Ухвала

від 29.10.2024 по справі 953/2599/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа: № 953/2599/24 Головуючий І інстанції: ОСОБА_1

Провадження: № 11-сс/818/1213/24 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2

Категорія: продовження запобіжного

заходу

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , без участі прокурора, без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме підозрюваного та його захисника, належним чином повідомлених про розгляд справи, від яких надійшли заяви про розгляд справи без них, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 10 10 2024 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Вказаною ухвалою слідчого судді клопотання слідчого задоволено та продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування - до 08 грудня 2024 року включно.

Зобов`язано слідчого негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_6 про продовження його тримання під вартою.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність і необґрунтованість просить ухвалу слідчого судді скасувати, скасувавши при цьому запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .

В обґрунтування своїх апеляційних вимог вказує на недоведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 має постійне місце працевлаштування, має репутацію законослухняного громадянина, не має жодних нарікань з боку керівництва чи свідчень про антисоціальну поведінку від органу досудового розслідування, є несудимим, а у кримінальному провадженні відсутня матеріальна шкода.

Крім того, апелянт вказує, що підозра про яку повідомлено ОСОБА_6 є необґрунтованою, оскільки її обґрунтованість підтверджується тими доказами, які не досліджувались слідчим суддею безпосередньо, а лише у форматі дослідження протоколів відповідних допитів, що є істотним порушенням вимог ст. ст. 176, 194 КПК України.

На підставі викладеного вважає, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки слідчий суддя не врахував сукупність обставин, які характеризують особу підозрюваного та всупереч вимогам закону продовжив запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Позиції учасників апеляційного провадження.

Підозрюваний, його захисник та прокурор про дату, та час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином. Будь-яких заяв, які б свідчили про неможливість розгляду апеляційної скарги без їх участі, від останніх не надходило.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвалислідчого судді за відсутності підозрюваного, захисника та прокурора.

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та відомості, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та постановлено з дотриманням зазначених вимог чинного та міжнародного законодавства.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024220000000265 від 16 02 2024 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 111 КК України.

Так, 15 04 2024 о 20-48 годині ОСОБА_6 був затриманий слідчим слідчого відділу Управління СБ України у Харківській області на підставіп. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України.

16 04 2024 громадянину України ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України, увчиненнідержавної зради, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України в умовах воєнного стану на шкоду, економічній безпеці України шляхом надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

17 04 2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 13 06 2024 включно без визначення розміру застави.

10 06 2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 16 07 2024 включно без визначення розміру застави.

11 07 2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, з урахуванням його складності, продовжено до 6 місяців, тобто до 16 10 2024.

Цього ж дня ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова підозрюваному продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 08 09 2024 включно без визначення розміру застави.

04 09 2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 16 10 2024 включно без визначення розміру застави.

10 10 2024 року до слідчого судді Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 . В обґрунтування клопотання слідчий посилався на наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України та зазначив, що внаслідок особливої складності вказаного кримінального провадження завершити досудове слідство у вказаний строк виявилось неможливим, оскільки для всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження необхідно здійснити низку додаткових процесуальних та слідчих дій (перелік яких докладно зазначений в ухвалі слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 10 10 2024 року.

Задовольняючи клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя вважав обґрунтованою підозру у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 та ч.2 ст. 111 КК України, яке підтверджене зібраними під час досудового розслідування фактичними доказами, що є наявними в матеріалах справи, а також вважав встановленими продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду;знищення чи спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Слідчим уклопотанні тасудом першоїінстанції воскаржуваній ухваліоб`єктивно врахованівідомості проособу підозрюваного,вагомість наявнихдоказів провчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення,згідно підозри,тяжкість покарання,що загрожуватимейому уразі визнаннявинуватим уйого вчиненні,а також необхідність проведення ряду слідчих дій для завершення досудового розслідування.

На підставівикладеного,слідчий суддядійшов висновкупро продовженнястроку тримання ОСОБА_6 під вартою до 08 12 2024 року включно без визначення застави.

Колегія суддів, з урахуванням стадії досудового розслідування, погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо продовження існування ризиків передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінку можливості підозрюваним переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду;знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення,незаконно впливатина свідківта вчинитиінше кримінальнеправопорушення,колегія суддівбере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення може вдатися до відповідних дій.

Згідно відомостей, що є наявними в матеріалах кримінального провадження, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, а саме у сфері основ національної безпеки України, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, не виключається можливість переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, зокрема на тимчасово окупованих частинах території України та на території російської федерації.

Крім того, не можна виключати можливість знищення чи спотворення ОСОБА_6 електронних пристроїв, магнітних носіїв інформації, схем, креслень та службової документації АТ «Укренергомашини», які останній використовував при вчиненні кримінального правопорушення та які не були виявлені слідством.

Зважаючи на дружні відносини з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з якими ОСОБА_6 під час вчинення інкримінованих дій діяв за попередньою змовою, існує імовірність незаконного впливу на останніх з боку підозрюваного з метою зміни ними показань.

Також, наявні підстави вважати, що ОСОБА_6 може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, зважаючи на його стійкі ідеологічні переконання, спрямовані на підтримку дій держави-агресора рф та міцні соціальні зв`язки з представниками держави-агресора.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 підтверджується фактичними доказами, що містяться в матеріалах провадження. Вказані докази та обставини вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, свідчать про достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, запобігання яким шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим та не ефективним.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про продовження запобіжного заходу відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред`явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання". (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

З урахуванням конкретних обставин цього кримінального провадження та характеру дій, які інкримінуються підозрюваному, а саме того, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого у сфері основ національної безпеки України, колегія суддів вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».

З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , погоджується і колегія суддів.

Слідчим суддею враховані всі підстави та обставини, передбачені ст. 178 КПК України, відомості про особу та наявні докази, про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, згідно яких суд вправі не визначати розмір застави у відповідності до ст. 183 ч. 4 п. 1 КПК України.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, зазначених в клопотанні ризиків та беручи до уваги необхідність виконати низку процесуальних дій, результати яких мають значення для судового розгляду, колегія суддів приймає до уваги обґрунтування сторони обвинувачення щодо необхідності продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою.

Отже, враховуючи вищенаведені відомості у колегії суддів не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, якими прокурор обґрунтовує в суді першої інстанції та при апеляційному розгляді, необхідність продовження такого запобіжного заходу, як тримання ОСОБА_6 під вартою, оскільки на момент розгляду апеляційної скарги ризики, які існували на час обрання цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність об`єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи підозрюваного та обставин кримінального правопорушення.

Твердження, на які посилається в апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 стосовно не доведення ризиків, заявлених в клопотанні слідчого спростовуються відомостями, що є наявними в кримінальному провадженні, що свідчить про постановлення слідчим суддею обґрунтованого та вмотивованого рішення, відповідно до вимог ст. 370 КПК України.

Доводи захисника ОСОБА_7 щодо наявності у ОСОБА_6 постійного працевлаштування та міцних соціальних зв`язків, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки ці обставини, виходячи із доводів захисника, існували і на час подій, які інкримінуються ОСОБА_6 і вони не стали стримуючим фактором для підозрюваного при вчиненні протиправних діянь.

Тим більше, самі по собі ці обставини не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, запобігти яким в даному випадку може лише застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.

В апеляійній скарзі захисник ОСОБА_7 наводить доводи з приводу безпідставності продовження підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою через те, що докази у вказаному кримінальному провадженні отриманні, на його переконання, з істотним порушенням вимог КПК України, проте, виходячи зі стадії процесу досудового розслідування, колегія суддів не може взяти їх до уваги, оскільки дослідження вказаних питань можливо лише під час розгляду справи по суті, в тому числі наявності та відсутності підстав, які виключають кримінальну відповідальність, а також дослідження доказів з приводу їх належності, процесуальної допустимості та достатності для вирішення питання щодо винуватості або не винуватості підозрюваного в цьому кримінальному провадженні.

Колегія суддів також погоджується із висновком слідчого судді щодо відсутності підстав для застосування підозрюваному такого альтернативного виду запобіжного заходу, як застава та вважає, що у даному випадку слідчим суддею було у повному обсязі дотримано вимог, передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України.

За таких обставин, з огляду на значимі для цього провадження дані, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції постановив рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких постановив відповідне рішення.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 та відсутності підстав для скасування рішення за доводами апеляційної скарги захисника підозрюваного.

Керуючись ч.6 ст.9, ст.ст.7, 176-206, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 10 10 2024 року про задоволення клопотання органу досудового розслідування та про продовження відносно підозрюваного за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 08 12 2024 року, включно, - залишити без змін.

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.

Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4