Постанова

від 22.01.2025 по справі 420/17392/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/17392/24

Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О. І.

Час і місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А. І.

Ступакової І. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року по справі за позовом АТ "Херсонгаз" до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И Л А :

АТ «Херсонгаз» звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис від 02.05.2024 р. № 05-03-4/2.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Херсонській області 02.05.2024 р. проведено позапланову перевірку АТ "Херсонгаз", за результатом якої складено акт № 05-03-3/6. Перевіркою встановлено порушення вимог абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 р. "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", а саме всупереч положенням вказаного абзацу проведено нарахування плати за комунальну послугу (розподіл природного газу) за адресою: м.Херсон, вул.Лавреньова, 26, кв.169, з дати початку (01.03.2022 р.) по дату завершення (11.11.2022 р.) тимчасової окупації території (Херсонська міська територіальна громада), включеної до переліку тимчасово окупованої території згідно з Наказом Мінреінтеграції № 309 від 22.12.2022 р. За результатами перевірки відповідачем видано припис від 02.05.2024 р. № 05-03-4/2, яким зобов`язано АТ "Херсонгаз" "привести нарахування плати за вказаною адресою у відповідність до вимог абзацу 4 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206". Позивач вважає вказаний припис протиправним, оскільки вимоги абзацу 4 пункту 1 Постанови № 206, які передбачають заборону нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території, були впроваджені постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29.12.2023 р., яка набрала чинності 30.12.2023 р. Херсонська міська територіальна громада згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Мінреінтеграції № 309 від 22.12.2022 р., перебувала у тимчасовій окупації з 01.03.2022 р. по 11.11.2022 р. (до впровадження заборони нарахування плати за житлово-комунальні послуги). Крім того, Постанова № 206 (в редакції Постанови № 1405) не містить положень, які б зобов`язували надавача такої комунальної послуги як розподіл природного газу, здійснювати перерахунки плати за надані послуги у період тимчасової окупації або її списання, у тому числі за період до набрання чинності Постановою № 1405. АТ "Херсонгаз" на виконання Постанови № 1405 не нараховує відповідну плату з 30.12.2023 р. на тимчасово окупованих територіях. Зазначає, що щомісячне нарахування плати за надані послуги з розподілу в період з 01.03.2022 р. по 11.11.2022 р. не може бути визнане як правопорушення, оскільки під час надання послуг та нарахування відповідної плати, територія Херсонської міської ради не була визначена як тимчасово окупована в рамках діючих в той період нормативно-правових актів, а сам факт тимчасової окупації Херсонської міської територіальної громади (нормативно) був визнаний лише після її деокупації - Наказ Мінреінтеграції від 22.12.2022 р. № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" набрав чинності 27.12.2022 р. З урахуванням такої хронології прийняття нормативно-правових актів державними органами у позивача були відсутні правові підстави для не нарахування плати за фактично надані послуги. Таким чином, АТ "Херсонгаз" не могло і не порушувало вимоги абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 р. "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", а висновки позапланової перевірки разом з приписом є протиправними.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року позовну заяву Акціонерного товариства "Херсонгаз" до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про визнання протиправним та скасування припису задоволено.

Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області від 02.05.2024 р. № 05-03-4/2.

Стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Акціонерного товариства "Херсонгаз" судовий збір у розмірі 2422 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) грн. 40 коп.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», а саме абзацом 4 пункту 1 встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:… нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території. В пункті 2 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України окремо зазначено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року. Поряд з цим, необхідно врахувати, що Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» встановлено, що Херсонська територіальна громада перебувала в тимчасовій окупації Російською Федерацією в період з 01.03.2022 року по 11.11.2022 року. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року № 726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області», вся територія міста Херсона включена до складу Херсонської міської територіальної громади.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 року у справі N 1- 7/99, визначено, що положення частини перше статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). Таким чином, рішення Одеського окружного адміністративного суду в частині обґрунтування неможливості застосування положень Постанови КМ України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», прямо суперечить рішенню Конституційного Суду України.

Також, на думку апелянта, посилання на положення ч.ч. 2-3 ст.5 Цивільного кодексу України, яким встановлено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи, не може бути застосоване у частині, що стосується відповідальності юридичної особи. Проте, це положення, на думку Головного управління, має бути застосоване саме як правова можливість пом`якшення та, навіть, скасування цивільної відповідальності споживача.

Заслухавши пояснення та доводи сторін, колегія суддів вирішила подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Акціонерне товариство "Херсонгаз" є юридичною особою, код ЄДРПОУ 03355353, зареєстрованою 21.12.1994 р., номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 14991200000002800.

Основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (35.22).

Відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів", статей 6, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 р. № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану", наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 01.04.2024 р. № 191 "Про рішення щодо здійснення протягом періоду воєнного стану позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері надання житлово-комунальних послуг" та наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області від 22.04.2024 р. № Н/151-24, на підставі направлення Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області від 22.04.2024 р. № 17, з 25.04.2024 р. по 02.05.2024 р. посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області проведено позапланову перевірку щодо дотримання АТ "Херсонгаз" вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів в частині скарги споживача та статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів".

Проведенню вказаної перевірки передувало звернення громадянина ОСОБА_1 щодо здійснення перерахунку існуючої заборгованості за спожите газопостачання перед АТ "Херсонгаз".

У своєму зверненні заявник посилався на відмову посадових осіб АТ "Херсонгаз" здійснити перерахунок оплати за послугу газопостачання за період перебування в окупації з 01.03.2022 р. по 11.11.2022 р. за особовим рахунком, закріпленим за адресою м.Херсон, вул.Лавреньова, 26, кв.169.

Отримавши вказане звернення, Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області 05.04.2024 р. спрямувало до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів заяву про надання згоди на проведення позапланової перевірки додержання АТ "Херсонгаз" законодавства про захист прав споживачів за вказаним вище випадком.

Листом від 17.04.2024 р. № 15.1.2-6/7867 Державна служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надала відповідачу погодження на проведення позапланової перевірки додержання АТ "Херсонгаз" законодавства про захист прав споживачів в частині скарги ОСОБА_1 .

За результатами проведення позапланової перевірки господарської діяльності АТ "Херсонгаз" на предмет дотримання останнім вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів, відповідачем 02.05.2024 р. складено акт перевірки № 05-3-3/6, в якому зафіксовано порушення АТ "Херсонгаз" положення абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 р. "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", а саме: проведено нарахування плати за комунальну послугу (розподіл природного газу) за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.03.2022 р. по 11.11.2022 р. тимчасової окупації території (Херсонська міська територіальна громада), включеної до переліку тимчасово окупованої території російською федерацією відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 № 309.

Даний акт отримано керівником АТ "Херсонгаз" 02.05.2024 р. під підпис із зауваженнями.

У розділі "Пояснення, зауваження або заперечення" акту перевірки № 05-3-3/6 керівником позивача зазначено, що зауваження до акту перевірки додаються в листі АТ "Херсонгаз" від 02.05.2024 р. вих. № 240502/1058.01/727.

Згідно доданих зауважень АТ "Херсонгаз" не визнає наведені в акті дії як порушення вимог абзацу 4 пункту 1 Постанови № 206 з огляду на те, що заборона щодо нарахування плати за житлово-комунальні послуги була впроваджена Постановою № 1405, яка набрала чинності 30.12.2023 р.

На підставі акту перевірки № 05-3-3/6, керуючись ст.ст.7, 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Головним управлінням Держпродспоживслужби в Херсонській області 02.05.2024 р. винесено припис № 05-3-4/2 щодо усунення порушень виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів, відповідно до якого, зобов`язано АТ "Херсонгаз" привести у відповідність до вимог абзацу 4 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" нарахування за комунальну послугу (розподіл природного газу) за адресою: м.Херсон, вул.Лавреньова, 26, кв.169.

Не погоджуючись з правомірністю акту перевірки та прийнятого відповідачем припису від 02.05.2024 р. № 05-3-4/2, позивач звернувся із скаргою до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, листом якої від 27.05.2024 р. № 15.1.2-5/11080 позивача повідомлено про відсутність правових підстав для задоволення вимог, викладених у скарзі.

