Справа № 183/11162/23
№ 2/183/869/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 жовтня 2024 року м. Самар
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі: секретаря судового засідання Моісєєва К. А., представниці позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Новомосковської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про:
-визнання протиправним (недійсним) та скасування рішення Новомосковської міської ради № 645 від 21 листопада 2008 року «Про безоплатну приватизацію земельних ділянок громадянам» в частині передачі у приватну власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації ОСОБА_3 , яка розташована по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0523 гектарів;
-визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку від 02 березня 2009 року ЯЗ 319624, виданого на земельну ділянку з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:09:111:00082 від 02 березня 2009 року;
-скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 зі скасуванням запису в Державному земельному кадастрі та закриттям поземельної книги про державну реєстрацію земельної ділянки,
В С Т А Н О В И В:
02 жовтня 2023 року до суду надійшов указаний позов, поданий представницею позивачки 29 вересня 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог указала, що ОСОБА_2 (надалі - позивачка) є власницею житлового будинку АДРЕСА_3 (надалі - Будинок), отриманого у спадщину після батька, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належав на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого Новомосковською державною нотаріальною конторою 08 червня 1992 року, реєстровий № 3249, зареєстрованого КП «Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 28 червня 1992 року у реєстровій книзі за № 13679-82 на праві власності ОСОБА_5 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 , якої був ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав. Первинне відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 відбулося на підставі акту від 03 травня1976 року згідно з рішенням виконавчого комітету Новомосковської Ради депутатів трудящих від 22 квітня 1976 року за № 21/260, за яким виконано в натурі відвід земельної ділянки загальною площею 300 кв.м. в користування ОСОБА_6 . Рішенням виконавчого комітету Новомосковської міської Ради народних депутатів № 168/2 від 15 березня 1991 року «Про дозвіл громадянам міста користуватися земельними ділянками, що розташовані поряд з основною ділянкою» дозволено користуватися земельними ділянками, розташованими поряд з основною ділянкою громадянам: ОСОБА_7 , АДРЕСА_3 , площею 360 кв.м., загальна площа 660 кв.м. На час смерті ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку (приватизацію земельної ділянки), на якій розташований будинок з господарськими будівлями та спорудами, не оформлене. Позивачка вказує, що право на розроблення технічної документації на земельну ділянку перейшло до позивачки, яка набула право власності на жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що розташовані на земельній ділянці. Вказує, що нормами Земельного кодексу України визначене право ОСОБА_2 набути право власності, на якій розташований будинок на земельну ділянку шляхом її приватизації площею не менш, ніж 0,0660 га, та не більше, ніж 0,1000 га включно. Фактично в користування ОСОБА_2 перейшла земельна ділянка по формі прямокутника більшої площі за рахунок довжини перпендикулярно від провулку до посадки. По межі частини земельної ділянки знаходиться огорожа, яка зазначена в Технічному паспорті на жилий будинок індивідуального житлового фонду, адреса: АДРЕСА_3 , складений 20 грудня 1990 року Новомосковським міським бюро технічної інвентаризації, погашеному у зв`язку зі складанням 19 травня 2010 року Комунальним підприємством Новомосковським міським бюро технічної інвентаризації нового Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_5 .
Позивачка вказує, що по межам земельної ділянки із суміжними земельними ділянками вздовж іншої частини земельної ділянки (городу) замість огорожі встановлені дерев`яні палички. 20 вересня 2022 року з метою реалізації свого права на приватизацію та отримання безоплатно у власність земельної ділянки площею до 0,10 гектара включно, на якій розташований Будинок, ОСОБА_2 укладений з інженером-землевпорядником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 . Договір про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) № 025-ТД. При виконанні робіт встановлено, що ОСОБА_2 має можливість отримати у власність земельну ділянку площею тільки 0,0276 гектара. Підставою висновку вказано, що згідно з інформацією з Державного земельного кадастру за адресою суміжної земельної ділянки: АДРЕСА_2 сформована суміжна земельна ділянка, площею 0,1000 га, якій надано кадастровий номер 1211900000:02:009:0036 та власником якої є ОСОБА_3 , конфігурація якої по формі літери «Г» з поворотом в іншу сторону, яка сформована за рахунок частини площі земельної ділянки, наданої в користування первинному власнику Будинку та яка на день розроблення документації фактично знаходиться в користуванні ОСОБА_2 . При цьому в натурі (на місцевості) межі вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036 жодним чином не визначені. Межові знаки не встановлені. Відсутні природні, або штучні лінійні споруди і рубежі, з якими-б збігалися межі вказаної земельної ділянки. З указаного ОСОБА_2 дізналася про наявність сформованої суміжної земельної ділянки та порушення її права користування, права подальшої приватизації земельної ділянки. Також після виготовлення документації позивачка дізналася, що: документом, який є підставою для виникнення права власності є Рішення органу місцевого самоврядування від 21 листопада 2008 року № 645; інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки: технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок: 11 листопада 2008 року ФОП ОСОБА_9 ; датою державної реєстрації земельної ділянки є 02 березня 2009 року; місце розташування: АДРЕСА_2 ; документ, що посвідчує право: Державний акт на право власності на земельну ділянку від 02 березня 2009 року серія ЯЗ 319624; в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна інформація про будь-яке право на земельну ділянку з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036 відсутня.
Позивачка зазначає, що інженер-землевпорядник ОСОБА_9 отримав кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника 02 серпня 2013 року, місце його роботи ТОВ «Український Земельно-Правовий центр»; ФОП ОСОБА_9 зареєстрований як фізична особа-підприємець тільки 31 серпня 2017 року, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Земельно-Правовий центр» зареєстровано тільки 29 травня 2014 року. Отже ОСОБА_9 , як інженер-землевпорядник, не міг бути розробником вказаної технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок на дату документації із землеустрою в ДЗК 11 листопада 2008 року.
Більш того, за інформацією відділу № 6 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, дата державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036 площею 0,1000 га є 02 березня 2009 року та земельна ділянка сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на землю ТОВ «Геополіс». Технічна документація з землеустрою щодо складання державного акту на право власності на землю (код 008) станом на 2009 рік ТОВ «Геополіс» до Державного фонду документації із землеустрою не передавалась. На підставі звернення ОСОБА_3 від 24 травня 2018 року про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру внесено інформацію про цільове призначення, вид використання та координати поворотних точок меж земельної ділянки, розробник ФОП ОСОБА_9 . Відповідно, інформація щодо розробника в Державного земельному кадастрі змінилася. До Державного фонду документації із землеустрою вищезазначена документація не передавалась. Державний акт на земельну ділянку зареєстрований в «Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, поговорів оренди землі» за № 01:09:111:00082 від 02 березня 2009 року. Водночас, за п.99 рішення Новомосковської міської ради від 21 листопада 2008 року № 645 ОСОБА_3 передана земельна ділянка площею 0,0523 га.
Позивачка наголошує, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2 до оформлення права власності не перебувала у користуванні відповідача-1 або інших власників, не містить жодних споруд на ній, не містить межових знаків. Не отримання відповіді представницею позивачки на адвокатські запита свідчить про відсутність проекту землеустрою щодо відведення, за якою радою прийняте рішення про затвердження проекту землеустрою. Рішення Новомосковської міської ради № 645 від 21 листопада 2008 року не містить інформації про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на землю або іншої документації із землеустрою. Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок не створювалася. Виконавчим комітетом Новомосковської міської ради та її структурними підрозділами не присвоювалася адреса будь-якому об`єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_4 за життя повідомляв позивачці, що суміжні земельні ділянки не оформлені, та що він, як користувач земельної ділянки по провулку Підлісний в м. Новомосковськ, нікому із сусідів не погоджував межі суміжних земельних ділянок.
Також, з відповіді ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 04 липня 2023 вбачається те, що на земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_2 , зареєстрована 02 березня 2009 року за кадастровим номером 1211900000:02:009:0036, зберігся цей кадастровий номер. Тобто не відбулося скасування державної реєстрації цієї земельної ділянки та державна реєстрація нових земельних ділянок, що утворилися в результаті поділу або об`єднання. Вказане свідчить про те, що фактично та юридично не відбувся поділ земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036 або її об`єднання з іншою земельної ділянкою. Документи, надані на адвокатський запит представника відповідача не підтверджують правових підстав для встановлення площі земельної ділянки через незадовільний стан оригіналу сканованого документу.
Позивачка висновує про протиправне оформлення ОСОБА_3 у власність земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036, площею в розмірі 0,1000 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка сформована за рахунок частини площі земельної ділянки, що знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_2 та відведена її попередньому користувачу, на якій розташований належний ОСОБА_2 на праві власності будинок АДРЕСА_3 , що позбавило ОСОБА_2 права оформити шляхом приватизації право власності на цю земельну ділянку.
03 жовтня 2023 року постановленою судом ухвалою вжиті заходи забезпечення позову. До набрання законної сили рішенням у справі заборонено: будь-яким особам вчиняти дії щодо реєстрації (подачу на реєстрацію) права власності, відчуження (продаж, дарування, внесення до статутного капіталу, міна, відчуження у будь-який інший спосіб), обтяження (іпотекою тощо), передачі в користування (оренду, суборенду, позичку тощо) земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036, яка розташована в АДРЕСА_2 ; органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема набуття, зміни, припинення речових прав (права власності, користування (оренди, найму, позички тощо)) на нерухоме майно, а саме - на земельну ділянку з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036, яка розташована в АДРЕСА_2 , обтяжень речових прав (іпотеки, заборони відчуження) на вказані земельні ділянки.
19 жовтня 2023 року постановленою суддею ухвалою прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, відкрите провадження у справі та призначене підготовче засідання.
17 листопада 2023 року судом отриманий відзив на позовну заяву відповідача-2, Новомосковської міської ради. У відзиві представник відповідача-2 просить відмовити в задоволенні позовних вимог про скасування рішення відповідача-2. В обґрунтування відзиву вказує, що відповідно до положень ст. 118 Земельного кодексу України в редакції від 14 жовтня 2008 року (чинна редакція на момент виникнення спірних правовідносин) 21 листопада 2008 року XXI сесією п`ятого скликання Новомосковської міської ради прийнято рішення № 645, яким передана у приватну власність земельна ділянка в межах норм безоплатної приватизації громадян згідно зі списком, в тому числі ОСОБА_3 земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею саме 0,0523 га. За інформацією земельного відділу управління по роботі з активами Новомосковської міської ради, технічна документація, яка стала підставою прийняття рішення від 21 листопада 2008 року № 645 та Державний акт на право приватної власності на землю серія ЯЗ № 319624 від 02 березня 2009 року у відділі земельних відносин відсутні. При створенні відділу документи за актом приймання-передачі не передавалися. За обліково-реєстраційними даними відділу земельних відносин (створений з 2011 року) відсутня інформація щодо надання у приватну власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 . Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку з кадастровим номером 12119000000:02:009:0036 за адресою: АДРЕСА_2 та акт на право приватної власності на землю серія ЯЗ № 319624 від 02 березня 2009 року зберігаються у територіальному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виконавчим комітетом Новомосковської міської ради та її структурними підрозділами не присвоювалася адреса будь-якому об`єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Позивачка не заперечує факт належності відповідачеві-1 земельної ділянки площею 0,0523 га, а заперечує лише факт збільшення площі сусідньої земельної ділянки, яка в 2018 році збільшилася в розмірах на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, розробником якої зазначено інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_9 . Жодних інших рішень щодо надання у приватну власність ОСОБА_3 земельних ділянок за вказаною вище адресою, ані виконавчим комітетом Новомосковської міської ради, ані Новомосковською міською радою, не приймалося. Спірне рішення № 645 від 21 листопада 2008 року стосувалося визначеного кола осіб, в тому числі і ОСОБА_3 . Видачею державного акту на право приватної власності на землю серія ЯЗ № 319624 від 02 березня 2009 року вичерпав свою дію акт індивідуальної дії рішення № 645 від 21 листопада 2008 року.
27 листопада 2023 року представником відповідача-3, ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області поданий відзив, згідно з яким представник просив відмовити в задоволенні позову. Вказав, що у Державному фонді документації із землеустрою другий примірник Державного акту на право приватної власності на землю ЯЗ №319624 відсутній. Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровські області спірний державний акт не видавався, а тому жодним чином не порушувались права позивачки. Таким чином, скасування Державного акту на право приватної власності на землю не відноситься до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Скасування Державного акту на право приватної власності на землю призведе до порушення права приватної власності ОСОБА_3 . Ухвалення судом рішення про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру, земельна ділянка була сформована на підставі Технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на землю (код 008) станом на 2009 рік, розробник: ТОВ «Геополіс». Відповідно до відомостей з Поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036 від 18 листопада 2015 року, площа вказаної земельної ділянки становила 0,0523 га. На підставі звернення ОСОБА_3 від 24 травня 2018 року про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру Державним кадастровим реєстратором, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок внесено інформацію про цільове призначення, вид використання та координати поворотних точок меж земельної ділянки. Вказані зміни вносилися на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Розробник: ФОП ОСОБА_9 . Відповідно до вказаної документації були виправлені відомості про координати поворотних точок спірної земельної ділянки, внаслідок чого змінилася її площа. Так, у відомостях з Поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036 від 24 травня 2018 року площа вказаної земельної ділянки становить 0,1000 га. Розробником технічної документації із землеустрою земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036 є сертифікований інженер-землевпорядник ФОП ОСОБА_9 . Технічна документація із землеустрою щодо встановлення та відновлення меж на земельну ділянку з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036 до ГУ не передавалась. Відповідно до ст. 32 Закону України «Про землеустрій», чинного на момент розроблення ФОП ОСОБА_9 . Технічної документації із землеустрою, розробники документації із землеустрою зобов`язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою. Розробником ОСОБА_9 в порушення вимог чинного законодавства копію Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не передано у Державний фонд документації із землеустрою. Примірники Технічної документації з землеустрою зберігаються у замовника, ОСОБА_3 та розробника - ОСОБА_9 . Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області жодним чином не підтверджувало, що виправлені відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036 на підставі звернення ОСОБА_3 внесені на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Зазначає, що якби земельна ділянка з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036 була об`єднана з іншою земельною ділянкою, то кадастровий номер 1211900000:02:009:0036 було б перенесено до архівного шару, а її державна реєстрація була б скасована.
Вказує, що сам факт державної реєстрації земельної ділянки засвідчує лише її формування в натурі (на місцевості) та не породжує жодних прав чи обов`язків майнового характеру. Державна реєстрація земельної ділянки та скасування державної реєстрації земельної ділянки є виключно компетенцією державного кадастрового реєстратора. На теперішній час немає підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036. Таким чином, права позивачки Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області жодним чином не порушувались, оскільки з боку Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відсутні ознаки протиправних дій чи бездіяльності, як суб`єкта владних повноважень.
29 листопада 2023 року представницею позивачки подана відповідь на відзив відповідача-3, згідно з якою позивачка відхиляє у повному обсязі наведені відповідачем-3 у відзиві заперечення проти позовних вимог та надає свої пояснення, міркування та аргументи щодо цих заперечень відповідача-3 та щодо наведених відповідачем-3 обставин та правових підстав. Указує, що саме територіальний орган земельних ресурсів здійснював реєстрацію земельної ділянки, перевіряв відповідність відомостей технічній документації, погодження або підготовку відповідних рішень органів місцевого самоврядування щодо надання або передання земельної ділянки у власність, і в разі виявлення невідповідностей повинен був повернути реєстраційну карту, яка підтверджує реєстрацію земельної ділянки. Земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2 , до її передачі у власність ОСОБА_3 ніколи не перебувала у його користуванні, та за відкритими джерелами відсутня інформація про видачу інших правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку ОСОБА_3 до дати оформлення Державного акту від 02 березня 2009 року. Спадкодавцем позивачки не узгоджувалися межі суміжної земельної ділянки. В результаті протиправних дій територіального органу земельних ресурсів щодо врахування технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на землю замість проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та за відсутності погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами прийнято протиправно рішення Новомосковської міської ради № 645. ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі під час реєстрації Державного акту серії ЯЗ № 319624 безпідставно внесено недостовірні відомості про площу земельної ділянки у розмірі 0,1000 га. З відповіді відповідача-3 вбачається, що технічна документація розроблена пізніше дати прийняття рішення. Вказане ставить під сумнів взагалі наявність Технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на землю, розробником якого вказано ТОВ «Геополіс», що додатково також підтверджує протиправність рішення Новомосковської міської ради № 645. Закону України «Про земельний кадастр», положеннями якого відповідач-3 обґрунтовує правомірність своїх дій набрав чинності (деякими положеннями) тільки 07 серпня 2011 року, тобто після реєстрації земельної ділянки. Порядок ведення Державного земельного кадастру набрав чинності також після звернення відповідача-1. Інші посилання відповідача-3 не підтверджені доказами. Той факт, що до Державного фонду документації із землеустрою Технічна документація із землеустрою щодо встановлення та відновлення меж на земельну ділянку з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036 не передавалась, не звільняє ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від дотримання вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку № 1051 під час прийняття рішення про внесення змін до Поземельної книги до відомостей про земельну ділянку перевірити наявність, крім іншого, документації із землеустрою, на підставі якої вносяться зміни до відомостей Державного земельного кадастру, у формі електронного документа.
Постановленою судом ухвалою від 05 грудня 2023 року витребувані докази у справі. Зобов`язано відповідача-1, фізичну особу-підприємця ОСОБА_9 , Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Комунальне підприємство «Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради» надати суду докази. Ухвала виконана відповідачем-3 07 листопада 2023 року, КП «Новомосковське МБТІ» НМР» - 13 грудня 2023 року ОСОБА_3 19 січня 2024 року. КП «Новомосковське МБТІ» НМР пояснено про відсутність виготовлення будь-якої документації щодо нерухомості за адресою спірного майна. ОСОБА_3 пояснено, що він звертався саме до ТОВ «Геополіс» для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність та сплатив замовлені послуги, але ніяких вищевказаних документів він не отримував і державний акт та технічна документація із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036 у нього відсутні.
07 листопада 2023 року представником відповідача-3 подані заперечення, згідно з якими вказано, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, відповідно до чинного законодавства, як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на теперішній час, не є розпорядником земель в межах населених пунктів. Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не вказує на те, що Технічна документація розроблена пізніше дати прийняття рішення Новомосковської міської ради № 645. Зміни до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036 вносилися на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Розробник: ФОП ОСОБА_9 . Відповідно до вказаної документації було виправлено відомості про координати поворотних точок спірної земельної ділянки, внаслідок чого змінилася її площа. У відомостях з Поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036 від 24.05.2018, площа вказаної земельної ділянки становить 0,1000 га.
04 грудня 2023 року відповідачем-1 подана заява, згідно з якою останній позов визнав, окрім стягнення судових витрат. Зазначив, що згідно з рішенням виконавчого комітету Новомосковської міської ради про передачу йому в приватну власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , він дійсно в 2008-2009 роках, точно не пам`ятає, звертався до ТОВ «Геополіс» для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність та сплатив замовлені послуги. Згідно з отриманим в додатках позовної заяви витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12 вересня 2023 року документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки було розроблено ФОП ОСОБА_9 , який йому взагалі не відомий. З метою приведення технічної документації в належний стан та відновлення порушених третіми особами прав позивача, просить розглядати справу без його особистої участі за наявними в матеріалах справи доказами, згідно з нормами діючого законодавства. Позовні вимоги щодо визнання дій протиправними, визнання недійсним державного акта та скасування державної реєстрації земельної ділянки за вищевказаною адресою визнає.
08 грудня 2023 року судом отримана відповідь представниці позивачки на відзив відповідача-2. У відповіді представниця позивачки вказує, що відзив отримала 05 грудня 2023 року. Зазначає, що Новомосковськом міською радою, в порушення вимог законодавства, діючого на час його прийняття, за відсутності оформленого проекту відведення земельної ділянки, та, відповідно, без погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та користувачами, зокрема, ОСОБА_4 (батька позивачки), без розгляду та затвердження документації із землеустрою. за відсутності відповідного рішення про присвоєння адреси в установленому порядку, передана ОСОБА_3 у приватну власність земельна ділянка в межах норм безоплатної приватизації по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,053 га, чим порушено права Позивачки на оформлення шляхом приватизації права власності на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_3 . у розмірі, не меншому 0,0660 га. Є безпідставними посилання відповідача-2 на вичерпання дії рішення ради.
11 грудня 2023 року представницею позивачки подана відповідь на заяву відповідача-1. У відповіді представниця вказала, що відповідачем-1 не підтверджені доказами обставини, вказані у заяві та своєю позицією у заяві відповідач-1 фактично підтверджує посилання позивачки.
11 грудня 2023 року представницею позивачки подані додаткові пояснення у справі щодо заперечень відповідача-3. У додаткових поясненнях указує, що ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області не зазначає про наявність в нього обмінного файлу з наданням його копій, на підставі якого в державний реєстр земель внесені відомості, в тому числі про площу та координати, що надасть можливість визначити конфігурацію земельної ділянки, про земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер 1211900000:02:009:0036. Саме структурні підрозділи відповідача-3 повинні були анулювати відмітку про приймання обмінного файлу та вилучити реєстраційну карту, яка підтверджує реєстрацію земельної ділянки, межі якої не погоджені з сусіднім землекористувачем. Підтвердження наявності документації з землеустрою сторонами відповідача не надано. Витяг з поземельної книги не є правовстановлюючим документом, не містить правових підстав внесення запису, є неналежним та недопустимим доказом. Відповідачем-3 не вказано підстав реєстрації в Поземельній книзі земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036 (запис № 001) 18 листопада 2015 року. Витяг, яким відповідач-3 підтверджує зміни до Державного земельного кадастру про земельну ділянку не містить інформації про документацію, на підставі якої внесені зміни. ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області безпідставно та протиправно зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036 за відсутності доказів оформлення жодної документації із землеустрою: за відсутності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та, відповідно, за відсутності погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, та за відсутності звернення ОСОБА_3
22 січня 2024 року представницею позивачки подане клопотання про долучення доказів у справу в зв`язку з поверненням без отримання конверту з адвокатським запитом представниці про отримання доказів до ТОВ «Геополіс», задоволене судом ухвалою від 29 лютого 2024 року.
05 квітня 2024 року представницею позивачки подане клопотання про долучення доказів у справу, обґрунтоване отриманням інформації на виконання ухвали суду та після ознайомлення з нею, задоволене судом ухвалою від 09 квітня 2024 року.
Постановленою судом ухвалою від 05 квітня 2024 року закрите підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представниця позивачки підтримала вимоги позову та підстави, покладені в його обґрунтування. Наголосила на недоведеності відзивів доказами, протиправності дій та рішень відповідачів. Заявила про те, що докази на підтвердження судових витрат будуть надані після ухвалення рішення у справі в зв`язку з особливостями договору про надання правової допомоги.
Відповідач-1, ОСОБА_3 , подав заяву про розгляд справи у свою відсутність.
Представник відповідача-2, Новомосковської міської ради, в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову. Вказав на те, що відповідачем-2 не порушені права позивачки та під час прийняття рішення та що відповідач-2 діяв в межах норм законодавства, а позивачкою не підтверджено порушення її прав. В судове засідання 23 жовтня 2024 року від представника відповідача-2 надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника.
Представник відповідача-3, ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в судове засідання не з`явився. У відзиві на позов та запереченнях розглянути справу у свою відсутність не просив. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Неявка відповідача-1 та відповідача-3, з урахуванням наданих ними письмових заяв не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній доказами.
Заслухавши пояснення представників позивачки, відповідача-2, дослідивши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, перевіривши матеріали справи, суд висновує таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).
Ч. 1 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їй повноважень.
Частинами 1, 2 ст. 152 ЗК України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ч. 2, 5 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України).
Суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий, зокрема, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).
Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, як у статті 30 ЗК України, який був чинний до 1 січня 2002 року, так і у чинній редакції статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття.
Якщо особа стверджує пропорушення її прав наслідками, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни або припинення її цивільних прав чи інтересів або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, зокрема і щодо оформлення права на земельну ділянку під набутими у власність будинком або спорудою, то визнання незаконними таких рішень і їх скасування є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів.
Належними відповідачами у таких справах є особа, прав чи інтересів якої щодо відповідної земельної ділянки стосується оскаржене рішення органу місцевого самоврядування, а також цей орган.
Крім того, одним із способів захисту прав громадян на земельні ділянки згідно з п. «г» ч. 3 ст. 152 ЗК України є визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
За ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Судом установлено, що 03 травня 1976 року згідно з рішенням виконавчого комітету Новомосковської міської ради від 22 квітня 1976 року № 21/260 архітектурною групою проведений відвід земельної ділянки, загальною площею 300 кв.м. розташованої в АДРЕСА_3 у користування ОСОБА_6 , про що складено відповідний Акт та відповідний ескіз, засвідчені копії яких долучено позивачкою до справи /т.1 а.с.27, т.2 а.с.25, 26/.
З засвідченої копії витягу з інвентаризаційної відомості щодо домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3 вбачається її складення на ім`я ОСОБА_10 , після якої вказано ОСОБА_7 зі схематичним планом земельної ділянки, площа якої становить 300 кв.м. /т.2 а.с.23, 24/.
20 грудня 1990 року КП «Новомосковське МБТІ» складений Технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду, розташований за адресою: АДРЕСА_3 /т.1 а.с.30-31/, у якому власником указано ОСОБА_5 , попередніми власниками, право власності яких припинено, вказано ОСОБА_7 та ОСОБА_11 . Засвідчена копія технічного паспорту, складеного 20 грудня 1990 року містить позначку про погашення його 19 травня 2010 року. Також у вказаній копії міститься інформація про ескіз земельної ділянки, на якій розташовано будинок, площею 300 кв.м. по нормі та 660 кв.м по фактичному користуванню згідно з рішенням № 168/2.
19 травня 2010 року КП «Новомосковське МБТІ» складений Технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 /т.1 а.с.32-33/, згідно з яким власником указано ОСОБА_5 .
Згідно з засвідченою копією архівного витягу від 18 жовтня 2022 року № 19-24/71м, рішенням Виконавчого комітету Новомосковської міської ради народних депутатів трудящих від 15 березня 1991 року № 168/2 «Про дозвіл громадянам міста користуватися земельними ділянками, що розташовані поряд з основною ділянкою» дозволено користуватися земельними ділянками, що розташовані поряд з основною ділянкою ОСОБА_7 АДРЕСА_3 , площею 360 кв.м., загальна площа 660 кв.м. /т.1 а.с.28, 29/.
Згідно з засвідченою копією свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_12 , приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу 06 липня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2058, позивачка, ОСОБА_2 , набула права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 46,5 кв.м, житловою площею 31,3 кв.м. після ОСОБА_4 /т.1 а.с.26/. У свідоцтві вказано, що вказаний житловий будинок належав на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого Новомосковською державною нотаріальною конторою 08 червня 1992 року, реєстровий номер № 3249, зареєстрованого КП «Новомосковське МБТІ» 28 червня 1992 року у реєстровій книзі за № 13679-82 на праві власності ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої був ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх прав.
З засвідченої копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 91375810 від 06 липня 2017 року вбачається, що 06 липня 2017 року до Державного реєстру внесено відомості про право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 /т.1 а.с.25/.
Таким чином матеріали справи свідчать, що позивачка є власницею житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , отриманого у спадщину після ОСОБА_4 та який знаходиться на земельній ділянці за вказаною адресою загальною площею 300 кв.м. розташованої в АДРЕСА_3 , яка була відведена ОСОБА_6 у 1976 році для будівництва вказаного будинку та земельної ділянки, що розташована поряд з основною ділянкою по АДРЕСА_3 , площею 360 кв.м., переданої в користування власнику будинку на підставі рішення Виконавчого комітету Новомосковської міської ради народних депутатів трудящих від 15 березня 1991 року № 168/2. При цьому, суду не надано доказів на підтвердження приватної форми власності вказаних земельних ділянок.
Частинами 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України, в редакції на дату набуття ОСОБА_2 права власності на майно визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Пунктами б-г частини 1 статті 81 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування, прийняття спадщини.
Згідно зі ст. 118 Земельного кодексу України, в редакції на вересень 2022 року, встановлено, що громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.
Отже, право на розроблення вказаного виду Технічної документації на земельну ділянку надається громадянину, якому належить право власності на жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що розташовані на цій земельній ділянці.
З засвідченої копії Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), складеної ФОП ОСОБА_8 під час виконання Договору № 025-ТД, укладеного з ОСОБА_2 /т.1 а.с.35-36/, предметом якого є виконання проектно-вишукувальних робіт з виготовлення технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, убачається, що ОСОБА_2 фактично має у користуванні земельну ділянку площею 0,0276 гектари /а.с.34-40/ з відповідними координатами поворотних точок.
Зі складеного кадастрового плану земельної ділянки, наявного в технічній документації, вбачається що суміжними користувачами та землевласниками земельної ділянки є Підгородненська міська рада (кадастровий номер 1211900000:02:009:0000), ОСОБА_13 (кадастровий номер 1211900000:02:009:0000) та ОСОБА_3 (кадастровий номер 1211900000:02:009:0036) /т.1 а.с.38/.
З викопіювання з мапи України за Інтернет ресурсом убачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036 має конфігурацію по формі літери «Г» з поворотом в іншу сторону /т.1 а.с.40/.
У відповідності до відповіді ФОП ОСОБА_8 вих. № 29/03-1 від 29 березня 2024 року та графічних матеріалів накладання суміжних земельних ділянок /т.2 а.с.55-56, 57/ за результатами виконання робіт за укладеним 20 вересня 2022 року між ОСОБА_2 та інженером-землевпорядником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_14 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 001277 від 03 січня 2013 року свідоцтво про підвищення кваліфікації інженера-землевпорядника ІЗ 02070743/000371-20 від 28 вересня 2020 року) Договором про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) АДРЕСА_6 , загальною площею 0,0660 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) (код згідно КВЦПЗ 02.01) встановлене таке. Згідно з наданими ОСОБА_2 правовстановлюючими документами, на земельній ділянці загальною площею 0,0660 га розташований житловий будинок, який належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 липня 2017 року, виданого Бака О. В., приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, зареєстроване в реєстрі за № 2058, Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 45124408 від 19 вересня 2016 року, номер спадкової справи у Спадковому реєстрі 59518005, номер у нотаріуса 49/2016; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 91375810 від 06 липня 2017 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1294023112119. Згідно з Експлікацією на Плані земельної ділянки садибного (індивідуального) житлового будинку АДРЕСА_3 в Технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_7 , реєстровий № 13679-82, який виготовлений 19 травня 2010 року Комунальним підприємством Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації, загальна площа земельної ділянки 660 кв.м. Після проведення топографо-геодезичних робіт, виконаних 20 вересня 2022 року, встановлена можливість встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно наведеного кадастрового плану земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 0,0276 га. (схема ЄЦББ-спостережень, Відомість оброблення векторів, Відомість обчислення координат виміряних точок ЄРБ та оцінки їх точності, Відомість вирахування площі земельної ділянки, Кадастровий план земельної ділянки). Встановлено накладення на земельну ділянку площею 0,0660 га, щодо якої ОСОБА_2 замовлено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою її подальшої приватизації, суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036, площею 0,1000 га, яка згідно інформації Державного земельного кадастру розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 . На земельній ділянці площею 0,0660 га, щодо якої ОСОБА_2 замовлено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), межових знаків земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036 не виявлено. З використанням відомостей електронного сервісу Державного земельного кадастру, відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, Порядку адміністрування Державного земельного кадастру, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 27 грудня 2012 року № 836, про земельну ділянку з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , проведений розрахунок та визначена загальна площа накладання суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036 - 0,0324 га на земельну ділянку площею 0,0660 га, щодо якої ОСОБА_2 замовлено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
З архівного витягу з рішення Новомосковської міської ради ХХі сесії п`ятого скликання № 645 від 21 листопада 2008 року «Про безоплатну приватизацію земельних ділянок громадянам» убачається наявність рішення ради про передачу у приватну власність громадянам земельних ділянок в межах норм безоплатної приватизації, зміни цільового (функціонального) призначення земельних ділянок громадянам, враховуючи висновки головного архітектора міста, надано дозволи на безоплатну приватизацію громадянам, внесено зміни у рішення міської ради згідно зі списком. Зокрема, підпунктом 99 пункту 1 рішення передано у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації ОСОБА_3 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0523 гектарів /т.1 а.с.52, 118/.
Згідно з копією витягу з Державного земельного кадастру від 19 вересня 2023 року № НВ-9927799312023 щодо земельної ділянки кадастровий номер 1211900000:02:009:0036 вбачається, що власником вказаної земельної ділянки є ОСОБА_3 , адреса ділянки: АДРЕСА_2 , площа 0,1 га, цільове призначення: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). З відомостей про державну реєстрацію земельної ділянки вбачається, що підставою внесення інформації, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки є Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 11 листопада 2008 року, ФОП ОСОБА_9 . Інформація внесена Новомосковським міським відділом ДРФ ДП «Центр ДЗК» 02 березня 2009 року /т.1 а.с.41-44/. У відомостях про право власності вказано, що підставою є рішення органу місцевого самоврядування від 21 листопада 2008 року № 645, документом що посвідчує право Державний акт на право власності на земельну ділянку від 02 березня 2009 року ЯЗ 319624. З опису меж убачається, що земельна ділянка 1211900000:02:009:0036 межує з землями домоволодінь АДРЕСА_8 .
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12 вересня 2023 року № 346191350 вбачається, що право власності, інші речові права на земельну ділянку 1211900000:02:009:0036 не зареєстровані /т.1 а.с.45/.
Тобто, з матеріалів технічної документації, складеної за замовленням позивачки шляхом врахування відомостей технічної документації щодо житлового будинку та земельної ділянки, після проведення топографо-геодезичних робіт, дослідження кадастрового плану інженером землевпорядником вбачається накладення на земельну ділянку площею 0,0660 га, щодо якої ОСОБА_2 замовлено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою її подальшої приватизації, суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036, площею 0,1000 га, яка згідно інформації Державного земельного кадастру розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 та право власності на яку зареєстровано в Державному земельному кадастрі, однак не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вказане накладення земельних ділянок, за твердженням позивачки, позбавляє її можливості отримати право власності на земельну ділянку, надану для користування будинком, шляхом її приватизації, виникло внаслідок неправомірних дій відповідачів.
Таким чином судом установлено наявність спору, що пов`язаний з правовими підставами набуття відповідачем-1 права власності на землю та порушення у зв`язку з набуттям такого права відповідачем-1, права позивачки на отримання у власність земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні останньої через набуття права власності на житловий будинок.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема, у визначені законом способи, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).
Надані суду докази свідчать, що право власності ОСОБА_3 на землю виникло у останнього на підставі рішення Новомосковської міської ради від 21 листопада 2008 року про передачу у приватну власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації.
При цьому, доказів того, що за адресою переданої відповідачеві-1 земельної ділянки ( АДРЕСА_2 ) знаходився об`єкт нерухомого майна, або що вказана земельна ділянка перебувала в користуванні ОСОБА_3 до дати прийняття рішення органом місцевого самоврядування матеріали справи не містять.
Згідно з частиною першою ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до ч. 2 4 ст. 116 ЗК України в редакції, чинній на 21 листопада 2008 року, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
За ч. 1-2 ст. 118 ЗК України, в редакції, чинній на 21 листопада 2008 року, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України в редакції, чинній на 21 листопада 2008 року, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п`ятою статті 151 цього Кодексу, а також висновки конкурсної комісії (у разі відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
За ч. 7 10 ст. 118 ЗК України в редакції, чинній на 21 листопада 2008 року, вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
Згідно з ч. 5 ст. 151 ЗК України в редакції, чинній на 21 листопада 2008 року, до заяви (клопотання) додаються: а) обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або відведення земельної ділянки; б) позначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами; в) засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу); г) копія установчих документів для юридичних осіб, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.
За п. «д» «є» ст. 184 ЗК України, в редакції, чинній на 21 листопада 2008 року, землеустроєм передбачено складання проектів відведення земельних ділянок, встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок, підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею.
Отже, землевпорядна документація виготовляється у разі її відсутності з метою належного формування та обліку земельної ділянки.
Згідно зі ст. 29 Закону України «Про землеустрій» в редакції, чинній на 21 листопада 2008 року, документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов`язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації. Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником. Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.
За ст. 50 Закону України «Про землеустрій» в редакції, чинній на 21 листопада 2008 року, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок станом на 21 листопада 2008 року був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677. Так, Проект відведення земельної ділянки розробляється у разі надання, передачі земельної ділянки, вилучення (викупу), відчуження земельної ділянки (її частини), межі якої не встановлено в натурі (на місцевості) (абз.3 п.2). Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок (абз.2 п.3). Розробником проекту відведення земельної ділянки є фізична або юридична особа, яка має ліцензію на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону (далі - виконавець) (п.4). Замовником проекту відведення земельної ділянки можуть бути сільська, селищна, міська рада, районна, Київська або Севастопольська міська держадміністрація, землевласник або землекористувач, інші особи відповідно до закону (п.5). Виконавець у встановлений договором строк розробляє проект землеустрою, який включає текстові та графічні матеріали, обов`язкові положення, встановлені завданням на розроблення проекту, інші дані, необхідні для вирішення питання щодо відведення земельної ділянки (п.7).
За ст. 55 Закону України «Про землеустрій» в редакції, чинній на 21 листопада 2008 року, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися. Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.
За ст. 32 Закону України «Про землеустрій» в редакції, чинній на 21 листопада 2008 року, розробники документації із землеустрою зобов`язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЗК України в редакції, чинній на 21 листопада 2008 року, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 № 43 (надалі - Інструкція № 43), в редакціях на дату видачі Державного акту серії ЯЗ № 319624, було встановлено, що державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.
Пунктом 1.12, 1.13 Інструкція № 43 було передбачено, що складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об`єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки. Складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об`єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановних документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.
За п. 1.16 Інструкції № 43, Технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою включає: виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність або продаж земельної ділянки, договір відчуження земельної ділянки (договір купівлі-продажу, дарування, міни, інші цивільно-правові угоди), рішення суду; технічне завдання на розробку технічної документації зі складання державного акта; журнал польових вимірювань (крім випадків відчуження земельної ділянки із земель приватної власності); кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами зйомки; збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів; відомість обчислення площі земельної ділянки; відомість обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки; експлікація земельних угідь згідно з формою 6-зем.
Також, за п. 2.1, 2.3 Інструкції № 43 роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою виконуються в такій послідовності: підготовчі роботи; встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки; складання кадастрового плану земельної ділянки; заповнення бланка державного акта. Межі земельних ділянок, що передаються або надаються у власність чи у користування, відновлюються або переносяться в натуру (на місцевість) за наявними планово-картографічними матеріалами. Крайні поворотні точки кожної межі закріплюються довгостроковими межовими знаками встановленого зразка, крім випадків збігу вказаних поворотних точок меж з твердими точками на місцевості.
Основними засадами судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Предметом доказування під час судового розгляду є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення(частина друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст. 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, крім перетворення державних підприємств у випадках, визначених статтею 120-1 цього Кодексу; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії; з) припинення права користування надрами у разі закінчення встановленого спеціальним дозволом на користування надрами строку користування надрами (у разі передачі земельної ділянки державної, комунальної власності користувачу надр для здійснення діяльності з користування надрами); и) невиконання акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, вимог, визначених статтею 120-1 цього Кодексу.
Так, позивачкою на підтвердження своєї позиції надані докази, які свідчать, що при отриманні відповідачем-1 у власність земельної ділянки порушено права позивачки, як користувач суміжної земельної ділянки, оскільки під час отримання права власності у власність відповідача-1 передана земельна ділянка, яка перебувала в користуванні спадкодавця позивачки. Подані позивачем докази у встановленому законом порядку не оспорені відповідачами. Висновок інженера землевпорядника, викладений у технічній документації із землеустрою не спростований іншими доказами. Клопотань про проведення судової експертизи для встановлення відсутності факту порушення відповідачем-1 прав користування позивачки не заявлено.
Крім того, на підтвердження факту порушення відповідачем-1 прав позивачки 28 червня 2023 року представницею позивачки направлений запит до ФОП ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_9 щодо надання інформації про розроблення технічної документації земельної ділянки 1211900000:02:009:0036 та копії документації /т.1 а.с.53, 54, 55-57/, повернутий представниці за закінченням терміну зберігання.
28 червня 2023 року представницею позивачки направлений запит до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо надання інформації про державну реєстрацію, підстав реєстрації, надання копії технічної документації щодо земельної ділянки 1211900000:02:009:0036 /т.1 а.с.58-59/.
29 червня 2023 року представницею позивачки направлений запит до Новомосковської міської ради щодо надання інформації про надання адреси нерухомому майну за адресою: АДРЕСА_2 , надання документів, якими надано дозвіл на розробку та/або затвердження проектів землеустрою за вказаною адресою /т.1 а.с.50/.
30 червня 2023 року представницею позивачки направлений запит до КП «Новомосковське МБТІ» ДОР щодо надання інформації про право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_10 , а.с.46-48, 49/.
Листом відповіддю № 13080/2-23 від 04 липня 2023 року представницю позивачки повідомлено, що Виконавчим комітетом Новомосковської міської ради та її структурними підрозділами не присвоювалася адреса будь-якому об`єкту за адресою: АДРЕСА_2 , що для отримання технічної документації слід звернутися до відповідного органу та надано копію рішення від 21 листопада 2008 року № 645 /т.1 а.с.51/.
04 липня 2023 року представницю позивачки листом ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 04 липня 2023 року /т.1 а.с.60/ повідомлено, що за інформацією відділу № 6 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, дата державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036, яка розташована в АДРЕСА_2 площею 0,1000 га., 02 березня 2009 року. Земельна ділянка була сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на землю (код 008) станом на 2009 рік ТОВ «Геополіс». Зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036, яка розташована в АДРЕСА_2 , площею 0,1000 га. Технічна документація із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на землю ТОВ «Геополіс» до Державного фонду документації із землеустрою не передавалась. На підставі звернення ОСОБА_3 від 24 травня 2018 року про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру було внесено інформацію про цільове призначення, вид використання та координати поворотних точок меж земельної ділянки розробник «ФОП ОСОБА_9 ». Відповідно інформація, щодо розробника в Державному земельному кадастрі змінилася. До Державного фонду документації із землеустрою вищезазначена документація не передавалася. Державний акт від 02 березня 2009 серії ЯЗ № 319624 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036, яка розташована в АДРЕСА_2 площею 0,1000 га у відділі № 6 відсутній. Вищезазначений Державний акт на земельну ділянку зареєстрований в «Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі» за номером 01:09:111:00082 від 02 березня 2009 року.
23 серпня 2023 року представницею позивачки направлений запит до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо надання інформації про підстави оформлення державного акту від 02 березня 2009 року ЯЗ 319624, інформації щодо поділу або об`єднання земельних ділянок за вказаною адресою, підстави такого поділу або об`єднання, номери поділених або об`єднаних ділянок, підстави внесення відомостей про ОСОБА_3 , як власника, копії Книги записів реєстрації державних актів, звернення ОСОБА_3 та технічної документації /т.1 а.с.61-62, 63/.
Листом відповідача-3 від 29 серпня 2023 року представницю позивачки повідомлено про відсутність в управлінні відомостей щодо державного акту ЯЗ 319624, видачу та проведення державної реєстрації акту ЯЗ 319624 відповідними радами, відсутність документації, переданої ОСОБА_3 /т.1 а.с.64/.
З засвідченої копії витягу з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди том 2, дата відкриття 06 лютого 2009 року, вбачається наявність за № 42 запису про реєстрацію кадастрового номеру земельної ділянки 1211900000:02:009:0036 по провулку підлісному, 51-А за ОСОБА_3 , 2511915930 на підставі рішення міської ради, з підставою державний акт ЯЗ 319624, номер запису 01:09:126:00082 від 02 березня 2009 року, про що від імені ОСОБА_15 проставлений підпис /т.1 а.с.65-70, а.с.238-241/.
31 серпня 2023 року представницею позивачки направлений запит до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо надання якісної копії сторінок книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди, з якої можливо визначити площу земельної ділянки, переданої у власність, копію звернення ОСОБА_3 /т.1 а.с.71, 72/.
Листом відповіддю відповідача-3 від 06 вересня 2023 року представницю позивачки повідомлено про відсутність можливості надати якісну копію книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди через неналежну якість оригіналу документу, відсутність у відділі звернення ОСОБА_3 /т.1 а.с.73/.
Також, з копії службової записки начальника відділу правового забезпечення Новомосковської міської ради від 14 листопада 2023 року № 2 вбачається, що за обліково-реєстраційними даними відділу земельних відносин управління по роботі з активами Новомосковської міської ради (створений з 2011 року) відсутня інформація щодо надання у приватну власність земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3 . Рішенням Новомосковської міської ради від 21 листопада 2008 року № 645 «Про безоплатну приватизацію земельних ділянок громадянам» земельну ділянку площею 0,0523 га, за адресою АДРЕСА_1 надано у приватну власність ОСОБА_3 . Технічна документація, яка стала підставою прийняття рішення від 21 листопада 2008 року № 645 та Державний акт на право приватної власності на землю серія ЯЗ № 319624 від 02 березня 2009 року у відділі земельних відносин управління по роботі з активами Новомосковської міської ради відсутні. При створенні відділу документи за актом приймання-передачі не передавалися. Технічна документація з землеустрою зберігається у територіальному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виконавчим комітетом Новомосковської міської ради не присвоювалася адреса будь-якому об`єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 /т.1 а.с.119/.
29 листопада 2023 року представницею позивачки направлений запит до ТОВ «Геополіс» щодо надання інформації про складання технічної документації та надання її копії /т.1 а.с.153, 163/, повернутий позивачці з відміткою пошти про причини повернення: за закінченням терміну зберігання /т.1 а.с.246-248/.
З засвідченої копії витягу з поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036 вбачається наявність запису № 001 від 18 листопада 2015 року про площу земельної ділянки 0,0523 га (сторінка 3/25), запису № 004 від 24 травня 2018 року про площу земельної ділянки 0,1000 га (сторінка 16/25). При цьому відомостей про підстави утворення, зміни поділу земельних ділянок у вказаному витязі відсутні /т.1 а.с.179, 180/.
З відповіді Керівника КП «Новомосковське МБТІ» ДОР № 481 від 08 грудня 2023 року /т.1 а.с.234/ вбачається, що за обліком БТІ станом на 29 грудня 2012 року технічна та правова документація на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_2 в БТІ не виготовлялась. Право власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна в БТІ не зареєстроване. Відповідно, інвентаризаційна справа за вищевказаною адресою в КП «НМБТІ`ДОР» відсутня. Окремо повідомлено, що відповідно до чинного законодавства підприємства БТІ в Україні не проводили реєстрацію права власності на земельні ділянки та не вели облік зареєстрованого права власності на землю. Будь-яка інформація щодо зареєстрованого права власності на земельну ділянку за вищевказаною адресою в БТІ відсутня.
На ухвалу суду про витребування доказів відповідачем-1 державного акту, технічної документації із землеустрою, які-б мали відомості щодо межових знаків, конфігурації земельної ділянки не надано, не пояснено місцезнаходження таких доказів. Відповідачем-1 фактично визнані позовні вимоги позивачки. Відповідачем-2, 3 технічної документації щодо землеустрою спірної земельної ділянки не надано. Відомостей щодо наявності межових знаків та координат поворотних точок земельної ділянки 1211900000:02:009:0036 на місцевості, їх встановлення суду не надано.
Іншими доказами висновок землевпорядника у технічній документації не спростований. Доказів щодо припинення права користування попереднім користувачем не надано. Доказів на підтвердження того, що попередній землекористувач земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 погодив межі земельної ділянки не надано.
За таких обставин суд приходить висновку, що позивачкою доведено належними та допустимими доказами порушення її прав, як користувачки земельної ділянки, переданої для обслуговування належного їй житлового будинку по АДРЕСА_3 прийняттям рішення органом місцевого самоврядування, яким передана у приватну власність відповідача-1 земельна ділянка площею 0,0523 га та на підставі якого виданий Державний акт від 02 березня 2009 року ЯЗ 319624, що у свою чергу позбавляє позивачку права на отримання у власність вказаної земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок шляхом приватизації.
Доведеність позовних вимог у цій частині є підставою для висновку про необхідність визнання незаконним та скасування рішення ХХІ сесії п`ятого скликання Новомосковської міської ради № 645 від 21 листопада 2008 року та для визнання недійсним Державного акту.
При цьому, суд ураховує що позивачка просила в позові визнати протиправним вказане рішення. Водночас, положення ст. 152, 155 вказують що у випадку встановлення судом порушення права особи такий акт визнається недійсним та скасовується за ст. 21 ЦК України.
Посилання відповідача-2 на те, що видачею державного акту рішення № 645 вичерпало свою дію, суд відхиляє як таке, що суперечить положенням ст. 152, 155 ЗК України, ст. 16 ЦК України та з огляду на те, що вказане рішення є правовою підставою набуття права власності, яке порушує права позивачки, в той час, як Державний акт є документом, що посвідчує право, а не правовою підставою набуття права власності.
Щодо позовних вимог позивачки про скасування державної реєстрації земельної ділянки зі скасуванням запису в ДЗК та закриттям земельної книги, суд виходить з такого.
Частиною 1 ст. 193 ЗК України та ст. 1 Закону України від 07 липня 2011 року «Про Державний земельний кадастр» визначено поняття Державного земельного кадастру, який є єдиною державною геоінформаційною системою відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Статтею 202 ЗК України передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.
У відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Статтею 2 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю.
У статті 8 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що геодезичною основою для Державного земельного кадастру є державна геодезична мережа. Картографічною основою Державного земельного кадастру є карти (плани), що складаються у формі і масштабі відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів. Для формування картографічної основи Державного земельного кадастру використовується єдина державна система координат.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.
Крім того, згідно з вимогами статті 16 Закону кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі і може бути скасований лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Згідно з частиною 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Державний земельний кадастр» документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, є: індексні кадастрові карти (плани) України, Автономної Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст; індексні кадастрові карти (плани) кадастрової зони, кадастрового кварталу; кадастрові карти (плани) Автономної Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст, інші тематичні карти (плани), перелік яких встановлюється Порядком ведення Державного земельного кадастру; Поземельні книги.
При цьому, за п. 2, 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», Земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності). Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок. У разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.
Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).
Статтею 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено внесення виправлень у відомостях про земельну ділянку на підставі рішення суду.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» від 17 жовтня 2012 року № 1051 визначено порядок ведення державного земельного кадастру (далі - Порядок № 1051).
Згідно з п. п. 4, 9 вищевказаного Порядку, ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. До повноважень Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держгеокадастру у районах належать: внесення або надання відмови у внесенні до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про землі та земельні ділянки (їх частини), розташовані в межах району; здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам.
Згідно з пунктом 50 Порядку № 1051 дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки.
Пунктами 60, 61 Порядку № 1051 передбачено, що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.
Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: в електронній (цифровій) формі - кваліфікованим електронним підписом Державного кадастрового реєстратора; у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.
Виходячи з вищезазначеного, саме до повноважень управлінь (відділів) Держгеокадастру належить здійснення державної реєстрації земельних ділянок та скасування такої реєстрації.
У зв`язку з викладеним, зважаючи на встановлення судом протиправності рішення про набуття відповідачем-1 права власності на земельну ділянку 1211900000:02:009:0036, суд приходить висновку, що права позивачки при здійсненні державної реєстрації права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1211900000:02:009:0036, як землекористувача земельної ділянки, на яку накладається спірна порушені, тому відновлення порушених прав позивачки можливе лише шляхом скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно та шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 1223286500:02:158:1002, а також шляхом закриття Поземельної книги із скасуванням кадастрового номера, оскільки без таких дій останній не буде забезпечено ефективний захист порушених прав.
Відтак, позовна заява в цій частині також підлягає задоволенню.
При цьому, оцінюючи як підставу для висновку про неправомірність дії відповідачів посилання позивачки на відсутність акту про погодження меж земельної ділянки суд виходить з того, що погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Не підписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 серпня 2021 року у справі № 263/11779/16-ц (провадження № 61-10819св20) вказано, що: «стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. Стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не випливає, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж, слід вважати, що погодження меж не відбулося. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови. Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають. У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може бути підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів. Таким чином, непогодження суміжним землекористувачем меж земельної ділянки не є саме по собі підставою для прийняття органом місцевого самоврядування рішення про відмову у затвердженні технічної документації та переданні земельної ділянки у власність. Що, відповідно, також не є підставою для скасування державного акта на право власності на земельну ділянку».
Що ж до посилання відповідача-3 на те, що скасування державної реєстрації земельної ділянки є виключно компетенцією державного реєстратора спростовуються наведеними положеннями Закону та підзаконного нормативного акту.
Вирішуючи питання щодо належності відповідача, суд виходить з такого.
За ст. 185, 186 ЗК України у редакції, чинній на момент набуття відповідачем-1 права власності на земельну ділянку, землеустрій здійснюється державними та іншими землевпорядними організаціями за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, а також коштів громадян та юридичних осіб. Розгляд і затвердження землевпорядної документації проводиться в такому порядку: а) прогнозні матеріали, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель і схеми землеустрою після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування; б) проекти створення нових землеволодінь і землекористувань після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування; в) проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки; г) проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, особистих селянських, фермерських господарств після погодження їх із сільськими, селищними, міськими радами або районними державними адміністраціями розглядаються і затверджуються власниками землі або землекористувачами; ґ) робочі землевпорядні проекти, пов`язані з упорядкуванням, докорінним поліпшенням та охороною земель, раціональним їх використанням, розглядаються і затверджуються замовниками цих проектів. Зміни до землевпорядних проектів та інших матеріалів з питань землеустрою вносяться за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, які затвердили ці проекти.
Матеріали справи не містять доказів того, що при передачі земельної ділянки ОСОБА_3 органом місцевого самоврядування не розглянуто технічної документації, не досліджено проекту відведення земельної ділянки, порушено порядок розгляду заяви відповідача-1, встановлений ЗК України. Посилання позивачки на такі факти не доведені належними доказами. Саме лише посилання на те, що рішенням ради від 21 листопада 2008 року не розглядався проект відведення земельної ділянки, або дозвіл на його розроблення не вказує на факт відсутності розгляду такого питання відповідачем-2 раніше. Не є підтвердженням порушення відповідачем-2 прав позивачки і факт відсутності присвоєння адреси нерухомому майну за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки ця відповідь не стосується безпосередньо земельної ділянки.
Також, згідно зі ст. 28 Закону України «Про землеустрій» саме розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією. У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації з землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом. Як указано відповідачем-3, розробником у порушення вимог чинного законодавства не передані копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою. Доказів на спростування посилання відповідача-3 суду не надано. Відтак, суд висновує, що саме відповідачем-1 порушено права позивача на користування земельною ділянкою, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Інші доводи та посилання сторін як самі по собі так і у своїй сукупності не є підставою для задоволення позову, або відмови у ньому, а тому не аналізуються судом та не приймаються до уваги при ухваленні рішення.
Також, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України та враховуючи задоволення позову, висновок суду про належність відповідачів, ураховуючи принцип розумності, суд приходить висновку що судові витрати слід покласти на відповідача-1 та зважаючи на визнання відповідачем-1 позову повернути позивачці 50 % сплаченого нею судового збору.
Крім того, враховуючи клопотання представниці позивачки про надання доказів на підтвердження розміру витрат, пов`язаних із правовою допомогою після ухвалення рішення, суд вважає за необхідне встановити позивачці строк для подання доказів та призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Визнати незаконним та скасувати рішення ХХІ сесії п`ятого скликання Новомосковської міської ради № 645 від 21 листопада 2008 року «Про безоплатну приватизацію земельних ділянок громадянам» у частині підпункту 99 пункту 1 щодо передачі у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації ОСОБА_3 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0523 гектарів.
Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку від 02 березня 2009 року серія ЯЗ 319624 про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:09:126:00082 02 березня 2009 року.
Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:02:009:0036, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 шляхом скасування запису в Державному земельному кадастрі з закриттям поземельної книги щодо земельної ділянки.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1 610 (одну тисячу шістсот десять) гривень 40 копійок сплаченого судового збору.
Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_2 50 відсотків сплаченого, при подачі позову до ОСОБА_3 , судового збору в розмірі 1610(однутисячу шістсотдесять)гривень 40копійок згідно з квитанцією про оплату № 231023503 від 28 вересня 2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Встановити позивачці строк для подання доказів щодо розміру понесених нею судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати за клопотанням представниці позивачки, адвоката Куценко Юлії Михайлівни, на 08 листопада 2024 року о 10:00 годині.
Повне рішення суду складене та підписане 30 жовтня 2024 року.
Учасники справи:
позивачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_11 ;
відповідач-1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_12 ;
відповідач-2 Новомосковська міська рада, код в ЄДРПОУ 34359199; місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Самар, вул. Гетьманська, буд. 14;
відповідач-3 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, код в ЄДРПОУ 39835428; місцезнаходження за адресою: м. Дніпро, вул. Філософська, буд. 39-А.
Суддя Д. О. Парфьонов
Суд | Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2024 |
Оприлюднено | 31.10.2024 |
Номер документу | 122638563 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Парфьонов Д. О.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Парфьонов Д. О.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Парфьонов Д. О.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Парфьонов Д. О.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Парфьонов Д. О.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Парфьонов Д. О.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Парфьонов Д. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні