Ухвала

від 28.10.2024 по справі 200/7178/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

28 жовтня 2024 року Справа №200/7178/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом Приватного підприємства «ЕЛІТ ЛАЙН СХІД» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення №338/05-99-04-09/23027504 від 30.09.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, приватне підприємство «ЕЛІТ ЛАЙН СХІД» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області №338/05-99-04-09/23027504 від 30.09.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ПП «ЕЛІТ ЛАЙН СХІД»; зобов`язання поновити реєстрацію ПП «ЕЛІТ ЛАЙН СХІД» у якості платника єдиного податку та запис у реєстрі платників єдиного податку з 01.10.2024.

Ухвалою суду від 21.10.2024 за позовом відкрито провадження в адміністративній справі №200/7178/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

22.10.2024 позивач надав до суду заяву про забезпечення позову, у якій останній просив суд зупинити дію рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області №338/05-99-04-09/23027504 від 30.09.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ПП «ЕЛІТ ЛАЙН СХІД» на період до набрання чинності рішення у цій справі.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, позивач зазначив, що перехід від спрощеної системи оподаткування зі сплатою єдиного податку 5% від отриманого доходу на загальну систему оподаткування зі сплатою податку на прибуток у розмірі 18% від чистого прибутку матиме своїм наслідком додаткове податкове навантаження підприємства. Оскільки більшість абонентів позивача не є платниками ПДВ (приватні особи, більшість юридичних осіб, бюджетні підприємства, організації, контролюючі органи тощо), а основні витрати позивача полягають у сплаті вартості послуг контрагентам неплатникам ПДВ та у виплаті заробітної плати власному штатному персоналу, за фактом здійснення яких податковий кредит з ПДВ не формується, застосування позивачем загальної системи оподаткування та початок вимушеної сплати ПДВ з переходом на загальну систему оподаткування призведе до додаткового навантаження у розмірі 20% від всієї суми доходу, що порівняно із сплатою єдиного податку у розмірі 5% від суми доходу викличе у підприємства додаткове навантаження у розмірі 15% від всієї суми доходів. Такий податковий тягар для позивача стане критичним та унеможливить подальшу господарську діяльність через її недоцільність.

З переходом на загальну систему оподаткування зі сплатою податку на прибуток, реєстрацією платника та сплатою ПДВ позивач буде вимушений на час розгляду судом справи вести складний податковий облік, для чого залучати додаткових фахівців у сфері бухгалтерського обліку, що істотно ускладнить господарську діяльність та потягне виникнення додаткових витрат.

Розгляд заяви про забезпечення позову призначено на 28.10.2024 у судовому засіданні, представники сторін до судового засідання не з`явилися.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 151 цього Кодексу позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, забезпечення адміністративного позову може бути застосовано судом виключно за наявності обставин, визначених у статті 150 КАС України, що підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 28.02.2024у справі№380/14241/23, від 14.03.2024у справі№540/7262/21, від 16.04.2024у справі№140/1568/23.

Суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом наявності підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі № 826/13306/18.

Твердження позивача, визначені у заяві як обґрунтування необхідності вжиття забезпечувальних заходів, сформульовані як можливе настання негативних наслідків у вигляді неможливості здійснювати господарську діяльність через ускладнення обліку, збільшення витрат, що ґрунтуються тільки на припущеннях. Проте, рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, оскільки таке рішення суперечитиме законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.

Суд зазначає, що на обґрунтування поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову заявником не було надано жодного доказу на підтвердження своїх вимог.

З приводу негативних наслідків для господарської діяльності позивача, про які йдеться у його заяві, суд зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно та є небажаними для нього. Проте, відповідно достатті 150 КАС України, зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Ураховуючи, що позивачем не доведено необхідність вжиття застосованих судом заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України, а застосовані заходи є такими, що суперечать приписам частини другої статті 151 КАС України, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150-154, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Приватного підприємства «ЕЛІТ ЛАЙН СХІД» про забезпечення позову до Головного управління ДПС у Донецькій області про: визнання протиправним та скасувати рішення №338/05-99-04-09/23027504 від 30.09.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.С. Михайлик