Вважаючи припис відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування плати за комунальну послугу (розподіл природного газу) за адресою: м.Херсон, вул.Лавреньова, буд.29, кв.169, за період з 01.03.2022 р. по 11.11.2022 р. без застосування приписів постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", є правомірним, а відтак прийшов до висновку, що вимога відповідача у приписі про зобов`язання АТ "Херсонгаз" привести у відповідність до вимог абзацу 4 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" нарахування за комунальну послугу (розподіл природного газу) за адресою: м.Херсон, вул.Лавреньова, буд.26, кв.169, не є законною, а тому скасував оскаржуваний припис.

Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Абзацами 2, 3 частини 1 статті 1 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За приписами частини 1 статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів зокрема є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

13.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" № 303 (далі - Постанова № 303), що набрала чинності 17.03.2022.

Так, згідно пунктів 1, 2, 4-1 Постанови № 303 (у редакції 12.03.2024, що була чинною в період проведення спірної перевірки) постановлено:

Припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні".

За наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, захисту прав споживачів та метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг здійснюються за рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

З матеріалів справи слідує, що проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в межах спірних правовідносин здійснювалося на підставі положень абзацу 5 частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відповідно пункту 4-1 Постанови № 303, предметом позапланового заходу згідно яких є дотримання вимог Закону України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" захист прав споживачів житлово-комунальних послуг здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки та який реалізує державну політику, в тому числі, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Реалізація державної політики, зокрема, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері, здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, визначено серед основних завдань Держпродспоживслужби (підпункти 1, 2 пункту 3 Положення).

За змістом абзаців 1, 2 підпункту 6 пункту 4 Положення про Держпродспоживслужбу цей орган відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): зокрема, перевіряє додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг.

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (пункт 7 Положення).

За наведеним у пунктах 2, 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначенням, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (п.2 ч.1 ст.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Норми частини 1 статті 6 цього Закону визначають суб`єктів правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг. Встановлю, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. А за визначенням понять, наведених у ст.1 Закону України "Про захист прав споживачів" послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

З аналізу даних правових норм слідує, що Держпродспоживслужба та її територіальні органи уповноважені здійснювати перевірки суб`єктів господарювання за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, зокрема, житлово-комунальних послуг.

Матеріалами справи підтверджено, судом першої інстанції встановлено та учасниками справи не заперечується те, що Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, як орган державного нагляду (контролю), у встановлений законом № 877-V спосіб, на підставі закону та з метою реалізації своїх повноважень, провело позаплановий захід нагляду щодо позивача в цій справі, з дотримання процедури проведення такого заходу нагляду (контролю).

Також, учасниками справи не заперечується та правильно встановлено судом першої інстанції, що така послуга як «розподіл природного газу» відноситься до житлово-комунальних послуг.

Не заперечується учасниками справи та правильно встановлено судом першої інстанції, що місто Херсон, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року №309, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004, який набрав чинності з 27.12.2022, Херсонська міська територіальна громада (UA65100150000057191) була тимчасово окупована російською федерацією, зокрема в період з 01.03.2022 до 11.11.2022.

Колегія суддів також зазначає, що Херсонська міська територіальна громада була віднесена до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за №453/37789, чинному до 26.12.2022.

Враховуючи предмет спору в цій справі припис ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області від 02.05.2024 р. № 05-03-4/2, щодо зобов`язання позивача привести у відповідність до вимог абзацу 4 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" нарахування за комунальну послугу (розподіл природного газу) за адресою: м. Херсон, вул. Лавреньова, 26, кв.169, а також доводи учасників справи, викладені у поданих ними заявах та апеляційній скарзі, та висновки суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає, що для правильного вирішення спору, необхідним є з`ясування питання правомірності застосування апелянтом абзацу 4 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206, зокрема в редакції постанови КМУ №1405 від 29.12.2023.

Так, колегія суддів зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, введений в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дія якого неодноразово продовжувалась, та який діє на час виникнення спірних правовідносин та судового розгляду справи.

Пунктом 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 встановлено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першої статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Пунктом 4 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, встановлено Кабінету Міністрів України, невідкладно, окрім іншого, вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Кодекс газорозподільних систем затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1379/27824.

Типовий договір розподілу природного газу, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1384/27829.

Колегія суддів зазначає, що, як Кодекс газорозподільних систем, так і Типовий договір розподілу природного газу, не містить приписів, які б регулювали питання нарахування плати та стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, під час дії воєнного стану, зокрема з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

05.03.2022 Кабінетом Міністрів України були прийнята постанова №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», яка набрала чинності 06.03.2022.

В первинній редакції постанови КМУ №206 від 05.03.2022, пунктом 1 було установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;

припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

При цьому пункт 2 постанови КМУ від 05.03.2022 №206 передбачав, що постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

В подальшому, постановою КМУ №390 від 21.04.2023 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206» пункт 1 постанови КМУ №206 від 05.03.2022 був доповнений новим абзацом такого змісту:

«стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати початку по дату завершення бойових дій або тимчасової окупації територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312), або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (з місця тимчасового проживання в іноземній державі, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби тощо).».

Також вищезазначена постанова КМУ №206 від 05.03.2022 була доповнена пунктом 1-1 такого змісту:

« 1-1. Дія абзаців першого та третього пункту 1 цієї постанови поширюється на юридичних осіб, яким належить на праві власності або іншому речовому праві житлове та/або нежитлове приміщення, будинок, в яких розміщуються та є кінцевими споживачами комунальних послуг внутрішньо переміщені особи, у разі, коли такі юридичні особи не мають права на отримання компенсації за спожиті комунальні послуги під час розміщення внутрішньо переміщених осіб у будівлях (приміщеннях) об`єктів державної, комунальної та приватної власності у період воєнного стану.».

Постанова КМУ №390 від 21.04.2023 набрала чинності з 27.04.2023 року.

Так, колегія суддів зазначає, що 30.12.2023 набрала чинності постанова КМУ 1405 від 29.12.2023 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», пунктом 3 якої, був викладений в іншій редакції пункт 1 постанови КМУ №206 від 05.03.2022:

« 1. Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих російською федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285);

припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих російською федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285);

стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312; 2016 р., № 46, ст. 1669; 2022 р., № 26, ст. 1418), або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в`їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки системи газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285);

нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.».

При цьому, пункт 2 постанови КМУ №206 від 05.03.2022 в частині застосування цієї постанови з 24.02.2022 змін не зазнав.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає помилковими посилання суду першої інстанції, який погодився із доводами позивача, на те, що оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405 набрала чинності 30.12.2023, то й зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли саме з моменту набрання її чинності (з опублікуванням в газеті Урядовий кур`єр 30.12.2023).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що постановою КМУ №206 від 05.03.2022, в редакції чинній з 30.12.2023, передбачена тимчасова, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні, заборона нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.

Тобто Кабінет Міністрів України, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні», з 30.12.2023 встановив тимчасову, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні, заборону, нараховувати плату за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та тимчасову, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні, заборону на стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.

Отже, встановлена 30 грудня 2022 року тимчасова, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні, заборона нараховувати плату за житлово-комунальні послуги стосується виключно тимчасово окупованих територій з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та тимчасова заборона на стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги стосується заборгованості утвореної з 24.02.2022 на тимчасово окупованих територій з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вказана тимчасова заборона передбачена постановою КМУ №206 від 05.03.2022, а не постановою КМУ №1405 від 29.12.2024. Постанова КМУ №1405 від 29.12.2023 є лише нормативним актом, яким вносяться зміни до нормативного акту (постанови КМУ №206 від 05.03.2022), яким тимчасово урегульовані правовідносини, які стосуються нарахування та стягнення плати за житлово-комунальні послуги на виключно тимчасово окупованих територій з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій.

При цьому пунктом 2 постанови КМУ №206 від 05.03.2022 чітко встановлено, що постанова КМУ №206 від 05.03.2022 підлягає застосуванню з 24.02.2022.

Отже, нормативно правовий акт постанова КМУ №206 від 05.03.2022, стосується суспільних відносин, які виникли після набрання ним чинності та тривають на дату набрання ним чинності, зокрема і змін, які внесені постановою КМУ №1405 від 29.12.2023.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що постанова КМУ №206 від 05.03.2022, в редакції постанови КМУ №1405 від 29.12.2023, має пряму дію у часі, оскільки її норми поширюються на суспільні відносини, які виникли після набрання нею чинності, а також суспільні відносини, які виникли до набрання нею чинності, але які не були врегульовані враховуючи особливості правового статусу воєнного стану, та продовжують існувати на момент набрання нею чинності.

Такими суспільними відносинами є споживання житлово-комунальних послуг на тимчасово окупованих територіях, зокрема з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, починаючи з 24.02.2022.

При цьому, застосування тимчасової заборони на нарахування оплати та її стягнення на тимчасово окупованих територіях, зокрема з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, починаючи не з 24.02.2022, а з 30.12.2023, має дискримінаційний підхід, оскільки території, які були окуповані з 24.02.2022 та з 30.12.2023, мають однаковий статус, воєнний стан введений на всій території України з 24.02.2022 та продовжений, як станом на 30.12.2023, так і на час прийняття оскарженого припису та розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій.

Так, наведене узгоджується із тим, що пунктом 2 постанови КМУ №206 від 05.03.2022 встановлено, що постанова застосовується саме з 24.02.2024.

Колегія суддів враховує, що як постанова Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», так і постанова Кабінету Міністрів України №1405 від 29.12.2023 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» обумовлені необхідністю вжиття заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України, та містять норми, якими, на час дії воєнного стану, врегулюванні, зокрема, питання нарахування плати та стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу (житлово-комунальні послуги), зокрема з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

При цьому, абзац 4 пункту 1 постанови КМУ №206 від 05.03.2022 в редакції постанови КМУ №1405 від 29.12.2023, яка діє з 30.12.2023, є чітким, зрозумілим та не підлягає множинному тлумаченню: «Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.».

Заборона нарахування плати за житлово-комунальні послуги та стягнення заборгованості за ці послуги, відповідно до абзацу 4 пункту 1 постанови КМУ №206 від 05.03.2022 (в редакції постанови КМУ №1405 від 29.12.2023) є чинною з 30.12.2023 року.

В свою чергу така заборона стосується тимчасово окупованих територій; періоду окупації - з дати початку по дату завершення тимчасової окупації; включення таких територій до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій; стосується заборгованості утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.

Колегія суддів не приймає до уваги послання позивача, як на підставу для задоволення позову, на відсутність в постанові КМУ №1405 від 29.12.2023, якою були внесені зміни до постанови КМУ №206 від 05.03.2022, можливості (порядку, механізму) для підприємств надавачів житлово-комунальних послуг, зокрема Операторів ГРМ, здійснювати коригування (перерахунку), як обсягів спожитого природного газу так і вартості наданих послуг розподілу природного газу за заявами споживачів.

При цьому, колегія суддів зазначає, що як Типовий договір розподілу природного газу, так і Кодекс газорозподільних систем містять норми якими врегулюванні питання розрахунків за договором розподілу природного газу, в тому числі і перерахунку, але вказані акти не містять положень, які б були приведені у відповідність, зокрема і до постанови КМУ №206 від 05.03.2022 (із змінами внесеними постановою КМУ №1405 від 29.12.2023), не зважаючи на те, що з початку введення на всій території України воєнного стану, до Кодексу газорозподільних систем були внесені зміни десять разів.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає помилковим посилання позивача, з яким погодився суд першої інстанції, на рішення Конституційного Суду України від 19 квітня 2000 року № 6-рп/2000, посилання на підходи Європейського суду з прав людини, який вважає, що принцип унеможливлення зворотної дії закону в часі не застосовується, коли нове законодавство ставить особу в сприятливіший стан (Scoppola v. Italy, заява №126/05, п. 102-111).

Стосовно посилання учасників справи на листи роз`яснення Мінінфраструктури, колегія суддів зазначає, що такі листи не є нормативно-правовими актами, якими врегульовані спірні правовідносин в цій справі.

Частиною 8 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що припис це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно з ч.7 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис складається на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, у разі необхідності вжиття заходів реагування щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Отже, оскільки Головним управлінням Держпродспоживслужби в Херсонській області складено Акт перевірки, відповідно означений орган державного нагляду наділений повноваженнями на складення припису за результатами проведеної перевірки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваний припис був прийнятий апелянтом на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що визначений законом, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надані, обґрунтовано та з урахуванням запобігання дискримінації, а відтак позовні вимоги Акціонерного товариства "Херсонгаз" про визнання протиправним та скасування припису належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними матеріалами справи та задоволенню не підлягають.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову АТ "Херсонгаз" до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про визнання протиправним та скасування припису відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 22 січня 2025 року .

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова