Ухвала

від 24.10.2024 по справі 496/3976/24

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/3976/24

Провадження № 2-а/496/44/24

У Х В А Л А

24 жовтня 2024 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувсядо суду з вказаним позовом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2024 року, цивільну справу № 496/3976/24 було передано до провадження головуючій судді Портній О.П.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ч. 2 ст. 123 КАС України.

У зв`язку з чим, ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Портної О.П. від 13.06.2024 року у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відмовлено, а позовну заяву повернуто без розгляду позивачу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 13.06.2024 року скасовано, а адміністративну справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Так, суд зазначає наступне, відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Статтею 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За визначенням ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, -протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Поряд з тим, ч. 1 ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З матеріалів справи вбачається, що оспорювана постанова винесена 18.03.2023 року, про яку позивачу стало відомо 20.05.2024 року, а позовну заяву подано 12.06.2024 року, тобто з пропуском десятиденного терміну на звернення до суду з цим позовом.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, уразі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (п. 1 ст. 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.1996 року за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Отже, для вирішення питання про правильність застосування судом строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з`ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Необхідно зазначити, що пропуск строку передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України не є безумовною підставою для повернення позовної заяви або залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено.

За змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Зокрема, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами.

Зазначені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 240/12017/19 від 31.03.2021 року та суд не вбачає підстав для відступу від зазначеної правової позиції. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав,свобод та інтересів. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Викладені висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2020 року у справі № 340/1019/19.

Для суду є очевидним, що причини, які перешкодили особі реалізувати право на звернення до суду у визначений процесуальним законом строк, повинні не залежати від волі заявника, мати об`єктивний характер та бути оціненими судом у наступному, зважаючи на обґрунтованість їх поважності.

Приймаючи вищевикладене та надаючи оцінку викладеним позивачем обставинам, як на поважність причин пропуску строку для звернення до суду з цим позовом, суд доходить до висновку про їх неповажність, виходячи з наступного.

Крім того, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодного посилання на обставини, які б свідчили про поважність причин пропуску строків звернення до суду з адміністративним позовом.

За наслідком чого, суд роз`яснює, що позивач має право вказати підстави для поновлення процесуального строку на звернення до суду з цим позовом.

У відповідності до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем надано позовну заяву без додержання вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві термін строком в п`ять днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення вищевказаних недоліків поданої заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 довідділу державногонагляду (контролю)в Одеськійобласті державноїслужби Україниз безпекина транспорті,про визнанняпротиправною таскасування постановипро накладенняадміністративного стягнення залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами.

Ухвалу направити на електрону пошту представника позивача та позивача.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Портна