Рішення

від 28.10.2024 по справі 160/25226/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 рокуСправа №160/25226/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФОНД-2022" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення №27904 від 17.09.2024р., зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18.09.2024р. через систему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФОНД-2022" звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №27904 від 17.09.2024 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФОНД-2022 критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОФОНД-2022 з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що дії контролюючого органу є протиправними, а висновки передчасними, помилковими та необґрунтованими, а саме оспорюване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню повністю, оскільки основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; підприємство виступає першим посередником між сільгоспвиробниками та покупцями зернових культур в портах України та на балансі підприємства відсутній власні або орендовані транспортні засоби, тому, в залежності від умов поставки по договорам купівлі-продажу, позивач користується послугами перевізників, для чого укладаються договори перевезення автомобільним транспортом; на виконання пункту 6 Порядку №1165 позивачем подано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості №3 від 10.09.2024 року, наведені обґрунтування в поясненнях та долучені до повідомлення документи, спростовують висновок контролюючого органу щодо відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, при цьому, саме рішення не має чітко визначеної інформації щодо якої необхідно надати пояснення, а також не визначено документи які необхідно надати; контролюючий орган не обґрунтував, чому подані позивачем документи та пояснення не були взяті до уваги на підтвердження невідповідності платника податку критерію ризиковості платника податку, а також не вказав, які саме документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, той мав надати на розгляд комісії, але не надав; відповідач не надав доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, і які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, зокрема, відповідачем не подано доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, а зміст оскаржуваного рішення не містить ані юридичних мотивів, ані фактичних мотивів кваліфікації заявника як ризикового платника податків; рішення містить у вигляді таблиці виключно перелік із описом кодів податкової інформації, яка стала підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, однак, такий опис є узагальненим, без посилання на конкретні господарські операції; оскаржуване рішення прийнято у зв`язку із операціями за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, при цьому перелік таких накладних та відповідні господарські операції відповідач не визначає, також відсутні й відомості щодо чинності рішень щодо віднесення до ризикових платників податків контрагентів позивача; віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є необґрунтованим, адже поширення на позивача «ризиковості» через відносини з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, принципу індивідуальної відповідальності, що проголошений статтею 61 Конституції України, положення якої є нормами прямої дії; невиконання податковим органом при прийнятті рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 17.09.2024 № 27904 законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії, безпідставне неврахування поданого ТОВ «АГРОФОНД-2022» повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку має наслідком визнання його протиправними. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на постанови Верховного Суду. У відповіді на відзив від 27.10.2024р. позивач посилається на ті ж самі обставини, що і у позові (а.с.1-11 том 1; а.с.16-20 том 2).

Ухвалою суду від 23.09.2024р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано відповідача надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується змістом відповідної ухвали суду (а.с.221 том 1).

10.10.2024р. через систему «Електронний суд», на виконання вимог вказаної ухвали суду, від відповідача до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні адміністративного позову позивача відмовити посилаючись на те, що Критерії ризиковості платника податку визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; в ході проведеного аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) встановлено, що позивач з березня по вересень 2024 року реалізував: кукурудзу, пшеницю, ячмінь, овес, насіння соняшнику на суму ПДВ 18854,4 тис. грн., власний податковий кредит позивач формує за рахунок придбання: кукурудза, пшениця, насіння соняшнику, транспортне перевезення вантажу, овес українського походження, ячмінь, оренда приміщення, телекомунікаційні послуги, тощо, на суму ПДВ 18763,7 тис. грн., при цьому, податковий кредит формує за рахунок ризикових контрагентів постачальників: ТОВ «ЖИВА-ЗЕМЛЯ», ТОВ «ФГ ДАР АНДРІЇВКА», ТОВ «ФГ ДАР ПОПАСНЕ», ТОВ «КВАНТУМ АВТО», ПП ІМ. ЗУБКОВСЬКОГО, ПП «ФОНД ЗЕМЛЯ», ФГ «ФАРТ-ВІЗАРД», ФГ «ВІКА»; також, позивач придбав у контрагентів товари, походження яких не прослідковується по ланцюгу придбання, а саме: ТОВ «АГРО-ЦВІТ-2012», ТОВ «АГРОЯНТАР»; позивач формує податковий кредит за рахунок придбання значної кількості товарів, що свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності без наявності допоміжних послуг, таких як, зберігання, сортування, пакування, тощо, без залучення субпідрядних організацій та без особистої участі персоналу, що не співвідносно з наявним трудовим ресурсом, оскільки на підприємстві рахується 6 осіб, водночас, у позивача відсутні відомості про власні або орендовані основні фонди для зберігання сільськогосподарської продукції; рішенням №27170 від 06.09.2024 позивача, на підставі наявної податкової інформації по підприємству, було включено до переліку ризикових платників податків та 10.09.2024 позивач надав на розгляд Комісії повідомлення №3 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості, та виключення позивача з переліку ризикових платників податку, проте, розглянувши надані позивачем 10.09.2024 документи, Комісія 17.09.2024 прийняла рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку. Окрім того, відповідач вказує у відзиві і на те, що дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових, є лише службовою діяльністю працівників ДПС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку, які самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків, натомість, вимога позивача про виключення з критеріїв ризиковості таким вимогам не відповідає, так як дії контролюючого органу не створюють жодних правових наслідків (а.с.244-248 том 1).

Окрім того, 09.10.2024р. через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання, в якому останній просив закрити провадження у цій справі відповідно до ч.1 ст.238 КАС України посилаючись на те, що на виконання ухвали суду від 20.09.2024 про забезпечення позову Комісія, в межах своїх повноважень, 25.09.2024 прийняла рішення про виключення позивача з переліку ризикових платників податків та станом на 09.10.2024 позивача не включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, отже, станом на 09.10.2024 відсутнє діюче рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а оспорюване в межах даної справи рішення відповідача про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість №27904 від 17.09.2024 станом на 25.09.2024 є скасованим (статус недіюче) - (а.с.231-232 том 1).

11.10.2024р. через систему «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшли заперечення на клопотання (заяву), в яких останній просить відмовити в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження по цій справі посилаючись на те, що виконанням ухвали суду від 20.09.2024 про забезпечення позову є зупинення дії оскаржуваного рішення, а не його скасування, при цьому, сам відповідач зазначає, що оспорюване рішення №27904 від 17.09.2024 є недіючим, а відповідно зупиненим (а.с.8-9 том 2).

Розглянувши наведене клопотання представника відповідача щодо закриття провадження у цій справі, вивчивши докази, надані на його підтвердження, суд не находить обґрунтованих правових підстав для його задоволення та закриття провадження у цій справі, виходячи з наступного.

Так, вчинені контролюючим органом дії щодо виключення позивача з переліку ризикових платників податків були направлені на виконання вимог ухвали суду про забезпечення позову від 20.09.2024р., за якою було зупинено дію рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №27904 від 17.09.2024р. про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФОНД-2022 пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість до набрання законної сили рішенням суду по справі №160/25226/24.

При цьому, наведена ухвала суду від 20.09.2024р. оскаржується відповідачем в апеляційному порядку та станом на 28.10.2024р. триває апеляційний розгляд.

За викладеного, у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у цій справі слід відмовити.

Також, 27.10.2024р. від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній просить повернути або залишити без розгляду поданий неналежним чином відзив по цій справі відповідачем посилаючись на те, що відзив на позов не був сформований за допомогою підсистеми "Електронний суд", а доданий відзив до клопотання як додаток в порушення п.26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС та п.12 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС, що свідчить про використання скаржником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу надання відзиву на позов (а.с.11-13 том 2).

Розглянувши вищенаведене клопотання представника позивача, вивчивши докази, надані на його підтвердження, суд не находить обґрунтованих правових підстав для його задоволення, виходячи з того, що норми ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають ані повернення відзиву на позов, ані залишення його без розгляду, зокрема і з підстав, зазначених у такому клопотанні.

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається судом 28.10.2024р. в межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФОНД-2022" зареєстровано як юридична особа за адресою: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Руденка Миколи, буд.53, основним видом діяльності товариства є 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, що підтверджується наявними в матеріалах справи Витягом з ЄДРПОУ та Випискою з ЄДРПОУ (а.с.12-17,129,131-136 том 1).

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН №27170 від 06.09.2024р. позивача включено до переліку ризикових платників податку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: 02 - придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції) 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, що підтверджується копією відповідного рішення (а.с.20-21,193-194 том 1).

З метою виключення з переліку ризикових платників податку, позивачем було надіслано контролюючому органу повідомлення №3 від 10.09.2024р. з відповідними поясненнями та документами, що підтверджується копіями відповідних повідомлення, пояснень та квитанції №2 про їх прийняття, наявними в матеріалах справи (а.с.19,30,31,192, 198 том 1).

Рішенням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН №27904 від 17.09.2024, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 10.09.2024р. №3, позивача включено до переліку ризикових платників податку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: 02 - придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції) 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, що підтверджується копією відповідного рішення (а.с.22-23,195-196,249-250 том 1).

Вказаний спір виник у зв`язку із незгодою позивача із вищевказаним оспорюваним рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №27904 від 17.09.2024 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФОНД-2022 критеріям ризиковості платника податку, у зв`язку з чим позивач просить визнати протиправним та скасувати таке рішення, а також і зобов`язати відповідача виключити Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОФОНД-2022 з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши норми чинного законодавства України, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 74.1, 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року №2245-VIII (далі - Закон №2245-VIII), яким змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11 грудня 2019 року, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165, в редакції чинній на момент прийняття оспорюваних рішень).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, а суд при вирішенні спорів такої категорії, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, має дослідити і надати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання Комісії та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.11.2021 у справі №340/1098/20 та від 19.11.2021 у справі №140/17441/20, що підлягає врахування адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, як встановлено судом зі змісту оспрюваного рішення та змісту копій Аналітичної довідки №18513/04-36-04-06-06 від 17.09.2024, Інформаційної довідки №4319/04-36-18-03-11 від 17.09.2024р., які були підставою для прийняття оспорюваного рішення, вони не містять жодної інформації про конкретні податкові накладні/розрахунки коригування, складені позивачем та подані ним на реєстрацію в ЄРПН, в яких були зафіксовані ризикові операції, і реєстрація яких була зупинена, що стало підставою для вирішення питання відповідності платника податку - позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість (а.с.22-23,195-196,249-250 том 1; а.с.1-4 том 2).

З такого формулювання підстав для віднесення позивача до ризикових платників податків не можливо зрозуміти, які конкретно господарські операції були здійсненні з вказаними суб`єктами господарювання (контрагентами позивача).

Отже, передбачений Порядком №1165 обов`язок щодо розшифрування, яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття відповідних рішень, відповідач у цьому випадку не виконав.

Також, і згідно пункту 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення від 17.09.2024р. вказані поля заповнені та зазначено таке: «02 - придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції) 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку» (а.с.22-23,195-196,249-250 том 1).

Разом з тим, хоча в наведеному рішенні вказано тип операції (придбання, постачання), період здійснення операції, код УКТЗЕД товару та податковий номер платника податку, задіяного, на думку податкового органу, в ризиковій операції, та дату включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, однак в порушення вимог пункту 6 Порядку № 1165 та всупереч формі самого рішення не відображено фактичних обставин прийняття такого рішення, не вказано детальної інформації, за якою встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, розшифрування назви підприємства, що було задіяно в ризиковій операції, та найменування товарів, які товариство придбало/реалізовувало.

За змістом пункту 6 Порядку № 1165 у рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Однак, у вказаному рішенні, в порушення зазначених вимог пункту 6 Порядку № 1165 не відображено фактичних обставин прийняття такого рішення, не вказано детальної інформації, за якою встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, не зазначено переліку документу та/або документів, який/які не надано та який/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, із аналізу наведеного змісту оспорюваного рішення можна дійти висновку, що воно не містить мотивації, обґрунтованості, підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, не зазначено в оскаржуваному рішенні і про те, які саме документи були отримані комісією та які саме докази слугували підставами для прийняття спірного рішення (не зазначені ні податкові накладні (розрахунки коригування), ні будь-які інші первинні документи), а також і не наведено документів, яких не вистачає для прийняття рішення про невідповідність позивача критеріям ризиковості.

Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування ст.76 наведеного Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем у ході судового розгляду справи не надано жодних доказів та не наведено жодних підстав, які б свідчили про правомірність віднесення позивача до переліку платників податків, які відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку за оспорюваним рішенням з урахуванням встановлених судом обставин, аналізу вищенаведених документів та аналізу норм податкового законодавства.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведеного, перевіривши правомірність прийняття оспорюваного рішення за вищенаведеними критеріями, суд приходить до висновку, що обставини, які слугували прийняттю оспорюваного рішення про віднесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є неправомірними та не обґрунтованими, порушують права позивача та спростовуються вищенаведеними доказами, а тому оспорюване рішення є таким, що прийняте не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, судом встановлено, що відповідачем, при прийнятті вищенаведеного оспорюваного рішення, порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №27904 від 17.09.2024 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФОНД-2022 критеріям ризиковості платника податку, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача у наведеній частині підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд приходить до висновку, що, у даному випадку ефективним способом захисту порушеного права позивача буде саме зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку у спосіб та у порядку, встановленому Порядком №1165, виходячи з такого.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Також, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Отже, враховуючи наведене можна дійти висновку, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання відповідача-1 виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку у спосіб та у порядку встановленому Порядком №1165.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків, оскільки за Порядком №1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.

Крім того, судом враховується і те, що у рішеннях по справах Клас та інші проти Німеччини, Фадєєва проти Росії, Єрузалем проти Австрії Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, у даному випадку, при перевірці адміністративним судом легітимності прийняття оспорюваного рішення суб`єктом владних повноважень та встановлення судом протиправності його прийняття, у відповідача, у такому випадку, відсутнє право діяти на власний розсуд та суд наділений повноваженнями зобов`язати суб`єкта владних повноважень виключити позивача із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків у спосіб та у порядку, встановленому Порядком №1165, виходячи з вимог ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно платіжної інструкції №751 від 19.09.2024р. у розмірі 2422,40 грн. (з урахуванням ставки судового збору, встановленої ст.4 Закону України «Про судовий збір») - (а.с.123,124).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФОНД-2022" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення №27904 від 17.09.2024р., зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №27904 від 17.09.2024 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФОНД-2022 критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ ВП 44118658) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФОНД-2022" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Руденка Миколи, буд.53; код ЄДРПОУ 37990709) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, у порядку та у спосіб, передбаченими Порядком №1165.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФОНД-2022" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Руденка Миколи, буд.53; код ЄДРПОУ 37990709) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва