Ухвала

від 28.10.2024 по справі 420/17392/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17392/24

У Х В А Л А

28 жовтня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабко О.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про розгляд справи з викликом сторін в адміністративній справі за позовною заявою Акціонерного товариства "Херсонгаз" до Головного управління Держспоживслужби в Херсонській області про визнання протиправним та скасування припису,

встановив:

Акціонерне товариство "Херсонгаз" звернулось з позовною заявою до Головного управління Держспоживслужби в Херсонській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати припис Головного Управління Держпродспоживслужби в Херсонській області від 02.05.2024 р. № 05-03-4/2.

Ухвалою від 05.06.2024 р. у справі відкрито спрощене провадження та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подані відзиву на позовну заяву.

14.06.2024 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій заявлено клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

При розгляді даного клопотання суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Положеннями ч.5 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно п.2 ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З аналізу даних правових норм слідує, що вирішення питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому порядку чи у судовому засіданні залежить в першу чергу від наявності чи відсутність заяви від сторони про розгляд справи в судовому засіданні. Однак навіть при надходженні такої заяви, у суду є розсуд щодо подальшого слухання справи. Зокрема, суд може відмовити стороні у розгляді справи в судовому засіданні за сукупності таких умов: справа відноситься до справи незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Заявляючи клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, представник позивача не навів жодних обґрунтувань та доводів, з яких би вбачалася необхідність призначення судового засідання з викликом сторін.

Суд зазначає, що нормами КАС України передбачена можливість надання сторонами своїх пояснень, доказів та захисту своїх порушених прав також і в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, та такий судовий розгляд жодним чином не суперечить основним принципам здійснення адміністративного судочинства.

Оскільки дана справа відноситься до справ незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не потребує проведення судового засідання, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача про призначення судового засідання.

Керуючись ст.ст.243, 248 КАС України, суд -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи з викликом сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.І. Бездрабко