Ухвала

від 24.10.2024 по справі 953/2599/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №: 953/2599/24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження №: 11-сс/818/1210/24 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2

Категорія: продовження строку тримання під вартою підозрюваному

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , без участі прокурора, без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме підозрюваного та його захисника, належним чином повідомлених про розгляд справи, від яких надійшли заяви про розгляд справи без них, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 10 10 2024 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Вказаною ухвалою слідчого судді клопотання слідчого, погоджене прокурором, задоволено та продовжено стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 08 грудня 2024 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись зі вказаним рішенням, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою скасувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, продовжений стосовно ОСОБА_7 .

В обґрунтування своїх апеляційних вимог вказує на недоведеність існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки повідомлення про підозру є необґрунтованим, а сам ОСОБА_7 одружений, має родину, місце постійного працевлаштування, репутацію відповідального та законослухняного громадянина, жодних нарікань з боку керівництва чи свідчень про його антисоціальну поведінку органом досудового розслідування не надано. Крім того, захисник зазначає, що ОСОБА_7 не судимий, про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення не повідомлявся та у даному кримінальному провадженні відсутня матеріальна шкода.

У зв`язку з цим апелянт вважає, що вказана ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки слідчий суддя не врахував сукупність обставин, які характеризують особу підозрюваного.

Позиції учасників апеляційного провадження.

Підозрюваний, захисник та прокурор про дату, та час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, на особистій участі не наполягали. Будь-яких заяв, які б свідчили про неможливість розгляду апеляційної скарги без їхньої участі, від останніх не надходило.

Від захисника адвоката ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_8 надійшли заяви з проханням проводити розгляд апеляційної скарги без їхньої участі.

Крім того, від прокурора надійшли заперечення на апеляційну скаргу, які містили прохання ухвалу слідчого судді залишити без змін як таку, що є законною та повністю відповідає інтересам кримінального провадження, інтересам суспільства.

Враховуючи вимогич.4ст.405,ч.2ст.422КПК України,колегія суддіввважає заможливе проведенняапеляційного переглядуухвалислідчого суддіза відсутностіпідозрюваного,йогозахисника та прокурора.

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та відомості, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що рішення слідчого судді є обґрунтованим та постановлено з дотриманням зазначених вимог чинного та міжнародного законодавства.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024220000000265 від 16 02 2024, за ч.2 ст.28, ч.2 ст.111 КК України.

Крім того, 15 04 2024о 23 год. 14 хв. ОСОБА_7 був затриманий слідчим слідчого відділу Управління СБ України у Харківській області на підставіп.1 ч.1 ст.208 КПК України.

16 04 2024 громадянину України ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.111 КК України, тобто увчиненнідержавної зради, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України в умовах воєнного стану на шкоду, економічній безпеці України шляхом надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у скоєннізлочину,передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.111 КК України.

З огляду на зазначене ОСОБА_7 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

17 04 2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова підозрюваному обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 13 06 2024 включно, без визначення розміру застави.

Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, з урахуванням його складності, постановою заступника керівника Харківської обласної прокуратури продовжено до 3 місяців, тобто до 16 07 2024.

10 06 2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова підозрюваному продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 16 07 2024 включно, без визначення розміру застави.

11 07 2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, з урахуванням його складності, продовжено до 6 місяців, тобто до 16 10 2024.

Цього ж дня ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова підозрюваному продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 08 09 2024 включно, без визначення розміру застави.

04 09 2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова підозрюваному продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 16 10 2024 включно, без визначення розміру застави.

Дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного, закінчувалася 16 10 2024 року, що стало підставою звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою.

09 10 2024 до Київського районного суду м.Харкова надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором, за матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024220000000265 від 16 02 2024,про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 .

В клопотанні сторона обвинувачення посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КК України, зазначає, що підозрюваний ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері основ національної безпеки України, за який передбачене покарання у видіпозбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, тому виникає необхідність у продовженні строку тримання під вартою останнього.

Задовольняючи клопотання старшого слідчого, погоджене прокурором,про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , слідчим суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.111КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів, а також визнано продовження існування ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний через тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, розуміючи складність проведення досудового розслідування, зокрема, в умовах дії воєнного стану, усвідомлюючи неможливість повного контролю державною владою кордонів та території України в умовах Збройної агресії рф проти України, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зокрема, на тимчасово окупованих частинах території України та на території рф;може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, в тому числі знищити, сховати або спотворити електронні пристрої, магнітні носії інформації, які останній використовував при вчиненні кримінального правопорушення, та які не були виявлені слідством, а також знищити, сховати або спотворитисхем, креслень та службової документації АТ «Укренергомашини»; може незаконно впливати на інших підозрюваних, оскільки вказані особи знайомі, підтримують особисті дружні відносини, діяли за попередньою змовою групою осіб, та на свідків у даному кримінальному проваджені; маючи зв`язки з представниками держави-агресора рф,може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Разом з цим під час розгляду клопотання слідчим суддеювивчалась можливість застосуваннястосовно ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків. Однак слідчий суддя дійшов до висновку, що на цей час існують правові підстави для продовження саме такого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на строк досудового розслідування, який продовжено до 16 02 2025 року.

Крім того, слідчий суддя при постановленні даної ухвали, керуючись ч.ч.3, 4 ст.183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, прийняв рішення не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 при продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, що дає право слідчому судді не визначити розмір застави під час дії воєнного стану.

Старшим слідчим у клопотанні та слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі об`єктивно враховані відомості про особу підозрюваного, вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, згідно підозри, тяжкість покарання, що загрожуватиме йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, а також необхідність проведення ряду слідчих та процесуальних дій для завершення досудового розслідування в розумні строки.

На підставівикладеного,слідчий суддядійшов висновкупро продовженнястроку триманняпід вартою стосовно ОСОБА_7 до08 12 2024 року включно.

Колегія суддів, з урахуванням стадії досудового розслідування, погоджується з висновками слідчого судді, щодо продовження існування ризиків передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінку можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливатина іншихпідозрюваних,свідків,продовжити кримінальнеправопорушення,у якомупідозрюється,колегія суддівбере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення може вдатися до відповідних дій.

Згідно з відомостями, що є наявними в матеріалах кримінального провадження, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері основ національної безпеки України за який передбачене покарання у видіпозбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний є громадянином України, з вищою освітою, не судимий, зареєстрований та проживає в м.Харкові, одружений, дітей або інших непрацездатних осіб на його утриманні немає, тобто він не має стійких соціальних зв`язків, є військовозобов`язаним, ФОП.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 підтверджується фактичними доказами, що містяться в матеріалах провадження. Вказані докази та обставини вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, свідчать про достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, запобігання яким шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим та не ефективним.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про продовження запобіжного заходу відповідає вимогам п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно з п.48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №3561/06 від 13 11 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності до ст.5, 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред`явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання». (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182 та «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).

Згідно зі сформованою практикою Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

З урахуванням конкретних обставин цього кримінального провадження та характеру дій, які інкримінуються підозрюваному, а саме того, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, яке спрямоване проти основ національної безпеки України та є найбільш небезпечним посяганням на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституційний ладв умовах воєнного стану,що свідчить про підвищену суспільну небезпеку вчиненого та особи, яка його вчинила, колегія суддів вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу) кримінального розслідування».

З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5ч.1ст.177КПК України та необхідності продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , погоджується і колегія суддів.

Слідчим суддею враховані всі підстави та обставини, передбачені ст.178 КПК України, відомості про особу та наявні докази, про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, та обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України. Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, зазначених в клопотанні ризиків та беручи до уваги необхідність виконати низку важливих слідчих та процесуальних дій, результати яких мають значення для судового розгляду, колегія суддів приймає до уваги обґрунтування сторони обвинувачення щодо необхідності продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою.

Отже, враховуючи вищенаведені відомості у колегії суддів не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, якими прокурор обґрунтовує в суді першої інстанції та при апеляційному розгляді, необхідність продовження такого запобіжного заходу, як тримання ОСОБА_7 під вартою, оскільки на момент розгляду апеляційної скарги ризики, які існували на час продовження цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність об`єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи підозрюваного та обставин кримінального правопорушення.

Доводи, на які посилається в апеляційній скарзі захисник підозрюваного стосовно недоведення ризиків, заявлених в клопотанні прокурора спростовуються відомостями, що є наявними в кримінальному провадженні, що свідчить про постановлення слідчим суддею обґрунтованого та вмотивованого рішення, відповідно до вимог ст.370 КПК України.

Твердження захисника підозрюваного щодо наявності у ОСОБА_7 дружини, родини, місця постійного працевлаштування, репутації відповідального та законослухняного громадянина, а також відсутності судимостей і жодних нарікань з боку керівництва чи свідчень про його антисоціальну поведінку, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки ці обставини, виходячи із доводів апеляційної скарги, існували і на час подій, які інкримінуються ОСОБА_7 і вони не стали стримуючим фактором для підозрюваного при вчиненні протиправного діяння. Тим більше, самі по собі ці обставини не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, запобігти яким в даному випадку може лише застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.

За таких обставин, з огляду на значимі для цього провадження дані, на переконання колегії суддів, слідчий суддя постановив рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких постановив відповідне рішення. З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 та відсутності підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги захисника підозрюваного.

Керуючись ч.6 ст.9, ст.ст.7, 176-206, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 10 10 2024 року про продовження щодо підозрюваного за ч.2 ст.28, ч.2 ст.111 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 08 12 2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування, - залишити без змін.

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.

Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4