлювальних робіт за вирахуванням податку на додану вартість становить 27 054, 00 грн.

Позивач в свою чергу зазнає, що відповідачем суму страхового відшкодування в розмірі 5 410,08 грн необґрунтовано не перераховано, оскільки вмотивованого рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування в наведеній вище частині страховиком прийнято не було.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (стаття 16 Закону України "Про страхування").

Вказана норма кореспондується зі статтею 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частини 1 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

За змістом статті 980 ЦК України, статті 4 Закону України "Про страхування" залежно від предмета договору страхування може бути особистим, майновим, а також страхуванням відповідальності.

Згідно з пунктом 22.1. статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

Розмір шкоди, пов`язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства (стаття 31 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Висновком судового експерта Гнатока Віктора Григоровича Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт - Сервіс» від 26.12.2023 №40/23-БТ за результатами проведення експертизи будівельно-технічного дослідження визначено вартість ремонтно-відновлювальних робіт залізобетонної опори в складі контактної мережі інв.. №27, к/м «Смілянська-вокзали», розташованої по вул. Смілянська поруч з автозаправною станцією «WOG», яка знаходиться на балансі КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради, і пошкодженої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка становить 32 464, 80 грн (з ПДВ).

При здійсненні виплати страхового відшкодування, відповідачем було зменшено суму виплати, визначеної експертом, на суму податку на додану вартість.

Порядок подачі потерпілою особою заяви про страхове відшкодування, прийняття страховиком рішення про здійснення вплати страхового відшкодування та його виплати регулюються статтями 35 і 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Абзацом другим пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV встановлено, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Відповідно до пункту 36.4 цієї ж статті, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вказав, що зі змісту наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, листування сторін вбачається, що фактично спір між сторонами виник стосовно сплати у складі страхового відшкодування саме суми податку на додану вартість.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначив, що позивачем при формулюванні позовної вимоги зазначено вимогу про стягнення страхового відшкодування в розмірі: сума заборгованості 5 410,80 грн. Позивач не визначає недоплачену суму страхового відшкодування, як суму податку на додану вартість, а зазначає саме, як суму страхового відшкодування.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким твердженням позивача, оскільки в позовній заяві позивач в обґрунтування вимог вказував саме на те, що на його думку відшкодування шкоди не зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства ПДВ.

Підпунктом 196.1.3 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України визначено, що не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов`язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Операції з надання послуг зі страхування, в тому числі пов`язані з оплатою страхових послуг страхувальником на користь страховика та компенсацією останнім збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, у зв`язку з чим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, підлягаючої до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі, податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками податку на додану вартість по таких операціях.

Податкові зобов`язання з податку на додану вартість виникають у платника податку на додану вартість, який здійснює операції з постачання товарів чи послуг (товарно-матеріальних цінностей і послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта), оскільки такі операції є об`єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до положень пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України.

В постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.06.2021 у справі №808/3918/16 зроблено висновок, що у разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілому (позивачу), а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах.

Натомість, у разі, якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок сум виплати страхового відшкодування повинен здійснюється без урахування сум податку на додану вартість.

В постанові Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.10.2018 у справі № 554/88/16-ц, від 20.02.2019 у справі №185/12064/15-ц зазначено, що всі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов`язані компенсацією страховиком збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об`єктом оподаткування ПДВ. В зв`язку з чим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, підлягаючої до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (пункт 36.4 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таким операціям.

В постанові Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.09.2018 у справі №523/5890/15-ц зроблено висновок, що у разі, якщо страхові суми спрямовуються безпосередньо на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах. Зазначені зобов`язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ.

З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач повинен був сплатити страхове відшкодування у розмірі 32 464, 80 грн (з ПДВ) у разі, якщо б позивач надав відповідні докази, які б підтверджували проведення ремонту пошкодженого майна (залізобетонної опори в складі контактної мережі інв. №27, к/м «Смілянська-вокзали», розташованої по вул.. Смілянська поруч з автозаправною станцією «WOG», яка знаходиться на балансі КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради) особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість.

Ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України).

Тобто вартість ремонтно-відновлювальних робіт з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2020 року у справі №565/1210/19 (провадження № 61-9485св20) та у постанові від 21 грудня 2020 року у справі №911/286/20.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем підстав для стягнення з відповідача 5 410, 80 грн, оскільки позивачем не додано доказів фактичного здійснення ремонтно-відновлювальних робіт майна, чи є надавач послуг з ремонтно-відновлювальних робіт майна платником ПДВ, а також понесення позивачем витрат зі сплати ПДВ.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із частинами 1-5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, при цьому апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам учасників судового процесу із посиланням на норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, при цьому апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що судове рішення прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/11277/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/11277/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Комунальне підприємство «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради».

4. Матеріали справи №910/11277/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська